Експертне обговорення перспектив приєднання України до ІPARD
Експертне обговорення перспектив приєднання України до ІPARD
12 березня 2024 року
11 березня 2024 року в ННІ неперервної освіти і туризму НУБіП України відбулося експертне обговорення ІPARD (Instrument for pre-accession assistance for rural development) – інструменту передвступної допомоги для кандидатів у члени ЄС. Доцент кафедри публічного управління, менеджменту інноваційної діяльності та дорадництва, к.е.н., директор Національної асоціації сільськогосподарських дорадчих служб України Роман Корінець виступив перед освітянами про важливість внеску НУБіП України у спільну реалізацію ІPARD.
IPARD – частина IPA для розвитку сільської місцевості. Проєкт зосереджується на сільських районах та агропродовольчому секторі країн, які перебувають у процесі приєднання до ЄС. За допомогою ІPARD ЄС надає бенефіціарам фінансову та технічну допомогу з метою зробити свій сільськогосподарський сектор і сільські райони більш стійкими, узгоджуючи їх зі спільною сільськогосподарською політикою ЄС.
Допомога IPA III протягом 2021-2027 років щодо розвитку сільської місцевості сприятиме досягненню наступних цілей:
- підвищення конкурентоспроможності агропродовольчого сектору відповідно до стандартів ЄС (ветеринарії, харчової безпеки та фітосанітарії);
- підвищення ефективності і стійкості виробництва на фермах, що забезпечить кращу відповідь на суспільні вимоги;
- сприяння розвитку бізнесу, зайнятості в сільській місцевості; покращення позицій фермерів у ланцюжку вартості та залучення молодих фермерів до сільського господарства;
- сприяння пом'якшенню наслідків зміни клімату та адаптації до них, сталому управлінню природними ресурсами та захисту навколишнього середовища;
- покращення розвитку громади та соціального капіталу в сільській місцевості, розбудова сучасного державного управління для розвитку сільського господарства та сільських територій, дотримуючись принципів належного управління.
Важливим було обговорення всіма учасниками зустрічі тих напрямків та заходів, які мають бути обрані кожною країною в результаті публічних обговорень. Кожна країна обирає тільки 8 заходів з 13. Зараз цей вибір стоїть перед Україною.
Освітяни віддали перевагу покращенню навиків та компетенностей, сприянню співпраці для інновацій та передачі знань, дорадчим послугам, стратегіям місцевого розвитку, фінансовим інструментам підтримки зростання та розвитку фермерства. Спільною думкою було чітке розуміння про великий обʼєм експертної роботи, який має зробити Україна, і освітяни в цьому процесі повинні зайняти ключову роль.
Пропонуємо доєднатися до опитування – анкета розміщена за посиланням:
Олена КОРОГОД,
асистент кафедри публічного управління,
менеджменту інноваційної діяльності та дорадництва
