На кафедрі аквакультури відбулася міжнародна науково-практична конференція «Стан та перспективи розвитку аквакультури в умовах глобальних викликів», присвячена 30-річчю кафедри аквакультури
26 березня на факультеті тваринництва та водних біоресурсів відбулася знакова подія — Міжнародна науково-практична конференція «Стан та перспективи розвитку аквакультури в умовах глобальних викликів», присвячена 30-річчю з дня заснування кафедри аквакультури». Захід об’єднав провідних науковців з різних установ України, представників державної влади та профільних фахівців для обговорення стратегічних напрямів розвитку галузі.
Розпочав роботу конференції декан факультету тваринництва та водних біоресурсів Руслан КОНОНЕНКО. У своєму вступному слові він підкреслив символічність ювілею кафедри, яка протягом трьох десятиліть є осередком підготовки висококваліфікованих фахівців для рибної галузі України та світу.
Особливої ваги заходу додало вітальне слово ректора університету Вадима ТКАЧУКА. Керівник закладу наголосив, що аквакультура сьогодні — це не лише наука і технології вирощування водних організмів, це важлива частина глобальної продовольчої системи та сталого розвитку.
«Протягом 30 років кафедра виховала покоління фахівців, які впроваджують інноваційні технології, працюють над підвищенням ефективності вирощування водних організмів, охороною екосистем та адаптацією до глобальних викликів. Особлива подяка нашим викладачам — ваша відданість і натхнення формують майбутнє цієї галузі і мотивують студентів до нових відкриттів», — зазначив ректор.
До привітань також долучився заступник Голови Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм України Андрій ЗІНЧЕНКО. Він відзначив тісну співпрацю між наукою та державою, наголосивши, що розробки кафедри мають прикладне значення для модернізації галузі, а наші випускники — це сьогоднішні працівники профільних державних установ, що змінюють та розвивають галузь.
Про організаційну міцність та освітні стандарти підготовки фахівців доповідав начальник науково-дослідної частини Університету Володимир ОТЧЕНАШКО. Він підкреслив, що кафедра успішно поєднує класичні освітні традиції з інноваційними підходами, адаптуючи навчальний процес до сучасних вимог ринку праці.
Доповідь завідувача кафедри Віталія БЕХА об’єднала минуле, теперішнє та майбутнє кафедри. Завідувач детально зупинився на етапах створення кафедри, заснованої наказом ректора НАУ № 14 від 23 січня 1996 р. на базі зооінженерного факультету. Віталій Валерійович згадав всіх тих, хто стояв у витоків створення кафедри, всіх засновників, чия сміливість 30 років тому дозволила закласти фундамент сучасної вітчизняної школи аквакультури. Значну увагу завідувач приділив змінам у складі кафедри. Він згадав усіх досвідчених викладачів, які протягом багатьох років працювали та творили історію кафедри, та представив сучасний склад кафедри аквакультури — унікальну команду, сформовану із потужної науково-педагогічної школи, де досвід професійних науковців-фундаторів поєднується з енергією молоді. Крім того, доповідач окреслив теперішнє життя кафедри — це науковий розвиток викладачів, використання нових та цікавих підходів до навчання, зокрема проведення виїзних лабораторних занять, співпрацю з роботодавцями, наукові гуртки та багато іншого, чим живе кафедра сьогодні.
Програма конференції відзначилася надзвичайно широкою географією та високим фаховим рівнем учасників. Дискусійна платформа об’єднала потужний пул українських експертів: провідних науковців різних установ, досвідчених практиків аквакультури та представників профільних державних органів. Особливого статусу заходу надала участь численної когорти іноземних доповідачів з Литви, Угорщини, Хорватії, Латвії, Гани, Молдови та Індії, які представили світовий досвід та результати міжнародних досліджень в аквакультурі. Таким чином, кафедрі аквакультури вдалося створити справжній майданчик для глобального діалогу.
Змістовна частина конференції стала відображенням багатогранності сучасної науки про водні біоресурси та аквакультуру. Перший заступник директора ДУ «Методцентр з аквакультури» Микола ФЕДОРЕНКО розпочав з аналізу сучасного стану аквакультури та ключових тенденції її розвитку, акцентуючи увагу на необхідності впровадження інновацій для забезпечення продовольчої безпеки. Окремо під час дискусії було висвітлено питання благополуччя гідробіонтів — концепції, що дедалі активніше впроваджується в українську наукову практику як невід’ємний елемент етичного та ефективного рибництва. Цю тему у своїй змістовній доповіді представила доцент кафедри аквакультури Ірина КОНОНЕНКО, підкресливши важливість інтеграції принципів благополуччя у сучасні практики аквакультури.
Особливий емоційний та професійний відгук викликала тема екологічних викликів. Павло КУТІЩЕВ, завідувач Чорноморського відділу ДНУ «Інститут рибного господарства, екології моря та океанографії», представив ґрунтовну доповідь щодо катастрофічного впливу знищення Каховської ГЕС на іхтіофауну Дніпра. У цьому контексті учасники зійшлися на думці, що стратегічна роль у відродженні втраченого потенціалу належить саме риборозплідним комплексам. Саме вони мають стати базою для відновлення осетрових видів риб, що є справою честі для наукової спільноти та держави.
Технологічний блок конференції був присвячений практичним аспектам інтенсифікації виробництва. Марина ПАШКО, випускниця НУБіП України та колишня співробітниця кафедри аквакультури, а нині — керівник рибдільниці ТОВ-СРП «Осетр», презентувала сучасні методи індустріального осетрівництва, найпоширеніші виклики та проблеми, що стоять перед даним напрямком. Василь КОВАЛЕНКО, завідувач відділу аквакультури ІРГЕМО представив результати досліджень щодо використання спеціалізованих добавок в аквакультурі при вирощувані кларієвого сома у рециркуляційних установках.
Не залишилися поза увагою і питання генетики та селекції. Жваве обговорення точилося навколо створення ефективної системи селекції в коропівництві, що має на меті не лише підвищення продуктивності, а й, перш за все, збереження унікальних генетичних ресурсів, які є національним надбанням. Це актуальне питання підняла у своїй доповіді завідувачка лабораторії селекції Інституту рибного господарства Ганна КУРІНЕНКО.
У межах конференції власник ТЗОВ «Карпатський Водограй» Олег ГАБУДА представив аспекти рибогосподарської діяльності підприємства, акцентуючи увагу на його внеску у розвиток регіонального рибництва. Було висвітлено організаційно-технологічні рішення, що забезпечують ефективне вирощування прісноводних видів риб, підтримку екологічного стану водойм та інтеграцію господарської діяльності з потребами місцевих громад.
Окремий масив дискусій був присвячений питанням, що стосуються мільйонів українців – стану та перспективам розвитку любительського рибальства в Україні. Михайло ОРЛОВ, голова ГО «Рибальський клуб «Флагман»» підкреслив, що цей напрям сьогодні трансформується з простого виду відпочинку у потужний сектор рекреаційного господарства, який потребує сучасних підходів до управління. Було акцентовано увагу на необхідності популяризації принципів цивілізованого рибальства, гармонізації інтересів рибалок-аматорів із завданнями щодо збереження популяцій цінних видів риб, впровадження дієвих механізмів моніторингу вилову та посилення боротьби з браконьєрством, що є критичним для відновлення екосистем. Фахівці зійшлися на думці, що розвиток любительського рибальства має стати важливим інструментом залучення інвестицій у рибне господарство через створення спеціалізованих зон відпочинку та розвиток відповідної інфраструктури, що, в свою чергу, стимулюватиме економічне відродження громад у післявоєнний період
Важливою складовою конференції стали доповіді іноземних учасників, які представили широкий спектр актуальних питань розвитку аквакультури у різних країнах світу. Тематика виступів охоплювала як практичні аспекти галузі, так і освітні, екологічні та управлінські виклики сучасності.
Зокрема, Юстас ПОВІЛЬЮНАС, директор департаменту рибництва Служби рибного господарства при Міністерстві сільського господарства Литовської Республіки у свій доповіді, присвяченій огляду реалізації плану управління популяцією вугрів у Литві у 2011–2025 роках, висвітлив результати впровадження природоохоронних заходів, ефективність відтворення популяцій та перспективи їх збереження.
Окремий блок виступів стосувався освітніх аспектів аквакультури. Світлана ЛЕНДЕЛ, технічний секретар Мережі Центрів з аквакультури Центральної та Східної Європи (NACEE) розглянула питання освіти в галузі аквакультури для світу, що швидко змінюється, наголосивши на необхідності адаптації навчальних програм до сучасних викликів. Ці ідеї були доповнені прикладом Університету Дубровника (Хорватія), де було представлено досвід підготовки фахівців у контексті глобальних змін, зокрема кліматичних та економічних, які представив у своїй доповіді Бранко ГЛАМУЗІНА, професор кафедри аквакультури, Університету Дубровника.
Значний інтерес викликала доповідь щодо ролі латвійської ставкової аквакультури в охороні природи. Професором Артурасом ШКУТЕ, завідувачем кафедри екології Інституту наук про життя та технологій Даугавпілського університету було порушено дискусійне питання: чи є такі господарства осередками збереження рідкісних видів водно-болотних угідь, чи, навпаки, можуть виступати джерелами біологічних інвазій.
Практичні аспекти галузі були представлені у доповіді про вилов і вирощування каракатиць у Гані. Міреку КВАДВО, старший викладач кафедри рибного господарства та водних наук Університету Кейп-Коста детально висвітлив технологію їх вирощування, зокрема особливості вилову ікринок, процеси інкубації та подальшого догляду за молоддю. Також було розглянуто напрями використання каракатиць, що підкреслює їх господарське значення та перспективність для розвитку аквакультури в регіоні.
Досить цікавою та насиченою була доповідь професора Джеї Шакіли РОБІНСОН, завідувачка кафедри управління рибним господарством та забезпечення якості, Коледж та науково-дослідний інститут рибного господарства, Університет рибного господарства імені Дж. Джаялалітхи, штат Таміл-Наду, що стосувалася сучасного стану та перспектив розвитку аквакультури в Інді. Доповідачкою було продемонстровано динамічний розвиток галузі, впровадження новітніх технологій та значний економічний потенціал цього напрямку.
Таким чином, доповіді іноземних учасників суттєво збагатили програму конференції, сприяли обміну досвідом та окреслили нові напрями міжнародної співпраці у сфері аквакультури.
Тридцять років — це вагомий, що поєднує досвід, досягнення та нові перспективи. За цей час кафедра аквакультури пройшла шлях становлення й утвердження як важливого науково-освітнього осередку, який формує фахівців, здатних відповідати на сучасні виклики у сфері водних біоресурсів. З повагою до традицій і впевненістю у майбутньому, кафедра аквакультури продовжує свій розвиток, залишаючись центром знань, інновацій і професійного зростання. Бажаємо нашій кафедрі подальшого розвитку, нових наукових здобутків і талановитих студентів, які прославлять Україну у світі аквакультури!
