Відбувся науково-методичний семінар «Забезпечення якості підготовки докторів філософії зі спеціальностей G3 «Електрична інженерія» та G7 «Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології і робототехніка»

У стінах Навчально-наукового інституту енергетики, автоматики і енергозбереження відбувся науково-методичний семінар «Забезпечення якості підготовки докторів філософії зі спеціальностей G3 «Електрична інженерія» та  G7 «Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології і робототехніка».

Ця важлива робоча зустріч об’єднала учасників освітньо-наукового процесу підготовки докторів філософії: керівництво інституту, гарантів освітньо наукових програм, наукових керівників і головних учасників процесу — аспірантів. Метою заходу було обговорення ключових організаційних  і методологічних аспектів реалізації освітньо-наукової програми та навчального плану підготовки здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти. 

 

З вітальним словом до учасників звернувся  директор Навчально-наукового інституту енергетики, автоматики і енергозбереження Віктор  КАПЛУН.

У своєму виступі директор  підкреслив важливість взаємодії для пошуку шляхів удосконалення багатогранного процесу підготовки докторів філософії. Цілком зрозуміло, що за кожним результатом дисертаційного дослідження і захистом дисертації  стоїть велика і злагоджена спільна робота аспіранта з гарантом освітньо-наукової програми і науковим керівником. Особливо важливим є вибір раціонального курсу у період трансформації наукових спеціальностей «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» (G3) та «Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології і робототехніка» (G7). Наразі у межах програми діяльності Кластера цифрової енергетики аспіранти мають можливість скористатися  його дослідницьким, проєктним і матеріальним потенціалом.

Професор Леонід ЧЕРВІНСЬКИЙ у своїй доповіді «Перспективи оптичних технологій для агропромислового виробництва» поділився практичним досвідом проведення дисертаційних досліджень своїх аспірантів. У своєму виступі розкрив революційний потенціал науки, наголошуючи на важливості міждисциплінарного підходу. Особливу увагу він приділив ролі біологічних досліджень у забезпеченні продовольчої безпеки та сталого розвитку, зокрема, новим напрямкам в сільському господарстві: SMART освітлення та агровольтаїка, що об’єднує вироблення сонячної енергії і фермерство на одній і тій самій ділянці землі.

Професор  Микола ЗАБЛОДСЬКИЙ в своїй презентації зосередив увагу на важливих аспектах  реалістичних сценаріїв виконання  освітньо-наукової програми та навчального плану підготовки здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти за спеціальністю 141 і трансформованої cпеціальності G3. 

 

Перелік вибіркових дисциплін представлений 9 пропозиціями, які враховують певні уподобання і окремі акценти досліджень аспірантів Національного університету біоресурсів і природокористування України і  Інституту загальної енергетики  НАН України згідно договору про співробітництво. 

 

Під час доповіді було висвітлено ключові методичні засади організації дисертаційного дослідження, які передбачають обговорення запланованої структури,  огляд досліджень, зміст висновків і доказів, обов’язковості і змісту публікацій та академічної доброчесності. Були презентовані можливості доступу до дослідницьких лабораторій, наукового обладнання  інституту,  Центру колективного користування науковим обладнанням НУБіП України, а також  академічних інститутів НАН України.

 

Професор Сергій ШВОРОВ, гарант ОНП за спеціальністями 151, 174 та трансформованої cпеціальності G7,  у своїй доповіді наголосив на важливості  забезпечення критеріїв освітньо-наукової програми та навчального плану підготовки здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти. 

 

Особливістю, унікальністю та відмінністю цієї ОНП «Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології і робототехніка» від аналогічних є націленість її на засвоєння додаткових знань та формування навичок по розробленню та впровадженню важливих для України новітніх систем автоматизації складних біотехнічних об’єктів, що мають дві складові – технічну і біологічну.

Зустріч пройшла у плідній та конструктивній атмосфері, а формат зустрічі був інтерактивним: аспіранти  ставили питання, дискутували. 

У своїх виступах  аспіранти Віталій ВОЙТЕНКО,  Вадим ЛИТВИН висловили впевненість, що  матеріали науково-методичного семінару — цінний ресурс для власних роздумів і натхнення для плідною роботи в рамках дисертаційного дослідження.

 

У підсумках семінару окреслено стратегічне бачення розвитку спеціальностей як рушійної сили інноваційного розвитку галузі та майбутніх вагомих наукових результатів.