Великодні традиції викладачів та студентів факультету харчових технологій та управління якістю продукції АПК

 Християнський світ зустрічає радісне та світле свято – Христове Воскресіння. У цей святий день радіють і ангели, і люди. Це торжество з торжеств та головна подія року, звернена до кожного з нас. Великдень для багатьох найбільш очікуване свято.

Як зустрічають його харчовики цієї весни?

«Воскресіння Хрестове – найбільше свято, яке чекаємо і зустрічаємо з особливими почуттями, – говорить головна Господиня факультету, декан Лариса Баль-Прилипко. З великою сім'єю, у колі родини – дітей та батьків відзначаємо разом. Мамі, Людмилі Юліанівні, цього року виповниться 83 роки, батьку, Вацлаву Владиславовичу, – вже 90. Матуся – православна віруюча, тато – католицького віросповідання. Будемо дивитися і слухати трансляцію богослужіння, щоб приєднатися до спільної молитви. Як завжди, приготую запашні паски, пофарбую яйця, смажені ковбаси та смачну шинку – і у Гришківці – на гостини до батьків. Хочемо подарувати батькам тепле родинне свято.

Всій університетській родині хочу побажати найголовнішого - здоров'я та миру в душі і країні та запропонувати рецепт особливої паски:

До двох повних жменьок думок додамо щастя великий шматок.

Влиємо чашечку терпіння,

Дві ложечки розуміння.

Три ложки щирих привітань,

Склянку добрих побажань.

Чемності теж не жаліти,

Щедро радістю полити.

Трішки привітності додати,

Все разом перемішати.

Помістіть в такій печі,

Що пече теплом душі.

Як пасочки будуть готові –

Посипте їх порошком любові!!!

Ото ж ця паска – чудодійна,

І страва помічна й надійна!

Завжди її так випікайте,

Рецепт розказуйте й передавайте!

Христос Воскрес! Воістину Воскрес»

У кожній родині живуть пасхальні традиції, котрі бережуть, якими дорожать і трепетно передають своїм нащадкам. Доцент кафедри технології м'ясних, рибних та морепродуктів Людмила Тищенко святкуватиме у своїй оселі разом із синами Тихіном та Дмитром та чоловіком Олександром.

«Паска – завжди сімейне свято!!! Традиційно проводимо в великому сімейному колі – батьки, сестра і я з родинами. Завжди печеться дуже багато пасок, запікаються ковбаски, зроблені власноруч, м‘ясо і почеревина, фарбуються крашанки, а натирання хрону тато не довіряє нікому… З великою турботою мама збирає пасхальний кошик…

Цього року ми всі нарізно… Печу паску вдосвіта за маминим рецептом, щось урізноманітнюю сучасними нововведеннями, діти прикрашають за їхнім вподобанням і самі намагаються бути задіяними в цьому магічному процесі. В оселі затишно пахне здобою і іншими наїдками. Батьки все ж передали до свята цінну «передачку», щоб «було все як годиться», в якій серед продуктів традиційно хрін татового виробництва.

Цього року не підемо до церкви, як зазвичай. Але обов‘язково скажемо один одному «Христос Воскрес!» і у відповідь «Воістину воскрес!», побажаємо один одному міцного здоров‘я і Божої благодаті!!!».

«Як не радіти у великий і святий день Воскресіння Христового, - ділиться думками доцент кафедри процесів і обладнання переробки продукції АПК Марія Жеплінська. Випікання паски — це, свого роду, таїнство. Тут важливе все до дрібниць: інгредієнти, їхня якість, кількість та навіть настрій, з яким підходиш до тіста. Якщо ви не в настрої, сердитеся на когось або що – не варто братися до роботи. У такому стані в людини нічого не виходить, а з тістом — тим більше. Із усмішкою на обличчі це робиться! Тоді пасочки виходять смачніші, ароматніші та ще й зберігаються довше. Проте щодо зберігання, то їхній термін невеликий, бо таку смакоту хочеться їсти і їсти!

На Львівщині в кожної господині є свій рецепт приготування великодньої паски, так само й яйця фарбують по-різному. В моїй родині використовується лушпиння цибулі -  це і корисно, і безпечно одночасно. Крім цього даємо наліпки на яйця, які можна без шкоди для останніх під час трапези забрати. На Великдень найсмачніші яйця, а якщо вони потерті з хріном, то ціни їм немає ні в базарний день, ні в який інший!

В кошику для освячення обов’язково мають бути ковбаса кільцем, копчене м’ясо (шинка) власного виробництва, серед молочних продуктів символ ніжності та жертовності Бога – домашній коров’ячий сир (плесканка) та масло, хрін – символ міцності і сили духу. Сіль – символ зв’язку Бога з народом - у невеликій кількості додає смаку іншим продуктам. Сіль вважають оберегом. До нової оселі заходять з хлібом і сіллю, у подорож теж беруть дрібку солі. Ісус називав своїх учнів «сіллю землі».

А ще кошик накривають вишитими серветками, їхня краса неперевершена! Вишитий рушник це символ життя, вічності, бо нитки сплітаються з любов’ю і розумом. Довга нитка символ життя, її можна продовжувати плести безкінечно. 

А ще важливо запам’ятати, що нічого освяченого не можна викидати. Треба поділитися з рідними, пригостити друзів, роздати нужденним. Шкаралупу від яєць треба викинути у воду або закопати під фруктовими деревами, для доброго врожаю.

Кожного року ми святкуємо це свято в сімейному колі з батьками. Цьогорічний Великдень відрізнятиметься, але головне, щоб думки наші були добрими і світлими, а серця чистими і тягнулися до Бога».

«Дуже хочеться в храм на Всенічне бдіння та Божественну Літургію, - зізнається доцент кафедри процесів і обладнання переробки продукції АПК Володимир Василів. Через карантинні обмеження зустрічатиму Великдень в сім'ї, з молитвою в серці і на устах. Ймовірно, буду дивитися по телебаченню онлайн трансляцію Великодніх богослужінь… нехай Воскресіння Христове принесе в родини щастя і любов, мир та злагоду, нехай подарує здоров'я духовне й тілесне. Нехай усіх нас оберігає Господь…».

«Великодень є одним з найочікуваніших свят для багатьох християн, говорить студентка 4 курсу Владислава Фесенко. Моя сім’я не є виключенням. Для мене це свято завжди було уособленням чистоти, тепла та непорочності. У цьому році всі християни світу будуть святкувати це світле свято у режимі «самоізоляції», через можливість поширення коронавірусу COVID-19. Родини, друзі не матимуть змоги зібратися як завжди разом, і не всі віряни зможуть потрапити до церкви. Але найголовніше - зберігати спокій та надію, і в таке світле свято не думати про погане.

Навіть незважаючи на такі невеликі цьогорічні зміни, традиційними залишаються фарбування крашанок та випікання пасок. Мої бабусі завжди напікали багато таких великодніх смаколиків і їх помешкання в ці дні мали неперевершені аромати випічки. Власне я з мамою почала випікати паски самостійно зовсім недавно, тому кожного року намагаємося експериментувати з різними рецептами та дуже стараємося.

Цього року ми вирішили зробити скромний, але достатньо вишуканий великодній стіл.

У моїй родині зазвичай яйця фарбують у цибулинні, тому і цього року ми не відступили від таких маленьких сімейних традицій.

Для мене найулюбленіший процес з дитинства – це замішування тіста. Пам’ятаю, як маленькою, ну дуже любила їсти сире тісто, хоча, знаєте, нічого і не змінилося. Тому вже котрий рік мама почесно доручає цей процес мені. І я завжди справляюся. Далі йде ця година очікування. Хочеться кожну секундочку перевіряти, наскільки воно підійшло, звіряти з попередніми результатами. Але треба взяти себе в руки і дати йому відпочити. Хоча можна трохи до нього поговорити, сказати декілька лагідних слів, похвалити смак. Надати позитивну енергетику, так сказати.

Так як цього року ми вирішили спробувати зробити паску на зразок американського десерту краффін, далі необхідно обережно та акуратно сформувати наш виріб.

І от момент з дитинства: у квартирі цей неперевершений аромат випічки. Ще трішки – і можна смакувати.

Вітаю всіх з прийдешнім святом Великодня! Бажаю, насамперед, міцного здоров’я вам та вашим родинам, любові та щастя!»

«Христова Пасха- це сімейне, родинне свято, яке кожен намагається провести зі своїми близькими, стверджує студентка 2 курсу Анна Коломієць. Нині чи не у кожному домі його святкують по-своєму. А раніше усе – починаючи з підготовки до свята і завершуючи вранішнім розговінням, – проходило у всіх господарів однаково. Більшість традицій ми не зберегли у побуті за наших днів. Але все ж деякі ми намагаємось дотриимуватись. А саме:

СТРАСНИЙ ТИЖДЕНЬ

Останній тиждень перед Великоднем мав кілька назв – Білий, Жильний, Вербний, Чистий або Страсний. До Пасхи ми прибираємо домівку від бруду і сміття. Наводимо порядки на вулиці. При чому, робимо це все  ще до четверга.

ЧЕТВЕР – ЯК РУБІЖ

Початок великодніх свят відраховуємо саме від четверга. Дуже багато традицій та вірувань було пов'язано із цим днем. За Біблією, це день розп'яття та мук Христа – за увесь передпасхальний тиждень найсумніший і найскорботніший день. Ввечері  йдемо до церкви послухати про Страсті Господні. Відранку ж у нас  тьма роботи. Саме від четверга і до суботи тривають приготування смаколиків до свята.

Паску ми готуємо в суботу, а особливістю є те, що ми прикрашаємо її так само, як коровай - безконечником, листочками і пташками. Не покриваючи її глазур’ю та посипками кольоровими, так як раніше їх не було.

Яйця теж фарбуємо напередодні свята, але для фарбування використовуємо тільки натуральні барвники - вільху, сік моркви чи буряка, дубове листя та цибулиння.

КОЛИ ПРИХОДИТЬ СВЯТО. Перед тим як іти до церкви ми складаємо святкову корзину-кладемо туди крашанки, паску, печеня, копчене свиняче чи яловиче філе у вигляді ковбаси, шматочок ковбаски, сало, бекон або запечене м’ясо, пиріжки, хрін,вино, сир та сіль.

У ніч на неділю, після опівночі, ми йдемо до церкви на початок великодньої служби. Богослужіння проводяться особливо урочисто й тривають вони до ранку.

Кульмінацією служби стає обряд освячення пасок, яєць, вина та ін. Частину принесених страв залишаєм у церкві для знедолених. Після приходимо додому з церкви, ми  розговляємось й вітаєм одне одного традиційним «Христос Воскрес!» – «Воістину Воскрес!».

Майже по всій Україні Великодній хліб називають "паска", у деяких регіонах побутують ще назви: "баби", "калачі".

Кожна господиня випікає паску по-своєму. З покоління в покоління сотні років передаються секрети приготування паски. При випіканні її використовують переважно однакові продукти, але в різних пропорціях, кожна господиня має свій спосіб приготування, що робить їх неповторними.

Мають і свої секрети студентки 4 курсу Тетяна Семененко і Альона Яременко.

Тетяна дуже полюбляє випікати різноманітні смаколики, в тому числі й традиційний Великодній хліб. 

Альона, при приготуванні своїх пасочок, поєднала сімейні традиції з професійними вміннями і навичками, адже працює кондитером. 

У кожному домі перед тим, як випікати паску, господиня білила і прибирала хату. Сама вона чистенько вбиралася, одягала білу сорочку. З чистими і світлими думками, з веселим настроєм перед змішуванням паски молилася і просила Бога, щоб допоміг випикти добру паску. Пізніше замішувала тісто. Спекти добру паску вважалося найважливішою подією на Великдень, бо з того, якою вона спечеться, судили про долю всієї сім’ї. Тому цього дня господиня хвилюється і кожна дотримується всіх приписів , які різняться в різних регіонах України.

На Львівщині господиня ніколи нічого в цей день не позичає, бо вважає, що позичає чужі негаразди і лиху долю.

На Полтавщині у цей день господиня не пускає нікого в хату, щоб її паску не обговорювали. Щоб паска не була горбата, не можна сидіти на печі, так вважається на Хмельниччині.

На Київщині ставлячи паску пектись примовляють: «Паска в піч, а таргани, цвіркуни та мокриці – геть із хати». «Христос Воскрес» кажуть ставлячи і виймаючи паску з печі на Покутті, Снятинщині. Якщо дівчина була в хаті, то на Гуцульщині бажали: «Щоби була файна, як на Великдень паска», а на Закарпатті, якщо в хаті були діти, то бажали, щоб були такі пишні і здорові, як паска.

Неможливо уявити український Великдень без крашанок і писанок, неповторні орнаменти та розмаїття кольорів яких зачаровують око.

Яйце – символ життя і чудесного воскресіння. В іконопису воскреслий Ісус був оточений сяйвом, схожим за формою на яйце. Крашанкам приписують цілющі властивості.

Традиційно на Великдень українські родини збираються за святковим столом і христуються крашанками. Дуже прикро, що деякі наші студенти, в умовах карантину, не можуть бути зараз поруч з рідними. Так, кримчанка, студентка 4 курсу Анастасія Рогожина у студентському гуртожитку створює святкову атмосферу, розмальовуючи Великодні яйця. 

В Криму, так само як і в усій Україні, фарбують яйця в різні кольори, малюють на них найрізноманітніші малюнки, від маленьких візерунків до справжніх картин. Кожен малюнок може нести в собі якийсь сенс, відносно свята Великодня, або ж просто бути прикрасою святкової їжі.

Такими шедеврами – випіканням пасок, виготовленням запашних ковбас та шинок христуються наші студенти і ще й міряються, в кого писанка гарніша та міцніша, адже вони хочуть бути справжніми господарями своєї справи – Інженерами-технологами.

Вітаємо всю університетську родину з світлим Христовим Воскресінням!

Бажаєм щастя й злагоди в родині

Та благодаті Божої з небес

І хай по всій лунає Україні:

«Христос воскрес!»

«Воістину воскрес»!

Наталія Слободянюк,

заступник декана