У НУБіП України відбулась IV Міжнародна науково-практична конференція «Цифрові технології в енергетиці і автоматиці»
У Національному університеті біоресурсів і природокористування України відбулася IV Міжнародна науково-практична конференція «Цифрові технології в енергетиці і автоматиці», організована Навчально-науковим інститутом енергетики, автоматики і енергозбереження спільно з провідними науковими установами Національної академії наук України.
Особливістю цьогорічної конференції стала потужна міжнародна складова та широка наукова кооперація з інститутами НАН України. Співорганізаторами заходу виступили Інститут загальної енергетики НАН України, Інститут відновлюваної енергетики НАН України, Інститут електродинаміки НАН України та Інститут технічної теплофізики НАН України. Такий формат підтвердив важливість об’єднання університетської науки, академічних досліджень і міжнародного досвіду для розв’язання актуальних проблем сучасної енергетики, автоматизації, енергоефективності та цифрової трансформації.
Конференцію відкрила проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності НУБіП України Оксана ТОНХА.
Пленарне засідання об’єднало провідних українських та іноземних науковців. У ньому взяли іноземні доповідачі із трьох країн — Канади, Польщі та Болгарії: професор Igor PIORO з University of Ontario Institute of Technology, Canada, представив доповідь «Paths to overcoming crisis phenomena in the global electric power industry in modern conditions»; представники Poznań University of Life Science, Poland, Aleksandra ŁUKOMSKA та Jacek DACH презентували доповідь «The role of biogas in Europe's energy transition: potential for energy system stability and integration with other RES»; Evelina STOYKOVA з Sofia Energy Centre LTD, Bulgaria, презентувала доповідь «Basic requirements for energy efficient buildings’ envelope».
На пленарному засіданні цікавими і змістовними були виступи науковців НАН України та НУБіП України.
Академік НАН України Віталій БАБАК, директор Інституту загальної енергетики НАН України, виступив із доповіддю «Проблеми ОЕС України та формування енергетики нового типу».
Член-кореспондент НАН України Борис БАСОК, директор Інституту технічної теплофізики НАН України, доповів про «Застосування радіаційного теплообміну для термомаскування нагрітих об’єктів».
Олексій ЗУР’ЯН з Інституту відновлюваної енергетики НАН України представив доповідь «Цифрові інструменти оцінки потенціалу відновлюваної енергетики та зеленого водню: від ресурсного аналізу до інвестиційного планування».
Директор ННІ енергетики, автоматики і енергозбереження Віктор КАПЛУН та асистент Сергій РЕМЕЗ із НУБіП України розглянули питання «Оцінювання показників надійності регіональних енергосистем на основі статистичних даних».
А професор Микола ЗАБЛОДСЬКИЙ представив доповідь «Сучасні тренди створення поліфункціональних електромеханічних систем технологічного призначення».
Після пленарного засідання робота конференції продовжилася у семи тематичних секціях.
У секції 1 «Цифрова енергетика та системи з полігенерацією» обговорювалися питання моделювання автономних гібридних енергомереж з відновлюваними джерелами енергії, оптимізації потокорозподілу в регіональних енергосистемах, оцінювання надійності розподільних мереж, прогнозування генерації вітрової та сонячної енергії, а також створення систем моніторингу й управління електроспоживанням у мікроенергосистемах.
Секція 2 «Енергетична інформатика» була присвячена інформаційно-аналітичним методам в енергетиці, адаптивному керуванню зарядом акумуляторів, оцінюванню кліматичних і воєнних ризиків для енергосистеми України, аналізу стану літій-іонних акумуляторів, прогнозуванню споживання електроенергії, цифровим інструментам моніторингу енергетичного обладнання та методам оптимального потокорозподілу. У роботі секції активно брали участь науковці Інституту загальної енергетики НАН України.
У секції 3 «Системи автоматизації та штучний інтелект» розглядалися сучасні підходи до автоматизації технологічних процесів, використання штучного інтелекту, нейронних мереж, комп’ютерного зору, онтологічних систем підтримки прийняття рішень, автоматизованого керування біогазовими комплексами, агродронами, теплицями та енергетичними інформаційно-керуючими системами. Значну увагу було приділено кібербезпеці, якості даних і практичному впровадженню цифрових рішень у виробничі та аграрні системи.
Секція 4 «Управління енергоефективністю електротехнологічних комплексів» зосередила увагу на прогнозуванні фотоелектричної потужності з використанням великих мовних моделей, інтернеті речей для прогнозування вироблення сонячної та вітрової енергії, smart metering, енергоефективності мікромереж, якості електроенергії, електротехнологіях в аграрному виробництві та електроприводах. У цій секції також була представлена міжнародна участь: Tetiana KNYZHKA з Energy company, Australia, взяла участь у доповіді «Сучасний стан та перспективи розвитку електротехнологій в аграрному виробництві».
Секція 5 «Теплоенергетичні інновації» стала однією з найбільш міжнародно представлених. У її роботі взяли участь четверо іноземних учасників: Igor V. SHEVCHUK із Technische Hochschule Köln, Germany, з доповіддю «Unsteady one-dimensional heat transfer and its application to the transient experimental technique»; Nina NIKOLOVA з The Chamber of Installation Specialists in Bulgaria та Padraig Lyons з National University of Ireland, Cork, які разом з українськими колегами представили доповідь «Training of specialists for home renovation one-stop-shops»; Paul De SCHEPPER з Thomas More Kempen University of Applied Science, Belgium, який долучився до доповіді «Heat pumps as energy sources for nearly zero-energy buildings». Тематика секції охопила теплопередачу, теплові насоси, енергоефективні будівлі, біомасу, біогаз, біопаливо, вентиляцію, когенераційні установки, сушильні процеси, CFD-моделювання теплообмінного обладнання та теплотехнічні рішення для відновлення енергетичної інфраструктури.
У секції 6 «Теорія і практика викладання базових дисциплін для інженерних спеціальностей» учасники обговорили модернізацію викладання фізики, вищої математики та інженерних дисциплін, застосування STEM-підходів, Python, комп’ютерної алгебри, штучного інтелекту, дистанційних лабораторних робіт і цифрових вимірювальних систем у підготовці майбутніх інженерів.
Секція 7 «Сучасні дослідження молодих вчених» об’єднала доповіді здобувачів освіти, аспірантів і молодих науковців. Учасники представили результати досліджень з енергоефективності альтернативних технологій водопостачання, мікромереж, літій-іонних накопичувачів, вертикально-осьових вітрогенераторів, когенераційних установок, адаптивного релейного захисту, прогнозування генерації ВДЕ, електроприводів, біогазових комплексів та цифрових систем енергоменеджменту.
Проведення конференції засвідчило високий рівень наукової співпраці між НУБіП України, установами НАН України, українськими закладами вищої освіти, виробничими організаціями та іноземними партнерами.
Тематика представлених доповідей підтвердила, що цифрові технології, штучний інтелект, енергетична інформатика, відновлювана енергетика, енергоефективні будівлі, біоенергетика та інноваційні електротехнологічні комплекси є ключовими напрямами розвитку сучасної енергетики України та її інтеграції до європейського науково-технологічного простору.
Конференція стала важливим майданчиком для обміну науковими результатами, пошуку спільних рішень для підвищення стійкості енергетичних систем, розвитку міжнародних дослідницьких зв’язків і посилення ролі НУБіП України як одного з провідних центрів підготовки фахівців та проведення наукових досліджень у сфері енергетики, автоматики й енергозбереження.