Тарас Євсюков про підсумки року: Вступна кампанія 2020

18 грудня 2020 року

    Грудень – це час, коли трудові колективи підбивають підсумки і визначаються із пріоритетними завданнями на рік прийдешній. Цим інтерв'ю факультет землевпорядкування розпочинає серію публікацій, що всебічно охоплюватимуть основні напрями його роботи протягом звітного року й окреслюватимуть нові горизонти на 2021. А стосуватиметься дане інтерв'ю ґрунтовного аналізу результатів Вступної кампанії 2020, адже вона виявилася однією з найскладніших в історії вищої освіти України. На це вплинуло ряд факторів. Зокрема, до тенденції зменшення кількості абітурієнтів, зниження популярності вітчизняних вишів та погляду у бік зарубіжних, додалася ще й всесвітня пандемія COVІD-19. Потенційні вступники у надскладних умовах завершували навчання, готувалися до ЗНО. Незважаючи на високу психологічну напругу, багато хто вдало склав заключне тестування, отримавши високі бали. Конкуренція між закладами вищої освіти шалена, кожен хоче «перетягнути» найрейтинговішого вступника на свій бік.
    Для землевпорядників цьогорічна вступна кампанія була вдалою. Колектив попрацював так, що вдалося максимально заповнити не лише державне замовлення, а й увесь ліцензійний обсяг. Це рекордна кількість вступників з часів заснування факультету. То ж, про секрети успіху, наша розмова з деканом факультету Тарасом Євсюковим.

  • Тарасе Олексійовичу, враховуючи набір 2020 року, які позиції займає факультет землевпорядкування НУБіП України серед усіх ЗВО України?

     — По-перше, розпочну з того, що інтерес до вищої освіти з геодезії та землеустрою з кожним роком продовжує зростати. Фахівці за цією спеціальністю стають все більш затребуваними не лише у сфері земельних відносин, а й агросекторі, будівництві, транспорті, військовій сфері, енергетиці, надрокористуванні тощо. Наразі кількість університетів, що готують фахівців за спеціальністю «Геодезія та землеустрій» в Україні понад чотири десятки, тому цьогорічним вступникам було з чого обирати.
     По-друге, у 2020 році обсяг державного замовлення на підготовку фахівців за спеціальністю «Геодезія та землеустрій» для вступників на базі середньої освіти МОН України визначило на рівні 460 місць денної та 20 місць заочної форми навчання. Протягом останніх трьох років він залишається майже незмінним. Водночас, обсяг державного замовлення на освітній ступень "Бакалавр" на основі освітньо-кваліфікаційного рівня "Молодший спеціаліст" цього року відчутно зріс – до 250 місць проти 191 у 2019 році. При цьому профільне міністерство передбачило для вступників 240 місць денної та 10 місць заочної форми.
     Таким чином, у 2020 році сумарний обсяг державного замовлення на підготовку бакалаврів за спеціальністю 193 «Геодезія та землеустрій» становив 710 місць. Багато це чи мало? Чи достатньо буде такої кількості фахівців для задоволення потреби роботодавців у кадрах на найближчу перспективу? Звісно, це дещо більше ніж у 2018 році (688 місць) та 2019 році (676 місць). Але ж для порівняння: суперобсяг у 2015 році склав 855 місць, а 2012 році – 1136.  Фактично ж за останні 8 років обсяг державного замовлення на підготовку бакалаврів з геодезії та землеустрою зменшився майже вдвічі.

     Водночас, хочу наголосити, що у рейтингу ЗВО де готують бакалаврів і магістрів з геодезії та землеустрою, НУБіП є безперечним лідером. Розміркуйте самі, за кількістю поданих заяв школярів (5363 заяви у 2020 р.) на програму підготовки бакалаврів ми вже не перший рік очолюємо рейтинг (481 заява), другими цього року стала "Львівська політехніка" (344 заяви), а третій у рейтингу НАУ (333 заяви). У рейтингу за кількістю зарахованих студентів ми теж перші – 102 першокурсника на базі школи. Відрив від колег з ХНУМГ ім. О. Бекетова у 50 осіб, з КНУ ім. Т. Шевченка – 52 студенти. Загалом на І курс цього року зараховано 122 студенти (з них 63 бюджетники). Нам вдалося максимально заповнити не лише державне замовлення, а й увесь ліцензійний обсяг. Маємо чотири повноцінні академічні групи випускників шкіл і одну групу випускників коледжів (технікумів). Це рекордна кількість вступників з часів заснування факультету.

     Поряд з цим, у 2020 році суттєво скоротилися обсяги державного замовлення на підготовку фахівців освітнього ступеня «Магістр» за спеціальністю 193 Геодезія та землеустрій. Так, у порівнянні з 2019 роком зменшення сягає 19 %, а із 2018 роком – 36 %! Якщо у 2018 році держава фінансувала підготовку 549 магістрів, то цього року такий шанс пройти навчання у магістратурі за державним коштом отримали лише 360 майбутніх землевпорядників та геодезистів. Не дивлячись на стрімке зменшення обсягів державного замовлення за освітнім ступенем «Магістр» зростає кількість університетів, що виконують його. Якщо таких закладів у 2018 році було 27, то у 2019 їх стало – 31, а цього року вже 32.
     У ТОП-5 рейтингу закладів вищої освіти за обсягами державного замовлення на підготовку магістрів із геодезії та землеустрою три столичних університети і два львівських. Трійка ж лідерів традиційно залишатися незмінною – Національний університет «Львівська політехніка» (37 місць), Національний університет біоресурсів і природокористування України (30 місць) та Київський національний університет ім. Тараса Шевченка (28 місць). Примітно, що чверть усього державного замовлення на підготовку магістрів в Україні припадає саме на ці три університети.

  • Як вважаєте, абітурієнти починають уважніше моніторити ринок праці?

     — Поза всяким сумнівом! В чергове хотілося б процитувати рішення міжнародної конференції щодо європейських професійних кваліфікацій в землеустрої, яку організовували Міжнародна федерація землемірів (FIG) та Рада європейських геодезистів (CLGE), що проводилась у Брюсселі ще у 2005 році: "професія землеміра по всій Європі переходить від акценту на геодезію та вимірювання до науки про простір та землеустрій, що мають справу із правами на землю, обмеженнями та обтяженнями, в яких системи власності і правові питання стають ключовими елементами". Не можна не погодитись із цими висновками, адже перед нинішніми студентами-землевпорядниками вже через декілька років стоятимуть нові завдання щодо підготовки проектних рішень із консолідації сільськогосподарських земель, розроблення комплексних планів просторового розвитку громад, масового формування обмежень у використанні земель, інтеграції даних різноманітних кадастрових систем, обслуговування ринку нерухомості тощо.

  • Чи вплинуло це на якість надання освітніх послуг?

     — Безперечно! Мені не соромно за свій колектив, адже за останні 5 років ми повністю змінилися. Ми вчасно усвідомили, що головне завдання для закладів вищої освіти, у яких здійснюється підготовка землевпорядників та геодезистів, залишається незмінним – постійна адаптація освітніх програм до швидких організаційних та технологічних змін у землеустрої та топографо-геодезичній діяльності, співпраця із роботодавцями та активне міжнародне співробітництво.

     Додам до цього, що в часи швидкого розвитку нових технологій і бізнес-моделей, систем штучного інтелекту, роботизації процесів і поступового зникнення цілого ряду професій, здобувачі вищої освіти повинні опановувати передові технології отримання й обробки геопросторових даних, вміти складати усі види землевпорядної документації, впевнено вирішувати земельно-майнові проблеми своїх майбутніх клієнтів, бути мобільними, цілеспрямованими та впевненими фахівцями своєї справи.
     Немала заслуга у цьому Ради роботодавців факультету землевпорядкування, яка постійно слідкує за підготовкою фахівців і долучаються до неї. Зокрема, її члени надають пропозиції з наповнення практичної складової, безпосередньо беруть участь в організації освітнього процесу (варто лише згадати унікальну «Літню школу з геодезії та землеустрою»), а також долучаються до оновлення матеріально-технічної бази. Про що неодноразово висвітлювалося на сайті НУБіП та офіційній сторінці факультету у мережі Facebook.

  • До речі, активність Вашого підрозділу у соціальних мережах помітно вирізняється. Це випадковість чи якась стратегія?

     — І те, і інше… Адже нам дійсно є про що сказати фаховій спільноті. Ми не просто популяризуємо професію і факультет. Цим ми звітуємося, ще раз доводимо, завдяки чому стали лідерами землевпорядної освіти в Україні. До того ж в час новітніх технологій – це вимога часу і норма сьогодення. Як не крути, але більшість починає свій день з огляду новин. Ми бачимо, що на нас підписані й колеги інших навчальних закладів.

  • І наостанок, поділіться секретами успіху вступної кампанії …

     — Як такого секрету немає. У першу чергу, все закономірно. Адже ми вдосконалили не лише якість надання освітніх послуг, ми повністю змінили традиційний підхід до профорієнтації. Не варто ходити з «сухими» промовами по школам, краще показати себе в ділі, виокремити свою «родзинку». Тут я відзначу свого заступника Олександра Шевченка і доцента Олександра Чумаченка, які продемонстрували роботу парку геодезичного приладів понад сотню разів практично по всій Україні.
     По-друге, наші науковці мають бути причетними до всіх змін галузі. Достатньо лише згадати завідувача кафедри землевпорядного проектування Андрія Мартина, який є постійним учасником теле та радіопрограм, автором сотні публіцистичних видань у пресі, законодавчих ініціатив і нормативно-правових актів. Загалом людина пізнавана далеко за межами фаху.
     По-третє, надзвичайно важливу роль відіграє тісна співпраця із роботодавцями, зокрема ВГО «Асоціація фахівців землеустрою України» (голова Анатолій Полтавець). Ну і звісно ж якісно організована вступна кампанія. За це окрема подяка доценту Людмилі Гунько, яка, разом з іншими колегами, вже не перший рік поспіль поринає у вир вступної кампанії, відчуваючи усі її «гострі» кути та враховуючи особливості Правил прийому. Пишаюся тими колегами, хто попри труднощі карантину, ізоляції й випробувань, знайшов шлях до кожного теперішнього першокурсника.

     Заразом, більш ніж переконаний, що 2021 рік буде не менш складним і знову перевірятиме нас на міцність. Проте, роботу ми вже почали і готові до чергових випробувань. Залишається лише побажати успіху вступникам, які планують опановувати професію землевпорядника та геодезиста!

Розмову провела Наталія Мединська
 

Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook