Державні тематики

У рамках виконання НДР 110/11-пр-2023«Управління біологічною активністю і органічною речовиною для підвищення продуктивності чорноземів Лісостепу України за зміни клімату»

(науковий керівник доктор сільськогосподарських наук Тонха О.Л.). Встановлено, що Низький агрохімічний фон на варіанті без добрив несприятливо впливає на процеси гуміфікації у ґрунті і зумовлює швидкий розвиток мікроорганізмів, які беруть участь у руйнуванні периферичної та ядерної частини гумусових речовин. Спостерігалась висока чисельність педотрофних і гуматрозкладаючих мікроорганізмів та найменший коефіцієнт акумуляції органічної речовини луно-чорноземного ґрунту (К_ак.= 0,40 і 0,32). Внесення лише мінеральних добрив за вирощування гороху формувало високий показник накопичення гумусу на рівні К_ак.= 1,6-1,9. 

Застосування біодеструктора «Екостерн» у нормі 1,2 л/га по гірчиці білій як сидерату на дерново-підзолистому ґрунті сприяло збільшенню доступності елементів живлення протягом вегетації картоплі столової і формуванню мікробоценозів, які складалися з 7 основних кластерів, 10 підкластерів, 59 видів, відповідали п’яти домінантним генотипам, що належать до представників філотипів Proteobacteria, Acidobacteria, Actinobacteria,  Firmicutes, значну частину з яких становлять некультивовані види ґрунтових бактерій. На фоні без деструктора стерні найнижчі значення К_О. встановлені за використання біопрепаратів «Мікохелп» і «Регоплант», а найвищі – у варіанті з препаратом «Стимпо». 

Використання органічних і мінеральних добрив, біостимуляторів суттєво покращує показники мікробіологічного стану чорнозему типового за вирощування трьохкомпонентної сумішки ячменю, гороху та бобів, зокрема найвища чисельність біомаси ґрунтових мікроорганізмів була на варіанті вермикомпост +N₅₀ і інсект фрас+N_25. За результатом аналізу загальної ДНК ґрунту і секвенуванням для ампліфікації (майже) всієї ділянки гена 16S рРНК із використанням специфічних праймерів 27F (5′-AGAGTTTGATCMTGGCTCAG-3′) і 1492R (5′-GGTTACCTTGTTACGACTT-3′) доведено високий рівень біорізноманіття у більшості зразків ґрунту, з помірним рівнем домінування і дуже низьким рівнем концентрації одного виду. Індекс Шеннона, Fisherа, alpha і Richness підтверджують значну різноманітність мікроорганізмів у ґрунті, що є свідченням здорової екосистеми. Аналіз біому чорнозему типового показав, що Fisher's Alpha це значення варіюється від 669.51 до 3149.7, причому найвищий показник спостерігається для варіанту із застосуванням Інсект фрас N₂₅+N₂₅ а.а (3149.7). Загальна урожайність зерна у трьохкомпонентній сумішці ячменю, гороху та бобів та урожайність окремих компонентів найвищою була за внесення Інсект Фрас. 

У рамках виконання НДР 110/5-пр-2023 Стале виробництво продукції рослинництва для забезпечення продовольчої, енергетичної безпеки за ефективного використання природніх ресурсів (науковий керівник доктор с.–г. наук Каленська С.М.). проведено комплексні польові та лабораторні дослідження  щодо вирішення  проблеми продовольчої та енергетичної безпеки шляхом розробки та впровадження принципово нових підходів в рослинництві за глобальних кліматичних змін, за «потепління» планети, зростання емісії газів, ресурсної кризи шляхом комплексного вирішення цих проблем, за одночасно суттєвого зниження ресурсного забезпечення, можливо за ефективного використання природніх ресурсів‑рослин з різним типом фотосинтезу – С4 і С3. Відпрацьовувалися елементи технологій вирощування , оцінювання економічної та енергетичної ефективності технологій вирощування культур. 

Створенні та підтримуються колекції малопоширених олійних культур за співпраці з Національним ботанічним садом ім. Гришка та науковими установами НААН України. На базі ННЛ «Демонстраційне колекційне поле» започатковано Національним університетом біоресурсів і природокористування України спільно з Національним еколого – натуралістичним центром учнівської молоді (НЕНЦ) МОН України та Київським обласним комунальним позашкільним навчальним закладом «Мала академія наук учнівської молоді» освітньо–науковий проєкт «Рослинне біорізноманіття України». 

Результатом НДР за 2024 рік  є: видання навчального посібника «Агроценологія. Польові культури», публікація трьох статей в журналах , які цитуються в базах Scopus та  WoS.та більше 10 статей в фахових журналах  отримано один патент  «Спосіб вирощування гречки в умовах Правобережного Лісостепу» і подана заявка ще на один патент. Захищено 2 дисертаційні роботи на здобуття наукового ступеню доктора філософії за спеціальністю 201 «Агрономія».

У рамках виконання НДР 110/8-пр-2024  «Біоремедіація ґрунтів в умовах ризикованого ведення рослинництва в україні» (науковий керівник доктор с.–г. наук Новицька Н.В.

У звітному році проведено аналізування, патентний пошук наукової літератури та методик проведення досліджень з вибуховими речовинами. Відібранні та проаналізовані зразки грунту з зон бойових дій та деградованих внаслідок бойових дій: агрохімічні, фізико-хімічні, фізичні показники, рівень забруднення. Закладено колекцію потенційних видів рослин-біоремедіантів, встановлено залежність між ґрунтовими показниками властивостей грунту і рівнем забруднення території. Проаналізовано біомасу сільськогосподарських культур щодо вмісту важких металів, залишків вибухових речовин, інших забруднювачів. 

Ідентифіковано види сільськогосподарських культур, які можуть використовуватися в якості фітотесторів на інтенсивність забруднення грунту нафтою та продуктами її горіння. В лабораторних умовах встановлено, що пшениця м’яка (Triticum aestivum L.), соняшник однорічний (Helianthus annuus L.) та гречка посівна (Fagopyrum vulgare St.) є чутливими до нафтового забруднення на ранніх стадіях проростання (5 доба) у широкому діапазоні концентрацій, найменш чутливими фітотестерами на нафтове забруднення є ріпак ярий (Brassica napus L.) та кукурудза (Zea mais ) Доведено, що лінійний характер залежності ростових характеристик цих рослин від вмісту нафти у ґрунті є основою для фітотестування нафтозабруднених ґрунтів. 

За результатами досліджень видано каталог «Рослини - ремедіанти», опубліковано 2 статті в журналах , що цитуються в базах Scopus  та WoS, 6 статей в вахових журналах. Захищено 2 дисертаційні роботи на здобуття наукового ступеню доктора філософії за спеціальністю 201 «Агрономія».