Історія

Історія факультету починається з сільськогосподарського відділення Київського політехнічного інституту.
27 вересня 1920 року Управління вищими школами Києва під головуванням академіка В. Вернадського видало наказ про відкриття в Київському політехнічному інституті ветеринарного факультету.

                                

Акад. Вернадський В.І.                                   Уривок з доповіді Українському товариству

                                                                               ветеринарних лікарів С. Пучковського

                                                                           “Соображение по вопросу об откритии на

                                                                            Украине нового ветеринарного института“

15 листопада на факультеті розпочались заняття. А 3 червня 1921 року було прийнято рішення про відокремлення ветеринарного факультету від КПІ і створення на його базі самостійного Київського ветеринарно-зоотехнічного інституту.

                        

                                           Корпус КВЗІ (1922 рік)
Виняткова роль в організації і становленні цього інституту належить його директорам, професорам В.К. Ліндеману (1921-1922рр.), Ф.З. Омельченко (1922-1924рр.), А.К. Скороходько (1924-1926рр.), А.П. Любченко (1926-1937рр.).

                             

  Ліндеман В.К.            Омельченко Ф.З.        Скороходько А.К.           Любченко А.П.

Перший випуск на ветеринарному факультеті відбувся у 1924 році. Дипломи ветеринарного лікаря отримали всього 9 випускників.

                                            

Фрагмент посвідчення про закінчення теоретичного курсу навчання на зоотехнічному факультеті КВЗІ

Важлива роль у розвитку і зміцненні авторитету Інституту належить випускнику 1925 року, визначному спеціалісту в галузі ветеринарної хірургії Івану Омельяновичу Поваженку. Одному з перших йому було присвоєно звання заслуженого діяча науки УРСР (1943).
В 1922–1926 рр. навчався і одночасно працював на кафедрі анатомії В.Г. Касьяненко. Він став доктором ветеринарних наук, професором, академіком АН УРСР. З 1932р. він очолював кафедру анатомії. У подальшому він завідував відділом еволюційної морфології і був директором Інституту зоології АН УРСР.

                        

          Поваженко І.О.                   Касьяненко В.Г.

 У 1929 році ветеринарний факультет закінчив Максим Федотович Гулий, який все своє життя присвятив біохімічній науці. Творчий доробок академіка НАН України, Героя України М.Ф.Гулого становить понад 560 наукових праць. Під його керівництвом виконано 10 докторських та 70 кандидатських дисертацій, а серед учнів відомі вчені, академіки НАН і НААН України випускники факультету Геннадій Харламієвич Мацука, Дмитро Олексійович Мельничук, Михайло Дмитрович Курський.

   

        Максим Федотович Гулий
У 1930 році Київський ветеринарно-зоотехнічний інститут розділився на два самостійні інститути – ветеринарний та зоотехнічний. У період 1931–1935рр. Київський ветеринарний інститут проводить по два набори студентів на рік і у передвоєний час стає одним із найбільших навчальних закладів цього профілю в колишньому СРСР.

                             

                         Клініка КВЗІ                                                 Головний навчальний корпус КВІ    

  (нині корпус №6 НУБіП України), 1930 рік          (нині корпус №3 НУБіП України), 1934-1941 рр.

У середині 30-х років Київський ветеринарний інститут сформувався як кузня ветеринарних кадрів. В інституті були створені найкращі умови для підготовки лікарів. Кафедри були забезпечені першокласним обладнанням. В інституті була зразкова ветеринарна лікарня, фундаментальна бібліотека, дослідне господарство, гуртожиток для студентів і житло у центрі міста для викладачів. Директор інституту А.П. Любченко зібрав в інституті кращі наукові кадри.         
В інституті працювали відомі вчені: М.Б. Делоне, Д.М. Дяченко, С.П. Дуброва, С.О. Іванов, Д.О. Калкатін, О.М. Качановський, С.М. Крашенків, П.О. Кучеренко, М.П. Нещадименко, Ф.З. Омельченко, О.І. Сковорода-Зачиняєв, А.Г. Терниченко, В.П. Устьянцев, Ф.О. Цешківський, В.Ю. Чаговець, О.Г. Черняхівський, Н.В. Щербина, Х.Ю. Юрків та ін.
Яскравий слід у довоєнній історії Київського ветеринарного інституту залишили відомі вчені: професори М.П. Вашетко, Ф.М. Пономаренко, С.Ю. Ярослав, доценти К.І. Дмитрієв, О.С. Коротич, які за успішне виконання урядового завдання з вивчення стахіботріотоксикозу були нагороджені орденами та медалями.
30-ті роки принесли співробітникам і студентам не тільки славу, частина з них зазнала гонінь і репресій.
За довоєнний період вуз підготував 1185 ветеринарних лікарів. У ньому працювали 10 професорів, 16 кандидатів наук. Значна кількість випускників після закінчення факультету присвятили себе освітянській та науковій діяльності, серед них: професори О.Г. Безносенко, А.А. Бойко, Г.О. Гіммельрейх, И.С. Загаєвський, С.Ф. Манзій, І.С. Нагорний та багато інших. А випускник 1941 року Дідовець Сергій Разумович близько 30 років очолював ветеринарну службу України.
У роки Великої Вітчизняної війни з 1941 по 1944 рр. Київський ветеринарний інститут був евакуйований до м. Свердловська, де діяв як факультет у складі сільськогосподарського інституту.
У період Великої Вітчизняної війни в бойових діях брали участь студенти і співробітники ветеринарного інституту. Багато з них віддали своє життя за честь і свободу Батьківщини. Це директор інституту Р.В. Пряжко, асистенти С.Й. Кулик, Ю.М. Горовий, С.М. Брусиловський, А.К. Лінда, ординатор П.І. Гребельник, студенти Д.М. Лопатко, Г.Г. Пасменко, П.Г. Шупта, співробітники Г.Г. Соловей, П.Я. Грицик, співробітники військової кафедри Д. Данилевич, В. Лінденберг та багато інших.
Після визволення Києва розпочалося відновлення навчально-виховного процесу на факультеті.
Неймовірно важко вдавалося керівництву інституту і факультету організовувати навчальний процес і відбудовувати на місці руїн корпуси ВУЗу.

                         

     Корпус інституту після визволення Києва                                Відбудова, 1946 рік

    (нині корпус №3 НУБіП України), 1943 рік
У 1944 році 1 жовтня приступили до занять 200 першокурсників. У повоєнні роки інститут розмістився в клініках по вул. Васильківській, 17.
На початку 50-х років усі кафедри ветеринарного факультету були забезпечені новими меблями, інструментами, апаратурою. Інститут придбав рентгенустановку для рентгеноскопії і рентгенографії великих тварин. Клініки ВУЗу мали манеж для прийому хворих тварин та велике стаціонарне відділення.
У 1957 р. інститут на правах факультету увійшов до складу Української сільськогосподарської академії. Відтоді факультет очолювали декани, професори Г.О. Гіммельрейх (1952–1977 рр.), С.І. Братюха (1977–1980 рр.), П.Я. Роговський (1980–1984 рр.).
Надзвичайно приємно серед великої когорти випускників 60-х років відмітити реформатора аграрної освіти, академіка, Героя України, Дмитра Олексійовича Мельничука, академіків Г.О. Хмельницького, А.І. Завірюху, член-кореспондента НААН України В.П. Риженка, Героя України М. С. Васильченка.
З 1985 р. ветеринарний факультет розміщується за адресою вул. Полковника Потєхіна, 16, навчальний корпус № 12. З 1984 р. факультет очолювали професори А.Й. Мазуркевич (1984–1988 рр. та 1993–2000 рр.), С.К. Рудик (1988–1993 рр.), М.І. Цвіліховський (2000–2002 рр.), В.Й. Любецький (2002–2006 рр.), В.Б. Духницький (2006-2009 рр.), М.П. Прус (2009-2015 рр.). Нині деканом факультету є доктор біологічних наук, професор, академік Національної академії аграрних наук України М.І. Цвіліховський.

                             

                                                        Навчальний корпус № 12

У 1991 р. ветеринарний факультет перейменовано на факультет ветеринарної медицини. З 1992 р. факультет є членом Європейської Асоціації закладів ветеринарної освіти (EAEVE).
З 29 червня 2001 року факультет ветеринарної медицини входить до складу Навчально-наукового інституту ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції тваринництва створеного відповідно до чинного законодавства та Статуту НУБіП України.
Про кожний випуск факультету можна говорити багато. Хочеться відмітити випускників, які в різні роки очолювали або очолюють службу ветеринарної медицини областей України та колишнього СРСР, були міністрами, ректорами інститутів, директорами, відповідальними працівниками: І.Ю. Бісюк, П.А. Цвіліхівський, М.В. Айшпур, В.В. Андрущенко, А.Ф. Ображей, О.А. Власенко, Г.В. Сливка, С.В. Аранчій, М.Б. Ашепа, О.І. Басанець, С.І. Максимчук, В.В. Башинський, В.М. Безсмертний, Г.К. Божко, А.А. Бойко, В.М. Василевський, А.І. Вербовиков, Й.І. Гавель, В.М. Горжеєв, С.Р. Дідовець, Г.С. Драган, О.О. Дудко, О.В. Жук, В.О. Іваненко, А.В. Ільченко, С.В. Книш, В.І. Коваль, В.Ф. Ковпак, А.О. Колесник, М.В. Коротченко, В.І. Куліш, П.С. Лисак, Я.Ф. Момот, О.І. Москаленко, В.В. Наумчук, В.С. Нікольський, П.С. Онищенко, А.І. Оверчук, М.С. Павленко, М.В. Пацюк, О.М. Прийма, В.А. Прискока, М.М. Райцис, П.О. Романюк, Г.Ф. Савченко, І.Ф. Савченко, Ю.П.Сміян, В.Н. Степаненко, В.К. Соломаха, Ю.А. Собко, С.П. Тараненко, В.О. Федоров, І.Ф. Храбустівський, М.М. Щербак та багато інших.
Нині пріоритетним завданням факультету є підготовка висококваліфікованих фахівців для галузі ветеринарної медицини України.