Проєктували протиерозійні заходи, оцінювали захисні властивості насаджень, працювали над законодавчими актами – так відбувалася навчальна практика з лісової меліорації

     Для організації чіткої комунікації між студентами і викладачами було створено окремий електронний навчальний курс «Навчальна практика з лісової меліорації» на платформі Elearn https://elearn.nubip.edu.ua/course/view.php?id=3191/.

     Програмою навчальної практики передбачено опрацювання 6 різних тем:

     Зазвичай навчальна практика проходить на базі Ботанічного саду НУБіП України, Голосієвського НПП, Національного виставкового комплексу «Експоцентр України», однак в умовах карантину науково-педагогічні працівники кафедри відтворення лісів та лісових меліорацій підійшли творчо до вирішення програмних завдань та підготували авторські відеоматеріали за різними темами, а студенти мали змогу їх переглядати у зручний для себе час, обговорювати та за місцем проживання віднаходити об’єкти для проєктування комплексу протиерозійних заходів – лісомеліоративних, гідротехнічних тощо, базуючись на отриманих знаннях і вміннях. Висловлюємо окрему вдячність аспіранту кафедри Юрію Іваненку за допомогу у підготовці відеоматеріалів.

     Варто зазначити, що відеоролик на YouTube-каналі кафедри з екскурсом до полезахисних лісових смуг на території ВДНГ від доцента Володимира Малюги надихнув не тільки студентів, а й пересічних мешканців мегаполісу, які навіть не підозрювали про існування таких унікальних об’єктів серед міста.

     За час проходження практики студенти опрацювали оприлюднений на сайті Мінагрополітики Проєкт правил утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення і фахово їх проаналізовали та надали коментарі щодо їх удосконалення. За допомогою сучасних онлайн-можливостей подорожували різними природно-кліматичними зонами України, країнами, континентами і знайомилися із лісоаграрними ландшафтами та оцінювали особливості ведення агролісівництва – поєднання сільського господарства та насаджень, і відповідність нормам просторового розміщення лінійних насаджень, проводили порівняльний аналіз, володіючи знаннями про механізм захисної ролі рослинного покриву оцінювали лісомеліоративні властивості насаджень поблизу та надавали свої рекомендації щодо їх поліпшення, а також дізналися про можливість створення гідротехнічних споруд навіть із підручних матеріалів. Підсумковою частиною навчальною практики стала підготовка проекту протиерозійних заходів для конкретного об’єкту з вираженими ознаками проявів ерозійних процесів (гідротехнічних, організаційно-господарських, агротехнічних та лісомеліоративних). Винахідливість студентів, натхненна командна робота і професійно підготовлені й представлені проекти вразили викладачів та були високо оцінені.