Одним із пріоритетних напрямків роботи колективу кафедри журналістики та мовної комунікації є наукова діяльність. У часи, несприятливі для розвитку української науки й освіти, як і розвитку суспільства загалом, науково-викладацька спільнота кафедри працює у намрямку пізнання світу, ознайомлення з найновішими науковими досягненнями, поширенням і популяризації наукових ідей і результатів своєї праці у контексті міжкультурного діалогу та обміну досвідом, адже лише так можна долати будь-які кризи і торувати шлях до розквіту таланту особистості, до успішного й гармонійного розвитку суспільства, держави і всієї новітньої цивілізації.
Науково-педагогічні працівники кафедри беруть активну участь у науково-практичних міжнародних та всеукраїнських конференціях, семінарах, круглих столах, що проходять в Україні та поза її межами.
Більш того, колективу кафедри журналістики та мовної комунікації вдалося створити справжній унікальний майданчик, на якому зустрічаються і досвідчені фахівці, і молоді науковці, і студенти не тільки з різних куточків України, а й з країн ближнього та дальнього порубіжжя, аби обмінятися думками, поділитися досвідом, довідатися про нові наукові досягнення.Показовим є стрімке розширення мережі наукової комунікації: із кожним роком все більше учених долучаються до творення спільного простору наукового спілкування. Ідеться саме про спільний простір, адже наука не знає кордонів.
Вже традиційними стали організація та проведення науково-педагогічними працівники кафедри науково-практичних конференцій, наукових семінарів і круглих столів, присвячених вшануванню пам’яті видатних митців України, та обговоренню проблем і перспектив розвитку сучасної науки. Серед таких: Всеукраїнська науково-практична конференція «Комунікативний дискурс: наукова рецепція і стратегії дослідження», присвячена 160-річчю з дня народження Івана Франка; Всеукраїнська науково-практична конференція «Комунікативний дискурс: наукова рецепція та стилістика перекладу», присвячена 80-річчю від дня народження Василя Стуса; Міжнародна науково-практична конференція «Соціокультурні та комунікативні аспекти функціонування мовних одиниць» з нагоди ювілею доктора філологічних наук, професора Катерини Григорівни Городенської;Всеукраїнська науково-практична конференція «Соціокомунікативний простір України: історія та сьогодення (до 125-річчя від дня народження М.Т. Рильського)»; Міжнародна науково-практична очно-дистанційна конференція «Соціокомунікативний простір України: історія та сьогодення (до 150-річчя від дня народження Лесі Українки)»; круглий стіл «Феномен доби і духовна культура народу», присвячений 80-річчю від дня народження Василя Стуса;Науковий семінар «Паспортизація зелених насаджень (парків і скверів) та укладання реєстрів рослин»; Науково-практичний семінар «Учитель журналістів», присвяченого 100-річчю від дня народження Д.М. Прилюка; Всеукраїнський семінар «Сучасна українська журналістика в датах і постатях»; Науково-методичний семінар «Школа молодого журналіста»; Всеукраїнський науково-практичний семінар «Історичні виклики в українській журналістиці доби соціальних трансформацій», присвячений 100-річчю української незалежної журналістики; Науковий семінар «Історія української журналістики: до 100-річчя заснування першого українського інфрмагенства УКРІНФОРМ»; Науково-методичний семінар «Школа молодого журналіста» та ін.
З огляду на означений перелік наукових заходів, можна із впевненістю говорити, що на сьогодні кафедра журналістики та мовної комунікації у складі гуманітарно-педагогічного факультету НУБіП України відіграє провідну роль у розбудові простору наукової комунікації, популяризації наукових ідей, національної культури.
Кожна наукова конференція, проведена кафедрою журналістики та мовної комунікації, – це ще й вияв мистецтва. Тут можна захопливо слухати доповідь ученого і віртуозну гру скрипаля, чарівну пісню співака, тут наука і мистецтво зачаровують людину ідеями, образами і пробуджують жадання творити.
Всеукраїнська науково-практична конференція «Комунікативний дискурс: наукова рецепція і стратегії дослідження», присвячена 160-річчю з дня народження Івана Франка (7 квітня 2016 р.).
Помітною подією в житті наукової й освітянської спільноти стала Всеукраїнська науково-практична конференція «Комунікативний дискурс: наукова рецепція і стратегії дослідження», присвячена 160-річчю з дня народження Івана Франка.
Значущість конференції означив ректор університету Станіслав Ніколаєнко, який зауважив, що «Тарас Шевченко та Іван Франко – це ті два крила, які несуть нашу державу через свою спадщину. Настанови Франка – актуальні повсякчас для кожного. Відомо, що не хлібом єдиним живе людина, і це прекрасно, що проводяться такі заходи, які збагачують духовно та морально нашу молодь».
Вітаючи аудиторію, голова наглядової ради Микола Томенко підкреслив важливість гуманітарної та світоглядної освіти для закладів вищої освіти будь-якого профілю, та детально зупинився на концепції Івана Франка. У працях істинно українського письменника, як зазначив гість, висвітлена ідея поєднання соціального та національного. Тож Микола Володимирович звернувся до загалу словами Каменяра та наголосив, що «ми повинні навчитися бути українцями без кордонів».
Проректор із науково-педагогічної роботи, правових та соціальних питань НУБіП України Володимир Курило зазначив, що 160 років для людини – це великий проміжок часу, а для нації – всього лише мить. І настанови, що їх залишив своїм нащадкам Великий Каменяр, написані, ніби учора. «Якби ж ми прислухалися до них, то сьогодні жили б по-іншому: у правовому, демократичному суспільстві».
До вітань учасників заходу долучився гість із Франції – мер міста Бовуар Ніорі Клод Обіно. Він глибоко переконаний, що культура дозволяє порозумітися і поважати один одного, а мова – то рушійна сила, що дозволяє відбутися цьому обміну. Тож гість запросив молодь вивчати мову Гюго, Мольєра і приїздити до Франції, що «сприятимемо консолідації цивілізованому миру, потребу в якому маємо сьогодні».
Продовжив вітання учасників конференції заступник директора Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН УкраїниМикола Сулима. Він зазначив, що Іван Франко неодноразово піднімав цікаві фахівцям аграрного профілю питання землі, села, і закликав присутніх ознайомитися з цими працями, бо наукова думка письменника сягає неабияких глибин.
Пленарне засідання прикметне різноплановими науковими доповідями: мовознавчими, літературознавчими, філософськими, історичними тощо. Першою виступила завідувачка відділу стилістики та культури мови Інституту української мови НАН УкраїниСвітлана Єрмоленко. Лейтмотив доповіді «І молот Каменярський, і різець Петрарки», за її словами, можна поширити на всю нашу гуманітаристику. Доповідачка вкотре підтвердила, що Франко порушував сучасні теми. Тому його твори мають бути ширше представлені для вивчення, бо Франко ще не відкладений у масовій свідомості.
Про Івана Франка як вченого-гуманітарія, архітектора соборницько-національної ідеї говорив знаний історик, професор Львівського національного університету імені І. Франка Богдан Якимович. Він подарував науковій бібліотеці підбірку тематичних книг. Декан філологічного факультету цього ж таки вишу Святослав Пилипчук поділився своїм дослідженням націософських імперативів Каменяра. Завідувач кафедри української літератури Національного педагогічного університету імені М. Драгоманова Володимир Погребенник представив увазі слухачів доповідь «І. Франко та Станіслав Вінцез: гуцульський діалог». А доцент Київського національного університету ім. Т. ШевченкаОлена Климентова розповіла про проблематику мовознавчих досліджень у дзеркалі сучасності.
Про українську національну ідею в контексті творчого доробку письменника йшлося у доповіді професора кафедри філософії Київського університету ім. Б. ГрінченкаНаталії Ковальчук. Доповідачка закцентувала на ідеї непереможеного духовно українського народу та перетворення етносу на націю. Відтак, тут потрібно вирішити низку питань, передусім, створити інтелігенцію – носія нації й освіти, а також державотворення, що забезпечить національну незалежність.
Робота конференції була продовжена на секційних засіданнях: «Український і європейський виміри педагогічного дискурсу», «Художній дискурс: полімножинність інтерпретацій» (із підсекцією «Літературознавство»), «Науковий дискурс: тенденції дослідження», «Творчість І. Франка у світовому контексті: компаративістичні аспекти», «Націософія І. Франка», «Фольклористика та етнографія».
Хоча конференція проходила в рамках загальнонаціональних ювілейних заходів, проте її тематика не обмежилася лише спадщиною українського класика. Були, зокрема, виголошені такі доповіді: «І. Франко та М. Дашкевич: спільність і своєрідність компаративних пошуків» (Г. Александрова, Київський національний університет імені Тараса Шевченка), «Наративний дискурс роману «Музей покинутих секретів» О. Забужко» (С. Бородіца, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка), «Візуальна образність прози Григора Тютюнника в аспекті синтезу мистецтв» (О. Брайко, Інститут літератури), «Рання лірика І. Франка як натурфілософія романтичного ідеалізму» (Л. Вербицька, Львівський державний університет безпеки життєдіяльності), «Категорія подієвості в оповідній структурі літературного твору» (Т. Гребенюк, Запорізький державний медичний університет), «І. Франко в осмисленні критиків журналу «Українська хата» (1909 – 1914)» (С. Денисюк, НТУУ “КПІ”), «Монологічні структури «Jugurty» І. Франка (Р. Козлов, Криворізький національний університет), «Риси жанру травелогу в комічній епопеї Ч. Діккенса «Посмертні записки Піквікського клубу» (О. Левченко, Херсонський державний університет), «Велика проза І. Костецького в контексті художнього дискурсу діаспори другої половини ХХ ст.» (С. Лущій, Інститут літератури), «Проблема інтертекстуального прочитання роману Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра» (Б. Салюк, Бердянський державний педагогічний університет), «Інтертекстуальна парадигма новелістики Наталени Королевої» (О. Фірман, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка), «Соціальний аспект казок Івана Франка та Сапаргалі Кунаєва про тварин: компаративістичний вимір» (Г. Атрошенко, Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького), «Танатологічні мотиви творчості Марка Черемшини і Івана Франка» (Т. Бикова, Національний педагогічний університет імені М. Драгоманова), «Німецькомовний перекладацький доробок І. Франка» (О. Гвоздяк, Ужгородський національний університет), «Жанрова парадигма літературних анімалістичних казок І. Франка і Р. Кіплінга» (О. Горбонос, Херсонський державний університет), «Війна як вічна тема світової літератури в поетичній рецепції Г. Гордасевич і Б. Гудзяка» (С. Кіраль, НУБіП України), «Рецепція бориславської теми в художньому дискурсі І. Франка і С. Коваліва» (О. Колінько, Бердянський державний педагогічний університет), «Біблійні мотиви в поемі І. Франка «Терен у нозі» (З. Лановик, ТНПУ імені Володимира Гнатюка), «Літературознавчі концепти І. Франка в сучасній українській компаративістиці» (М. Лановик, ТНПУ імені Володимира Гнатюка), «Внутрішня архітектоніка роману І. Франка «Перехресні стежки» (С. Луцак, Івано-Франківський національний медичний університет), «Наративний дискурс новел І. Франка» (М. Ткачук, ТНПУ імені Володимира Гнатюка), «І. Франко й М. Яцків: діалектика традицій і новаторства» (О. Ткачук, ТНПУ імені Володимира Гнатюка), «Гуманістичний пафос образу Мадонни у творах І. Франка та німецьких поетів-романтиків» (Б. Чуловський, ТНПУ імені Володимира Гнатюка), «Концептосфера І. Франка в сучасній українській поезії двотисячедесятників» (Ю. Ганошенко, Запорізький державний медичний університет), «Націоналізм та інтернаціоналізм у системі історіософських поглядів І. Франка» (Р. Голод, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника), «Генологічна парадигма малої прози І. Франка» (О. Турган, Запорізький державний медичний університет) та ін.
Завершилася конференція виступами художніх колективів кафедри культурології, у виконанні яких звучала поезія, уривки із творів та пісні на вірші Великого Каменяра. Віршований рядок останньої пісенної композиції «Нам пора для України жить…» став однойменним патріотичним закликом.
Всеукраїнська науково-практична конференція «Комунікативний дискурс: наукова рецепція та стилістика перекладу», присвячена 80-річчю від дня народження Василя Стуса (15-16 березня 2018 р.).
«Митець потрібен своєму народові та й усьому світові тільки тоді, коли його творчість поєднується з криком його нації». Таким митцем для України і став автор цих слів – Василь Стус, 80-річчю від дня народження якого було присвячено Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Комунікативний дискурс: наукова рецепція та стилістика перекладу». Конференція зібрала освітян із багатьох університетів України, науковців інститутів мережі НАНУ, студентів і школярів. Та цей захід вийшов за межі тільки Всеукраїнського: участю у ньому зацікавилися представники Польщі, Німеччини, Канади.
Відкриваючи роботу конференції, декан факультету Василь Шинкарук розпочав розмову про Василя Стуса як одного з духовних лідерів нації, зірку першої величини в українській літературі. Він провів паралель між Тарасом Шевченком і Василем Стусом, доля яких певною мірою схожа: обох переслідували імперії – Російська і комуністична, та й життєвий шлях обірвався практично в одному віці.
Мала батьківщина – Поділля – дала Василю Стусові надзвичайний генетичний код, а доля закинула на Донбас, і сьогодні він може бути тим стрижнем, що об’єднає українців по обидва боки лінії розмежування, продовжив тему проректор з навчальної і виховної роботи Сергій Кваша. Недаремно ж такі люди, попри намагання влади нівелювати їхні зусилля, творили історію. І це прекрасно, що колектив факультету постійно акцентує увагу на ювілеях таких видатних особистостей, як він.
НУБіП, де нині в навчальному процесі на щиті питання просвітництва, духовності, патріотизму, національної героїки, сьогодні стає духовним осердям, студентським серцем київських вишів, певен політик і відомий громадський діяч, голова наглядової ради університету Микола Томенко. І патріотизм має бути не показним, а щоденним: найперше це повага до себе, університету, де навчаєшся, колег. З цього патріотизм і починається. Державою мають керувати не бізнесмени, а моральні авторитети її народу. Саме таким авторитетом для нас був і залишається Василь Стус, який дбав не про себе, а про націю, та все покоління шестидесятників.
Оплесками зустрів зал виступ письменника, літературознавця, голову Всеукраїнської творчої спілки «Конгрес літераторів України»Дмитра Стуса – сина митця, який відгукнувся на запрошення організаторів. Людина мусить вірити у свої сили, і вже цим вона може зробити багато. І аргументував: свого часу група з 12 осіб, серед яких був і батько, не побоялася у авторитарній державі відкрито виступити за заборону ядерних випробувань у світі, а за якихось два роки потому їх було заборонено. А його вірші, як би їх не забороняли, – залишалися зброєю духовною. Так склалося, що батькове покоління за радянських часів зазнало життєвих поразок. Але ж з часом поразки мають здатність ставати перемогами. І постать Василя Стуса має стояти на перетині силових ліній нації.
Робота конференції продовжилася в секціях: «Творчіть В. Стуса крізь призму наукових інтерпретацій», «Патріотизм і відданість Україні як чинник консолідації суспільства», «Мовні аспекти національної ідентичності особистості», «Теорія і практика перекладу», «Художній дискурс: полімножинність інтерпретацій», де висвітлювалися актуальні проблеми сучасної філологічної, філософської, історичної, педагогічної, соціологічної, етнологічної наук з метою їх подальшого використання в сучасних комунікативних дискурсах; лінгвістичні, літературознавчі та дидактичні дослідження, пов’язані з постаттю ВасиляСтуса, а також питання патріотизму і відданості Україні на прикладі його життя і творчості.
16 березня 2018 року на гуманітарно-педагогічному факультеті НУБіП України відбувся Круглий стіл «Феномен доби і духовна культура народу», присвячений 80-річчю від дня народження Василя Стуса, якому судилося стати «голосом опору і протесту». Ініціатором та організатором якого стала кафедра української та класичних мов.
На захід було запрошено відомих людей, які особисто знали Василя Стуса, які займалися і продовжують досліджувати творчість митця.
Розпочав засідання декан гуманітарно-педагогічного факультету, доктор філологічних наук, професор Шинкарук Василь Дмитрович, який виокремив особливу місію Василя Стуса – одного із найактивніших представників українського культурного руху 1960-х., поета рідкісного таланту, який обрав долю борця. Власне, сила духу, як наголосив доповідач, – це та незмінна вертикаль, що стала підґрунтям для стоїчної потуги творчості митця, котрий, дивлячись у вічі смерті, вірив у «нове народження» і «переможне повернення» до отчого краю: «...Ми ще повернемось, обов’язково повернемось, бодай – ногами вперед, але: не мертві, але: не переможені, але: безсмертні».
Наукову бесіду продовжив виступ сучасника Василя Стуса – Степан Ількович Хмара – український політик, правозахисник, довголітній політв’язень радянських концтаборів, який поділився з присутніми своїми розмислами про минуле і сучасність. Зокрема, Степан Ількович був у тому ж таборі, що і Василь Стус, але його мешканці тривалий час не знали про трагічну звістку – смерть Стуса. Степан Хмара зосередився на описі шістдесятництва та долі української нації у ті часи: «нація була знекровлена, вона стогнала»; розлого охарактеризував сучасну владу і приділив увагу подіям, що сьогодні відбуваються на сході України. Доповідач зупинився на питанні виховання сучасної молоді – майбутнього української держави.
Неординарний і багатогранний образ поета представили Лодзинська Олена Олександрівна – директор Музею шістдесятництва – філії Музею історії міста Києва (тема доповіді: «Знайдено пізнішу редакцію статті Василя Стуса «Феномен доби (сходження на Голгофу слави)») та Кучер Наталія Миколаївна – старший науковий співробітник Національного музею літератури України (тема доповіді: «Портрети Василя Стуса з колекції Національного музею України»), які промовисто і стисло висвітлили цілісність і багатогранність образу митця у світовому літературному контексті.
Продовжили наукову бесіду журналісти Василашко Василь Федорович (тема доповіді: «Значення творчості В. Стуса в контексті виховання сучасної української молоді») та Довгань Маргарита Костянтинівна (тема доповіді: «Василь Стус у житті журналістки Рити Довгань»), які особисто були знайомі з поетом, і поділились своїми спогадами спілкування з ним, висвітливши цікаві сторінки товариських і творчих взаємин.
Упродовж заходу присутні цитували поезії В. Стуса, наводили малознані факти з його біографії, що, в свою чергу, окреслило перспективу своєрідного духовно-інтелектуального діалогу поколінь у контексті осмислення непересічної постаті поета.
Справжнім дарунком для присутніх став авторський концерт Бережан-Маркуляк Лариси Василівни – кандидата філологічних наук, доцента, доцент кафедри української літератури Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича; композитора і барда, виконавець української пісні, яка одна з перших утвердила жанр співаної поезії на Буковині. Колоритним альтом заслухалися шанувальники співаної поезії з Чернівців, Львова, Києва, Хмельницька, Житомира. Лунала добірна співана поезія і в старовинному австрійському замку, і в німецьких колах митців, і в затишній Варшаві. Пісні на вірші Олени Теліги, Ліни Костенко, Василя Стуса, які виконала Бережан-Маркуляк Л. В. зачарували присутніх своєю чуттєвою ліричністю, особливою енергетикою, гармонічною музикальністю.
Конструктивна і багатоаспектна розмова під час круглого столу продемонструвала й актуальність і перспективність дослідження творчості Василя Стуса, а також непересічну вагомість ідейно-ціннісного спадку шістдесятників для сучасності.
Науково-практичний семінар «Учитель журналістів», присвяченого 100-річчю від дня народження Д.М. Прилюка (6 листопада 2018 р.).
У Національному університеті біоресурсів і природокористування України у рамках Тижня української писемності та мови відбувся науково-практичний семінар «Учитель журналістів» з нагоди 100-річчя від дня народження одного з чільних основоположників української журналістики, ученого, педагога, публіциста, письменника Дмитра Прилюка.
Відкриваючи науково-практичний семінар, декан гуманітарно-педагогічного факультету Василь Шинкарук розповів студентам-журналістам про Дмитра Прилюка як педагога, науковця, письменника, публіциста, журналіста, зазначивши, що його особистість є втіленням совісті, честі, порядності і професійності журналістів.
Багатогранність його життя і творчості було представлено у доповідях студентів-журналістів І курсу гуманітарно-педагогічного факультету. Софія Грабовська у своїй доповіді проаналізувала життя та творчість Дмитра Прилюка. Незважаючи на те, що він ріс у бідній багатодітній сім’ї, проте старанно учився в школі, розвивався і ще в дитинстві мав хист до писання: протягом навчання він дописував у шкільній стінній газеті, а згодом став сількором районної та обласної газет У 1940 році закінчив Український інститут журналістики в Харкові. Брав участь у Великій Вітчизняній війні. Був нагороджений орденом Великої вітчизняної війни 1 ступеня, медалями. Після демобілізації Дмитро Михайлович тривалий час працював кореспондентом і редактором вінницьких, полтавських і київських обласних газет. Був редактором популярної газети «Сільські вісті».
Віталій Мікула розповів про Прилюка-публіциста і наголосив на тому, що процес створення публіцистичного тексту був своєрідним мистецтвом літературного дискурсу, визначаючи при цьому послідовність творчого процесу: виникнення задуму, пошуки шляхів його розв’язання і втілення в продукті творчості.
Вікторія Кравченко зосередила увагу на тому, що скрізь, де працював Дмитро Михайлович, його згадували добрим словом, адже він був не лише редактором, а й чуйним наставником-вихователем. Саме тому Д. М. Прилюку запропонували навчати молодь на факультеті журналістики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка, де він працював понад чверть століття.
Марина Когут зазначила, що Д. М. Прилюк встиг за своє життя дуже багато, зробивши вагомий внесок у літературну, журналістську, наукову, освітянську ниву. Відданість Дмитра Михайловича усьому рідному, українському пронизувала його педагогіку, прозу, публіцистику, проявлялася у його вдачі, поведінці, ставленні до колег і студентів.
Доповідь Вікторії Хлопчанюк була побудована на спогадах сучасників. Студентка зачитує спогади сина Дмитра Михайловича В’ячеслава: «За сучасними мірками, в батька була одна вада: він завжди намагався говорити і писати лише правду». Згадують також гарним словом Дмитра Михайловича і його вихованці – Віктор Набруско і Юрій Бондар. Вони стверджували, що «Дмитро Михайлович був безсумнівним авторитетом, справжньою величиною, слово його як декана для них було законом».
Олена Бойко наголосила, що Дмитро Прилюк є прикладом наполегливості, завзятості, послідовності в досягненні поставленої мети, вірного служіння своєму народу. Спадщина Д. М. Прилюка багата й славна, тому не заростає до неї народна, людська стежка. Мудрі книги Дмитра Михайловича надихають на сумлінну працю в ім’я Батьківщини, вчать долати труднощі, досягати мети, пробуджують високі почуття любові до свого рідного краю.
Орина Зеленіна у своїй доповіді наголосила, що Дмитро Прилюк не тільки публіцист, письменник, журналіст, він є справжнім учителем та наставником майбутніх журналістів, про що свідчать його наукові праці – двотомник «Теорія і практика журналістської творчості», «Мистецтво писати», «Спостереження і дослідження фактів журналістом». Для журналістів сьогодення ці праці дуже важливі й актуальні, а викладені в них ідеї, підходи до розуміння формування журналістського тексту – класика журналістикознавства. На завершення студентка з гордістю підсумувала: «Ми, студенти спеціальності «Журналістика», ті, хто зважено вибрали журналістський фах, матимемо змогу пізнати постулати журналістської професії, осягнути її «секрети», відкрити для себе звідане і незвідане у журналістиці, все те, чим жив відомий журналіст Дмитро Прилюк. Дякуємо за те, що були Люди з великої літери. Ми маємо з кого брати приклад. Ми віримо в його ідеї і будемо втілювати їх у життя».
На зустріч із студентами-журналістами, котрі й були головними доповідачами на семінарі, завітали учні та послідовники Дмитра Прилюка – Іван Чиж, народний депутат України двох скликань, голова Державного Комітету телебачення і радіомовлення України у 2002-2006 рр., радник ректора, доцент кафедри журналістики та мовної комунікації НУБіП України, Заслужений журналіст України; Михайло Сорока – Заслужений журналіст України, багаторічний головнийредактор газети «Урядовий кур’єр», член правління Національної спілки журналістів України, голова правління Київської організації НСЖУ, член Асоціації спортивних журналістів України; Віктор Пасак – Заслужений журналіст України, член Національної спілки журналістів України і Національної спілки кінематографістів України, один із фундаторів сучасного українського телебачення та знаменитої радіостанції «Колос».
Їхні спогади про незабутнього Учителя Журналістів Дмитра Прилюка були теплими і зворушливими, а поради тим, хто став на стежку до журналістики слушними і мотивуючими: писати так аби довкола світ ставав світлішим, творити добро, обстоювати справедливість, обороняти людину. І палко, до самозабуття любити рідну, найкращу у світі землю, що зветься Україна. Так, як це робив незабутній Дмитро Михайлович Прилюк.
Міжнародна науково-практична конференція «Соціокультурні та комунікативні аспекти функціонування мовних одиниць» з нагоди ювілею доктора філологічних наук, професора Катерини Григорівни Городенської (29-30 листопада 2018 р.).
«Знаний науковець, доктор філологічних наук, професор, завідувач відділу граматики та наукової термінології Інституту української мови НАН України, взірець Мовознавця, Педагога та Друга, ерудована співрозмовниця, Берегиня українського слова» – ці слова про Городенську Катерину Григорівну, з нагоди ювілею якої було проведено Міжнародну науково-практичну конференцію «Соціокультурні та комунікативні аспекти функціонування мовних одиниць». Конференція, організована на базі гуманітарно-педагогічного факультету, зібрала освітян із багатьох університетів України, науковців інститутів мережі НАНУ, закордонних закладів вищої освіти Польщі, Чехії, Румунії, Словакії, Канади, Болгарії, Бразилії, Азербайджану, Узбекистану, студентів і школярів.
Із вітальним словом до учасників конференції звернувся ректор НУБіП України Ніколаєнко Станіслав Миколайович – доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, Міністр освіти і науки України (2005–2007 рр.), український політик і громадський діяч, голова громадської ради освітян і науковців України, який привітав ювілярку та окреслив значення конференції: «Попри всі стереотипи, що наш університет спеціалізується переважно на природничих науках, ми розуміємо, що не хлібом єдиним живе людина. Без мови не буде ані людини, ані держави. А тому такі конференції є надзвичайно важливими для нашого університету».
До привітань Станіслава Миколайовича долучилися ТоменкоМикола Володимирович – доктор політичних наук, професор, голова наглядової ради Національного університету біоресурсів і природокористування України, Голова Громадського руху «Рідна країна», знаний громадський і політичний діяч; Чиж Іван Сергійович – заслужений журналіст України, член Національної спілки журналістів, голова Державного комітету телебачення і радіомовлення (2003-2006 рр.), засновник і голова благодійного фонду «Справедливість» Устима Кармалюка; Біла Лариса Михайлівна – вчитель-методист української мови і літератури спеціалізованої школи № 200 імені В. Стуса.
Зворушливо і напрочуд ємно прозвучали слова «учня» К.Г. Городенської, а нині доктора філологічних наук, професора, декана гуманітарно-педагогічного факультету Василя Дмитровича Шинкарука: «Завдяки своїй працелюбності, відповідальності, наполегливості, невичерпній творчій енергії, цілеспрямованості, плідній науковій та педагогічній роботі Катерина Григорівна Городенська заслужила авторитет серед колег і друзів. У всіх, хто знає ювілярку, викликає справжнє захоплення її невичерпна життєва енергія та служіння українській мовознавчій науці. Бо, мабуть, саме полтавський край, де народилась Катерина Григорівна, із його мальовничою природою, просякнутий звитяжною історією, освячений силою Божого слова, обдарував її глибоким патріотизмом, високою духовністю, усвідомленням значення цінностей національної культури і науки». Василь Дмитрович виокремив аспекти наукових пошуків Катерини Городенської, зміст яких тісно пов’язаний із запитами сучасної мовознавчої науки – вагомі й різновекторні напрацювання у галузі категорійної граматики: уперше в лінгвоукраїністиці науковець розробила теоретичні засади синтаксичної деривації, випрацювала концепцію дериваційного синтаксису, що започаткував новий напрям у синтаксичній науці, застосувала функційно-семантичний підхід до аналізу та систематизації дериваційних морфем, який посприяв виокремленню нової синтаксично орієнтованої галузі словотвірної морфеміки; з погляду новітніх лінгвістичних підходів Катерина Григорівна досліджує і частини мови. Теоретичні напрацювання проф. К.Г. Городенської лягають в основу підручників і навчальних посібників для закладів вищої освіти України, слугують матеріалом для нових теоретичних спецкурсів.
Бажання привітати ювілярку зі святом виявили і студенти гуманітарно-педагогічного факультету, які зачитали написані власноруч вірші, присвячені Катерині Григорівні.
Далі вітання іменинниця приймала від Народного ансамблю пісні і танцю «Колос».
Шкваломоплесків присутні привітали Городенську Катерину Григорівну – завідувача відділу граматики та наукової термінології Інституту української мови НАН України, доктора філологічних наук, професор, яка подякувала усім за теплі слова та привітання, що прозвучали на її адресу, та розпочала пленарне засідання з доповіді «Граматичні норми в мовній свідомості та мовній практиці української професійної спільноти». Ювілярка зауважила, що «у контексті надважливих проблем сучасної лінгвоукраїністики особливого теоретичного і прикладного значення набула проблема реалізації граматичного стандарту української літературної мови в мовній практиці, динаміки прескриптивних (обов’язкових) граматичних норм в різних її функціональних сферах», які «мають деструктивний вплив на збереження та розвиток літературного стандарту української мови».
Із доповідями на пленарному засіданні виступили: Гриценко Павло Юхимович – директор Інституту української мови НАН України, доктор філологічних наук, професор (тема доповіді «Визначальні ідеологеми сучасної лінгвоукраїністики»). Наскрізною думкою виступу стало підтвердження того, що праця мовознавця є надзвичайно затребуваною сьогодні і несе у собі дух державотворення. Доповідач акцентував на тому, що саме мова дає нам зрозуміти, хто ми є і звідки у загальнослов’янському контексті;
Степаненко Микола Іванович – доктор філологічних наук, професор, ректорПолтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка(тема доповіді «Сучасна лінгвофемінізація: родова диференціація, перифрастична номінація»). Доповідач зауважив, що «сучасний публіцистично-політичний дискурс фіксує зміни та перебіг подій, які відбуваються в суспільстві та охоплюють різні сфери нашої діяльності. У суспільно-політичній царині, як і в інших галузях, відчутно пожвавлюється жіночий рух, одним із напрямків якого є творення фемінативу»;
Ткач Людмила Олександрівна – доктор філологічних наук, професор кафедри сучасної української мови Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (тема доповіді «Словотвірна проблематика у працях проф. К.Г. Городенської та актуальні питання дослідження словотворчих процесів у західноукраїнському варіанті літературної мови кінця ХІХ – 30-х рр. ХХ ст.». У виступі особливу увагу було приділено питанням префіксально-суфіксального словотвору, оскільки зараз у школах тема словотвору вивчається побіжно, і, як результат, семантичні проблеми словотвору є закритими для випускників середньо-освітніх закладів.
Естафету виступів підхопили знані у науковому світі особистості: Завальнюк Інна Яківна – доктор філологічних наук, професор, декан факультету філології й журналістики Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (тема доповіді «Нові тенденції в синтаксисі мови сучасної української преси (на матеріалі газети «Педагог» – друкованого органу Вінницького державного педагогічного університету»); Валюх Зоя Орестівна – доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української філології і славістики Київського національного лінгвістичного університету (тема доповіді «Динамічні процеси в сучасному українському словотворенні»); Поповський Анатолій Михайлович – доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри загального та слов'янського мовознавства Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (тема доповіді «Лексико-семантичні функції слова кат в українській мові»); Баган Мирослава Петрівна – доктор філологічних наук, професор кафедри української філології та славістики Київського національного лінгвістичного університету (тема доповіді «Синтаксична деривація як спосіб оптимізації наукового мовлення») та інші.
Далі учасники конференції мали прекрасну нагоду побачити та почути виступи творчих колективів НУБіПУ: чарівний спів жіночого вокального ансамблю «Октава», чоловічого вокального ансамблю «Амеро», а також сольні виступи студентів університету Жуля Валентини, Остяк Мар’яни, Данько Анастасії та заслуженого артиста України – Романа Рудого.
Робота конференції продовжилась у секційних засіданнях, де висвітлювалися актуальні проблеми сучасної філологічної, філософської, історичної, педагогічної, соціологічної, етнологічної наук з метою їх подальшого використання в сучасних комунікативних дискурсах; лінгвістичні, літературознавчі та дидактичні дослідження, пов’язані з соціокультурними та комунікативними аспектами функціонування мовних одиниць.
Науково-методичний семінар «Школа молодого журналіста» (31 жовтня 2019 р.).
31 жовтня в НУБіП України стартувала Школа молодого журналіста, робота якої тривала два дні, сповнені цікавих подій та зустрічей. Цей захід проведено в стінах гуманітарно-педагогічного факультету з ініціативи та за активної участі викладачів кафедри журналістики та мовної комунікації.
Головною метою проєкту було надання абітурієнтам базових знань та навичок щодо медіаграмотності й журналістики загалом. Зустрічі тривали у форматі коротких, але змістовних тренінгів, під час яких викладачі ділилися з присутніми своїми знаннями, акцентуючи увагу на основних моментах.
У межах «Школи» відбулася зустріч зі студентами Прилуцького коледжу, на якій вони мали змогу особисто поспілкуватися з народною артисткою України Тетяною Василівною Цимбал, талановитим продюсером Яною Тереніс та доцентом кафедри журналістики та мовної комунікації, сертифікованим медіатренером Антоном Олександровичем Лягушею.
Тетяна Василівна охоче поділилася зі студентами своїм багатим журналістським досвідом, розповіла їм про витоки журналістики, а також наголосила на важливості мовлення в процесах комунікації.
Тереніс Яна у своїй розповіді висвітлила деякі аспекти зі сфери продюсування, а також порушила актуальне питання самореалізації.
Антон Олександрович зосередив увагу присутніх на проблемі медіаграмотності, а також провів невеличку гру задля кращого розуміння й закріплення наданої інформації.
1 листопада відбулася зустріч з учнями 11 класу. Завідувач кафедри журналістики та мовної комунікації, професор Костриця Наталія Миколаївна розповіла майбутнім абітурієнтам про предмети, необхідні для успішного вступу до НУБіП України, а Антон Олександрович Лягуша розповів про роль медіа в нашому суспільстві та їх ефекти впливу. Також він обговорив з учнями основні правила спілкування.
Загалом, зустрічі видалися дуже продуктивними. Учні та студенти охоче переймали досвід викладачів, а у підсумку отримали сертифікати про проходження «Школи молодого журналіста».
Всеукраїнська науково-практична конференція «Соціокомунікативний простір України: історія та сьогодення (до 125-річчя від дня народження М.Т. Рильського)» (20-21 лютого 2020 р.).
20 лютого 2020 року на гуманітарно-педагогічному факультеті розпочала роботу Всеукраїнська науково-практична конференція «Соціокомунікативний простір України: історія та сьогодення», присвячена 125-річчю від дня народження особливої постаті в літературі та культурі ХХ століття – Максима Тадейовича Рильського – поета, перекладача, фольклориста, літературознавця, мовознавця, публіциста, відомого громадського діяча.
Конференція зібрала науковців, освітян, студентів і школярів із багатьох закладів освіти різних міст нашої країни.
Серед учасників і почесних гостей конференції – представники шкіл, гімназій, ліцеїв із різних областей України. Тому проведена конференція, окрім того, стала одним із сучасних методів профорієнтації, спрямованих на поширення інформації про університет і гуманітарно-педагогічний факультет загалом та кафедру журналістики та мовної комунікації зокрема.
Особливим гостем заходу став онук митця, заслужений журналіст України, очільник родинного фонду Рильських «Троянди і виноград» – Максим Георгійовича Рильський.
Зі словами вітання до учасників конференції звернувся ректор університету Станіслав Ніколаєнко. «Це й не дивно, що науково-практична конференція, проходить у стінах нашого університету, – наголосив ректор, – адже неподалік університету розташований музей-садиба Максима Тадейовича, де він провів останні 13 років свого життя. Це дозволяє нашим студентам не тільки дізнатися про життєвий шлях поета, а й зануритися у творчу атмосферу, таку, яка панувала і півстоліття тому».
До вітальних слів долучився й онук відомого письменника Максим Рильський. Він звернувся до присутніх, зокрема до молоді, словами свого діда:
Всім тілом, всім серцем, всім розумом жить
У гордій, у творчій, у світлій напрузі,
Зібрати з усіх широчин і довгот, і століть
Приємним сюрпризом для учасників конференції став виступ-вітання учнів загальноосвітньої середньої школи імені М. Т. Рильського села Романівка ― малої батьківщини Максима Рильського ― із заступником директора школи з навчально-виховної роботи. Вони провели віртуальну екскурсію улюбленими місцями дитинства великого поета під назвою «Рожева моя Романівка».
Першим відкрив пленарне засідання професор Василь Шинкарук доповіддю «Феномен природи у поетичній творчості Максима Рильського», наголосивши, що ім’я Максима Рильського назавжди закарбоване в історії української культури, а феномен природи посідає чільне місце у його поетичній творчості.
Микола Жулинський у своїй доповіді «Слово про Україну Максима Рильського» поділився з присутніми спогадами з власного минулого, пов’язані з Максимом Тадейовичем та його родиною.
Іван Чиж у своєму виступі підкреслив своєрідність і філософічну глибинність поетичного мислення Максима Рильського, патріотичну спрямованість його поетичної творчості, провівши паралелі із сьогоденням.
Максим Стріха спрезентував учасникам конференції Максима Рильського як перекладача музичної світової класики.
Приємним подарунком для присутніх, зокрема і для Максима Георгійовича, став відеорепортаж про життя та творчість Максима Рильського, що його створили під керівництвом викладачів кафедри журналістики та мовної комунікації студенти 2-го курсу спеціальності «Журналістика».
Пленарне засідання продовжилося після перерви. Із цікавими науковими доповідями, які висвітлювали різні грані творчості Максима Рильського, виступили правнук Максима Рильського Назар Рильський, професор Тетяна Семашко, заслужений журналіст України Олександр Савенко, професор Василь Стрілець, доценти Тетяна Охріменко та Вʼячеслав Прилюк, голова районного товариства «Просвіта» імені Т. Г. Шевченка м. Деражні Ольга Ковпак та інші.
Доповіді, озвучені на пленарному засіданні, викликали зацікавленість, стали предметом активного обговорення та жвавих дискусій.
Проведена конференція стала зразком унікального поєднання наукової теорії, творчого підходу та медійного пошуку.
Під таким девізом 25 лютого 2021 р. пройшла IV Міжнародна очно-дистанційна науково-практична конференція «Соціокомунікативний простір України: історія та сьогодення», присвячена 150-річчю від дня народження Лесі Українки – геніальної доньки українського народу, краси і гордості нації, яка золотими літерами вкарбувала своє ім’я до когорти національних геніїв світу.
Організована кафедрою журналістики та мовної комунікації гуманітарно-педагогічного факультету, зініційована його деканом Шинкаруком Василем Дмитровичем, тематика конференції зацікавила метрів української науки як із України, так і з інших країн: Німеччини, Австрії, Польщі, Чехії, Канади, відомих політиків, знаних громадських та культурних діячів, викладачів та студентів, вчителів і учнів, зокрема, шкіл та гімназій, яким присвоєно ім’я Лесі Українки, – усіх, хто мав бажання поділитись із науковою спільнотою своїми лесезнавчими міркуваннями та відкриттями. Конференція пройшла в очно-дистанційному режимі із дотриманням усіх карантинних обмежень.
Відкрив роботу конференції декан гуманітарно-педагогічного факультету доктор філологічних наук, професор Василь Шинкарук, який зворушливо і напрочуд ємно розпочав розмову про Лесю Українку, яка за духовною поставою і силою таланту є однією з найяскравіших поетес в літературі усіх народів. Мала батьківщина – Волинь – дала Лесі Українці (Ларисі Петрівні Косач) надзвичайний генетичний код, збагатила її творчими імпульсами, надихнула на твори, які мають до сьогодні загальнолюдський сенс.Леся Українка – нам, українцям, і зараз висвітлює дорогу до самих себе: до мови, до родини, до рідної землі, до України.
Із вітальним словом до учасників конференції звернувся Сергій Кваша – проректор із навчальної та виховної роботи Національного університету біоресурсів і природокористування України, доктор економічних наук, професор, академік НААН України, який окреслив тематику конференції і наголосив на цінностях тієї культурної спадщини, яку надала родина Косачів українському народові. «Ми повертаємося у слово, у твори наших унікальних людей», – зазначив Сергій Миколайович.
До привітань учасникам конференції долучився Микола Томенко – доктор політичних наук, професор, голова наглядової ради Національного університету біоресурсів і природокористування України, голова Громадського руху «Рідна країна», знаний громадський і політичний діяч. Він зазначив, що основним завданням науковців є популяризація європейських поглядів Лесі Українки, чиє життя і діяльність для сучасної молоді яскравий приклад жертовності та відданості. Також доповідач розповів про здобутки громадського руху – реконструкцію пам’ятника Лесі Українці, видання повного зібрання творів письменниці у 14-ти томах тощо.
Слова-привітання учасникам конференції висловив Іван Заєць, громадський і політичний діяч, народний депутат України І, ІІ, ІІІ, ІV і VI скликань, який зауважив, що у своїй творчості Леся Українка відображала особливості українського світогляду, зокрема природошанування.
Сергій Озіряний, народний артист України, артист театру і кіно, провідний актор Національного академічного драматичного театру російської драми імені Лесі Українки, вітаючи учасників конференції, відзначив, Леся Українка стоїть в одному ряду з такими титанами, як Тарас Шевченко та Іван Франко. Її драматичні твори сценічні, тому порадив дивитися пʼєсизамотивамитворівЛесіУкраїнки, дивитисяінасолоджуватися.
Вероніка Нідзієва, директор гімназії № 117 імені Лесі Українки (м. Київ) і Анатолій Поліщук, директор загальноосвітньої школи I-III ступенів (с. Колодяжне, Ковельський р-н, Волинська обл.), були суголосні в тому, що науково-практична конференція, яка зібрала наукову спільноту – це чудова можливість обмінятися думками та поділитися знаннями, тут зав’язуються необхідні професійні зв’язки, напрацьовується безцінний науковий досвід, накреслюється нове бачення щодо вирішення проблем, які хвилюють широке коло освітян та науковців, що у підсумку сприяє розвитку вітчизняної науки та формуванню системи сучасних знань.
Пленарне засідання конференції відкрив доктор філологічних наук, професор, академік АН вищої школи України, заслужений працівник освіти України, член Національної спілки журналістів України Василь Шинкарук доповіддю «Феномен природи у поетичній творчості Лесі Українки». У виступі доповідач акцентував на необхідності переосмислення проблеми взаємозв’язку природи і людини, що червоною ниткою пронизує творчість поетеси. Возвеличення краси природи і необхідність гармонії з природою завжди посідала чільне місце в доробках авторки. І актуальність цієї теми зумовлена тим, що навколишнє середовище у наш час «доведене до критичного стану і потребує рішучих дій, спрямованих на його охорону та збереження».
Родзинкою виступу стали відеофрагменти, де звучала поезія Лесі Українки, що її читали народні артисти України Тетяна Цимбал і Василь Ілащук та професори університету Інна Савицька, Тетяна Семашко, Світлана Харченко, Ірина Майданюк та Роман Рудий.
На пленарному засіданні були заслухані доповіді, які різнобічно висвітлювали актуальні питання освіти та науки. Із доповідями виступили:
Микола Жулинський – український літературознавець, критик, громадський та політичний діяч, академік НАН України, директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України, почесний академік Національної академії мистецтв України, лауреат низки літературних премій (тема доповіді «Леся Українка в боротьбі проти духовного рабства»). Наскрізною думкою виступу стала важливість духовного та національного просвітлення українського народу, яким займалася Леся Українка. Ця діяльність, як зазначив Микола Григорович, залишається актуальною і сьогодні, адже тільки суверенна нація може творити свою державу та історію.
Естафету виступів прийняли знані у науковому і культурному світі особистості: Лариса Кравець – доктор філологічних наук, професор кафедри філології (українське відділення) Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці II (тема доповіді «Інтелектуалізм Лесі Українки через призму сьогодення»); Тетяна Семашко – доктор філологічних наук, професор кафедри журналістики та мовної комунікації Національного університету біоресурсів і природокористування України (тема доповіді «Архетипи індивідуально-авторської картини світу Лесі Українки у часопросторі сьогодення»); Наталія Голікова – доктор філологічних наук, професор кафедри української мови Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (тема доповіді «Пісенно-поетичне слово Лесі Українки у вимірах сучасної лінгвостилістики»); Олександр Савенко – заслужений журналіст України, член Національної спілки журналістів України, голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України (1994-1996; 2003-2005), академік Євразійської телевізійної академії (тема доповіді «Детективна історія невідкритої меморіальної дошки Лесі Українці, яку НУБіП має шанс завершити»); Лариса Семенюк – кандидат філологічних наук, доцент, вчений секретар Волинського національного університету імені Лесі Українки, учасниця проєкту Повного академічного зібрання творів Лесі Українки у 14 томах (тема доповіді «Повне академічне зібрання творів Лесі Українки у 14 томах: від задуму до реалізації»); Леонід Криворучко – заслужений працівник мистецтв України, завідувач відділу літератури з питань мистецтв Публічної бібліотеки імені Лесі Українки (тема доповіді «Презентація бібліографічного покажчика «Леся Українка на театральній сцені»); Тетяна Чумак – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри журналістики та мовної комунікації Національного університету біоресурсів і природокористування України, відмінник освіти України, член Національної спілки журналістів України (тема доповіді «Неоромантичні мотиви інтимної лірики Лесі Українки»); Лілія Ожоган – кандидат філологічних наук, доцент кафедри журналістики та мовної комунікації Національного університету біоресурсів і природокористування України (тема доповіді «Леся Українка і Жан-Марі Гюйо: із секретів творчості»); Надія Павловська – кандидат фізико-математичних наук, керівник учнівського наукового товариства «Неопалима купина» ліцею №4 імені Лесі Українки Дрогобицької міської ради Львівської області (тема доповіді «Пошукова діяльність щодо міжпредметних зв’язків у вивченні життя і творчості Лесі Українки»); Альона Палаш – аспірантка відділу стилістики Інституту української мови НАН України (тема доповіді «Слово Лесі Українки у поезії: тяглість мовно-естетичної традиції»).
Доповіді, озвучені на пленарному засіданні, викликали зацікавленість і стали предметом активного обговорення та жвавих дискусій.
Робота конференції продовжилася в секціях, де висвітлювалися актуальні проблеми сучасної філологічної, філософської, історичної, педагогічної, соціологічної, етнологічної наук з метою їх подальшого використання в сучасних комунікативних дискурсах; лінгвістичні, літературознавчі та дидактичні дослідження, пов’язані з постаттю Лесі Українки, що засвідчують невмирущість її творчого феномену, утверджуючи ідеали свободи та гуманізму.
Проведена конференція стала зразком унікального поєднання наукової теорії, творчого підходу та медійного пошуку. Безсумнівно, наукові дослідження є і будуть підґрунтям для успішного економічного, соціального та культурно-освітнього розвитку України, а наукові пошуки сприятимуть розвитку демократичної держави, інтеграції та модернізації вітчизняної вищої освіти та науки.
Нащо даремнії скорботи?
Назад нема нам воріття!
Берімось краще до роботи,
Змагаймось за нове життя!
I Всеукраїнська студентська науково-практична конференція «СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ В МЕДІАГАЛУЗІ»
Всеукраїнська студентська науково-практична конференція кафедри журналістики та мовної комунікації – це платформа для обговорення подальшого розвитку журналістики та новітніх тенденцій у медіагалузі, її майбутньої ідентичності у контексті сучасних викликів.
30 травня 2022 року на кафедрі журналістики та мовної комунікаціїгуманітарно-педагогічного факультету Національного університету біоресурсів і природокористування України в межах заходів, приурочених святкуванню Дня Університету, відбулась I Всеукраїнська студентська науково-практична конференція «СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ В МЕДІАГАЛУЗІ», у роботі якої взяли участь журналісти-початківці не тільки НУБіПУ, а й інших закладів вищої освіти України. Мета конференції – залучення студентів до науково-дослідницької діяльності; обмін знаннями та досвідом; визначення інноваційних тенденцій медіагалузі в умовах сучасної реальності.
Відкрила конференцію заступник декана гуманітарно-педагогічного факультету з наукової роботи Світлана Харченко, яка привітала учасників конференції і закцентувала на важливості проведення відповідного заходу та актуальності питань, які на ній підійматимуться; подякувала ЗСУ за можливість працювати на майбутнє; звернулась до студентів-випускників як курсу, який працював в умовах живого спілкування й відчув його переваги та енергетику, а відтак, «хай останній рубіж навчання в НУБіП України буде подоланий із радістю та смутком від того, що ви закінчуєте навчання».
З вітальним словом до учасників конференції звернулась професор кафедри журналістики та мовної комунікації Тетяна Семашко, яка подякувала студентам за їх внесок у розбудову сучасної медіагалузі як шляху до майбутнього, зокрема, у контексті новітніх тенденцій у медіагалузі, та побажала натхнення й подальшого розвитку.
Далі модератор конференції професор кафедри журналістики та мовної комунікації Марина Навальна запросила присутніх до виступів і подальшого обговорення доповідей, які пройшли в плідній дискусії.
Свою наукову доповідь на тему «Формування іміджу сучасного політика: специфіка і тенденції вияву»презентувала Орина Зеленіна, яка зазначила, що політики, турбуючись про свій імідж, формують його, використовуючи різні речові образи-маски, які «відображають актуальні запити суспільства, а тому можуть використовуватися в стратегіях впливу. При цьому множинність прийнятих політикою образів формує структуру його іміджу і забезпечує його ситуаційну лабільність».
Про жанрову специфіка тревел-журналістики доповіла Катерина Михайлюк у виступі на тему «Особливості тревел-журналістики в сучасному медіапросторі», яка означила етапи розвитку тревел-журналістики та з’ясувала особливості й функціональне призначення травелоги як жанру сучасної журналістики у контексті стрімкого розвитку журналістики подорожей, пов’язаного з процесом поширення інфотейнменту – виду інформаційних програм, у яких новини подаються для аудиторії в максимально розважальній формі.
З цікавою доповіддю на тему «Заголовки публікацій на онлайн-ресурсах» виступив Віталій Мікула, який висвітлив питання щодо функційного призначення заголовків публікацій на онлайн-ресурсах та зробив висновки, що «заголовок впливає на свідомість читача, тим самим мотивує його до прочитання тексту».
Доповідь Марини Постанюк на тему «Політична реклама на вітчизняному телебаченні» була присвячена багатоаспектному аналізу та критичному осмисленню основних проблем жанрів, що несуть рекламну ідею. На підставі проведеного аналізу, було з’ясовано, що «будь-які нововведення, які продукує соціум, знаходять своє застосування у рекламній комунікації: з’являється потреба в інформації, і починають розвиватися ЗМІ. Ринок засобів масової інформації та рекламна комунікація розвиваються паралельно, взаємно впливаючи один на одного».
Вікторія Хлопчанюк виступила із доповіддю «Висвітлення воєнної тематики у сучасних масмедіа», у якій означила оснoвні метoди ведення гібриднoї війни Рoсії прoти України у вимірі засoбів масoвої інфoрмації. Молода дослідниця робить висновок, що «основною метою Росії у гібриднiй війнi проти України є послаблення та децентралiзація нашої держави, змiна її європейського курсу, повернення України пiд контроль Російської Федерації».
Олег Снігур у виступі на тему «Засоби переконання у рекламних текстах»розглянув феномен маніпуляції інформацією у рекламних постах та проаналізував мовні засоби та мовні прийоми, які активно використовуються з метою впливу на адресата.
У своїй доповіді «Образ жінки-журналістки на шпальтах газет» Олена Бойко поставила за мету розкрити сутність і стан проблеми представлення жінок у сучасних масмедіа, проаналізувати образ жінок у газетних виданнях із позицій гендерного підходу. У висновках зазначено, що «з 2022 року в ЗМІ з’явився новий образ жінки – громадянки України. Це складний образ, який інтегрує в собі різні іпостасі: дружини, матері, коханої, працівниці, господині, волонтерки, захисниці тощо. Він не дорівнює сумі стереотипів, а є новим інтегрованим образом, ключовим елементом у конструкті якого є національна самосвідомість. Жінка постає як громадянка демократичного суспільства, свідома та активна виразниця національних інтересів і національного духу, яка нарівні з чоловіками робить посильний внесок у загальну справу, виражає готовність і волю до здійснення національної мети – перемоги над ворогом і визволення Батьківщини».
Новизною і нестандартним баченням прикметні виступи Софії Грабовської «Висвітлення культурологічної тематики в інстаграм-блогах», Тетяни Коптєвої«Інтерв’ю з успішними жінками в контексті гендерної проблематики»,Юлії Бухарової«Гендерні стереотипи в заголовках традиційних та нових медіа»,Марини Когут«Висвітлення екологічної проблематики у вітчизняних ЗМІ», Вікторії Матвійчук «Наповнення українських інтернет-видань запозиченнями» та ін.
Представлені різновекторні наукові доповіді студентів підтвердили важливість проведення подібних заходів, які сприяють формуванню якісного фахівця в умовах викликів сьогодення. Одним із основних викликів для українських журналістів залишається робота в умовах війни в Україні – медійникам важливо максимально активізувати свої професійні та загальнолюдські якості, усвідомити нові завдання, знайти нові способи подачі інформації та залишитися вірними принципам задля спільної перемоги.
Підсумовуючи зауважимо, проведена конференція стала платформою для обговорення сучасних тенденцій в медіагалузі, обміну ідеями серед представників студентської спільноти, а для студентів 4 курсу – це завершальний акорд навчання на спеціальності за ОС «Бакалавр». Але викладачі кафедри журналістики та мовної комунікації не прощаються зі своїми випускниками, а очікують на зустріч у магістратурі за освітньою програмою 061 «Журналістика».
Круглий стіл «Журналістика крізь призму століть»
06 червня 2022, у День журналіста кафедра журналістики та мовної комунікації провела для викладачів, студентів та всіх, хто цікавиться журналістикою, круглий стіл «Журналістика крізь призму століть».
Гостем заходу була науковиця, поетка, журналістка Суспільного радіо та радіо «Голос Донбасу», заступниця директора Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Тетяна Шептицька, яка познайомила учасників круглого столу з репресованими іменами української журналістики 1930-х років.
У виступі наголошувалося не лише про повернення імен репресованих газетярів, редакторів, коректорів, журналістів до наукового обігу, а й про встановлення історичної справедливості та розуміння цілісності мистецького процесу тих років. Тетяна Шептицька наголосила на етапах життя та діяльності Михайла Биковця та Євгена Касяненка, де продемонстровано важливий фактаж щодо їхньої професійної самореалізації.
– Репресовані імена української журналістики 1930-х – тема, яка потребує подальших наукових пошуків і вивчення раніше засекречених документів НКВС, – зауважила Тетяна Шептицька. – Ідеться не лише про повернення імен, а й про встановлення історичної справедливості та розуміння цілісності мистецького процесу тих років. Архівно-кримінальні справи Михайла Биковця та Євгена Касяненка, безперечно, містять важливий фактаж щодо їхньої професійної самореалізації. Проте найціннішим у них є механізми роботи НКВС та психологічний портрет журналіста, якого знищує система, фактично ним створена і підтримувана. І це має бути серйозною пересторогою для майбутніх медійників, аби не потрапити на манівці пропаганди й тоталітарної ідеології.
Погляди та пропозиції Тетяни Шептицької будуть корисними і для викладачів, і для студентів під час навчального процесу та в майбутній професійній діяльності.
Засідання Комісії з журналістської етики
22 червня 2022 рокуКомісія з журналістської етики провела експертне обговорення для медійників, студентів факультетів журналістики, медіаекспертів та усіх зацікавлених «Допомога журналістам під час війни: що можуть зробити експерти?».
Активними учасниками зустрічі стали викладачі на студенти кафедри журналістики та мовної комунікації, а предметом обговорення – нагальні проблеми журналістської спільноти, зокрема складнощі роботи журналістів під час війни, саморегулювання журналістів і редакцій, робота медіа на окупованих територіях.
Модерував на засіданні Андрій Куликов, відомий журналіст, голова Комісії з журналістської етики, який зупинився на надважливих питаннях сьогодення щодо роботи журналістів у нинішніх умовах.
Олексій Погорелов, голова Української Асоціації Медіа Бізнесу (УАМБ), член Комісії з журналістської етики, у своїй доповіді детально зупинився на роботі журналістів у період війни, зокрема й на окупованих територіях.
Відомий журналіст Отар Довженко зі стурбованістю наголосив на явищі джинси в медіа, загалом про стандарти в журналістиці та випадки їх порушення.
Тетяна Авдєєва, юристка Центру демократії та верховенства права закцентувала увагу на виробленні державної політики щодо подання чи не подання певної інформації, про добросовісність медіа, про ліцензування засобів маосової інформації.
Студенти-журналісти нашого вишу активно ставили питання до членів комісії, відомих журналістів, зокрема студентки третього курсу Ольга Ткач, Людмила Смик, Марина Качурина та Валентина Сивків. Таким чином на практиці відпрацьовували методику постановки питань.
Під час засідання Комісії з журналістської етики було зроблено висновки щодо нагальних питань медійної сфери на сучасному етапі.
Гостьова лекція професорки Марини Навальної для житомирських студентів
Упродовж кількох років між кафедрою журналістики та мовної комунікації НУБіП України та кафедрою журналістики, реклами та піару Житомирського державного університету імені Івана Франка склалася плідна співпраця щодо обговорення освітніх програм, стажувань тощо. Навчальний рік 2023 розпочали з гостьової лекції, яку для житомирських студентів-журналістів прочитала доктор філологічних наук, професор кафедри журналістики та мовної комунікації Марина Навальна.
Професорка на матеріалі мови українських засобів масової комунікації продемонструвала вплив позамовних чинників на словниковий склад мови. Зокрема йшлося: про класифікації позамовних чинників в українському мовознавстві, про основні тенденції активізації тематичних груп у сучасних українських засобів масової інформації, а також про мовну адаптацію номінацій коронавірусних штамів у сучасних масмедіа та актуалізацію військової лексики в українських масмедіа.
Студенти ставили низку питань щодо: порушення літературних норм у мові преси, процесів адаптації іншомовних лексем, доцільності використання в журналістських текстах субстандартної та ненормативної лексики та ін.
Представляємо себе й університет на міжнародній науковій конференції
22 жовтня 2022 року відбулася Міжнародна науково-практична конференція "Образи сучасності в гуманітарному знанні", співорганізаторами якої стали НУБіП України та Державний торговельно-економічний університет.
На конференції обговорювали громадянське покликання журналістики в контексті гуманітарної кризи, фактори впливу російсько-української війни та пандемії Covid 19, інформаційна безпека, гібридна війна та актуальні проблеми медіалогії, медіаосвіти та медіареальності. У роботі конференції взяли участь: - Харчук Діана з доповіддю «Інтернет-журнали на екологічну тематику у системі засобів масової інформації» - Вегнер Анастасія з доповіддю «Висвітлення глобальних екологічних проблем у регіональних медіа». - Градищук Ірина з доповіддю «Висвітлення стану питних вод України в періодичній пресі» - Барановська Катерина з доповіддю «Висвітлення в медіа теми «Зелене відновлення України у громадах».
Круглий стіл «Імплементація Закону України «Про медіа» в сучасних умовах»
15 лютого 2023 р. кафедра журналістики та мовної комунікації провела круглий стіл «Імплементація Закону України «Про медіа» у сучасних умовах». Учасники круглого столу обговорили новий Закон України «Про медіа», нещодавно прийнятий Верховною Радою. Участь у заході взяли як викладачі, так і студенти, які навчаються на бакалавраті та в магістратурі за спеціальністю "Журналістика".
Завідувачка кафедри, доктор педагогічних наук, професор Наталія Костриця окреслила реалізацію закону в освітній та професійній діяльності, а також проінформувала студентів, на яких платформах можна детально ознайомитися з документом і змістом дискусій навколо нього.
Професор кафедри, доктор філологічних наук Марина Навальна зосередила увагу на прийнятті закону як одному з кроків вступу України до ЄС, показала структуру «Закону «Про медіа», закцентувала на тих медійних законах, які втратили чинність.
Тетяна Семашко, професор кафедри, доктор філологічних наук у своєму виступі щодо нового закону порушила актуальне питання: закон – загроза свободі слова чи компромісний крок на шляху до євроінтеграції? Що, поза всяким сумнівом, має підстави для дискусій.
В обговоренні взяла участь кандидат філологічних наук, доцент кафедри журналістики та мовної комунікації Наталія Адамчук, яка докладно зосередила увагу на питанні діяльності друкованих засобів масової інформації.
До дискусії долучився доцент кафедри журналістики та мовної комунікації, Заслужений журналіст України Олександр Савенко.
Міркування щодо реалізації закону висловила студентка першого курсу магістратури Діана Харчук.
Студенти-журналісти продовжать вивчати та аналізувати Закон «Про медіа» на лекціях та практичних заняттях із журналістських дисциплін.
Науково-практичний семінар «Академічна доброчесність: від теорії до практики»
Сучасна система вищої освіти одним із основних пріоритетів ставить завдання щодо вдосконалення форм і методів навчання, щоб максимально наблизити його організацію до принципів академічної доброчесності. 10 квітня кафедра журналістики та мовної комунікації провела науково-практичний семінар «Академічна доброчесність: від теорії до практики», мета якого – сформувати мотивацію неухильного дотримання академічної доброчесності для забезпечення ефективності навчальної та дослідницької діяльності здобувачів вищої освіти. На заході були присутні викладачі кафедри журналістики та мовної комунікації, студенти, гості.
У вступному слові модератор заходу доктор філологічних наук, професор кафедри журналістики та мовної комунікації Тетяна Семашко зазначила, що важливим є соціальний вимір проблеми академічної доброчесності. Розуміння власної відповідальності (чи безвідповідальності) за порушення норм етики з позиції викладачів та студентів безпосередньо визначає сприйняття системи вищої освіти в Україні та формування системи цінностей у молоді під час навчання в закладах освіти. Тетяна Семашкоу своєму виступі зосередилася на фундаментальних цінностях академічної доброчесності та особливостях її дотримання здобувачами освіти. Академічна доброчесність є загальноприйнятою, базується на етичних принципах і правилах, яких мають дотримуватись усі учасники освітнього процесу, з метою забезпечення довіри до результатів навчання та наукових і творчих досягнень.
До присутніх звернулася завідувач кафедри журналістики та мовної комунікації, доктор філологічних наук, професор Марина Навальна, яка ознайомила студентів з академічною доброчесністю крізь призму документів НУБіП України. У своїй доповіді Марина Іванівна зосередила увагу на необхідності дотримання академічної доброчесності, розкрила форми порушення академічної доброчесності здобувачами освіти та пояснила, які типи плагіату мають місце в ЗВО, акцентувала на академічній відповідальності, де кожен із учасників усвідомлює свої права й обов’язки та несе відповідальність.
Діалогом між викладачами та студентами став виступ доктора філологічних наук, професора кафедри журналістики та мовної комунікації Світлани Харченко, яка ознайомила студентство з цінностями, які формують доброчесність: довіра, справедливість, повага, чесність, відповідальність, мужність. «Сьогодні академічна доброчесність є законною вимогою національної освіти, цінність якої полягає у створенні довіри до результатів навчання та наукових досягнень».
До семінару долучилась доцент кафедри романо-германських мов і перекладу Юлія Молоткіна, яка виступила із темою «Штучений інтелект і академічна доброчесність: виклики для освіти». Доповідь продукувала дискусії у контексті питання: штучний інтелект – це помічник чи порушник академічної доброчесності. Доповідач закцентувала на ризиках використання ChatGPT, який нещодавно з’явився в Україні. «Штучний інтелект уже претендує на творчу роботу!» – підсумувала Юлія Олександрівна. Студенти вдячні організаторам і доповідачам за неймовірно важливу для студентів тему семінару: «усі наші дії мають бути скеровані на впровадження й пропагування політики й правил академічної доброчесності в закладі освіти – про академічну доброчесність потрібно говорити сміливо та голосно: не мовчати, а діяти!»
Науково-практичний семінар
«Мова і культура як форми людського буття і свідомості нації»
20 квітня 2023 року гуртківці спеціальності «Журналістика» спільно зі студентами інших університетів взяли участь у Всеукраїнському науково-практичному семінарі молодих науковців, аспірантів, здобувачів вищої освіти «Мова і культура як форми людського буття і свідомості нації», що відбувся в Національному авіаційному університеті, де обговорювали питання української мови і культури як форм буття і свідомості української нації.
Крім того, молоді науковці, здобувачі вищої освіти обговорили значення української мови і культури у формуванні української ідентичності, з'ясували їхню роль як складників національної безпеки, і як чинників нашої незалежності. Було представлено змістовні доповіді, продемонстровано вміння презентувати результати власних наукових досліджень й аргументувати свої погляди на актуальні мовні і культурологічні проблеми.
Гостьова лекція професора Миколи Степаненка «Галактика людства в щоденниковій сповіді Олеся Гончара»
19 березня 2023 року в межах проєкту «Словозброя українського поступу» (до прийдешнього 30-ліття кафедри історії та культури української мови Волинського національного університету імені Лесі Українки) відбулася гостьова лекція «Галактика людства в щоденниковій сповіді Олеся Гончара» Миколи Степаненка, доктора філологічних наук, професора кафедри журналістики та масової комунікації Національного університету біоресурсів та природокористування України, в науковому доробку якого понад 800 наукових праць, сотні статей до енциклопедій, а ще – численні виступи на різних наукових конференціях, опонування та керівництво кандидатськими й докторськими дисертаціями, багатолітній невсипущий лекторський труд у закладах вищої освіти.
Особлива увага Миколи Івановича (й постійна зацікавленість у колі його дослідницьких уподобань!) – СЛОВУ Олеся Гончара: художньому, публіцистичному, а щонайбільше – листовного й щоденниковому. Власне щоденники, на його переконання, і є тією невичерпною галактикою пізнання особистості Гончара: його світосприймання – подій, людей, природи, всього найпосутнішого в житті українського соціуму, зокрема, мови. Власне, ці основні тематичні виміри й були основою лекційної мандрівки щоденниковою галактикою Гончара.
Досконале знання текстів письменника, вичерпність та увиразненість інтерпретацій і коментарів окремих щоденникових фрагментів, довершена згармонізованість теоретичних узагальнень та переконливих яскравих ілюстрацій, вияскравлення його найпосутніших афоризмів (як-от: «Мова – джерело духовності, яке ніхто не замінить», «Мова – вона для нас пам’ять, честь і гідність», «Людина – відблиск Всесвіту», «І один у полі воїн, якщо він український») і життєвого кредо «Моя філософія – роби людям добро», образне мовлення й вишукана тональність спілкування Миколи Івановича з авдиторією створювали неповторну святочну атмосферу впродовж усієї лекції.
«Лекція Миколи Івановича Степаненка вкотре переконала, що кожен письменницький діаріуш – це дзеркало епохи, круговерть постатей і подій (почасти буремних), правдиве й достовірне самовираження митця. Не є винятком і «Щоденники» Олеся Гончара. Важливо, що аксіологічну інтерпретацію постаті Олеся Терентійовича, його громадянської позиції, політичних переконань, проблем мови, історії, культури, яких митець не міг оминути аж ніяк, гостьовий лектор вибудовував на основі вдало дібраного фактичного матеріалу» (Юрій Грицевич, канд. філол. наук, ст. викл. кафедри історії та культури української мови).
ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція молодих науковців «Сучасні тенденції в медіагалузі»
4 травня 2023 рокукафедра журналістики та мовної комунікаціїНаціонального університету біоресурсів і природокористування України спільно з кафедрою видавничої справи та редагування Навчально-наукового інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка провели у дистанційному форматі ІІ Всеукраїнську науково-практичну конференцію молодих науковців «Сучасні тенденції в медіагалузі».
Із вітальним словом до учасників зустрічі звернулася Марина Навальна, в. о. завідувача кафедри журналістики та мовної комунікації, доктор філологічних наук, професор, яка акцентувала увагу на сучасних проблемах аудіовузуальної культури.
До роботи у чотирьох секціях (Актуальні проблеми теорії та історії комунікації; Журналістика в добу цифровізації; Медіавпливи на аудиторію; Журналістика в умовах війни) науково-практичної конференції долучилися студенти спеціальності «Журналістика» факультету філології й журналістики імені Михайла СтельмахаВінницького державного педагогічного університету імені Михайла КоцюбинськогоСвітлана Палій, Марина Нінічук, Діана Колногузова, Діана Наруллаєва-Гетманчук, Анастасія Тагамлицька, Анастасія Чорней, Лілія Шкурак, Мар’яна Чорна, Анна Гуменюк, магістр 1 року навчання спеціальності «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність» факультету торгівлі та маркетингуДержавного торговельно-економічного університетуСергій Сколибог із доповіддю «Цифрові інновації в рекламі» та Софія Бобровська, яка представила Білоцерківський ліцей «Мала академія наук» (м. Біла Церква) і, звичайно ж, наші вихованці, студенти 2-4 курсів бакалаврату та магістри спеціальності «Журналістика» гуманітарно-педагогічного факультету НУБіП України.
Неординарно звучали доповіді викладачів кафедри журналістики та мовної комунікації НУБіП України Тетяни Семашко, Світлани Харченко, Наталії Адамчук, Ірини Вакулик, Олени Балалаєвої та ін., що охопили широку тематику тем про війну: «Воєнний сторітелінг на прикладі проєктів Ukraїner», «Аналіз феномену фейку як засобу дезінформування в умовах гібридної війни», «Інформаційна війна як сучасне глобалізаційне явище», «Роль українських спортсменів в умовах війни на інформаційному та спортивному фронті», «Журналістські стандарти при інформуванні громади щодо бойових дій», «Вплив масмедіа на суспільство в умовах інформаційної війни», «Інтерв’ювання в телевізійній комунікації: характеристика та можливості методу».
Дискусійна панель конференції охоплювала проблеми, що стосувались стану і розвитку молодіжних програм на українському телебаченні, шляхів подолання гендерного дисбалансу в українському медіапросторі, а також персоналей – видатних постатей, які допомагали виборювати нашу незалежність.
