Три новорічні запитання ректорові

 

- Дякую за запитання. Перш за все хочу ще раз привітати  наш славний колектив із Новим роком і Різдвом Христовим! Ми досить успішно завершили непростий 2016 рік. Попри все Університет розвивався, оновлювався, більш динамічним, новаторським стає колектив. Ми в десятці кращих вишів України, треті в м. Києві.

 

Незважаючи на колосальні труднощі в минулому році із Правилами прийому, ми не зменшили число абітурієнтів, які потім стали студентами. В цілому по всьому Університету ми збільшили контингент на 660 осіб. На одне місце бакалавра за державним замовленням надійшло майже 17 заяв! Взагалі на перший курс бакалаврату стаціонару зараховано 2756 студентів, до магістратури вступило 1621 особа. Всього до базового закладу ми прийняли 5448 студентів, а це на 155 осіб більше, ніж у минулому році.

 

 

Мені довелося в пресі різко критикувати нові Правила прийому, університетом внесено в  цьому році в них безліч змін і Міністерство освіти і науки України частину з них прийняло. Дивіться, в Київський національний університет імені Тараса Шевченка вступило аж 7% дітей із села, а до нас – 46%, на сільськогосподарські спеціальності – 75%. Тому в нових Правилах передбачені певні пільги для вихідців із села, створений механізм заповнення бюджетних місць в разі несвоєчасного подання документів. Із-за відсутності цього механізму ми втратили в тому році 150 місць. А по Україні майже 10 тисяч  юнаків і дівчат не змогли стати студентами за державним замовленням.

 

Хоча не обійшлося і без прикрощів. Не витримали конкурентної боротьби із іншими вишами наші менеджери, економісти, бухгалтери, фінансисти, зарахування яких відбувалося за єдиними загальнодержавними списками. По цих спеціальностях ми недобрали майже 5 навчальних груп. 

 

Попри все зміцнюється навчально-наукова база. Слава богу, фактично ми відремонтували третій корпус. Не змогли лише виконати оздоблювальні, зовнішні роботи через холоди.

 

Окрім того, десь на 12 мільйонів гривень  ми придбали матеріалів, обладнання для ремонту аудиторій, лабораторій, гуртожитків. Перекрили за два роки 1,6 га дахів, замінили всі газові плити в гуртожитках, відремонтували місця загального користування.

 

Поліпшились зв’язки із бізнесом, роботодавцями. Тільки на механіко-технологічному факультеті і факультеті конструювання та дизайну силами корпорацій «КУН» та «Червона зірка», інших виконано ремонтних робіт і поставлено обладнання майже на 10 мільйонів гривень. Динамічно розвивається факультет тваринництва та водних біоресурсів, ННІ лісового та садово-паркового господарства, енергетики, автоматики та енергозбереження, активно розвивається гуманітарно-педагогічний факультет. 

 

Позитивні зміни бачимо в науковій бібліотеці Університету, де завершується перехід на електронні ресурси.

 

Посилюється міжнародна діяльність. 270 викладачів, 168 студентів та аспірантів побували за 2016 рік на конференціях, симпозіумах, стажуванні і навчанні в закордонних вишах, 926 студентів - на закордонних практиках.

 

Нової якості набула діяльність навчально-дослідних господарств, які вийшли із періоду стагнації, почали отримувати прибутки, пристойні врожаї. Коли я прийшов працювати в університет, то всі НДГ були в боргах як в шовках. Заборгованість перед кредиторами сягала майже 1,5 мільйони доларів! Нині обсяги валової продукції зросли вдвічі-втричі – до 150 мільйонів гривень за рік! Урожайності зросли втричі! Надої молока із 3,5 тисяч літрів піднялись до 5 тисяч літрів за рік. Особливо помітні успіхи в Боярській лісовій дослідній станції та Великоснітинському НДГ, які мають пристойну рентабельність. Стабілізується ситуація в Агрономічній дослідній станції. Подолано кризові явища в Немішаєвському та Мукачівському коледжах.

 

Та найголовнішим підсумком року вважаю зміну настрою колективу, появі бажання у людей працювати, розвиватись, творити добро. 

 

Цікавою була в мене з цього приводу розмова із нашими роботодавцями Леонідом Центилом та Валерієм Адамчуком. Я запитав, які їх враження після відвідування відбудованого навчального корпусу № 3, засідання Вченої ради Університету 28 грудня. Вони сказали, що те, що корпус відбудували – це суперподія. Але  то не головне. Головне те, що люди змінюються, є налаштованість на справи, на позитивні зрушення. І це відчули вже студенти, громадськість, роботодавці. І я з ними згоден.

 

 

- Серед факторів, які впливають на конкурентоздатність університету можна відмітити і кадровий склад, наукову та навчальну базу, якість підготовки абітурієнтів, власну базу практичного навчання та баз практик у реальному виробництві, доступ до інформаційних джерел, соціальну інфраструктуру і т. ін. Все це важливі показники і по ним ми маємо певні досягнення. Зокрема, маємо гарний кадровий потенціал. Лише в цьому році п’ять наших викладачів стали членами двох державних Академій наук. Розвиваються бази практики, особливо добре це бачимо на прикладі Боярської ЛДС, деяких лабораторій. Вдвічі ефективніше стала працювати Українська лабораторія якості і безпеки продукції АПК.

 

Все це важливі чинники, але вони носять внутрішній характер  і не в повній  мірі впливають на витребуваність, конкурентоздатність випускників, благополуччя і перспективи колективу. 

 

Визначальними, на мою думку, зовнішніми характеристиками університету є такі:

- потреби галузей економіки, особливо АПК, у випускниках університету, їхня якісна підготовка і авторитетність порівняно з  випускниками інших вишів;

- зв’язки науковців університету із реальними секторами економіки, запит на наукові розробки вчених, їх практична реалізація;

- вплив і визнання теоретичних розробок вчених, результатів науково-дослідницької діяльності на розвиток академічної науки в Україні та за її межами;

- прив’язка власного розвитку із розвитком регіону, вплив на аграрну галузь найближчих областей.

 

Якщо коротко проаналізувати кожен із напрямів, то мусимо бачити, що потреба в наших випускниках є, але вона залишається різною. Останнім часом вона зростає для таких спеціальностей як ветеринарія, правознавство, землекористування, харчові технології і дещо падає в інженерних і економічних спеціальностей. 

 

Індикатором витребуваності спеціальностей є наявність реальних  програм перепідготовки фахівців, підвищення кваліфікації, надання другої вищої освіти і т. ін., особливо за кошти бізнесу. Тут лідирують агрономи, юристи, лісівники, землевпорядники. 

 

Водночас бачимо, що сьогодні фахівці із вищою освітою не завжди ідуть до нас за новими знаннями, а, отже, це говорить про те, що на деяких факультетах і інститутах, кафедрах ми відстаємо, не йдемо в ногу із життям.

 

І ще про одне, дуже важливе. Про дистанційну, on-line освіту. Це ахілесова п’ята нашого університету. Практично в світі вже немає заочного навчання. Тому слід організувати різні курси, програми, заробляти на цьому. В тому числі і на підготовчих курсах для вступу. 

 

Якби ми задіяли повністю наявний кадровий потенціал, всі наші сили, то в рік могли б заробляти не 6 мільйонів гривень за програмами перепідготовки фахівців, як нині, а в 5-6 разів більше, що дозволило б нам стабілізувати фінансово-економічний стан, підтримати співробітників, підняти рівень зарплати.

 

Невикористаним резервом є і науково-дослідницька робота. За три останні роки її розмір в грошовому виразі виріс на 40 % і склав 35,8 млн. грн. Краще інших тут працюють вчені агробіологічного факультету, факультетів захисту рослин, біотехнологій та екології; ветеринарної медицини, Українського НДІ сільськогосподарської радіології, ННІ лісового і садово-паркового господарства. Проте цього не можна сказати про науково-педагогічний персонал механіко-технологічного факультету, факультетів конструювання та дизайну, аграрного менеджменту, ННІ післядипломної освіти і т. д.

 

Зокрема із 127 кафедр на 25 взагалі ніякі дослідження не ведуться, відсутні всілякі зв’язки із бізнесом.

 

Вчені-агробіологи, захисту рослин, тваринники, ветеринарні лікарі, менеджери, інженери могли б заробляти сотні мільйонів гривень в рік, реалізуючи свої ідеї, йти назустріч підприємцям, як це роблять професори Танчик С.П., Зібцев С.В., Лисенко В.П. та інші. Тільки невеликий колектив НДІ сільськогосподарської радіології на чолі з професором Кашпаровим В.О. зумів у 2016 році залучити грантів на 15 мільйонів гривень з Норвезьким університетом наук про життя. І таких прикладів чимало. Дуже складно працює в нас технопарк, ще не створено інноваційних структур, спартапів і т.і.

 

Тому нам слід популяризувати нашу діяльність, забезпечувати необхідною інформацією суспільство про якість підготовки студентів, а представників бізнесу - про наші потенційні можливості у вирішенні науково-технологічних, організаційних і кадрових проблем, треба поліпшувати зв’язки із вченими національних академій, провідних вишів, в тому числі і за кордоном,  всією академічною спільнотою про наші потенційні можливості.

 

Взагалі прийшов час по-новому поглянути на проблему підготовки фахівців, змісту освіти. Не можна, як блоха за кожуха, триматись за старе. Молодь вчиться із телефону, телевізора, інтернету, знає деякі теми часто краще за нас. Тому треба переглядати підходи до навчання, більше звертати увагу на формування здатності до навчання, опанування новими знаннями, добру практичну підготовку студентів.

 

 

- Детально підсумки минулого року і завдання на 2017 рік ми обговоримо на конференції трудового колективу десь в середині лютого.  До цього відбудуться звіти деканів, директорів  на загальних зборах факультетів, інститутів. Готується детальний звіт ректорату, є затверджена Вченою Радою програма на 2017 рік по реалізації «Голосіївської ініціативи-2020».

 

А тепер з приводу «китайської стіни». Розумію підтекст в цьому запитанні. Я не раз бував у Піднебесній, в т.ч. на Китайській стіні. Зрозумів, що це було не просто будівництво, це була своєрідна  столітня національна ідея – захистити народ від навали кочівників зі сходу. Хоч як оборонна споруда вона практично не використовувалася. 

 

Кожен колектив, викладач, студент мусить діяти, щось робити, до чогось прагнути. Інакше – застій. Наш Університет довго стояв на місці. Це не означає, що люди нічого не робили. Ні! Добрі справи завжди були і робилися багатьма  професійно. Але загальноуніверситетського розвитку не було, а життя вимагає всебічного і комплексного розвитку. Світ змінився. Ми не можемо бути на узбіччі прогресу. Ніхто не прийде на навчання в обдерті аудиторії і пусті лабораторії, примітивні гуртожитки, на занедбану територію. Погляньте - французькі виші беруть на навчання наших дітей по 300 євро за семестр! Поляки взагалі пропонують безкоштовну освіту, тільки їдьте туди!

 

Ми живемо в прекрасній природній оазі, в центрі європейської столиці, маємо унікальних вчених та викладачів і це слід використати сповна. За нами 120-річна славна історія університету, потужна армія випускників.

 

Ми разом багато чого вже зробили. Фактично здали в експлуатацію 3-ій корпус, затратили на це майже 37 мільйонів гривень. Там маємо велику червону залу на 620 місць, голубу студентську залу на 310 місць, нову Вчену раду на 140 місць. В обіг буде введено 20 навчальних аудиторій, що дозволить ліквідувати двохзмінку. Маємо змогу проводити любі наукові зібрання, міжнародні конференції.

 

На наступний рік візьмемося за будівництво спорткомплексу на базі вже діючого ангару за навчальним корпусом № 12. Це споруда розміром 90х36м. Молоді, викладачам буде де зміцнюватись фізично. Продовжимо реконструкцію Ботанічного саду. Будемо ремонтувати навчальний корпус № 2, де в травні  пройде Всеукраїнська олімпіада з хімії, гуртожитки, навчальні лабораторії, упорядковувати територію. Обмірковуємо ідею створення музею сільського господарства України.

 

Вивчаємо питання будівництва житла тільки для співробітників у районі навчального корпусу № 1. Будівництво в районі ветеринарного факультету не з нашої вини  нам заблокували, на жаль. 

 

Як писав Маяковський «планов громадье». Але батько мене вчив – очі бояться, а руки роблять. Тобто роботи всім  вистачить.

 

Ще раз вітаю всю університетську сім’ю з Новим роком і Різдвом Христовим! Хай всім щастить, хай буде мир на землі і рясні врожаї в Україні!