Маргарита Гулян: "Чому я обрала НУБіП?"

- Маргарито, розкажи про себе.

- Мене звуть Гулян Маргарита, я народилася та навчалася у Кривому Розі та закінчила Криворізький природничо-науковий ліцей за напрямком «медицина». 
Під час навчання у ліцеї я здобула середню музичну освіту по класу фортепіано та середню художню освіту, які допомогли мені зрозуміти, що я дуже творча людина, я не можу просто сидіти та знати, що десь там проходить частина мого життя.  Сьогодні, я студентка гуманітарно-педагогічного факультету з активною життєвою позицією, та знаю що я хочу, чого хочу та чому.

- Які переваги НУБіП стали вирішальними у виборі закладу вищої освіти, яку обрала спеціальність і чому?

- Кожен з нас навчався у школі, у кожного були викладачі, яких не любили, які не пояснювали теми і все таке інше. Тому я вирішила, що буду учителем. Я стояла перед вибором спеціальності: 012 «Дошкільна освіта», 014 «Середня освіта», 015 «Професійна освіта» та 016 «Логопедія. Знайшла багато інформації про ці спеціальності та ЗВО в Україні. Перечитала масу відгуків від колишніх студентів, ознайомилася з рейтингами навчальних закладів вищої освіти.

І зупинила свій вибір на НУБіП України, тому що це - університет моєї мрії, тут дуже сильно розвинута кафедра культурології, її учасники - переможці багатьох конкурсів, я зрозуміла, що я туди хочу.

На мій вибір університету також вплинуло проведення конкурсу «Дотик природи».  Я зрозуміла, що це університет, який шукає юних науковців та в якому я зможу продовжити свою наукову діяльність.

- Маргарито, чим ти  цікавитеся окрім навчання?

- Як я вже казала, я займаюся малюванням, граю на фортепіано, але найважливішим відкриттям для мене став Народний студентський самодіяльний театр «Березіль», де я розкриваю себе. Я вважаю, що це те місце, де я можу побути відомою особою, геніальним педагогом Софією Федорівною Русовою, де поряд я вже звичайна Баба-Яга-Стайл. Це дивовижне місце, і мене туди тягне сильніше та сильніше.

- Про що мрієш?

- Я мрію про звичайні речі, про мир над моєю ненькою Україною, про щастя для кожного з нас. Я вірю, що кожна талановита людина знайде своє місце у світі, її роботи будуть оцінені  на вищому рівні.

І я вірю що ми, молодь України, її шалені діти, ми змінимо світ, ми можемо це зробити разом!

Розмовляла наставник групи,
доцент кафедри педагогіки Маценко Л.М.