Науковці розглянули фінансово-економічні механізми ефективного функціонування аграрних підприємств
Науковці розглянули фінансово-економічні механізми ефективного функціонування аграрних підприємств
1 жовтня 2015 року
1 жовтня вже втретє розпочала роботу щорічна міжнародна науково-практична конференція «Фінансово-економічний механізм ефективного функціонування аграрних підприємств», організована економічним факультетом і кафедрою оподаткування і страхування (завідувач Любов Худолій) спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства. До участі у ній долучилися науковці НУБіП та їх зарубіжні колеги з Словацького аграрного університету і Університету Менделя (Чехія), практики, працівники банків, що кредитують аграрний сектор.
Заступник міністра аграрної політики та продовольства Володимир Лапа, який взяв участь у заході, зупинився на аспектах державної аграрної політики, зокрема системі оподаткування, державній підтримці українського товаровиробника.
Ми намагаємося знайти компроміс, який, з одного боку, допоміг би забезпечити певні надходження в держбюджет, а з іншого – не був би дуже болісним для виробничників, які працюють чесно і відкрито, сказав він. На жаль, саме вони сьогодні не витримують конкуренції з тіньовим бізнесом. Заступник міністра також говорив про гармонізацію ставки земельного і єдиного податку. За попередніми розрахунками, все це дасть 2,5 млрд грн. на рік.
Незважаючи на це, складається враження, що чесний бізнес цього не відчуває. Тож потрібна оптимізація державної підтримки такого товаровиробника. Як зазначив Володимир Лапа, ми хочемо зробити її прозорою, і допомогти в цьому має новий закон про держпідтримку. Він також зазначив, що один з сьогоднішніх пріоритетів керівництва галузі – це стимулювання малого і середнього бізнесу, система якого має бути схожа на ту, що функціонує в ЄС.
Із залу спікеру надійшло злободенне питання: що викладачеві відповідати на запитання студентів – чому в Україні, де знову зібрали високий врожай, так різко зросла ціна на хлібобулочні вироби?
На формування ціни вплинули 50-60% імпортної складової, відповів посадовець, що і потягло за собою здорожчання хліба. Не слід також забувати, що Україна – вже гравець глобального ринку. Відповідно, виробник може продавати вирощене зерно за кордоном за вигіднішими цінами, і ніхто не в праві змушувати працювати його собі у збиток. Та все ж міністерство провело інтервенцію на ринку зерна, що дозволило знизити вартість борошна. Якби цього не зробили, хліб був би ще дорожчий.
Ректор університету Станіслав Ніколаєнко відзначив зусилля організаторів конференції – економічного і кафедри оподаткування і страхування, які постійно займаються аналізом ситуації в країні. Він зазначив, що на сьогодні третину ВВП України формує аграрний сектор. Якщо його витягнути з основи піраміди економіки держави – вона обвалиться.
Спираючись на особистий досвід аграрія, політика і науковця, очільник університету відзначив: при реформуванні сільського господарства країни був обраний хибний курс. Його роздрібнили, демотивували селян працювати. При цьому крупні агрохолдинги сконцентрували у своїх руках дві третини земель, а власне село занепало. Цифри лякають! Середня тривалість життя знизилася, смертність і народжуваність просто неспівставні, а про якість освіти, медичного обслуговування на селі нічого і говорити.
А яка ж мета ведення сільського господарства? Чи ж тільки тонни, центри і надприбуток? А де ж село і люди, які там живуть?
Фінансово-виробничі механізми сьогодні не стимулюють аграрне виробництво. Необхідно повністю змінювати ідеологію фінансування АПК, зазначив Станіслав Ніколаєнко. Крім того, галузі потрібне страхування. Наприклад, у такій величезній країні, як Канада, всі аграрні підприємства застраховані.
Ратуючи за розширення міжнародних контактів, ректор зазначив: не можна безоглядно переносити на український грунт реалії успішних країн. Слід брати лише те позитивне, що підходить нам.
Станіслав Ніколаєнко звернув увагу учасників конференції на дуже болісне питання – оподаткування земель академії наук і навчальних закладів. Верховна Рада України тричі розглядала закон, за яким їх землі мали оподатковуватися. Тільки наш університет мав би платити за гектар 1560 гривень! Такої практики немає ніде в світі!
А на завершення він звернувся до колективу економічного факультету: надайте механізми ефективного господарювання в навчально-дослідних господарствах. Щоб студенти рвалися туди на практику, бо знали – в НДГ вони практично вивчаться на кваліфікованого менеджера, економіста, іншого успішного фахівця.
Дискусію продовжили керівник ДП «Аграрні реєстри» Мінагрополітики Сергій Клюца, член правління банку «Credit Agricole», радник з питань сільського господарства Жан Жак Ерве та інші учасники. Про підсумки конференції читайте згодом.
Валентин Обрамбальський
