Нові горизонти землевпорядної галузі: перспективи та виклики

     В університеті пройшла робоча зустріч, на якій обговорили нові горизонти землевпорядної галузі. Парламентарії, урядовці, представники Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, науковці, професійні інженери-землевпорядники та геодезисти зібралися на тижні, який завершить такий собі «землевпорядний вікенд»: у суботу 14 березня країна вдвадцяте відзначить День землевпорядника, а в неділю – 15 березня чергова річниця земельної реформи, зазначив декан факультету землевпорядкування Тарас Євсюков.

     У розвитку нашої країни роль землевпорядників була надзвичайно важливою, підкреслив ректор університету Станіслав Ніколаєнко. І приємно, що випускники НУБіП ніколи не стояли осторонь, а були і залишаються активними учасниками реформувань. З цих стін вийшли у світ понад 2 тисячі інженерів-землевпорядників. Серед них Ігор Яцук та Олег Цвях, які очолювали відомство, а Олександр Краснолуцький нині є заступником голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру. Випускника факультету землевпорядкування Олександра Ярему нещодавно призначено на посаду голови Державного агентства розвитку молоді й громадянського суспільства. На керівних посадах у районах і містах працювали і працюють Василь Готра, Ігор Долинський, Валентин Поліщук, Олег Левченко та багато інших професіоналів своєї справи.

     Випускником університету є і заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький, який відзначив: за півроку роботи в уряді як ніколи раніше чітко побачив, що в нашій державі сформувалася армія професіоналів. І завдяки цьому завдання до 1 серпня 2020 року закінчити інвентаризацію земель стало цілком досяжним. Але наразі завершується тільки перша фаза земельної реформи. І надалі роботи побільшає, як і відповідальності землевпорядників, адже всі виміри маю бути точними до сантиметра.

     Привітання з професійним святом від голови Верховної Ради України Дмитра Разумкова і парламентського Комітету з питань агарної та земельної політики зачитав народний депутат України, голова підкомітету з питань земельних відносин Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Артем Нагаєвський.

     Голова Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Денис Башлик відзначив зростання важливості роботи землевпорядника в сучасних умовах, коли на порядку денному – завершення земельної реформи. Тут потрібні будуть кадри, і кадри – високопрофесійні. Допомогти галузі в цьому може такий потужний виш, як НУБіП з його факультетом землевпорядкування.

     В Україні, як і в будь-якій іншій країні, є власна історія земельних відносин. Про реалізацію права на землю запропонував поговорити академік і перший володар відзнаки «Почесний землевпорядник України» Леонід Новаковський. Він нагадав, що після здобуття незалежності у Конституції зафіксоване право власності народу на землю. І наразі при обговоренні земельної реформи правильніше було б слухати не медійний галас, а тих, хто на землі працює. Та сфокусуватися на головному: збереженні української землі наступному поколінню у гарному стані. Пора вже взятися за розробку проєкту екологізації земельного ресурсу у світлі змін клімату.

     Те, наскільки ефективно використовуватиметься земля залежить і від професіоналізму землевпорядників, продовжив дискусію голова правління ВГО Асоціація фахівців землеустрою України Анатолій Полтавець. Він підняв тему управління ризиками професійної діяльності землевпорядників через саморегулювання. Адже, погодьтеся, помилитися може кожен. Швидкі зміни і прозора робота Держкадастру – це дуже добре, але часом встигати за новаціями непросто. Вихід: працювати на випередження. В т.ч. і створюючи майданчики для обговорення найбільш актуальних проблем галузі. Одним з таких на сьогодні є НУБіП.

     Про спільні завдання землевпорядників і лісівників в охороні земель запропонував поговорити голова Товариства лісівників України Юрій Марчук. Зокрема, він торкнувся проблем реалізації закону про захисні лісосмуги, розширення меж міст за рахунок зелених зон довкола них, відведення земель під майбутнє заліснення, узгодження лісового і земельного кадастру. А також наголосив про надактуальність питання узаконення 300 тис. га самосійних лісів на сільськогосподарських землях, яку можна вирішити тільки спільно.

     Розмову про найближче майбутнє землевпорядної галузі продовжив завідувач кафедри землевпорядного проєктування Андрій Мартин. Серед озвучених викликів поступове завершення масштабної приватизації та перерозподілу земель сільськогосподарського призначення, нові технології у топографії і геодезії, дігіталізація землеустрою, децентралізація, розвиток фіскальної системи і кадастрових систем національної інфраструктури геопросторових даних і адаптація до кліматичних змін. А індикатором успіху, що галузь з цими завданнями впоралася, стане її зростання щороку на 15-20%.
     Сьогодні технології невпинно і дуже швидко змінюються. Слідом за сучасними комп'ютерними програмами та електронними геодезичними приладами приходять інноваційні методи дослідження територій. Один з таких нових способів отримувати більш точні і докладні дані при проведенні геодезичних робіт – лазерне сканування. З його допомогою можна віддалено вести зйомку певних об'єктів або територій в тривимірній площині.

     Ми займаємося якраз таким обладнанням, розповідає один з учасників зустрічі, директор ТОВ «Елнав» Андрій Менько. І дуже тісно співпрацюємо з факультетом землевпорядкування. У найближчих планах – відкриття нової геодезичної лабораторії. Це потрібно в першу чергу для підготовки фахівця, готового працювати з найсучаснішою технікою і технологіями відразу після закінчення університету. Тож справа обопільно цікава.

Ірина Білоус
Тарас Євсюков