Моє життя – в моїх сортах: до 100-річчя Петра Шеренгового

2 червня 1924 р., у селі Бужанка Лисянського р-ну Черкаської обл. народився відомий український селекціонер-садівник, продовжувач традицій Левка та Володимира Симиренків, кандидат біологічних наук Петро Шеренговий (02.06.1924-07.04.2016). На вшанування пам’яті відомого в Україні та за її межами вченого, кафедра садівництва ім. проф. В.Л. Симиренка 2 червня 2024 року провела Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Садівництво: сучасний стан та перспективи розвитку», присвячену 100-річчю від дня народження Петра Шеренгового.

Збірник тез доповідей

   Освітяни та науковці, представники бізнесу та виробничники, консультанти з садівництва, аспіранти та студенти – таким був якісний склад учасників Всеукраїнської науково-практичної конференції «Садівництво: сучасний стан та перспективи розвитку» присвяченої 100-річчю від дня народження Петра Шеренгового.

   Велика садівнича громада, майже 100 учасників з різних куточків України: Закарпаття, Буковини, Тернопілля, Черкащини, Київщини, Харківщини зібралися 30 травня 2024 р. у залі засідань Вченої ради Національного університету біоресурсів і природокористування України, щоб вшанувати пам’ять про відомого селекціонера, який тривалий час працював на кафедрі садівництва ім. проф. В.Л. Симиренка НУБіП України.

   До Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні було занесено майже 20 сортів суниць, малини, ожини, аґрусу, смородини та порічок селекції Петра Шеренгового. Він плідно працював також над покращенням сортименту золотистих порічок, яблуні, бросквини та інших плодових культур.

  О 9:00 хвилиною мовчання вшанували пам’ять захисників України, а після звучання Гімну України Віталій Отченашко, начальник науково-дослідної частини університету урочисто відкрив конференцію. З привітаннями до учасників конференції звернулися також декан агробіологічного факультету Віталій Коваленко та голова Ради роботодавців агробіологічного факультету Юрій Демцюра. Вони високо оцінили внесок Петра Захаровича у розвиток селекційної справи, та акцентували на важливості підтримання маточних насаджень сортів задля збереження генетичного матеріалу.

   Дмитро Літвінов, директор НДІ рослинництва та ґрунтознавства нагородив цінними призами кращих студентів-науковців кафедри садівництва. Студенти отримали в нагороду комплекти книг з садівництва, у тому числі авторства самого Петра Шеренгового, тематичні футболки від компанії «Біохім Агро» та садові інструменти, без яких неможлива робота садівника.
   Отже, свої заслужені нагороди отримали переможці І етапу Всеукраїнської студентської олімпіади з дисципліни «Плодівництво»: 1 місце – Вероніка Кучерук; 2 місце – Дмитро Дячук; 3 місце – Єлизавета Видиборець.

   Перемогу у І етапу Всеукраїнської студентської олімпіади з дисципліни «Виноградарство» здобули: 1 місце – Юлія Гуляк; 2 місце – Руслан Корнюшенко; 3 місце – Валентина Михальчук.

   Кирило Бугаєнко, староста студентського наукового гуртка «Симиренківець» отримав нагороду за 3 місце на університетському Фестивалі студентської науки, а Богдан Олійник за 3 місце у І турі Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з галузей знань і спеціальностей (галузь Агрономія).

   Тетяна Кондратенко, головний науковий співробітник Інституту садівництва НААН України, яка тривалий час була професором та завідувачкою кафедри садівництва ім. проф. В.Л. Симиренка і працювала разом з Петром Шеренговим, розповіла про життєвий та творчий шлях ювіляра та його внесок в оновлення сортименту ягідних культур в Україні.
   Вона зазначила, що у селекційному доробку вченого є 22 сорти смородини, 14 малини, 8 порічок золотистих, 6 порічок, 2 ожини, 2 сорти бросквини, районовано по два сорти суниці та аґрусу, а також є напрацювання по яблуні, груші, сливі, аличі, абрикосі та інших культурах.

   Спогадами також поділилися випускники та ветерани кафедри, співробітники університету, знайомі та родичі Петра Шеренгового. В один голос доповідачі відзначили високий науковий професіоналізм, педагогічний талант та селекційну вдачу Петра Захаровича. У спілкуванні з ним відчувалися доброзичливе ставлення до співбесідника, будь-то колега чи студент, або й зовсім незнайома людина.

   Доля наготувала йому важкі випробування - це і голодомор 1933 року, і примусові роботи у Німеччині з 1943 по 1945 рр., і незатвердження московською ВАК позитивного рішення спецради при УСГА по захисту докторської дисертації Петра Захаровича (практично без будь-якого пояснення), і знищення внаслідок пожежі у науковій лабораторії усієї вихідної селекційної документації, і втрата обох синів та дружини. Проте, віра у Всевишнього, чудова природа Голосієва, негаснучий до останніх днів життя інтерес до селекції рослин та підтримка студентів, аспірантів та колег стишували душевний біль, надихали та додавали життєвих сил.

   Зокрема, професор кафедри генетики, селекції і насінництва ім. проф. М.О. Зеленського Віталій Жемойда відзначив творчу багатогранність селекціонера Шеренгового, який вів селекційну роботу з майже 15 садовими культурами.

   Віктор Лисанюк, який працюючи багато років професором кафедри садівництва та директором ДГ «Новосілки» Інституту садівництва, успішно впроваджував у виробництво цінні сорти ягідних культур Петра Шеренгового.

   Завідувач кафедри фітопатології ім. акад. В.Ф. Пересипкіна Дмитро Гентош пригадав як спільно з доцентом Володимиром Глим’язним вони, ще молодими викладачами, асистували Петру Захаровичу на лабораторних заняттях з фітопатології.

   Стефанія Грицишин, викладачка спеціальних дисциплін Заліщицького фахового коледжу імені Є. Храпливого поділилася результатами спільної наукової роботи з оцінки окремих сортів селекції Петра Шеренгового у навчально-дослідному господарстві коледжу. Пригадала, як отримала від Петра Шеренгового у подарунок книгу «Моє життя в моїх сортах» з автографом автора.

   Від імені численних учнів Петра Шеренгового слово тримав доцент кафедри садівництва ім. проф. В.Л. Симиренка Юрій Андрусик. Він зазначив, що сорти Петра Шеренгового стали фундаментом дисертаційних досліджень таких науковців, як Аркадій Кручек, Борис Мазур, Андрій Душейко, Віктор Нетребський, Юрій Андрусик, Олег Сердюк, Петро Гав’юк, Марія Спірочкіна, Галина Андрусик та ін.

   У перерві присутні зробили спільне фото учасників конференції. Після чого з науковими доповідями виступили представники НУБіП України Володимир Меженський, Людмила Шевчук, Юрій Андрусик, Вячеслав Оніщенко, Галина Андрусик та Інституту садівництва НААН України Олександр Ярещенко. Їх доповнили виробничники Анна Домбровська, Анна Сахончик, Володимир Сіленко, Павло Волинець та Сергій Змійчук.

   Плідною на обговорення виявилася дискусійна панель, модератором якої виступив завідувач кафедри садівництва ім. проф. В.Л. Симиренка Борис Мазур. Ініціював дискусію своєю доповіддю, яка презентувала реальний стан справ у галузі садівничої освіти, доцент кафедри овочівництва і закритого ґрунту Олександр Цизь. Він докладно розповів про стан підготовки фахівців та набір студентів за спеціальністю 203 «Садівництво, плодоовочівництво і виноградарство» у нашому університеті та інших ЗВО України.

   Учасники конференції доклали спільних зусиль з вдосконалення ОПП «Садівництво, плодоовочівництво та виноградарство» НУБіП України відповідно до тенденцій розвитку плодоовочевої та виноградарської галузей України та світу, а також з врахуванням сучасних вимог ринку праці.

   У дискусії взяли участь керівник відділу супроводу технологій садових та овочевих культур БТУ-Центр, а у минулому доцент кафедри садівництва ім. проф. В.Л. Симиренка Володимир Сіленко, випускники кафедри садівництва ім. проф. В.Л. Симиренка 2007 року, а нині успішні бізнесмени: співвласниця і директорка розсадника «Фруктовий сад» АТ» Анна Домбровська та директор ТОВ «ФруТек», що на Вінниччині Сергій Змійчук.

   На власному досвіді пошуку та підбору працівників у свої господарства, наші стейкхолдери озвучили набір компетенцій, якими на їхню думку повинен володіти сучасний студент або молодий випускник кафедри садівництва, щоб відповідати сучасним вимогам ринку праці. Серед них ґрунтовні теоретичні знання, з цим у переважної більшості наших студентів усе гаразд, а також належний рівень практичних умінь і організаційно-управлінських навичок.

   Кирило Бугаєнко, староста студентського наукового гуртка «Симиренківець», що за підсумками Фестивалю студентської науки у 2024 році лідирує з-поміж студентських гуртків агробіологічного факультету, виклав своє бачення участі у гуртку, як першій сходинці наукової кар’єри. Аспіранти кафедри садівництва ім. проф. В.Л. Симиренка Дмитро Пищолка, Василь Галінський, Сергій Ковальчук, Олександр Євпак своїми роботами продемонстрували широке коло охоплених напрямків сучасного садівництва.

   У перерві між засіданнями учасники конференції мали можливість відвідати Ботанічний сад НУБіП України, який останнім часом набув значної популярності серед працівників університету, студентів та містян, завдяки розширенню й оновленню цікавих композицій. Родзинкою конференції стало відвідування НЛ «Плодоовочевий сад», яке завершилося традиційною вечерею на фоні квітучих та плодоносних насаджень навчальної лабораторії, що є сучасним полігоном для проведення навчальної та наукової роботи в НУБіП України.

   Для довідки:
  Петро Шеренговий (02.06.1924-07.04.2016) - відомий український селекціонер-садівник, продовжувач традицій Левка Платоновича та Володимира Левковича Симиренків, кандидат біологічних наук. Народився 2 червня 1924 р., у селі Бужанка Лисянського р-ну Черкаської обл.
   Доля наготувала йому важкі випробування - це і голодомор 1933 року, і примусові роботи у Німеччині з 1943 по 1945 рр., і незатвердження московською ВАК позитивного рішення спецради при УСГА по захисту докторської дисертації Петра Захаровича (практично без будь-якого пояснення), і знищення внаслідок пожежі у науковій лабораторії усієї вихідної селекційної документації, і втрата обох синів та дружини. Проте, віра у Всевишнього, чудова природа Голосієва, негаснучий до останніх днів життя інтерес до селекції рослин та підтримка студентів, аспірантів та колег стишували душевний біль, надихали та додавали життєвих сил.
   Садівничу освіту Петро Шеренговий здобував послідовно у Звенигородському сільгосптехнікумі, на плодоовочевому факультеті Уманського с.-г. інституту, та аспірантурі УСГА (нині НУБіП України). У 1962 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук, а у 1983 на здобуття наукового ступеня доктора с.-г. наук, але союзна ВАК не затвердила позитивне рішення спецради.
   Працював Петро Шеренговий завідувачем Решетилівської плодово-ягідної сортодільниці у Полтавській області; у 1972—1976 рр. — заступником голови Державної комісії з сортовипробування с.-г. культур при МСГ УРСР, а в 1976—1984 рр. — директором Української центральної лабораторії з якісної оцінки сортів.
   У 1984 р. Петро Захарович перейшов на викладацьку і наукову роботу в Національний університет біоресурсів і природокористування України.
З 1998 р. і до останніх днів життя очолював проблемну науково-дослідну лабораторію з питань селекції ягідних і плодових культур та технології їх вирощування на кафедрі садівництва імені проф. В. Л. Симиренка НУБіП України.
   Петро Шеренговий є автором і співавтором близько трьох сотень праць, опублікованих у різних наукових і науково-популярних виданнях. У доробку вченого понад 80 сортів різних садових культур: смородина, порічки, аґрус, ожина, малина, суниця, абрикоса, алича, бросквина, слива, черешня, вишня, груша, яблуня. У різні роки понад 20 сортів було занесено до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні. Шеренговий Петро Захарович має урядові нагороди: медаль «За трудову доблесть» (1966 р.) і орден «Трудового Червоного прапора» (1971 р.), а також численні відомчі відзнаки.

Володимир Меженський та Юрій Андрусик
кафедра садівництва ім. проф. В.Л. Симиренка