Технологія виробництва продукції тваринництва

23 травня 2020 року

      Майбутнє — це незвіданий шлях, непроста доріжка, яка до кінця невідома звичайній людині. Життя буває різним, але кожному хочеться бачити себе у майбутньому радісним та щасливим. У всі часи людство приваблювало майбуття. Людям завжди хотілося випередити час, дізнатися, що ж їх чекає далі. Але час минав...

       Колись я, як і всі діти, змінювала свої бажання щодо професії. Спочатку мені хотілося бути лікарем, потім вчителем і навіть дизайнером одягу...

       Та все це залишилося у дитинстві, у мріях….

     Щоб уявляти своє майбутнє, треба насамперед поставити перед собою ціль і намагатися досягти її. Тоді легше жити, бо людина знає, що їй потрібно від життя, знає, чого саме вона хоче.

    Моя мета зараз — добре вчитися. Я вважаю, якщо захотіти, то все обов'язково здійсниться. Звичайно ж, майбутнє своє я уявляю світлим, хорошим. Варто лиш вірити у свої сили, у себе.

      Як усе буде — покаже час. Та недаремно в народі кажуть, що людина — коваль свого щастя, вона сама будує власне життя.

      Зараз я вже студентка вищого навчального закладу НУБіП.

    Звісно коли я тільки вступила до університету, і обрала спеціальність «Фінанси, банківська справа та страхування», я зрозуміла, що буду вивчати вищу математику, економіку, макроекономіку та багато інших предметів, які пов’язані з моєю спеціальністю.

      Але я вступила до аграрного університету, тому на першому курсі довелося вивчати предмети пов’язані з самим університетом. Коли про це дізналась, була дуже здивована, адже очікувала, що одразу буду вивчати предмети своєї спеціальності.

       Перші пари були пов’язані з рослинами.. На пари навіть ходити не хотілося.

      В другому семестрі нам сказали, що будуть знову нові предмети, теж пов’язані з аграрією. Я думала, що більше не буду вивчати дисципліни, які не стосуються моєї спеціальності. Але мені довелося зіткнутися з цим вдруге.

      Ось почали в нас пари з дисципліни «Технологія виробництва продукції тваринництва».

     Ми всі групою шукали будівлю/корпус, де відбудеться пара, йшли ми досить довго, адже це було вперше. Проходилили ми стайню, де бачили багато коней, як великих так і маленьких - поні. Далі ми йшли через велику будівлю монастиря, як пізніше ми вже дізналися, то це був один із знакових місць православних паломників – монастир Голосіївська пустинь. На цих парах ми познайомилися з нашим викладачем Миколою Гавриловичем, який виявився дуже цікавою людиною. Він пояснив суть курсу та розповів усі нюанси дисципліни. Найбільше мене здивувало те, що він виявився єдиним викладачем із усіх тих, які в нас викладали за весь період навчання, який має цікавий підхід до викладання своєї дисципліни і до спілкування із студентами.

       Відвідували пари з великим задоволенням, але відбулося те, чого ми не хотіли. По всій країні розпочався карантин, і продовжити навчання нам доводиться тепер дистаннційно(в ельорні).

       Ми зареєструвалися на курс з дисципліни ТВПТ.

      Я спочатку була розгублена, через те, що забагато лабораторних та самостійних робіт, і не розуміла з чого починати.

    Дана дисципліна пішла на користь, ДЯКУЮЧИ НАШОМУ ВИКЛАДАЧУ. Дізналася досить багато чого нового та цікавого, сподіваюся, що ці знання будуть корисними для мене.

    Можу сказати, що мені дуже подобається цей предмет. І я претендую на хорошу оцінку, тому, що читала лекції, старалась кожного дня відправляти по декілька робіт, завдання були не з легких, але ж ніхто не говорив, що буде легко. Надіюсь мої знання виправдали мою оцінку.

Василевич Юлія Олександрівна
Студентка 1 курсу 4 групи,
Фінанси, банківська справа та страхування

Набір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертацій

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook