Рими продиктовані війною: в університеті пройшов творчий вечір Олега Криворота

   В сьогоднішніх реаліях повномасштабної війни Олег Криворот як і інші поети, діячі культури у своїх віршах став рупором правди, і щоденною власною творчістю підтримує ЗСУ та звичайних громадян, додає своїми роздумами впевненості, а його слова теж стають зброєю.

   Поезія в часи війни завжди була важлива й потужна. Добре сформульовані думки, емоційно підібрані слова, ритмізовані тексти мають змогу стимулювати людей, збурювати емоції відповідно до ситуації, додавати хоробрості чи рішучості, додавати особливих рис, які читачі можуть в собі знайти без підґрунтя.

   Творчий вечір розпочався з хвилини мовчання.

  З теплими вітальними словами до поета звернулися ректор НУБіП України академік Національної академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук, професор Станіслав Ніколаєнко, проректор з науково-педагогічної роботи та розвитку, доктор економічних наук, професор, академік Національної академії аграрних наук Сергій Кваша, друзі та знайомі.

  Традиційно Олег Криворот у форматі своїх творчих зустрічей збирає виконавців пісень на його вірші. Цього разу їх виконала студентка магістратури економічного факультету Аліна Васюченко, учениця народної артистки України Наталії Шелепницької.

   Свій авторський твір на вечорі зачитав заслужений діяч мистецтв України, поет, публіцист, бард, політичний діяч Володимир Гонський, а Народний артист України Роман Рудий виконав авторську патріотичну пісню.

  Гостями творчого вечора були і декан економічного факультету Анатолій Діброва завдячуючи у великій мірі саме йому зустріч відбуласяіз заступниками декана к.е.н., доцентами Лесею Воляк і Віталієм Нагорним, завідувач відділу аспірантури Віталій Вакуленко, творчий наставник, доцент механіко-технологічного факультету Володимир Гречкосій, науково-педагогічні працівники економічного факультету, працівники бухгалтерії, багато студентів. Були присутні і рідні поета з сином Артемієм. Знайшли час відвідати культурний захід однокурсники по університету Олега Криворота.

   Вражає стійкість і оптимізм великого народу, незламного й талановитого.

   Поезія автора також бере участь у цій боротьбі. Її голос не такий виразно-декларативний та односпрямований, як голос мас-медій. Але це голос, що йде з глибин – мови, яка пропонує особливий спосіб бачення світу, культурних особливостей та універсалій, відчуття особистої гідності та поцінування свободи. Бо це війна саме за свободу проти диктатури. І власне поезія дає глибоке відчуття цієї свободи.

   Тема війни для української літератури буде визначальною ще багато десятиліть, бо це тема людської екзистенції, тобто життя та смерті.

   Сьогодні є потреба писати багато, описуючи буденне, навіть те, що раніше здавалося дрібним і неважливим. Зараз усе звучить інакше – як відчуте посеред війни, обпалене війною. Ніби раптом не стало шкіри – чутливість стала нестерпною. Добре, якщо ця чутливість передається словам – звичайно, біль від того не меншає, але закарбовується на роки чи десятиліття…

  У фіналі всі учасники поетичного заходу виконали пісню «Ой у лузі червона калина»!

   Весь вечір в ботанічному саду панувала тепла і творча атмосфера, частинку якої у вигляді збірки «Рими продиктовані війною…» з автографом автора кожен зміг взяти з собою.