Рада з питань аграрної освіти обговорила критерії дослідницького університету, підготовку робітничих кадрів для АПК та проблеми практичного навчання

     23 червня на базі нашого університету відбулося друге засідання Ради з питань аграрної освіти при Міністерстві освіти і науки України. На ньому розглядалися питання дослідництва, особливостей цьогорічної вступної кампанії, запровадження в діяльність аграрних вишів новацій у підготовці висококваліфікованих кадрів за рахунок співпраці бізнесу з освітою та наукою.

     Тож голова ради Алекс Ліссітса запросив до слова першого проректора Ігоря Ібатулліна з тим, щоб на прикладі концепції НУБіП побачити, як має поєднуватися освіта і наука в одному виші.

     Ігор Ілліч від імені ректора університету Станіслава Ніколаєнка привітав присутніх та перейшов до викликів, які стоять перед вищою освітою. Світ нині, зазначив він, знаходиться на порозі нової технологічної революції. А сучасна система вітчизняної освіти, за його словами, не відповідає реаліям. Аби бути конкурентоздатним на світовому освітньому ринку, треба виконати цілу низку вимог. Переваги матимуть університети із статусом дослідницького. А це, в свою чергу, передбачає фінансування за окремою бюджетною програмою та широке коло автономії і остаточного рішення, наприклад, у присвоєнні вчених звань, створенні разових спеціалізованих рад та ін. Потому Ігор Ібатуллін зупинився конкретніше на критеріях, за якими такий статус надається. Вобговоренні відповідного проекту постанови Уряду наш університет займав активну позицію. Болючим питанням залишається фінансування науки, обсяг якого у поточному році вдвічі менший, ніж торік, та в декілька разів нижчий в порівнянні з іншими країнами. Одним із варіантів виправити зазначене Ігор Ібатуллін назвав подання проектів науково-дослідних робіт на конкурс у МОН. Але вони при цьому, зауважив доповідач, мають бути затребувані виробництвом. Далі мова йшла про вимоги до їх експертизи. Важливо, щоб виконавці проекту мали індекс цитування. 

     Ігор Ібатуллін порушив також питання підготовки наукових кадрів. Якщо плани об’єднати 13 аграрних наукових спеціальностей будуть реалізовані, втратимо ряд наукових шкіл. Не дивлячись на велику кількість звернень від університету зокрема, це питання залишається неврегульованим дотепер. 
     Ігор Ілліч озвучив і завдання та перспективи розвитку дослідницьких університетів. Серед них – вироблення сучасної стратегії розвитку аграрного сектору, нового типу взаємовідносин бізнесу, освіти та науки, а також альтернативного фінансування. 
     У ході обговорення піднімалася проблема оформлення публікацій для закордонних видань. Тож учасники підтримали пропозицію Алекса Ліссітси провести відповідні семінари в рамках літньої школи, на яких науковців навчили б цьому. 

     Досвідом дуальної системи освіти в Німеччині поділився керівник проекту «Німецько-український агрополітичний діалог» Фолькер Зассе. Зазначена система спрямована компенсувати студентам брак професійних вмінь і навичок. Її особливістю є те, що освіта підтримується фінансово та організаційно державою і бізнесом. Відтак студент має два навчальних місця: господарство і професійну школу.

   Що слід зробити, аби запровадити дуальну освіту в Україні, розповіла заступник голови ради Тетяна Іщенко. З-поміж іншого вона назвала створення відповідного нормативно-правового забезпечення, он-лайн курсів, запуск пілотного проекту. Також слід визначитися з критеріями відбору підприємств-партнерів.

     Про проблеми функціонування професійно-технічних навчальних закладів та зменшення контингенту його учнів говорив віце-президент Всеукраїнської асоціації працівників професійно-технічних навчальних закладів Руслан Недашківський.

     Підіймалися також питання стажування викладачів, розвиток сільських територій та інше. Завершилося засідання затвердженням основних напрямів діяльності ради на 2016 рік.

Ольга Наконечна