Тарас Шевченко – символ великої любові до України
12 березня 2019 року на гуманітарно-педагогічному факультеті розпочала роботу міжнародна науково-практична конференція «Феномен Тараса Шевченка: лінгвістичний, історичний і соціофілософський аспекти», присвячена 205-річниці від дня народження Великого Кобзаря. «Творча спадщина Тараса Шевченка– це надбання не лише українського народу, а всього людства. Своїми творами він прославив Україну, її духовність. Геній Кобзаря увінчав столітні прагнення українців жити в єдиній незалежній державі, відродити почуття єдності і спрямувати націю до побудови своєї держави. Назвавши його "національним Пророком", Пантелеймон Куліш цим визначив його значущість для українців, – зазначив декан Василь Шинкарук.
,
Ректор університету Станіслав Ніколаєнко відзначив, що осягнути феномен Тараса Григоровичанепросто хоча б тому, що в його постаті поєднана величезна кількість іпостасей, його таланти – воістину незмірні, а короткий життєвий шлях – короткий лише за кількістю років, але дуже довгий, якщо його вимірювати діями і вчинками Кобзаря. Він не вписувався в рамки свого часу, тому що завжди ішов попереду його. Не мав страху і не запобігав перед авторитетами, не плазував, не просив. Його сила волі, наполегливість, вміння бачити світ під власними кутами зору, помножені на талант і працелюбність, явили світові в його особі: володаря слова, перекладача, публіциста, живописця, філософа, просвітянина.
Декан філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка академік Анатолій Конверський привітав учасників та гостей конференції, зазначивши, що Тарас Шевченко постать епохальна, він є явищем української духовності, могутнім джерелом національної самосвідомості, учасником історичного життя народу.
Із Канева, духовної столиці України, привітання передала Людмила Сокур, завідувач сектору екскурсійної роботи Шевченківського національного заповідника, наголосивши, що з ім’ям Шевченка пов'язаний поступ сучасної української нації, на його ідеях виховувалось не одне покоління. Кобзарева могила на Чернечій горі стала місцем паломництва не лише свідомого українства, а й усіх небайдужих людей на планеті.
Пленарне засідання відкрив професор Микола Томенко. «Вже вкотре в нашому університеті проходять наукові заходи, пов’язані з вшануванням пам’яті Тараса Шевченка. Адже такого рівня університет повинен бути українським за змістом, духом, характером, відігравати ключову роль в збереженні традицій, створенні загального освітнього та наукового простору України та Європи» – наголосив доповідач. Шевченко – це символ українців, пророк і геній, а водночас – людина серед людей.
Від Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України виступив завідувач відділу шевченкознавства Олександр Боронь, який представив науковій спільноті доповідь, присвячену Шевченківській сепії «У юрті».
З вітальними словами до аудиторії звернулась директор гімназії № 109 імені Т.Г. ШевченкаПечерського р-ну м. Києва Віталія Полякова, яка зазначила важливість співпраці між гімназією та університетом. Такий діалог формує імідж школи та виховує потенційно майбутніх абітурієнтів. І, як результат такої співпраці, нас потішив виступ учнів гімназії № 109. На загал учні представили літературно-мистецьку композицію «Тарасові шляхи».
Сергій Йосипенко, завідувач відділу історії філософії України Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, у науковій доповіді зробив наголос на філософському аспекті шевченкознавства, окреслив проблеми та перспективи.
Науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України Дмитро Степовик, у своїй доповіді розповів про безмежно віруючого в Бога Шевченка, що своїм життям, духовним устремлінням і, звичайно, творчістю, наслідував учення Господа.
Сергій Гальченко, заступник директора Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, доповів про рукописну і малярську спадщину Великого Кобзаря, зосередивши увагу на тому, що він був типовим представником романтизму, одним із найбільш виразних майстрів пензля, і його вклад в художнє мистецтво є вагомим.
У своїй доповіді Василь Шинкарук зазначив, що постать поета-пророка Шевченка, його ідеї, образи, герої та ціннісні установки є потужним національно-смисловим потенціалом, а також відзначив важливу роль університету в збереженні традицій, створенні загального освітнього та наукового простору України та Європи.
Велику зацікавленість аудиторії викликала презентація фільму «Тарас Шевченко» Лауреата державної премії ім. І. Огієнка Дмитра Ломачука.
Музичне привітання народного ансамблю пісні і танцю «Колос» імені С. Семеновськогозавершило пленарне засідання.
І, як ліричне доповнення до виступу ансамблю пісні і танцю «Колос», прозвучало виконання Заслуженою артисткою України Тетяною Негрій пісні «Плавай, плавай лебідонько» на слова Т. Шевченка.
Після перерви відбулись секційні засідання, на яких перед молодими вченими виступили знані шевченкознавці. Проректор Сергій Кваша привітав молодих науковців та зазначив невичерпність постаті та багатогранність талантів Тараса Шевченка.
Учасники конференції отримали задоволення від того, що долучились до вшанування Великого Кобзаря. А пам’ять про Кобзаря буде жити, поки він буде в наших серцях. Недарма, Максим Рильський зазначив, що народ Шевченка не забуває і ніколи не забуде. Поет живе в серцях свого народу...
Олена Лаута,
доцент кафедри філософії