Люди з фізичними обмеженнями з більшим інтересом реагують на матеріал із ілюстрацією
У січні 2019 року було проведено дослідження «Специфіка візуального сприйняття персональної сторінки у соціальних мережах». Було обрано для моніторингу сторінки першокурсників-журналістів НУБіП та КНУ ім. Т.Шевченка. За результатами дослідження було виявлено, що активні користувачі мають вищий рейтинг «вподобань» і більшу кількість «друзів», у порівнянні з тими студентами, котрі менш активні. Узагальнюючи дослідження звертаємо увагу на те, що оптимальна активність – це оновлення (оприлюднення авторського посту в акаунті) з інтервалом 1 день. Найбільший інтерес мають текстові пости з якісними фото.
Імідж-лабораторія науковця-практика Вероніки Чекалюк орієнтована на вивчення потреб усіх громадян, не лише університетської молоді, а й того прошарку аудиторії, що мають вади зору чи інші фізичні обмеження. «Ці люди також є вадливою частиною суспільства, і їх роль у формуванні іміджу держави не потрібно нівелювати, їхня думка є важливою, особливо це позначається під час політичних виборів. Приємно, що Twitter оголосив про запуск нової функції, орієнтованої на незрячих людей. Користувачі сервісу можуть оперативно отримувати опис зображень, що буде он-лайн доступний разом з ілюстрацією як «альтернативний текст». Люди з фізичними обмеженнями з більшим інтересом реагують на матеріал із ілюстрацією, більш уважно відстежують матеріали у ЗМІ і здатні до глибшого аналізу, оскільки за браком часу працюючі здебільшого лише бігло ознайомляться з меседжем. Сприйняття події, ситуації більш дієве у поєднанні фото й тексту. Особливість людського сприйняття в тому, що підсвідомо візуальна інформація сприймається більш дієво, ніж текстова», - ділиться думками Вероніка Василівна Чекалюк.
Певний образ (країни, лідера) створюється за допомогою зображення і текстів оприлюднених у ЗМІ. У структурі іміджетворення науковець пропонує два аспекти: візуальний і вербальний. Так у 2018-2019 рр. Вероніка Чекалюк з колегами вдруге провела експеримент серед тисячі осіб (кожного з ініціаторів) - «друзів» у Facebook. Всього задіяно було 5 тисяч акаунтів. Ідея полягала в тому, що б протягом місяця давати по одному посту в день, іноді ці пости з різною періодичністю п’ять разів дублювалися за змістом. Тема: здоровий спосіб життя, захист довкілля. Тексти були ідентичні, проте проілюстровані набирали більше «лайків». Ілюстрований текст мав на 60 % «вподобувачів» більше і навіть супроводжувався схвальними й зацікавленими коментарями, - розповідає науковець. До речі, лише 1% помітив, що протягом місяця з’являвся незмінний текст повідомлення – проілюстрований по-різному або взагалі без фото. Експеримент показує, що люди сприймають інформаційне повідомлення наступним чином: спершу привертає увагу ілюстрація, потім увага зосереджується на заголовку (перших рядках) й лише потім читають або ігнорують сам текст. Отож, із тисячі «друзів» - 100% аудиторії:
«вподобувачі» посту з ілюстрацією – 60%,
лише переглядають заголовки – 40%,
читали основний текст – 30%,
прокоментували пост – 9%,
зробили репост -2%.
«Успішним можемо вважати пост у соціальних медіа, якщо він має яскравий емоційно-забарвлений перший рядок, що викликає інтерес до тексту, лаконічний пост і яскраву ілюстрацію. Якщо хоча б одне з перерахованих вище дій не виконується, то ефективність такого посту значно знижується. Ключовим компонентом посту є зображення (фото, графік, ілюстрація, малюнок) – ілюстративний елемент, який підтверджує достовірність інформації. Якісна, чітка відповідно до змісту смислова ілюстрація робить текст емоційно насиченим й рейтинговим. Зображення - важливий компонент інформаційного повідомлення. У результаті експериментів стало очевидним, що вербальний та візуальний компоненти посту у соціальних медіа взаємодіють у комплексі і є ефективними у смисловому поєднанні з посиланням на джерело, авторство, що підтверджують достовірність інформації. У взаємозв’язку досягається формування громадської думки, де ілюстраціям відведено першість у сприйняття матеріалу», - наголошує В.Чекалюк.
Іміджмейкер пропонує ретельно ставитися до ілюстрацій (персональних фото) у соціальних мережах, які здебільшого орієнтовані на візуальне сприйняття. Сучасний інформаційний ринок орієнтований на аудіовізуальну подачу матеріалу – фотографуйтеся й фотографуйте, діліться добрими постами з яскравими ілюстраціями. Нехай гарних новин буде більше у новому 2019 році.
Діана Дафина
(фото з архіву науковця)