Кращі викладачі університету за версією студентів магістратури. Світлана Макаревич: Хоч раз спробуйте влаштуватися на роботу, як наші студенти. Роботодавці з достойною оплатою праці висувають жорсткі вимоги до претендентів
-
Чи стало таке визнання для Вас несподіванкою?
– Однозначно. На мою думку, я достатньо вимогливий викладач. Вважаю своїм головним завданням постійно підтримувати фаховий рівень і доступно доносити знання студентам. Якщо студентська спільнота нашого інституту віддала свої голоси в опитуванні за мене, значить, це у якійсь мірі мені вдається.
-
Назвіть студентів, які є кращими, на Вашу думку.
– Не розділяю студентів на «кращих» і «гірших». Всі вони для мене – майбутні колеги. А тому моє ставлення передбачає подальшу співпрацю, коли вони вже відбудуться у професії. Це так званий «зворотній зв’язок». А поки вони у стінах університету важливо з розумінням ставитись до можливостей кожного щодо опанування і складних фундаментальних дисциплін, і фахової підготовки. Ключове завдання – знайти мотивацію для кожного. І це значною мірою залежить і від мене, як від викладача. Тут важливо відчути емоцію студента. Це як індикатор формування подальшої нашої ефективної співпраці. Саме співпраці.
-
Кого з викладачів Вашої студентської пори Ви назвали б кращим і чому?
– Зі своєї студентської пори з превеликою радістю відзначу викладачів, які відіграли величезну роль у становленні мене як фахівця: доцента Сергія Бондара (у період 1996-1997 рр. – заступник директора Ніжинського агротехнічного коледжу), професора Тимофія Резніченка (проректор НАУ 1990-2000 рр.), доцента Миколу Чуєнка, професорів Володимира Козирського, Віктора Каплуна. Дуже прикро, що пішли з життя, але назавжди залишаться у моїй пам’яті, високоінтелектуальні професіонали, інтелігенти – професори Володимир Мішин і Георгій Іноземцев.
-
Чим мотивуєте студентів до навчання? Чи достатньо для цього лише вимогливості та дисципліни?
– Попри все, однією з основних мотиваційних складових студента є здобуття фахових знань для успішного складання іспитів, підготовки і захисту дипломної роботи. Не секрет, що всі першокурсники дуже цікавляться «історією» кожного викладача. Часто думка студентів про викладача формується з точки зору «людського фактору», а не фаховості і бажання допомогти в опануванні дисциплін. Студенти старших курсів та магістратури можуть дати справедливу оцінку викладачеві. Вони вже побували на практиці і можуть оцінити, наскільки актуальних професійних знань набули, оцінити себе. І, відповідно, зробити остаточний вибір.
-
Як викладати матеріал, аби зацікавити студента ХХІ століття?
– Ми всі «stakeholders»: і студенти, і викладачі. Потрібно постійно і невпинно працювати над собою: підвищувати свою кваліфікацію, відвідувати різноманітні тренінги, використовувати нове програмне забезпечення. Зрештою хоч раз спробуйте влаштуватися на роботу, як наші студенти. Роботодавці з достойною оплатою праці висувають жорсткі вимоги до претендентів.
-
Частина студентів в своїх анкетах говорять про некомпетентність викладачів. Ваша думка?
– Мені важко оцінювати рівень компетентності. Це дуже суб’єктивно. Для цього необхідно прийти на лекцію, лабораторну чи практичну роботу до викладача і тільки тоді можна зробити деякі висновки.
-
До речі, студенти говорять і про наявність певного дублювання тем в різних дисциплінах. Як, на Вашу думку, цього уникнути?
– Дуже просто: необхідно узгоджувати робочу програму по кожній дисципліні. І це робота не одного викладача, а всього колективу кафедри.
-
Чи повинен викладач мати практичний досвід, чи достатньо лише теоретичної підготовки?
– Практичний досвід дуже потрібний. На превеликий жаль, людей, які відбулись у професії, бізнесі практично нереально залучити до викладацької діяльності: не всі готові до публічних виступів, рівень оплати праці не конкурентний і багато інших причин.
-
Яка Ваша думка, чи всім викладачам для забезпечення якісного освітнього процесу потрібні знання іноземної мови на рівні В2?
– Як говорив Ґете, «Скільки мов ти знаєш – стільки раз ти і людина». Знання іноземної мови необхідні для повноцінного вивчення робіт та співпраці з міжнародною науковою спільнотою, знайомства з новими технологіями. Але В2 – це просто оцінка рівня знань. Є безліч науковців, які і без сертифіката добре володіють іноземною мовою. А щоб скласти цей іспит, потрібно не тільки знання, а час та кошти. Тут необхідно приймати системні рішення.
-
Ваше найбільше досягнення в житті і які захоплення маєте?
– У мене є сім’я: чоловік і син. Дитина – моє найбільше досягнення. Я відбулась як фахівець і педагог, про що свідчить студентська характеристика. Я люблю свою роботу!
Захоплююсь літературою. Серед митців шаную Ліну Костенко, Катерину Білокур, Сальвадора Далі, Антаніо Гауді. Список можна продовжувати… У вільний час дуже люблю подорожувати та займатись спортом.
Розмовляла Ірина Білоус