Кафедра епізоотології, мікробіології і вірусології

Наукові школи

   Наукова школа професора Нікольського В.В. Рік заснування - 1956.
   Школа заснована на базі кафедри мікробіології Київського ветеринарного інституту (нині кафедра мікробіології, вірусології та біотехнології Національного університету біоресурсів і природокористування України), наукове спрямування співробітників якої стосувалось вивчення етіології, розробки засобів та методів діагностики і профілактики інфекційних хвороб тварин.
   Засновник школи - Нікольський Володимир Васильович (1906 - 1982 рр.), доктор ветеринарних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, кавалер ордена Трудового червоного прапора та двох орденів «Знак пошани», відзначений багатьма медалями, автор понад 110 наукових статей, чотирьох монографій, підготував чотирьох докторів та 16 кандидатів наук. Професор Нікольський започаткував новий аспект дослідження інфекційної патології тварин - вивчення природи інфекційних захворювань за умови глибокого аналізу імунологічної реактивності тваринного організму, у зв’язку з факторами довкілля, що виявляють на нього вплив. Стратегія цих досліджень викладена в опублікованих ним монографіях «Вірусний гастроентерит свиней», 1964; «Інфекція та імунітет сільськогосподарських тварин", 1974 та ін. Визначений напрям і понині залишається стратегічно незмінним. Учні і послідовники продовжують реалізацію вказаного наукового напряму, використовуючи сучасні методологічні досягнення біології і ветеринарної медицини.
   Науковий напрямок школи - вивчення інфекційної патології тварин в аспекті пізнання етіології, патогенезу, розробки засобів і методів діагностики і профілактики інфекційних хвороб тварин та отримання якісної і безпечної тваринницької продукції.
Учень В.В. Нікольського - доктор ветеринарних наук, професор Бортнічук В.А., відмінник освіти України, впродовж 1979 - 1984 рр. очолював роботу колективу кафедри мікробіології та вірусології, досліджував етіопатогенез хламідійної інфекції у тварин, розробив засоби лабораторної діагностики і методи профілактики хламідіозу, вивчав генезис кишкових дизбактеріозів, автор монографій «Ензоотична пневмонія свиней» (1974 р.) та «Хламідіоз тварин» (1991р.) і трьох підручників для ЗВО та близько 150 наукових статей. За його науковим керівництвом захищено докторську (Любецький В.Й.) та чотири кандидатські дисертації (Павленко М.С., Неволько О.М., Сорокіна Н.Г., Садовський В.Я.).
Учні В.В. Нікольського, професори Ревенко І.П. та Литвин В.П., виконавши під його керівництвом важливий цикл наукових робіт на базі кафедри мікробіології та вірусології, продовжили вивчення інфекційної патології тварин, очоливши кафедру епізоотології. Наукова робота професора Ревенка І.П. стосувалась біології та патогенних властивостей збудника бешихи свиней, явищ бактеріофагії.
   Наукова робота доктора ветеринарних наук, професора, академіка АН ВО України, заслуженого діяча науки і техніки України, лауреата Державної премії України Литвина В.П. була спрямована на вивчення природної резистентності та імунологічної реактивності тваринного організму, етіології і патогенезу інфекційних хвороб тварин, розробку засобів і методів їх профілактики і терапії. В результаті проведених досліджень ним були розроблені понад 20 ефективних препаратів для потреб ветеринарної медицини. Литвин В.П. опублікував більше 400 робіт, зокрема З підручники для ВУЗів, 15 навчальних посібників, монографій та довідників, підготував одного доктора наук та 9 кандидатів наук.
   Тривалий час на кафедрі мікробіології працювала доктор біологічних наук, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України професор Харченко С.М. (1934 - 2011 р.). Тематика її наукової роботи була в рамках визначеної В.В. Нікольським стратегії досліджень. Вона вивчала екологію грибів - збудників мікозів і мікотоксикозів тварин, розробляла засоби і методи діагностики і профілактики, написала підручник для студентів зооінженерного факультету «Мікробіологія», опублікувала кілька довідників та понад 200 наукових статей, підготувала трьох кандидатів наук (Куц Н.В., Башта О.В., Волощук Н.М.).

   Професор Скибіцький В.Г. (1942 р.н.), доктор ветеринарних наук, професор, академік АН ВО України, заслужений професор Національного аграрного університету, відмінник освіти України, очолював роботу колективу кафедри протягом 20 років (1996 - 2016 рр.). Вивчав збудники інфекційних захворювань тварин (ентеробактерії, патогенні мікоплазми, ротавіруси, пестивіруси, рабдовіруси), імунологічну реактивність тваринного організму, зокрема вплив нативних та рекомбінантних цитокінів на клітинний імунітет тваринного організму, розробляв засоби і методи лабораторної діагностики інфекційних хвороб тварин, засоби профілактики дисбактеріозів - пробіотики, автор та співавтор чотирьох монографій, 8 підручників для ЗВО («Ветеринарна вірусологія», 2004 р., «Інфекціологія вірозів тварин», «Спеціальна ветеринарна вірусологія», 2016 р., «Ветеринарна мікробіологія», 2012 р., «Практикум з ветеринарної вірусології», 2006 р., «Практикум з ветеринарної мікробіології», 2007 р., «Мікробіологія молока і молочних продуктів», 2008 р., «Мікробіологія м’яса та м’ясопродуктів» (практикум), 2008 р. та ін.), ряду інших методичних посібників та довідників, опублікував понад 300 наукових праць. За його науковим керівництвом та безпосередньою участю розроблені та впроваджені в практику ветеринарної медицини 8 діагностичних тест-систем на основі імуноферментного аналізу, два імунотропні препарати на базі рекомбінантних інтерферонів та нативних цитокінів, - співрозробник вакцини проти класичної чуми свиней; отримано понад 30 патентів на винаходи.
   Професор Скибіцький В.Г. підготував двох докторів (Галатюк О.Є., Яблонська О.В.) та вісім кандидатів наук (Білоконь В.І., Борзова В.А., Новіцька О.В., Пекнич В.М., Столюк В.В., Ташута О.С., Хоменко Я.В.).
   Школа В.В. Нікольського постійно набирає нової творчої енергії завдяки успішному поєднанню роботи досвідчених фахівців і молодих дослідників. У 2008 р. кандидат ветеринарних наук Столюк В.В. переміг у номінації «Символ професійності», кандидат біологічних наук Мартиненко Д.Л. за роботи з вивчення високо патогенного пташиного грипу був відзначений у 2010 р. Державною премією України.
   Наукова школа доктора ветеринарних наук, професора, академіка НААН України Бусола В.О. Рік заснування - 1984 р.
   Засновник та керівник наукової школи - Бусол Володимир Олександрович (народився 8 березня 1936 р.).
   За результатами наукових досліджень академіком В.О. Бусолом опубліковано 476 наукових робіт, у т. ч. 12 монографій, підручників та навчальних посібників, отримано 20 авторських свідоцтв і патентів, розроблено і затверджено 18 інструкцій та 13 методичних рекомендацій.
Бусол В.О. є одним з фундаторів української школи ветеринарної лейкозології – під його науковим керівництвом за цим напрямом підготовлено докторську і шість кандидатських дисертацій. В цілому Володимир Олександрович підготував 8 докторів та 18 кандидатів наук.
   Свідченням вітчизняного та міжнародного визнання наукових здобутків В.О. Бусола є обрання його дійсним членом (академіком) Національної академії аграрних наук України (1991 р.) іноземним членом (академіком) Академії аграрних наук Республіки Білорусь (1995 р.) та Російської академії сільськогосподарських наук (1997 р.), нагородження Президією Верховної Ради СРСР медаллю «Ветеран праці» (1985 р.), Міністерством аграрної політики України трудовою відзнакою «Знак пошани» (2006 р.), знаком «Відмінник аграрної освіти та науки» (2009 р.), заохочувальною відзнакою Державного комітету ветеринарної медицини України «За заслуги в розвитку ветеринарної медицини України» (2011 р.), Почесною відзнакою (2006 р.) Української академії аграрних наук.
   Напрями досліджень наукової школи: розробка концептуальних підходів до вивчення рушійних сил епізоотичного процесу при інфекційних та інвазійних хворобах та проведення протиепізоотичних заходів; дослідження особливостей епізоотичного процесу при гострих і хронічних інфекційних хворобах тварин; збереження молодняку с.-г. тварин і птиці; розвиток і впровадження в практику нових біологічних антимікробних препаратів та дезінфектантів; нові методи групової профілактики й терапії гострих шлунково-кишкових і респіраторних захворювань тварин із використанням поверхнево-активних речовин.

   Основні досягнення наукової школи. Академік В.О. Бусол особливу увагу акцентує на вирішенні проблем боротьби з найбільш згубними захворюваннями сільськогосподарських тварин, розповсюджених в Україні. Він керував і брав особисто участь у вивченні фундаментальних і прикладних проблем епізоотології, профілактики й ліквідації таких інфекційних хвороб, як лейкоз, туберкульоз, хвороби молодняку, хвороба Ауєскі, хвороба Гамборо, класична чума свиней, ящур, бруцельоз та інші, що сприяло підвищенню ефективності заходів боротьби з ними та скороченню економічних витрат.
   На основі фундаментальних досліджень патогенезу й імунітету лейкозу В.О. Бусол розробляє нові методичні підходи до конструювання протилейкозних вакцин і спільно з учнями виготовляє і успішно апробує імуноген з високими протективними властивостями.
   На сучасному етапі науковці школи займаються дослідженнями з актуальних проблем сьогодення: проблем лейкозу і туберкульозу великої рогатої худоби, впливу на імунний стан і продуктивність тварин колоїдних і нанокомпозиційних порошків металів, а також проблемами клостридіозів та африканської чуми свиней.
   Послідовники наукової школи: Стегній Б.Т., Бабкін А.Ф., Білокінь В.С., Ткаченко О.А., Мандигра М.С., Бойко П.К. та інші.
   Наукова школа доктора ветеринарних наук, професора Недосєкова В.В. Рік заснування - 2015 р.
   Засновник та керівник наукової школи - Недосєков Віталій Володимирович (1972 р.н.) в 2015 році сформував нову досить молоду наукову школу, як систему наукових поглядів в рамках концепції «Один світ – одне здоров'я».
   Недосєков В.В. є рейтинговим вченим в інфекційной патології тварин (Google Scholar – 10, РИНЦ – 5, SCOPUS – 3)
За результатами наукових досліджень Недосєкова В.В. було підготовлено та опубліковано 312 наукових праць, зокрема 12 монографій, 27 патентів та 15 методичних рекомендацій.
   Протягом 10 років Недосєков підготував 2 –х докторів ветеринарних наук, 8 кандидатів ветеринарних наук і наразі під її керівництвом ведеться підготовка 2 докторантів та 4 аспірантів
   Підтвержденням наукової вагомості досягнень є неодноразове нагородження медалями «Лауреат ВВЦ» та отримання нагороди Лауреат Премії Уряду в галузі науки и технікі (2001).
   Напрями досліджень наукової школи: розробка превентивних та діагностичних засобів проти інфекційних хвороб тварин; розробка систем моніторингу та контролю економічно значимих хвороб тварин; Розробка сучасних підходів та імплементації біобезпеки та благополуччя тварин .
   Основні досягнення наукової школи.
   Першим напрямком досліджень був фатальний вірус сказу. Була створена колекція вуличних ізолятів вірусу сказу (1300 ізолятів) та оптимізовані умови їх підготовки до досліджень і зберігання та проведено дослідження молекулярно-генетичних і біологічних характеристик вуличних ізолятів вірусу сказу на території України.
   Для контроля антирабічних вакцин була розроблена уніфікована «Система оцінки імуногенної активності інактивованих антирабічних вакцин», яка включає такі методики: «периферичний» тест, «серологічний» метод, тест NIH з вуличними ізолятами вірусу сказу та тест NIH на тваринах з індукованою імуносупресією
   В подальшому акцент роботи був сфокусован на тваринах компаньонах. Встановлен нозологічний профіль та показана структура хвороб в інфекційній патології собак і котів (15 нозоодиниць у собак та з 13 у котів). Розроблені технології  одержанная спеціфічних глобулінів до низкі патогенів (хламідіоз, парвовіроз, каліцівіроз т ін).
   Вагома доля досліджень була присвячена вакцинології, як розробкі антирабічних вакцин (які займали до 50% обсягу вакцин в Україні) так і вакцин проти лептоспірозу, інфекційного ринотрахеїту великої рогатої худоби та ін.
Характерно, що антирабічну вакцінацію проводили не тількі домашних та диких тварин, но и вперше в Україні була розроблено методика імунізації безпритульних собак .
   Останні дослідження присвячені аналізу епізоотичної ситуації зі сказу тварин в Україні та просторово-часовой характерістікі епізоотії сказу в Україні.
   В 2020 році дослідження фокусувалося на новітніх підходах та застосуванні ГІС технологій та плазмонного резонансу.
Недосєков В.В.  тривалий час працював у Всесоюзному НДІ ветеринарної мікробіології та вірусології (м. Покров, Російська федерація), був на стажуванні в багатьох країнаї и установах і має відповідний досвід щодо біобезпеки, діагностики (молекулярно-генетичні дослідження) профилактики (розробка інактивованих та атенуюваних вакцин) так контролю заразних хвороб тварин, що дозволило розробити препарати та імплементувати їх в ветеринарну практику України.
   Крім традиційних напрямків, Недосєков В.В. є організатором в Україні наукового напрямку досліджень з благополуччя тварин та реалізації сучасних підходів в практику.
   За останні 25 років наукові напрямки коректувалися в звязку з появою нових викликів но протягом всього часу зберігались аспекти інфекційной патології тварин сформувавшиеся в біобезпеку и доповнились новим напрямком благополуччя тварин.
Учні Недосєкова В.В. приймають активну участь в світових семінарах, форумах, та інших заходах: https://nubip.edu.ua/node/21455, https://nubip.edu.ua/node/45905.
   Кафедра принимала активное участие в обсуждение проекта Нового закона про ветеринарную медицину (https://nubip.edu.ua/node/56231).
   Учні Недосєкова В.В. приймають активну участь в світових семінарах, форумах, та інших заходах: https://nubip.edu.ua/node/21455, https://nubip.edu.ua/node/45905.
   Проходят стажування не тількі в провідних установах: Швецькому університету сільськогосподарських наук (м. Упсала, Швеція) (м. Тарту, Естонія), (https://nubip.edu.ua/node/67087) ., але і в  університеті № 1 у світі ( за системою Times Higher Education) - Оксфордський університет (Oxford University) (https://nubip.edu.ua/node/64065)
   А також самостіно з провідними вченимі проводять тематичні семінари за принципами просторово-часового епізоотологічного аналізу і застосуванням сучасних методик ГІС-аналізу на практиці за допомогою QGIS ( https://nubip.edu.ua/node/71903)
   Послідовники наукової школи: Іванов М.Ю., Мартинюк О.Г., Ситюк М.П., Нікітова А.П., Уховський В.В., Дрожже Ж.М., Гулянич М.М., Козленко Т.Г., Фурда І.Л., Голік М.О. та інші.
 

Регіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертацій

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook