Агробіологічний факультет

Видатні випускники агрономи

Видатні випускники агрономи

 

http://www.warheroes.ru/content/images/heroes/GST/borovik_aleksandr_grigorevich.jpg

Боровик Олександр Григорович - випускник агрономічного факультету (1973). Голова колгоспу «Авангард» (КСП «Авангард», Агрофірма «Авангард-А»).      Був заступником голови Комісії з розробки Національної програми розвитку сільськогосподарського виробництва на 1996-2000 рр. (з 1995); член Комісії з питань аграрної та земельної реформи при Президенті України (1995-1999), член Комісії з питань аграрної політики при Президенті України (1999­2001), позаштатний радник Президента України (1998-2000). У 1996 р. очолив ініціативну групу зі створення Аграрної партії України, на Установчому з’їзді якої обраний заступником голови (до 1999 р.)

Депутат Верховної ради СРСР, Верховної ради України, почесний член НААН. Нагороджений двома орденами Леніна (1971, 1981), орденом князя Ярослава Мудрого V от. (1998), Герой соціалістичної праці (1981), Герой України (2002). Заслужений працівник сільського господарства України.

 

  Моргун Володимир Васильович - випускник агрономічного факультету (1963), ленінський стипендіат. Учений в галузі генетики і селекції рослин, експериментального мутагенезу, генетичної інженерії, біотехнології та фізіологічної генетики. Директор Інституту фізіології рослин і генетики (ІФРГ) НАН України (з 1986), президент Українського товариства фізіологів рослин, екс-президент Українського товариства генетиків і селекціонерів ім. М.І. Вавілова

Доктор біологічних наук, професор, академік НАН України (1990), двічі лауреат Державної премії УРСР (України) в галузі науки і техніки (1982, 1997) та Державної премії СРСР (1986), премії НАН України ім. В. Я. Юр'єва, премії президентів академії наук України, Білорусі і Молдови, Заслужений діяч науки і техніки України, Герой України (2008).

В. В. Моргун — автор 86 сортів і гібридів різних культур, занесених до Державного реєстру сортів рослин України; створений ним Клуб 100 центнерів є школою новітніх агротехнологій.

Голова спеціалізованої ради із захисту дисертацій, головний редактор журналу «Физиология и биохимия культурных растений», член редколегії серії фахових біологічних журналів. Він є членом бюро Відділення загальної біології НАН України; Міжвідомчої комісії з питань  біологічної безпеки при РНБО України; Колегії Мінагрополітики; Експертної ради Державної служби з охорони прав на сорти рослин; заступником голови секції Комітету з Державних премій України.

В. В. Моргун автор понад 460 наукових публікацій,      102 авторських свідоцтв і патентів. Він є головним редактором серії фундаментальних наукових праць, засновником широковідомої наукової школи з експериментального мутагенезу та теоретичних основ селекції рослин. Серед його учнів 6 докторів і 14 кандидатів наук.

Академік В. В. Моргун — почесний професор НУБІП України та Подільського державного аграрно-технічного університету, почесний доктор Ужгородського національного університету, почесний академік Угорської академії наук.

Нагороджено орденами Знак Пошани, «Жовтневої революції», Князя Ярослава Мудрого V ступеня, Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, нагрудним «Знаком Пошани», почесними грамотами Президента НАН України, багатьма медалями і дипломами. В. В. Моргуну присвоєно звання «Лідер України», «Лідер агропромислового комплексу». Радою Американського бібліографічного інституту міжнародних досліджень (ABI) його визнано «Людиною року 1997».

Приліпка Олексій Васильович - випускник 1971 р. (фах вчений-агроном). Із 1974 р. - на адміністративній роботі. У 1990-1992 рр. обіймав посаду заступника голови Державного комітету України з соціального розвитку села. У 1992-1994 рр. - представник Президента України у Києво- Святошинському районі, голова райдержадміністрації. Із 1994 р. - генеральний директор державного підприємства «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця»». У 1999 р. ініціював створення кафедри закритого ґрунту в НАУ (нині НУБІП України), яку й очолив.

Доктор економічних наук (2002), професор (2004), академік Технологічної академії, академік Української академії оригінальних ідей (1995).

«Заслужений працівник сільського господарства України» (1997), лауреат Державної премії в галузі науки і техніки (2005), нагороджений Почесними грамотами КМ України (1999, 2004), Орденом «За заслуги» III от. (2001), Орден князя Ярослава Мудрого V от. (2009), Герой України (2002), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2005).

 

Драченко І.Г. - у 1949-51 рр. студент агрономічного факультету КСГІ. Герой Радянського Союзу. Один із 4-х повних кавалерів ордену Слави (усіх 3-х ступенів), удостоєний звання «Героя Радянського Союзу».

 

 

 

 

Столярчук Ф.О. - вихованець КСГІ, загинув у 1944 р. на Волині в боях з німецько-фашистськими загарбниками. Посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

  

Алексєєвський Є.Є. - закінчив агрономічний факультет у 1957 р. Міністр меліорації і водного господарства СРСР. Герой соціалістичної праці  Радянського Союзу.

 

 

 

 

 

Антоненко М.І. - закінчив агрономічний факультет УСГА у 1973 р. Працював начальником насіннєвої інспекції у Менському районі. Герой Соціалістичної праці  Радянського Союзу.

 

 

 

 

 

Білоус М.Д. - закінчив агрономічний факультет УСГА у 1956 р. Працював секретарем райкому КПУ Хмельниківського району, гол. Облспоживспілки Вінницької області. Герой Соціалістичної праці  Радянського Союзу.

 

 

 

 

 

Братко Ніна Андріївна - народилася у селі Змагайлівка Черкаського району Черкаської області. Після звільнення Черкас від німецько- фашистських загарбників у віці 13 років пішла працювати до колгоспу. У 1945 р. очолила комсомольську ланку по вирощуванню зернових та технічних культур. У 1958 р. закінчила агрономічний факультет. Працювала агрономом-економістом Черкаської райсільгосптехніки. Звання Героя Соціалістичної праці отримала у 1950 р.

Бузницький Олександр Григорович - закінчив агрономічний факультет УСГА у 1955 р. Працював головою колгоспу в Київській області, депутат Верховної Ради СРСР. Звання Героя Соціалістичної Праці отримав у 1958 р.

Буркацька Галина Євгенівна - закінчила агрономічний факультет УСГА у 1956 р., де в 1967 році зробила наукову доповідь про удосконалення системи ведення господарства на прикладі приміських колгоспів. На основі доповіді їй присвоєно звання кандидате економічних наук.

З 1969 - 1978 рр.: старший викладач, доцент кафедри організації сільського господарства УСГА. Депутат ВР СРСР в 1950—1966 роках. Член Президії ВР СРСР в 1958—1966 роках. Делегат 19-22-го з'їздів КПРС. На 22-му з'їзді КПРС обрана членом Центральної ревізійної комісії.

Двічі Герой Соціалістичної Праці (1951, 1958). Нагороджена двома орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора, медалями. Указом Президента України №191/2006 від 3 березня 2006 року нагороджена орденом Княгині Ольги II ступеня[1].

Вірний М.В. - закінчив агрономічний факультет у 1960 р. Знатний каучуковод-новатор. Працював головою колгоспу у Волинській області.

Герой Соціалістичної Праці (1951).

Гнатенко Марина Василівна - закінчила агрономічний факультет Київського сільськогосподарського інституту у 1951 р. Одна з ініціаторів руху в Україні за одержання 500 ц/га цукрових буряків в 30-х роках. Працювала старшим науковим співробітником ВИДІ цукрового буряку. Кандидат сільськогосподарських наук.

Демченко Марія Софронівна - народилася в с. Старосільє (нині Городищенський район Черкаської області) у 1912 р. Одна з ініціаторів масового руху колгоспників за отримання високих врожаїв цукрового буряка.

У 1930-36 рр. вона була ланковою колгоспу ім. Комінтерна Городищенського району. На 2-у Всесоюзному з’їзді колгоспників- ударників (1935) дала зобов’язання виростити не менше 500 ц цукрового буряка на 1 га, яке успішно виконала, отримавши 523,7 ц цукрового буряка з 1 га. Почин Марії Демченко перетворився у потужне соціалістичне змагання - рух п’ятисотниць.

У 1945 р. закінчила агрономіч. факультет КСГІ. У 1945-48 рр. - агроном колгоспу ім. Васильєва Димерського району Київської області. У 1961 р., після закінчення аспірантури, працювала на дослідних ділянках в колгоспі ім. Васильєва. Із 1965 р. на пенсії.

Депутат ВР СРСР першого скликання (1937-1945). Нагороджена орденом Леніна і великою золотою медаллю ВСГВ.

 

Деркач В.А. - закінчив агрономічний факультет у 1961 р.     Працював агрономом Ніжинського райуправління Чернігівської області.

 

 

 

 

Дробницький Г.К. - закінчив агрономічний факультет КСГІ у 1926 р. Працював багато років старшим агрономом Первухінського цукрорадгоспу в Київській області.

 

 

 

 

 

Кисельов К.П. - закінчив агрономічний факультет КСГІ у 1949 р. Працював директором радгоспу в Олександрійському районі Кіровоградської області.

 

 

 

 

 

Кравченко М.А. - закінчив агрономічний факультет УСГА у 1956 р. Працював головою колгоспу «Україна» Лебединського району Полтавської області.

 

 

 

 

 

Лутак Іван Кіндратович (1919-2009) - народився в с. Комарівці на Київщині. У 1937 р. вступив до Київського сільськогосподарського інституту. На початку Великої Вітчизняної війни був евакуйований і у 1942 р. закінчив Казахський сільськогосподарський інститут (факультет агрохімії та ґрунтознавства). Як агрохіміка його направили на навчання до Військової академії хімічного захисту в Московський військовий округ. Цього ж року після закінчення академії він був призначений помічником начальника штабу стрілецького полку.

Воював на Центральному, Білоруському, Першому Українському фронтах, визволяв Рівненщину, Волинь, Львівщину. Після завершення війни працював заступником директора цукрового комбінату, заступником голови Бородянського райвиконкому другим секретарем Поліського, потім першим секретарем Христинівського райкомів Компартії України (Київська область). Із 1951        р. очолював

сільськогосподарський відділ Київського обкому, а у 1953 р. був обраний першим секретарем Києво-Святошинського райкому Компартії України.

Із 1954 р. - голова виконкому новоствореної Черкаської обласної Ради, а із 1961 р. - перший секретар Кримського обкому ЦК КПУ, із 1966 р. - секретар, із 1967 р. - другий секретар ЦК КПУ, із січня 1976 р. по вересень 1988 р. працював першим секретарем Черкаського обкому КПУ.

Нагороджений п’ятьма орденами Леніна, орденами Червоної Зірки, Вітчизняної війни, Трудового Червоного Прапора, Жовтневої революції, «За заслуги», Почесною Грамотою Президії Верховної Ради України. Герой Соціалістичної Праці (1988).

Марценюк П.П. - закінчив агрономічний факультет у 1961 р. Працював головою колгоспу у Шаргородському районі Вінницької області.

 

 

 

 

Помазан М.С. - закінчив агрономічний факультет КСГІ у 1951 р. Працював директором Запорізького тресту м’ясо-молочних радгоспівю.

 

 

 

 

 

Цяпенко Ф.З. - закінчив агрономічний факультет УСГА у 1972 р. Працював головою колгоспу у Ямпільському районі Вінницької області.

 

 

 

 

 

Шиян М.В. - закінчила агрономічний факультет у 1958 р. Працювала агрономом у Вище-Дубечанському районі Київської області. Двічі Герой Соціалістичної праці.

 

 

 

 

 

Вільчинський Володимир Тадейович - народився у с. Федорівка на Вінниччині у 1931 р. Випускник 1965 р. агрономічного факультету. Після закінчення школи вступив до Тульчинської сільськогосподарської школи. Пропрацювавши рік фельдшером, був призваний до лав Радянської армії. Після завершення служби його призначено заступником голови колгоспу «Перемога» в рідному селі, а через рік відправлено у господарство ім. Шевченка с. Капистери. У 1968 р. поставлено головою колгоспу «Дружба», незмінним керівником якого Вільчинський пропрацював 38 років. З 1971 р. по 1990 р. господарство було постійним учасником виставокдосягнень народного господарства в Києві та Москві, неодноразово нагороджувалося перехідними Червоними прапорами ЦК КПРС, Верховної Ради та Ради Міністрів СРСР, а у 1971 р. колгосп отримав орден «Знак Пошани». За цей час 214 колгоспників отримали урядові нагороди, а 250 - золоті, срібні та бронзові медалі ВДНГ у Москві.

Заслужений працівник сільського господарства  України, Відмінник освіти України. Був членом ЦК КПУ трьох скликань, ЦК КПРС. Депутат Вінницької обласної ради, почесний громадянин району.

Нагороджений трьома орденами Леніна, орденом Дружби народів, орденом «За заслуги» III ступеня, Почесною грамотою Верховної Ради України.

Анопченко Олександр Михайлович - випускник 1973 р. З 1975 р. - старший агроном Держінспекції з карантину рослин МСГ СРСР в Українській РСР. У 1980 р. брав безпосередню участь у створенні Республіканського фумігаційного загону. З 1990 р. обіймає посаду начальника Державної інспекції з карантину рослин м. Києва. Один із авторів і розробників Закону України «Про карантин рослин», Статуту державної служби з карантину рослин, Правил фітосанітарного контролю на державному кордоні України.

У 2005 р. нагороджений орденом «Знак Пошани» Міністерства аграрної політики України.

Картинки по запросу Лінчак Михайло Степанович

 

 

 

Лінчак Михайло Степанович - закінчив агрономічний факультет. Працював головою правління колгоспу «8 Березня» Володарського району Київської області.

Член Соціалістичної партії України. Депутат Верховної Ради України.

 

 

 

 

 

Картинки по запросу Мовчан Микола Михайлович Мовчан Микола Михайлович - випускник факультету агрохімії і ґрунтознавства (1978). Кандидат сільськогосподарських наук. Заступник міністра охорони навколишнього природного середовища України (2008-2010).

 

 

 

 

Сінченко Віктор Миколайович - закінчив агрономічний факультет (1976). Кандидат сільськогосподарських наук (1999). З 1984 р. - голова правління колгоспу «Дружба» с. Мирівка, а з 1986 р. по 1989 р. - перший заступник голови райради

Кагарлицького району, голова Кагарлицького районного агропромислового об’єднання. Працював на посаді голови правління рідного колгоспу «Перемога». У 1996-2005 рр. обіймав посаду голови Кагарлицької держадміністрації.

Народний депутат України VI скликання. Депутат Кагарлицької районної (1990-1998) та Київської обласної (1998-2009) рад.

Нагороджений орденами князя Ярослава Мудрого V (1999), та IV (2004) ступенів, орденом святого рівноапостольного князя Володимира І ступеня (1998). Відзначений медаллю «За трудову доблесть» (1984), почесною грамотою ВР України.

Тюлєнєв Микола Олександрович (1889-1969)      - у 1911 р. закінчив сільськогосподарське відділення КПІ. Агромеліоратор, доктор сільськогосподарських наук (1940), професор (1955), член-кореспондент Академії наук УРСР (1948).

Деякий час працював у Департаменті землі, згодом близько десяти років був науковим співробітником Радовельської болотної дослідної станції на Житомирщині.

Працював на різних посадах, найдовше в Українському науково-дослідному Інституті гідротехніки і меліорації та в Інституті Фізіології рослин і агрохімії АН УРСР.

Був визнаним авторитетом у галузі освоєння осушуваних земель, автором численних робіт з агротехніки зернових і кормових культур на осушуваних землях, розробив методику дослідної справи на торфових ґрунтах, яка знайшла застосування у всесоюзному масштабі, підготував численні кадри агромеліораторів, учених-кандидатів наук, брав участь в усіх значних меліоративних проектах.

 

АКАДЕМІКИ НАН ТА НААН УКРАЇНИ

 

Городній Микола Михайлович - випускник 1958 р. (факультет агрохімії та ґрунтознавства). Доктор сільськогосподарських наук (1985) професор (1986), академік НААН (1995). Працював деканом факультету агрохімії та ґрунтознавства в 1972-1976рр. та 1985-1988рр.

Нагороджений дипломами ВДНГ СРСР, УРСР та 2 золотими й 2 срібними медалями ВДНГ СРСР, орденом "За заслуги" III ступеню (1998), Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2003), Знаком Міністерства аграрної політики (2002).

Обраний членом АН Нью-Йоркської (1996) та Академії технологічної кібернетики України (1993), член агрономічної спілки США. Заслужений працівник вищої школи України (1986), Лауреат премії ім. Д.Прянишникова (1974), Державної премії України в галузі науки і техніки (1996). Включений до енциклопедії "Хто є хто у світі" (1999) і "Хто є хто в Києві". Один із 500 осіб - "Провідні інтелектуали світу" (2003).

Мазур Генріх Адольфович - випускник факультету агрохімсервісу і ґрунтознавства 1963 р. Доктор сільськогосподарських наук (1991), професор (1992), академік НААН (1999). Завідувач відділення систем землеробства і родючості ґрунтів ННЦ «Інститут землеробства НААН», заступник академіка-секретаря відділення землеробства, меліорації та агроекології НААН, зарубіжний член Нью-Йоркської академії наук (1998), член Європейської спілки ґрунтознавців, член Бюро академії наук.

Нагороджений медалями колишнього СРСР, Грамотою Президії Верховної Ради УРСР, срібною медаллю і двома дипломами І ступеня ВДНГ СРСР, орденом України «За заслуги» III ступеня, Почесною Відзнакою Президії НААН.

наук (1956), згодом - член Президії, Головний вчений секретар та Голова відділення економіки і організації сільського господарства.

З 1937 р. по 1941 р. він головний редактор і заступник директора Укрсільгоспвидаву. У 1941-1943 рр. уповноважений наркомзему СРСР по Краснодарському краю, надалі займався науковою роботою: старший співробітник, потім заввідділом і заступник директора по науковій частині інституту економіки АН УРСР. Протягом 1956-1966 рр. займав посаду директора Українського науково-дослідного інституту економіки та організації сільського господарства, одночасно працював завкафедрою економіки сільського господарства Української сільськогосподарської академії. Як економіст-аграрник представляв Україну за кордоном в різних міжнародних організаціях: в 1957 р. - в Італії та Іспанії, в 1958 р. в Угорщині, в 1960 і в 1963 рр. - в Швейцарії, в 1964 р. - у Франції. У 1965 р. він був затверджений представником на нараду експертів з питань раціоналізації сільського господарства, яка скликалась Європейською Економічною Комісією ООН у Женеві.

Нагороджено орденом Трудового Червоного прапора, двома орденами “Знак Пошани”, медалями “За трудову діяльність”, “За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945рр”, срібною медаллю ВДНГ.

 

Сайко Віктор Федорович - випускник 1965 р. Доктор сільськогосподарських наук (1986), професор, академік НААН, зарубіжний член РАСГН, академік Академії наук Вищої школи України, Української екологічної академії наук та Академії інженерних наук України, член Американської Асоціації хіміків зернових культур (1995), «Заслужений діяч науки і техніки України», двічі лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, лауреат премії ім. В.І.Вернадського (1995).

За досягнення у професіональному світі та внесок у суспільство Правлінням Американського біографічного інституту, як визначна особа, вибраний на престижне звання «Людина року - 2003». Одним із перших отримав нагороду «Людина року» Кембриджської синьої книги (Велика Британія, 2005 р.). Відзначений орденами князя Ярослава Мудрого V ступеня (2000), Трудового Червоного Прапора (1976), двома орденами «Знак пошани» (1965 і 1987), орденами «За заслуги» III ступеня, «За наукові досягнення» Міністерства освіти і науки України, «Знаком Пошани» Міністерства аграрної політики України, Почесною відзнакою Президії НААН.

Тараріко Олександр Григорович - випускник факультету агрохімії і ґрунтознавства у 1963 р. Доктор сільськогосподарських наук, професор (1990), академік НААН (1993). Приймав участь в ліквідації Чорнобильської аварії (1986).

Нагороджений Грамотою Президії Верховної ради УССР (1978), дипломами ВДНГ СРСР і УРСР, почесними грамотами Держкомітету УРСР по охороні природи (1981), Міністерства вищого і середнього спеціального навчання СРСР (1985), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1991), Заслужений діяч науки і техніки (2007).

 

Набір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертацій

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook