Відбулась міжнародна науково-практична конференція, присвячена вшануванню пам’яті професора Драганова Б.Х.

Важлива подія відбулась в ННІ енергетики, автоматики і енергозбереження НУБіП України — кафедра інженерії енергосистем відзначила 105-ту річницю від дня народження видатного українського науковця-теплоенергетика, доктора технічних наук, професора, академіка Академії вищої освіти України — Бориса Харлампійовича ДРАГАНОВА.

Близько 70 років він пропрацював у Національному університеті біоресурсів і природокористування України, з яких 15 років був завідувачем кафедри гідравліки та теплотехніки.

Професор Б.Х. ДРАГАНОВ — автор понад 500 наукових робіт, співавтор перших підручників з теплотехніки, перевиданих декілька разів, фундатор наукової школи «Теплофізика та оптимізація енергетичних систем». Він один із двох науковців в Україні (разом із Борисом ПАТОНОМ), які продовжували працювати після 100-річного ювілею.

Відкриваючи пленарне засідання Міжнародної науково-практичної конференції «ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ ТЕПЛОЕНЕРГЕТИКИ», присвяченої 105-річчю від дня народження професора Б.Х. ДРАГАНОВА, начальник науково-дослідної частини НУБіП України, професор, член-кореспондент НААН України Володимир ОТЧЕНАШКО передав вітання від ректорату університету та відзначив важливість даного заходу з точки зору вшанування пам’яті предтечі напряму теплоенергетика в аграрній сфері, людини, про науковий шлях якої можна сказати — «Крізь терни до зірок»!

Директор ННІ енергетики, автоматики і енергозбереження професор Віктор КАПЛУН (модератор конференції) у вступній промові підкреслив, що професор Б.Х. ДРАГАНОВ був і залишається для своїх учнів взірцем не лише високоосвіченого фахівця у сфері теплоенергетики, але й прикладом інтелігентної, толерантної людини, чиї мудрі поради допомагали і в науковій діяльності, і в складних життєвих ситуаціях. А серед учнів Бориса ДРАГАНОВА — такі знані науковці, підприємці та політики, як Олександр МОРОЗ, Євген ЧЕРНИШЕНКО, Валерій АДАМЧУК, Григорій КІСТЕНЬ та інші.

Доповідь «НАУКОВА ШКОЛА ПРОФЕСОРА ДРАГАНОВА: ІСТОРІЯ, СЬОГОДЕННЯ ТА ПЕРСИПЕКТИВИ» зробили відразу троє завідувачів кафедри, яку колись очолював професор Борис ДРАГАНОВ — доцент Анатолій МІЩЕНКО, професор Валерій ГОРОБЕЦЬ та нинішній завідувач кафедри інженерії енергосистем доцент Євген АНТИПОВ.

Кожен з них поділився своїми особистими спогадами про Бориса Харлампійовича та розповів про освітянський та науковий доробок кафедри.

Представники партнера нашого ННІ та співорганізатора конференції Інституту технічної теплофізики НАН України — академік Юрій СНЄЖКІН (директор Інституту), член-кор. НАН України Наталія ФІАЛКО та професор Олександр ОБОДОВИЧУ своїх виступах теж згадували про особисті зустрічі та спільну роботу з професором Борисом ДРАГАНОВИМ, а також поінформували про результати робіт інституту, спрямовані на підвищення енергоефективності існуючих та розробку нових інноваційних технологій.

Професор Університету Онтаріо (Канада) Igor Pioro у своїй доповіді розкрив особливості сучасного стану та перспектив розвитку ядерної енергетики в світі та її значення для України.

Жвавий інтерес присутніх викликала доповідь професора Кельнського університету Igor Shevchuk, який представив результати моделювання теплопереносу в системі «конус, що обертається — нерухомий диск» за власною методикою.

По закінченні пленарного засідання на учасників чекало ще декілька важливих заходів. Вони взяли участь у відкритті меморіальної дошки професору Б.Х. ДРАГАНОВУ у навчальному корпусі №11 НУБіП України, де він працював останні 20 років.

Після цього гості відвідали навчально-наукові лабораторії кафедри інженерії енергосистем, ознайомилися з новітнім обладнанням, яке надали університету наші стейкхолдери — фірми HERZ, Vents, AustroISOL та інші, а також з розробками та напрямами наукових досліджень співробітників кафедри.

Далі в онлайн-форматі відбулися засідання секцій конференції.

На секції №1 «Теплоенергетика і теплофізика» (керівник — професор Валерій Горобець, секретар — доцент Олена Шеліманова) найбільший інтерес викликали доповіді співробітників ІТТФ НАН України Юлії Новікової та Катерини Самойленко (науковий керівник член-кор. НАН України Жанна Петрова), які стосувались дослідження кінетики процесу сушіння рослинної сировини.

Найбільш широким було коло учасників секції №2 «Енергоощадні технології в енергетиці» (керівник секції — професор Віктор Каплун, секретар — доцент Євген Антипов).

Колектив ННІ енергетики, автоматики і енергозбереження працює над двома міжнародними Проєктами LIFE22-CET-NS4nZEBs «New Skills for Nearly Zero Energy Buildings» (Нові навички влаштування будівель з майже з нульовим енергоспоживанням) та LIFE23-CET-BUSHROSSs «Building up skills for home renovation one-stop shops» (Формування навичок для реновації житлових будівель у пакеті «єдиного вікна»). Команда у складі Ivanka Pandelieva-Dimova (Sofia Energy Centre, Bulgaria), Nina Nikolova (The Chamber of Installation Specialists in Bulgaria (CISB)) та Victor Kaplun, Svitlana Makarevych, Olena Shelimanova, Ievgen Antypov (Національний університет біоресурсів і природокористування України) представила результати дослідження «Results from research of local experience on the specific conditions and requirements for home renovation in Bulgaria and Ukraine», виконаного згідно завдань Проєкту LIFE23-CET-BUSHROSSs. Олена Шелімановата Євген Антипов спільно з фахівцями Asociacion ECOSERVEIS (Іспанія) Darko Kramer, Elisenda Clèries Tardío зробили також доповідь за темою «Urban planning and energy performance in buildings», яка є частиною програми тренінгу фахівців за Проєктом LIFE22-CET-NS4nZEBs.

На секції також виступили представники Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» — доценти Інна Білоус та Ірина Суходуб, ст. викладачі Олена Шевченко та Надія Буяк.

Секцію №3 «Відновлювані та нетрадиційні джерела енергії» (керівник секції — професор Микола Заблодський, секретар – доцент Віктор Троханяк) відкрили доповіді за Проєктом LIFE22-CET-NS4nZEBs «PV systems in buildings: design parameters and performance factors» (автори: Evelina Stoykova (Sofia Energy Centre, Bulgaria), Nina Nikolova (The Chamber of Installation Specialists in Bulgaria (CISB)) та Victor Kaplun, Svitlana Makarevych, Vitalii Savchenko (Національний університет біоресурсів і природокористування України) та «Heat pumps: operating modes and main components» (автори Paul de Schepper (Thomas More university (TMU), Belgium, Ivanka Pandelieva-Dimova (Sofia Energy Centre, Bulgaria), Olena Shelimanova, Ievgen Antypov (Національний університет біоресурсів і природокористування України).

Як завжди цікавими та змістовними були доповіді фахівців з НТЦ «Біомаса» Тетяни Желєзної«Аналіз відновлюваних палив для морського транспорту. Біонафта проміжного піролізу біомаси» і Тетяни Супрун «Аналіз технології біометанування для виробництва синтетичного відновлюваного метану в Україні».

Відрадно, що в роботі конференції взяли участь не лише досвідчені, а й молоді вчені. Зокрема з доповідями виступили:

• аспіранти Інституту технічної теплофізики НАН України — Дмитро ДАВИДЕНКО, Андрій ДАНІШЕВСЬКИЙ,Юрій ОКСИМЕЦЬ, Владислав ТКАЧЕНКО;

• аспіранти Національного університету «Львівська політехніка» — Ярослав ЧЕМЕРИНСЬКИЙ, Валентин БОХАНТА Юрій ПРИШЛЯК;

• аспіранти ННІ енергетики, автоматики і енергозбереження — Вадим ЛИТВИН, Юрій ГОРОБЕЦЬ, Євген НІКІТІН, Олег КОЛІСНИК;

• студенти Прилуцького технічного фахового коледжу під керівництвом викладачів Світлани ЯЦЕЛИ, Григорія ЄФІМОВА, В’ячеслава ПОГРІБНОГО та Олега ІВАХНЕНКА.

Загалом в роботі конференції взяли участь науковці та практики в галузі теплоенергетичних систем з 6 країн світу, які представляли понад 20 наукових організацій, навчальних установ та провідних фірм.

На жаль, через проблеми з електропостачанням, не всі бажаючі змогли зробити свої доповіді, але представлені матеріали будуть опубліковані у збірнику тез конференції «Вшановані наукою: Борис Харлампійович Драганов», а презентації доповідей розміщені в репозитарії.

Організована конференція стала важливим майданчиком обміну знаннями, налагодженням міжнародної співпраці та підтримки української науки в усіх її аспектах, що особливо важливо в умовах сьогодення.

Її підсумки засвідчили, що справу видатного вченого-теплоенергетика — Бориса Харлампійовича ДРАГАНОВА, нині продовжують його учні та послідовники. Дякуємо всім за участь та до нових зустрічей!