Щоб там не було, але на цій землі скрізь і завжди повинна звучати українська мова
Щоб там не було, але на цій землі скрізь і завжди повинна звучати українська мова
12 листопада 2015 року
Тиждень української писемності та мови добігає кінця. За цей час на гуманітарно-педагогічному факультеті кафедрою української та класичних мов для студентів всього університету проведено багато цікавих заходів. Чого тільки вартує вчорашня зустріч з відомими українськими письменниками – братами Капрановими! А сьогоднішня зустріч з новою гостею – знаним українським мовознавцем, член-кореспондентом Національної академії наук України, доктором філологічних наук професором Світланою Єрмоленко – теж зібрала значну і, головне, зацікавлену аудиторію. Саме вона зробила для стилістики української мови та її унормування дуже багато. І багато нинішніх студентів, ще навчаючись у школі, опановували рідну мову за підручниками гості.
Чи не першими словами у виступі Світлани Яківни, враженої прекрасним виглядом осіннього Голосієва, були: сама тутешня атмосфера стимулює вас здобувати знання. Звернені до студентів, вони і справді відповідають дійсності.
Розповідаючи про українську мову, її розвиток і проблеми в різні часи, наша гостя дуже влучно цитувала поезії Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Уласа Самчука, Миколи Чернявського. І більш пізніх, але не менш відомих авторів – Ліни Костенко, Бориса Олійника.
Якщо сказати про її виступ доволі коротко, то варто навести її слова: ми, українці, маємо прийти у світ зі своїм доробком – створити свої джинси і назвати їх по-своєму!
А що розповідь Світлани Єрмоленко впала на благодатний грунт, свідчать численні запитання – і від викладачів-мовників, і студентів. Того ж таки факультету ветеринарної медицини, який, здається, досить далекий від проблем мови. Але ж одне з основних завдань університету – виховання у молоді почуття патріотизму. Чого варте запитання про те, скільки років потрібно вивчати мову, щоб відчути себе справжнім українцем?! Все життя, пролунало у відповідь. Але відчувати себе українцем тільки за рівнем знання мови – то неправильно.
Присутніх на зустрічі цікавило також, які зміни вноситимуться у правопис, як при Інституті української мови діє служба мовної експертизи, як іде робота над підготовкою нового тлумачного словника української мови та багато інших. На всі запитання вони отримували ґрунтовні відповіді. Тільки слід пам’ятати, що від паперового словника до вживання його в мові дистанція дуже далека. І, щоб там не було, але на цій землі скрізь і завжди повинна звучати українська мова.
Валентин Обрамбальський
