Ніколайчук Ірина обирає факультет ветеринарної медицини НУБіП України: вчитися там, куди кличе власне серце
- Представтесь та розкажіть про себе.
- Я Ніколайчук Ірина, мені 17 років та я неймовірно люблю тварин з дитинства. Зараз у мене 12 котів та 2 песики. Дуже хочу навчитись їх лікувати і краще розуміти їхні потреби. Цікавість до тварин у мене завжди була та на даний момент теж є, адже ветеринарна медицина – це спеціальність мого батька. Готова до сумлінної роботи та маю наполегливість. 
- Чому обрали саме цей університет та факультет зокрема? - На мою думку, з усіх університетів – цей найкращий. Декілька разів відвідувала дні відкритих дверей в цьому році як у форматі онлайн так і особисто. Мені неймовірно подобається ставлення викладачів до студентів. Вразило те, що все відбувається на реальних прикладах і сучасному обладнанні.
- Як Ви вважаєте, чи є перспектива в подальшому здобутті вищої освіти? - Авжеж, перспективи в здобуванні вищої освіти є завжди. Сподіваюсь, що вища освіта дозволяє людині розширити знання і можливості знайти гарне місце роботи.
- Чим вам подобається спеціальність «Ветеринарна медицина»? - Мені подобається ця спеціальність, тому що лікар ветеринарної медицини допомагає тим хто не може нам сказати, що у них болить. - Чим займаєтесь у вільний час? - У свій вільний час я допомагаю безпритульним тваринам: купую корм, облаштовую для них спальні місця.
- Які очікування від навчання в НУБіП України? - Про НУБіП у мене складаються дуже позитивні враження. Національний університет біоресурсів і природокористування України є одним із провідних закладів освіти, науки і культури в Україні. Тут навчається багато студентів. Думаю, що буде цікаво. 
- Як ви ставитесь до дистанційного навчання в умовах воєнного стану? - Якщо немає іншого виходу то добре, але як на мене, краще все таки очне навчання, який же лікар без клінічної практики? - Про що мрієте? - Я хочу поступити в університет своєї мрії – НУБіП на факультет ветеринарної медицини на бюджет, здобути вищу освіту та відкрити свою власну клініку. Адже, це моя мрія з дитинства. Також хочу, щоб скоріше закінчилася війна.
- Що б Ви хотіли побажати своїм ровесникам-абітурієнтам? - Я хочу побажати своїм ровесникам-абітурієнтам, щоб їм пощастило вчитися там, куди кличе власне серце. Інтерв’ю записала Наталія Грушанська