Професор кафедри епізоотології, мікробіології і вірусології Оксана Яблонська розказала у прямому ефірі радіо «Голос Донбасу» про Омікрон, новий варіант коронавірусу

Інтерв’ю бере Тетяна Шептицька (Т.Ш.):
- З нами на зв’язку пані Оксана Яблонська, доктор ветеринарних наук, професор кафедри епізоотології, мікробіології і вірусології Національного університету біоресурсів і природокористування України, яка водночас викладає мікробіологію і вірусологію, тож матимемо нагоду усе у неї розпитати.
- Т.Ш.: Доброго ранку, пані Оксано.
- О.Я.: Доброго ранку, пані Тетяно.
- Т.Ш.: Я звертаюсь до вас, як до науковця, бо науковці міркують знаннями, як люди раціональні, а не сіють паніку, як пересічні громадяни. Скажіть, будь ласка, наскільки варто боятися нового штаму Омікрон, оскільки випадки, зафіксовані зараз, вважаються легкими і безсимптомними?
- О.Я.: Я би так сказала, що боятися взагалі не потрібно, тому що залякана людина починає робити дурниці і перестає логічно мислити. Потрібно жити сталим способом життя, не забувати мити руки, старанно усі між пальцеві простори, для того аби змивати практично усі патогени, які могли туди потрапити. Слід пам’ятати, що цей вірус, яким нас усіх зараз лякають, мешкає в тому ж просторі, в якому мешкаємо ми, і нам доведеться жити з ним і з його потомками стільки часу, скільки нам відведено. Ми взагалі живемо у світі, який населено мікроорганізмами, в тому числі і вірусами, і просто потрібно навчитися жити поруч.
Ці коронавіруси взагалі доволі поширені, для них характерне те, що вони покриті ліпідною оболонкою, тому, власне, нам потрібно мити руки, щоб розчинити цю ліпідну оболонку, нам потрібно не забувати вживати вітамін С і їсти лимони тому, що саме цей та інші віруси бояться кислого середовища. Потрібно не забувати дихати свіжим повітрям, тому що наш імунітет потребує свіжого повітря. Щодо самого віруса, слід пам’ятати, що коронавіруси дуже люблять зиму, якої зараз усі лякаються. Тобто не слід надіятися, що прийдуть морози і віруси кудись зникнуть — навпаки в зовнішньому просторі вони тривалий час зберігаються.
Але річ у тім, що Омікрон не єдиний, який населяє нашу планету, крім нього виявлені уже віруси типу Тета і будуть напевно ще нові типи. І завдяки цим коронавірусам нарешті звернули увагу на науку, яку завжди потрібно підтримувати, на яку потрібно виділяти кошти для того, щоб науковці мали можливість розробляти нові тести, при допомозі яких діагностують віруси.
От зараз, наприклад, поширена вакцинація і багато хто нарікає на неї, на те, що вакцинувалися і продовжують хворіти. А слід пам’ятати, що на виготовлення вакцини потрібно кілька років і ті вакцини, які ми зараз використовуємо, зроблені на підставі вірусів-бета, а ми вже маємо дельту і омікрон. Тобто кожна вакцина і кожен вірус, я би так сказала, розглядається як ключик, який шукає свій замочок. І з одного боку, потрібно наш організм — нашу фортецю — на замочок закривати, а з іншого боку іноді простіше, якщо той ключик потрапить у замочок, ніж ворог знесе цілу стіну фортеці. І, оскільки організм людини захищається імунітетом, а імунітет повинен напрацювати свій захист, то зустрічає оцього віруса і клітини пам’яті запам’ятовують результати битви, проганяють вірус з організму. І коли наступний вірус потрапляє в організм, то ми вже будемо готові до зустрічі із ним.
Вчені нашої кафедри давно працюють із коронавірусами, тому що коронавіруси уражують і тварин і людей. Видове обмеження, на жаль, уже стерлося. І таким чином ми пам’ятаємо, що перші коронавіруси, які викликали COVID 19-го року, були виявлені в Ухані на рибному ринку і тоді підозрювали, що саме ураження пішло від кажанів, котячих та панголінів, а, буквально, цього року ми вже мали випадки зараження від людини левів, тигрів та горил, тому видового бар’єру часто немає.
І просто потрібно навчитися жити поруч із тими вірусами, потрібно добре вчитися, вчити мікробіологію, скажімо, у нас на факультеті ветеринарної медицини, і логічно вивчати інформацію, яка навколо нас заповнює інфопростір, читати наукові журнали, а не лише популярну літературу.
- Т.Ш.: Не фейкові мережі.
- О.Я.: Так-так. От мій ранок починається від перегляду журналу Nature, там тільки наукові публікації. І написано, що всі дуже злякалися цього Омікрона, а насправді він є у південній Африці. Ми пам’ятаємо ще з уроків біології, що життя зародилося в Африці, тобто з Африки слід очікувати і нові популяції, але не забувати про те, що життя існує практично на всій планеті.

- Т.Ш.: А що ви думаєте про сподівання людства щодо того, що ця пандемія коронавірусу затихне, наштовхнувшись на колективний імунітет?
- О.Я.: Так, для вірусів узагалі характерне те, що вони розвиваються такими хвилями — спершу йде загострення і захоплення територій, тому що їм потрібно розвиватися, реплікуватися. А далі вони слабнуть, коли наштовхуються на стійкий імунітет, на стійкі організми і тоді втрачають свою патогенну властивість. І, наприклад, учора усі обговорювали дельта штам, а уже появився омікрон. Тобто про ті штами, названі буквами грецького алфавіту поміж дельтою та омікроном, мало хто говорить. Уже відкриті типи тета, про які теж мало хто говорить. Тобто це слабопатогенні штами. І є надія на те, що людство здобуде імунітет внаслідок вакцинації (імунізації штучної), і внаслідок перехворювання (тобто природньої імунізації), і, нарешті, ці віруси покочують кудись далі у своє природнє середовище і нам нарешті дадуть спокій.
- Т.Ш.: А є небезпека, що на місце тих коронавірусів, які підуть, можуть прийти ще складніші?
- О.Я.: Річ у тім, що крім коронавірусу ще існують мікроорганізми, які підхоплюють ослаблений організм людини і тварини, і викликають супутні інфекції. Тому більшість медиків без попередньої діагностики використовує антибіотики для того, щоб попередньо вберегти організм від оцієї супутньої флори, але водночас ослаблюють організм надлишком використання цих антибіотиків. Але в організмі людини і тварин є і наша нормофлора, яка захищає організм від патогенів, тому й санітайзери та антибіотики треба використовувати ощадно, щоб не вбити нормофлору.
Якщо люди не будуть розслаблятися і будуть пам’ятати про те, що наше завдання не лише нам самим жити, а ще й дбати про тих, хто нам дорогий, то будуть дотримуватися певних дистанцій з чужими людьми, з якими ми рідко стикаємось. Але, якщо ми живемо сім’ями, то не треба позбавляти тих же обіймів, контактів зі своєю сім’єю, тому що гарний настрій залежить від контактів, а імунітет управляється імунною системою. Тому потрібно підходити з розумом до цієї ситуації. І, якщо раніше нас із вами лякала інформація, що люди зібралися разом і у них виникли якісь інфекції типу сальмонельозу, внаслідок того, що спожили недоброякісну продукцію, то тепер про це чомусь усі забули, усі пам’ятають лише про коронавірусну інфекцію. Є небезпека щодо різних новорічних вечірок у нас і у Китаї. І, власне, чому ця інфекція так масово поширилася? Тому що на противагу застереженням китайської влади не їхати у Китай під час епідемії, частина людей навпаки збиралася і організовувала коронавірусні вечірки, типу, якщо помирати, то хоч щасливими. І далі, повертаючись назад, ці учасники вечірок розносили оці збудники. І, якщо перегортати сторінки Вікіпедії, де є багато цікавої інформації, то можна побачити дані про людей-носіїв вірусу, які свого часу заразили велику кількість людей. Тобто потрібно просто з розумом жити і продовжувати жити далі.

О. Яблонська (НУБіП), Т. Шептицька (Голос Донбасу)