Пів століття вірності агрономії: неймовірна зустріч поколінь на агробіологічному факультеті

Кажуть, час змінює все, але він безсилий перед справжньою студентською дружбою та любов’ю до рідної землі.

Цього дня стіни нашого славетного 4-го корпусу завібрували від особливої енергії - ми приймали легендарний випуск агрономів 1976 року!
Поважні професіонали, які присвятили життя розвитку українського кошика, знову повернулися туди, де все починалося, аби зустрітися з тими, хто продовжує їхню справу сьогодні - з нашими студентами.

Марафон спогадів розпочався у затишній 40-й аудиторії. Це була мить щирих обіймів, запитань «А пам'ятаєш?» та розмов про життєві дороги. Випускники ділилися своїми досягненнями, професійними перемогами та життєвою мудрістю.
Особливою частиною зустрічі став виступ декана агробіологічного факультету - Володимира Миколайовича ЗАВГОРОДНЬОГО. Він тепло привітав гостей, розповів про сучасне життя факультету, інновації в навчанні та те, як стрімко розвивається сучасна агрономія, впевнено тримаючи курс на майбутнє. Випускники щиро раділи, що їхня альма-матер не просто зберігає традиції, а й стає потужним технологічним лідером.

Далі зустріч випускників перемістилась до славнозвісної лекційної 66-ї аудиторії, де на всіх чекав справжній вибух емоцій! Тут відбувся захопливий та неймовірно позитивний дружній батл: «Випускники проти студентів». Молодість та сучасний драйв зійшлися в інтелектуальному двобої з досвідом та життєвою мудрістю. Ми ставили випускникам підступні й веселі запитання, а вони відповідали з таким тонким гумором, азартом та точністю, що студенти ледве встигали аплодувати та посміхатися!

На фоні транслювалося щемливе відео з архівними фотографіями випускників у їхні студентські роки. Скільки ж було радості, коли в залі лунало: «Ой, дивіться, це ж ти! А тут ми на практиці!» — впізнавати один одного через 50 років - це неймовірне щастя.

Справжнім творчим серцем зустрічі став момент, коли один із випускників - Володимир СТАРОСТИШИН, кандидат сільськогосподарських наук, успішний аграрій та митець, узяв до рук баян. Мелодія рідної пісні, яку він сам і написав, підхопила всю аудиторію - співали всі разом, в один голос, єдиною великою родиною.