Студент-четвертокурсник Петро Федишин: «Ветеринарна медицина – це добрий крок, щоб зрозуміти цей світ та зробити його трохи кращим»

     Поряд з інтерв’ю з відомими випускниками факультету ветеринарної медицини та знаними фахівцями як в Україні, так і за її межами, маю бажання представити коротку бесіду із студентом 4 року навчання Петром Федишиним, переможцем (I місце) ІІ туру Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з галузі знань 21 «Ветеринарна медицина», та його думку про важливість вступати на навчання в НУБіП України та отримати фах ветеринарного лікаря, «щоб зробити цей світ кращим».

     На мою думку, погляд на вибір фаху самого студентства є важливим для потенційних абітурієнтів та спонукає оцінити власні перспективи участі в дослідженнях науково-дослідних робіт різних тематик, які втілюються в життя в лабораторіях факультету ветеринарної медицини та підрозділах, залучених для співпраці.

• Розкажіть трохи про себе.

     — Сьогодні я навчаюся на 4 курсі факультету ветеринарної медицини. У свій час обрав цю спеціалізацію (серед інших медичних напрямків) за широку сферу діяльності ветеринарного лікаря. Будемо відверті – найчастіше уявлення про цей світ і професію починає з’являтися в університеті, і певна гнучкість є перевагою у цьому швидкоплинному світі. З університетом та факультетом було все набагато простіше – якщо й обирати щось, то вже найкраще.

• Що Вам найбільше запам’яталося за ці 4 роки навчання?

     — Перші курси асоціюються у мене із моїм викладачем анатомії тварин – Стегнеєм Миколою Михайловичем. Хороша та скромна людина. І це не тільки моя думка. А другий і подальші курси вже були пов’язані із науково-дослідною діяльністю під керівництвом професора Лілії Калачнюк на кафедрі біохімії і фізіології тварин імені академіка М.Ф. Гулого. Взагалі – це є унікальний досвід праці та участі в наукових дослідженнях.

• Розкажіть детальніше про цей досвід.

     — На другому курсі у нас з’явився предмет «Біохімія тварин з основами фізичної і колоїдної хімії». Специфіка цього предмету така, що потребує більше розуміння біохімічних процесів і набуття практичних навичок, ніж запам’ятовування великого обсягу інформації – принаймні, чисто «зазубрити» не вийде. І мені це сподобалось. Мій інтерес до предмету був помічений професором Лілією Калачнюк, яка надала можливість вступити до студентського наукового гуртка «Вивчення молекулярно-біологічних механізмів регуляції обміну речовин із поглибленим студіюванням англійської біохімічної термінології». Взагалі, слово «гурток» асоціюється чомусь із чимось дитячим, однак, як виявилось, займались ми там зовсім не дитячими речами. А саме – розробкою ветеринарних препаратів. Але увесь масштаб я усвідомив не одразу. Спочатку, як гуртківець, я мав можливість виконувати ті чи інші завдання – це була робота із інформацією, яка виходить за рамки навчальних програм. Згодом прийшло розуміння усієї роботи, окремих робочих моментів, процесів… Зрозумівши суть експериментів, почав проявляти ініціативу. А це вітається усюди – і відповідно оцінюється.

• Акцентуєте увагу на винагороді?

     — Просто вважаю, що будь-яка праця має приносити свої плоди. Для мене, як для студента, це, по-перше, матеріальна винагорода – можливість мати підвищену стипендію, офіційну зарплату, премії (наприклад, за перше місце в Україні по студентським науково-дослідним роботам за 211 спеціальністю минулого року). По-друге, інтелектуальна – наявність вітчизняних і закордонних публікацій, патенту. Досвід роботи – як формальний, так і фактичний. Це, до речі, дає можливість поїхати на навчання закордон, оскільки в університеті діють програми дуальної освіти.

• Ви навчаєтесь за медичною спеціальністю і займаєтесь науково-дослідною роботою – як вдається поєднувати?

     — Так, усі ми знаємо, що студенти медичних закладів майже 24/7 проводять за навчанням. На мою думку, ветеринарія має ряд переваг над гуманною медициною – через значно ширший рівень обов’язків і завдань ветеринарного лікаря, порівняно із лікарем гуманної медицини. Широкий вибір напрямків – від адміністративно-контрольних до науково-дослідних посад. Звичайно, зосередитись і отримати відповідні результати можна лише на чомусь одному. Підтримка зі сторони деканату та викладачів відіграє суттєву роль у моєму розвитку, як спеціаліста.

• Що би Ви хотіли сказати тим, хто буде поступати у 2022 році?

    — Єдине, що можу додати: ветеринарна медицина – це добрий крок, щоб зрозуміти цей світ та зробити його трохи кращим.

Розмову вела професор кафедри біохімії і фізіології тварин
імені академіка М.Ф. Гулого
Лілія Калачнюк