Ми пам’ятаємо!

17 травня 2020 р. на кафедрі управління та освітніх технологій гуманітарно-педагогічного факультету відбувся онлайн круглий стіл із вшанування жертв політичних репресій в Україні. В ньому взяли участь науково-педагогічні працівники кафедри, студенти, аспіранти кафедри з різних куточків України.

Людмила Міськевич нагадала про історію виникнення Дня пам’яті жертв політичних репресій. Аспірантка наголосила, що цей День пам’яті і скорботи про жертви, які загинули або постраждали в Україні в наслідок політичних репресій комуністичного режиму, спочатку з’явився в національному календарі країни наприкінці 90-х років і носив назву «День пам’яті жертв голодомору», відображаючи в своєму формулюванні одне з найтяжчих злочинів проти людяності тієї безжальної влади. Відзначався в четверту суботу листопада (Указ Президента України від 26-го листопада 1998-го року). Потім, згідно з Указом Президента України від 31-го жовтня 2000-го року, цей пам’ятний День був перейменований і став називатися «День пам’яті жертв голодомору та політичних репресій». Указом від 15-го липня 2004-го року було встановлено назву «День памяті жертв голодоморів та політічніх репресій». Надалі, згідно Указу Президента України від 21-го травня 2007-го року, з метою належного вшанування пам’яті жертв політичних репресій, привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології, відродження національної пам’яті, утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людяності, дні пам’яті жертв голодоморів та жертв політичних репресій виділили в окремі пам’ятні дати. «День пам’яті жертв голодоморів», як і колись, відзначається в четверту суботу листопада, а «День пам’яті жертв політичних репресій» - щорічно у третю неділю травня. Аспірантка зауважила, що щороку в третю неділю травня по всій Україні проводяться різноманітні заходи, присвячені пам’яті про ці страшні події.

Випускниця кафедри (науковий керівник професор Журавська Н.С.), кандидат педагогічних наук, шанована викладачка Рівенського державного аграрного коледжу НУБіП України, Русіна Нелля Григорівна, присвятила свій виступ сумним подіям в Україні 1937-1951 років. Нелля Григорівна наголосила, що як відомо 2 червня 1937 було прийнято постанову Політбюро ЦК ВКП (б) ПБ-51/94 «Про антирадянські елементи», відповідно до якого 5 серпня 1937 вийшов наказ НКВС СРСР № 0044, який поклав початок масових репресій. Вже до середини листопада 1938 року без суду було винесено 681692 смертних вироки, які виконувалися негайно. Більше 1,7 млн. людей було відправлено в табори. Великий терор» – масштабна кампанія масових репресій громадян, що була розгорнута в СРСР у 1937–1938 рр. з ініціативи керівництва СРСР й особисто Йосипа Сталіна для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства. Наслідками комуністичного терору в Україні стало знищення політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв’язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії й денаціоналізація. Згідно з розсекречених архівів і документів СБУ, в Україні з 1935 по 1951 рік жертвами розкуркулення стали понад 2 млн. 800 тис. людей. У 1936 році заарештували 15717 осіб, у 1937-му - 159537, в 1938-м - 106096, в 1939-м - 11744. Близько 16,5 тис. чоловік було розстріляно в 1937-му.

Випускниця кафедри (науковий керівник професор Журавська Н.С.), кандидат педагогічних наук, досвідчена викладачка Ізмаїльського інституту водного транспорту Яковенко Олена Іванівна наголосила на важливості досліджень українських науковців із Великого терору в Україні. Олена Іванівна в своєму виступі зупинилася на безцінних наукових роботах Олега Бажана (Київ), Інститут історії України НАНУ, Сергія Білоконя (Київ), Інститут історії України НАНУ, Богдана Біляшівського (Київ), Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили», Валерія Васильєва (Київ), Інститут історії України НАНУ, Сергія Кокіна (Київ), Інститут історії України НАНУ, Станіслава Кульчицького (Київ), Інститут історії України НАНУ, Романа Подкура (Київ), Інститут історії України НАНУ, Олександра Рубльова (Київ), Інститут історії України НАНУ, Юрія Шаповала (Київ), Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. Звернула увагу студентів онлайн круглого столу, що контакти істориків для коментарів, консультацій та запрошення на ефіри можна отримати в Українському інституті національної пам'яті (Київ).

Староста наукового студентського гуртка кафедри «Методологія та методика наукових досліджень», Зозулевич Вікторія звернула увагу присутніх онлайн круглого столу на процес реабілітації жертв політичних репресій в Україні. Вікторія зазначила, що незаконність Великого терору визнали ще за часів СРСР після смерті Й.Сталіна, коли в роки «відлиги» провели часткову реабілітацію репресованих. Реабілітаційні процеси другої половини 1950-х – початку 1960-х років мали обмежений характер. Більшість громадян, засуджених за політичними звинуваченнями, не отримали повної реабілітації, а їхні права не були повністю відновлені. У 1991 році, в останні місяці існування УРСР, було ухвалено Закон «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні». У ньому вперше в Україні законодавчо засудили і відмежувалися від політичних репресій як методу керування суспільством. Але оскільки цей закон ухвалювався ще в УРСР, то певна частина цих репресій, навіть вчинених позасудовими органами, все ще визначалася «обґрунтованими». Відповідно до вимог Закону органами прокуратури та судами впродовж 1991–2001 років було реабілітовано 248 тис. 810 громадян, відмовлено в реабілітації — 117 тисячам 243 особам. У 2015 році Україна засудила злочини комуністичного тоталітарного режиму Законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганд їхньої символіки». Законопроект було розроблено Українським інститутом національної пам’яті спільно із народними депутатами України, громадськістю та експертами Реанімаційного пакету реформ. У 2018 році Верховна Рада проголосувала за Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років». Закон суттєво розширює коло осіб, які підпадають під реабілітацію. Зокрема, в ньому прописана автоматична реабілітація осіб, які були покарані позасудовими органами, право на реабілітацію отримають ті, хто зі зброєю в руках боровся за незалежність України, був ув’язнений, примусово поміщений у психіатричний заклад, трудову армію, позбавлений майна через «експропріацію» чи «розкуркулення», або ж депортований за національною ознакою.

Завідувач кафедри професор Сергій Кубіцький подякував студентам, аспірантам, НПП кафедри за важливу інформацію та незабутню атмосферу єднання в цей важливий для історії України день,  День пам’яті жертв політичних репресій.

Ніна Журавська,
професор кафедри управління та освітніх технологій