Студентський науковий гурток "Транспортні технології"

Студентський науковий гурток «Транспортні технології»   Науковий керівник     доктор педагогічних наук, доцент  Дьомін Олександр Анатолійович   Діяльність в 2023 році   Ми збираємося один раз на місяць (кожної третьої середи, о 16.00). Здійснюємо обробку результатів досліджень, які члени гуртка проводять протягом звітного терміну.    Старостою гуртка зразка 2022-2023 нр. є студент 2-го курсу МТФ, групи ТТ-2107ст Петренко Ілля     Таблиця 1 Склад і наукова тематика гуртка на 2022-2023 н.р. № ПіБ Курс/група Тема наукової роботи 1 Петренко Ілля 2/ТТ2107ст Зміна логістики в поставках хлібобулочних виробів під час наступу російських військ на Київ   2 Іванов Максим 4/ТТ1905 3 Завалінський Данило 2/ТТ2107ст 4 Ступаченко Євген 1/ТТ2206м 5 Демиденко Владислав 4/ТТ1905 Удосконалення транспортного забезпечення процесу збирання і перевезення озимої пшениці пшениці у ВП НДГ «Великоснітинське» Київської області 6 Биковець Дмитро 4/ТТ1905 7 Холод Сергій 3/ТТ2004ст 8 Мовчан Михайло 1/ТТ2206м  Положення про роботу гуртка Звіт роботи гуртка за 2022-2023 н.рік Протоколи проведення засідань за 2022-23 н. рік: Протокол 1; Протокол 2; Протокол 3; Протокол 4 Потококол 5; Протокол 6; Протокол 7; Протокол 8   Звіт гуртка за 2022-2023 н.р. До складу гуртка входить 8 студентів. Як видно з таблиці 1, члени гуртка працюють над науковими темами групами по 4 студента. Основні напрями роботи гуртка на 2022 – 2023 роки: 1. Зміна логістики в поставках хлібобулочних виробів під час наступу російських військ на Київ 2. Удосконалення транспортного забезпечення процесу збирання і перевезення озимої пшениці пшениці у ВП НДГ «Великоснітинське» Київської області   План роботи гуртка: 1.    Загальна характеристика і технічні можливості ВП НДГ «Великоснітинське» Київської області. 2.    Аналіз та визначення раціoнальнoгo складу транспoртнo-вирoбничoгo кoмплексу машин при збиранні озимої пшениці у ВП НДГ «Великоснітинське» Київської області. 3.    Економічна оцінка запропонованих заходів. 4.    Підведення підсумків проведеного дослідження і його оформлення для участі у І етапі конкурсу наукових студентських робіт. 5.    Зміна логістики в поставках хлібобулочних виробів під час наступу російських військ на Київ 6.    Дослідження динаміки зміни населення у населених пунктах, що приймали біженців з Києва та північної частини Київської області. 7.    Зміна попиту на хліб у перші дні війни в означених населених пунктах. 8.    Зміна маршрутів розвезення хлібобулочних виробів по населеним пунктам Кагарлицького та Обухівського районів. 9.    Підведення підсумків дослідження зміни логістики в поставках хлібобулочних виробів на півдні Київської області під час наступу російських військ на Київ.   Результати роботи гуртка за І семестр   1. Загальна характеристика і технічні можливості ВП НДГ «Великоснітинське» Київської області Структура земельних угiдь i пoсiвних плoщ гoспoдарства пoданi в таблицi 1.1 та 1.2. Таблиця 1.1 Структура пoсiвних плoщ Назва культури Плoща, га Урoжайнiсть, ц/га Ячмiнь 350 380 Oзима пшениця 1800 1002 Кукурудза на зернo 400 940 Гoрoх 100 230 Гречка 50 120 Сoняшник 200 200 Як виднo з даних таблицi 1.1, прoвiдними культурами у ВП НДГ «Великоснітинське» Київської області є зернoвi культури. Урoжайнiсть oснoвних зернoвих i прoсапних культур за пoпереднi три рoки характеризується такими пoказниками (таблиця 1.3.). Таблиця 1.3. Урoжайнiсть зернoвих i прoсапних культур Назва культури Плoща, Га Урoжайнiсть, ц/га Фактична планoва 2019 2020 2021 2019 2020 2021 Oзима пшениця 1002 48,2 56,4 55,3 50 52 55 Кукурудза на зернo 940 40 35 35 45 40 40 Гoрoх 230 27,3 25,4 20,9 35 40 35   Як виднo з даних таблицi 1.4. гoспoдарствo має достатній кoмплекс технічних засобів для вирощування і збирання озимої пшениці, але пoтрiбнo прoаналiзувати ефективність його використання.   Таблиця 1.4. Структурний i кiлькiсний склад машиннo-трактoрнoгo парку ВП НДГ «Великоснітинське» Київської області Назва Марка Кiлькiсть Трактoри МТЗ 82.1 John Deere 6930 CASE IH MAGNUM 250 John Deere 8320 CASE 500 8 2 3 2 2 Самoхiднi комбайни Claas Lexion 580 Case II 9010 ПалессеКЗК-1218 ДОН-ЛАН-1500Б 5 2 2 4   Причепи-перевантажувачі John Greavest ПБН-16 3 11 Автoмoбiлi КАМАЗ – 6550 зерновоз КАМАЗ – 45143 КРАЗ - 6511 12 2 3 Рoзкидач мiн. дoбрив “AMAZONE” 3 Плуги трактoрнi ПЛП-6-35 ПЛН-5-35 ПЛН-3-35 LEMKEN Vari-Diamant-160   1 3 5 1       Зубoвi бoрoни БЗТС 1,0 100 Лущильники i бoрoни дискoвi ЛДГ-10А БДВП-6,3 БДТ-3,0   1 1 2     2. Аналіз та визначення раціoнальнoгo складу транспoртнo-технологічнoгo кoмплексу машин при збиранні озимої пшениці у ВП НДГ «Великоснітинське» Київської області Ми порівняли варіант, діючої в господарстві, прямоточної технології збирання та перевезення зерна із запропонованою нами перевантажувальною технологією з використанням причепа-перевантажувача на нашому прикладі. Розглянули застосування технологічних схем збирання урожаю озимої пшениці з площі 1002 га комбайнами Claas Lexion 580 і перевезення зерна на приймальний пункт (WКР =11т/год., dВ =0,67 т/м3, урожайність U = 5 т/га, кількість робочих днів для збирання зерна за агровимогами ДР = 12 днів, тривалість зміни ТЗМ = 8 год., коефіцієнт змінності КЗМ = 1,5, відстань перевезення зерна lij =4 км, VT = 22,5 км/год.). В таблиці 1.5 представлено розрахунковий склад та показники роботи машин двох ЗТК: для прямоточної технологічної схеми і для перевезення із застосуванням причепів-перевантажувачів (ПП). Таблиця 1.5 Порівняльні техніко-експлуатаційні показники роботи ЗТК за прямоточною технологічною схемою та за перевантажувальною (з використанням ПП) Технологічна схема Склад і кількість машин, шт Продуктивність Зернозбирально-го комбайна за годину змінного часу, т/год Середній виробіток одного АТЗ, т/р.д. Claas Lexion 580 Case IH Magnum 250 + John Greavest АПН-20 АТЗ KAMAZ – 65207 Прямоточна 5 - 9 9,0 60 Перевантажувальна 4 2 3 11,85 189   3. Економічна оцінка запропонованих заходів Основними резервами удосконалення транспортно-технологічних процесів агрокомпаній є підвищення ефективності використання транспортних засобів. Без залучення значних коштів для поповнення парку транспортних засобів можливо збільшити їх продуктивність за рахунок застосування причепів-перевантажувачів. Це ми можемо спостерігати зробивши економічний аналіз (табл.1.6), який вказує на економічний ефект від впровадження розробленої технології, який склав 391140 грн/рік. Таблиця 1.6. Економічна оцінка запропонованих заходів Показники Технологічна схема Прямі перевезення Переванта-жувальна Змінна продуктивність зернозбирального комбайна, т/год 7,6 11 Кількість зернозбиральних комбайнів, шт 5 4 Кількість причепів – перевантажувачів, шт - 2 Кількість АТЗ, шт 9 3 Річний виробіток зернозбирального комбайна, т 1094,4 1584 Собівартість збирання озимої пшениці, грн/т 163,76 124,96 Річний економічний ефект, грн 391140   4. Підведення підсумків проведеного дослідження і його оформлення для участі у І етапі конкурсу наукових студентських робіт На основі підведення підсумків проведеного дослідження, колектив наукового студентського гуртка ухвалив оформити означені результати в закінчену наукову роботу під назвою «Технологічні перевезення врожаю озимої пшениці під час збиральних робіт в умовах ВП НДГ «Великоснітинське» Київської області» і висунути її для участі у І етапі конкурсу наукових студентських робіт. Доповідачем призначити Демиденка Владислава.   Результати роботи гуртка за ІІ семестр Розробка теми «Зміна логістики в поставках хлібобулочних виробів під час наступу російських військ на Київ 5.Передумови зміни логістики в поставках хлібобулочних виробів під час наступу російських військ на Київ Раптовий наступ російських військ на столицю та інші міста України 24 лютого 2022року спричинив спотворення всієї логістичної системи в Україні (фото 1).   В нашому дослідженні ми пропонуємо прослідкувати як адаптувалась логістика окремих підприємств до умов воєнного стану на прикладі поставок готової продукції підприємства ФОП Касем Кагарлицького району Київської області. Це підприємство займалось виготовленням хлібобулочних виробів і їх реалізацією у мережі крамниць на території Кагарлицького і Обухівського районів (фото 2).       6. Дослідження динаміки зміни населення у населених пунктах, що приймали біженців з Києва та північної частини Київської області. Для прикладу ми вирішили взяти розвізний маршрут Кагарлик – Горохове – Мирівка – Германівка – Таценки – Козин – Кагарлик.   У мирний час для розвезення хлібобулочних виробів по мережі крамниць цих населених пунктів було достатньо однієї їздки автомобілем Мерседес Спрінт, який вміщав 1040 батонів (фото 4).     Необхідність у змінах логістики почала відчуватись 25 – 26 лютого 2022 року, коли через масову евакуацію з Києва і прилеглих містечок, почала різко збільшуватись кількість населення (в середньому у 3 рази) сіл розвізного маршруту: Горохового з 440 до 2932 особи, Мирівки з 2436 до 3591 особи, Германівки з 1523 до 3312 осіб, Таценок з 422 до 938 осіб, Козина з 1304 до 2473 особи. У кожному дворі стояло від 3-х до 5-и автомобілів евакуйованих громадян. За результатами досліджень ми створили порівняльну гістограму динаміки зміни кількості населення в перші дні війни (фото 5).   7. Зміна попиту на хліб у перші дні війни в означених населених пунктах. Поява евакуйованих і панічні настрої запасти побільше хліба, закриття комбінату Київхліб у Києві і пекарні Кулиничі у Василькові, створили підвищений попит на хлібобулочні вироби пекарні ФОП Касем. Тому вже 25 лютого 2022 року у першому ж пункті розвізного маршруту с. Горохове (фото 6) розібрали весь хліб і водію довелося повертатися назад у Кагарлик для завантаження наступної порції батонів. Те ж саме повторилося у селах Мирівка і Германівка. Лише у Таценках і Козині вистачило одного фургону хліба. Зважаючи на такі обставини пекарні ФОП Касем довелось збільшити випуск продукції у 3 рази, перейшовши на випуск лише трьох видів хлібобулочних виробів: звичайний батон, висівковий батон і колосок.   8. Зміна маршрутів розвезення хлібобулочних виробів по населеним пунктам Кагарлицького та Обухівського районів. На основі методу натурних досліджень і відповідних розрахунків, логістику поставок довелося змінити з одного розвізного маршруту на 3 маятникові: Кагарлик – Горохове; Кагарлик – Мирівка (фото 7); Кагарлик – Германівка (фото 8) і один розвізний Кагарлик – Таценки – Козин – Кагарлик (фото 9). Через введення комендантської години, перший виїзд робили не раніше 700, тому щоб забезпечити розвезення хліба до 1400 довелося задіяти 2 автомобіля Мерседес Спрінт. Один з них обслуговував 2 маятникових маршрути, другий – 1 маятниковий і кільцевий.   Безпосередньо на цьому маршруті до війни і у період наступу рашистських військ на Київ працював наш студент 3-го курсу з групи ТТ-1905 спеціальності «Транспортні технології (на автомобільному транспорті)» Дмитро Чорний (фото 10). Маючи необхідні знання та вміння він брав безпосередню участь у переорієнтації логістики поставок хлібобулочних виробів ФОП Касем згідно умов воєнного стану.     9. Підведення підсумків дослідження зміни логістики в поставках хлібобулочних виробів на півдні Київської області під час наступу російських військ на Київ. У воєнний час, логістика відіграє дуже важливу роль в забезпеченні військових та гуманітарних потреб і піддається постійним змінам в логістичних процесах. Основні переваги та зміни логістики в Україні під час воєнного стану можуть бути наступними: 1.         Швидке реагування на потреби: Під час воєнного стану, швидке реагування на потреби військових та мирних жителів є життєво важливим. Логістична система може забезпечити доставку необхідних матеріалів та обладнання до фронту або до інших стратегічних місць в найкоротші терміни. 2.         Забезпечення безпеки: Під час війни, безпека стає основним пріоритетом, тож логістична система може забезпечити безпечне транспортування вантажів і людей із зон бойових дій та постійно змінювати маршрути саме за цим критерієм. 3.         Ефективне планування та координація: Логістична система може забезпечити ефективне планування та координацію дій між різними населеними пунктами, що дозволить оптимізувати використання ресурсів та забезпечити успішні результати. 4.         Зменшення витрат: Ефективне використання ресурсів та зменшення зайвих витрат можуть допомогти забезпечити більш ефективне використання наявних у компанії коштів, що може знадобитись у воєнний час (фото 11).   Активна й ініціативна участь у волонтерській діяльності студентів спеціальності «Транспортні технології (на автомобільному транспорті)» дозволяє їм використовувати фахові теоретичні знання на практиці, формувати практичні вміння з майбутньої спеціальності, вчитися швидко приймати правильні рішення, а також розвивати такі професійно-важливі індивідуальні риси як стійкість, уважність, спостережливість, кмітливість і витривалість.   Робочі моменти гуртка Обговорення підсумків роботи гуртка за І семестр (фото 12)   Обговорення підсумків роботи гуртка за ІІ семестр (фото 13).       За підсумками гурткової роботи за ІІ семестр колектив наукового студентського гуртка ухвалив оформити означені результати в закінчену наукову роботу під назвою «Зміна логістики в поставках хлібобулочних виробів під час наступу російських військ на Київ» і висунути її для участі у Міжнародному круглому столі наукових студентських робіт який відбувся 20 квітня 2023 року на кафедрі транспортних технологій та засобів у АПК НУБіП України. Доповідачем призначили старосту гуртка Петренка Іллю.   Виступ пройшов блискуче (фото 14). Ілля доповідав англійською мовою (тема звучала так: «Change in logistics in delivery of bakery products during the offend of russian troops on Kyiv». На всі питання після доповіді Ілля дав вичерпні відповіді (все англійською мовою) (фото 15).         Для підвищення урочистості події завідувачка кафедри транспортних технологій та засобів у АПК Савченко Лілія Анатоліївна організувала вручення подарунків всім студентам-доповідачам і особисто всіх нагородила (фото 16 і 17).      Подарунок  Петренку Іллі      Щасливий учасник круглого столу поряд з організаторкою заходу   До підсумків роботи гуртка можна віднести також: 6 тез доповідей на VІ Міжнародній науково-практичній конференції «Автомобільний транспорт та інфраструктура» 19 квітня 2023 р (НУБіП, м. Київ); 2 тези доповідей на Міжнародній науково-практичній конференції «Використання сучасних технологій та техніки в аграрному виробництві» 21 квітня 2023 року (НАТІ, м. Ніжин); 1 теза доповіді на Міжнародній науково-практичній конференції «Обуховські читання» 30 березня 2023 року (НУБіП, м. Київ).   Діяльність в 2022 році

 Ми збираємося один раз на місяць (кожного третього четверга, о 16.30). Здійснюємо обробку результатів досліджень, які члени гуртка проводять протягом звітного терміну.

Таблиця 1

Склад і наукова тематика гуртка на 2021-2022 н.р.

№	ПіБ	Курс/група	Тема наукової роботи
1	Мовчан Михайло	4/ТТ1805	Удосконалення транспортного забезпечення процесу збирання і перевезення озимої пшениці в агрокомпанії «АТК» Любарського району Житомирської області»
2	Вадим Павльвський	2/ТТ2007ст
3	Денис Заховавко	2/ТТ2007ст
4	Андрій Литвиненко	2/ТТ2007ст
5	Наталія Колесник	2/ТТ2007ст	Дослідження ефективності системи вантажних автомобільних перевезень будівельних матеріалів на прикладі «Лисянського АТП 17145», що знаходиться у смт. Лисянка, Лисянського району, Черкаської області.
6	Олександр Плахтій	2/ТТ2007ст
7	Сергій Маймула	2/ТТ2007ст
8	Владислав Яковенко	2/ТТ2007ст

Положення наукового гуртка

Звіт роботи гуртка за 2021-22 н.року

Протоколи проведення засідань за 2021-22 н. рік:

protokol_1 protokol_2 protokol_3 protokol_4 protokol_5 protokol_6 protokol_7 protokol_8 protokol_9 

Звіт гуртка за 2021-2022 н.р.

До складу гуртка входить 8 студентів. Як видно з таблиці 1, члени гуртка працюють над науковими темами групами по 4 студента.

Основні напрями роботи гуртка на 2021 – 2022 роки:

1. Аналіз транспортних технологій, що використовуються у агрокомпаніях з метою їх заміни на сучасні, більш ефективні технології.

2. Дослідження вантажних перевезень будівельних матеріалів автотранспортними підприємствами з метою підвищення ефективності їх роботи.

 План роботи гуртка:

1.    Загальна характеристика і технічні можливості агрофірми «АТК».

2.   Аналіз та визначення раціoнальнoгo складу транспoртнo-вирoбничoгo кoмплексу машин при збиранні озимої пшениці у Любарському, як відділенні агрофірми «АТК».

3.    Економічна оцінка запропонованих заходів.

4.    Підведення підсумків проведеного дослідження і його оформлення для участі у І етапі конкурсу наукових студентських робіт.

5.    Аналіз рухомого складу на АТП для перевезення, плитки, цегли і ящиків з деталями (цвяхи, різьбові з’єднання) та характеристики вантажу.

6.    Розрахунок техніко-експлуатаційних показників рухомого складу.

7.    Аналіз можливих варіантів перевезення будівельних матеріалів.

8.    Підведення підсумків дослідження системи вантажних перевезень будівельних матеріалів Лисянським АТП 17145 та рекомендації з підвищення її ефективності.

1. Загальна характеристика і технічні можливості агрофірми «АТК»

Структура земельних угiдь i пoсiвних плoщ гoспoдарства пoданi в таблицi 1.1 та 1.2.

Таблиця 1.1

  Структура пoсiвних плoщ

Назва культури	Плoща, га	Урoжайнiсть, ц/га
Цукрoвi буряки	500	680
Ячмiнь	350	38
Oзима пшениця	1800	55
Кукурудза на зернo	400	40
Гoрoх	100	33
Гречка	50	20
Сoняшник	200	20

 Як виднo з даних таблицi 1.1, прoвiдними культурами в агрoфiрмi “Світанок” є зернoвi культури та цукрoвi буряки. Урoжайнiсть oснoвних зернoвих i прoсапних культур за пoпереднi три рoки характеризується такими пoказниками (таблиця 1.3.).

Таблиця 1.3.

DAF CF

Scania R440

 Рис. 2.1. Рухомий склад для перевезення будівельних вантажів

Наша робота полягала у дослідженні вантажних перевезень трьох видів вантажів:

1) фасована плитка по ящиках;

2) євроцегла;

3) ящики з деталями (цвяхи та болти).

Ми проаналізували габаритні розміри вантажів по відношенню до внутрішніх габаритів напівпричепів (рис. 2.2) (табл. 2.1 і 2.2) і визначили схеми раціонального завантаження для кожного виду вантажу, що досліджуються (рис. 2.3, 2.4, 2.5).

Таблиця 2.1.

Характеристика вантажів, що підлягають перевезенню

Тип вантажу	Маса, брутто	Габаритні розміри
Плитка	0,488	1200х800х1150
Цегла	1,25	1200х800х1020
Ящики	0,70	950х500х450

Таблиця 2.2.

Характеристика напівпричепів для розміщення вантажів

Тип напівпричепа	Внутрішні габарити причіпа, мм	Вантажопідйомність
Євротент для автомобіля DAFCF	13600х2450х2700	30000
Тентовий напівпричіп для Scania R440	11988х2400х2350	22000

Рис. 2.2. Напівпричепи, які використовуються для здійснення перевезення

 Рис. 2.3. Діюча схема укладання палет з плиткою і цеглою

Рис. 2.4. Пропонована схема укладання палет з плиткою і цеглою

Рис. 2.5. Пропонована схема укладання ящиків з деталями

6. Розрахунок техніко-експлуатаційних показників рухомого складу

Ми провели розрахунки основних техніко-експлуатаційних показників, які звели у таблиці 2.3 і 2.4.

Таблиця 2.3

Добовий коефіцієнт використання пробігу

 Таблиця 2.4

Техніко – експлуатаційні показники маршруту руху за робочий день

7. Аналіз можливих варіантів перевезення будівельних матеріалів

 

 

Рис. 2.6. Схема маршрутів перевезення будівельних матеріалів

 Можливі два варіанти організації перевезень (рис. 2.6):

1)За маятниковим маршрутом АВ; АС; СА.

2) За маятниковим маршрутом із зворотнім навантаженим пробігом СА-АС.

На основі аналізу схеми маршрутів перевезення будівельних матеріалів та проведених розрахунків, ми визначили, що 10 і 14 їздки можна виконати по маятниковому маршруті СА-АС, із зворотнім навантаженим пробігом (на ділянці СА - ящик з деталями та на ділянці АС - плитка).

Решта перевезень будуть здійснюватися за маятниковими маршрутами СА та АВ із зворотнім холостим пробігом (див. рис. 2.6).

8. Підведення підсумків дослідження системи вантажних перевезень будівельних матеріалів Лисянським АТП 17145 та рекомендації з підвищення її ефективності

На основі проведених досліджень напрошується висновок, що плитку та цеглу краще перевозити автомобілем марки Scania R440, тому що абсолютна похибка цього вантажу є меншою, ніж в автомобіля DAF CF. А при перевезення ящиків з деталями краще використовувати автомобіль DAF CF, оскільки автомобіль цієї марки має найменше відхилення від норми.

Робочі моменти гуртка

 Справа в тому, що через активну участь у волонтерській діяльності, Михайло не міг бути присутнім на квітневому засіданні гуртка і довелося проводити з ним індивідуальну зустріч.

Обговорення підсумків роботи гуртка за І семестр