Наукова діяльність

   Місія кафедри епізоотології, мікробіології і вірусології – здійснювати підготовку фахівців із вищою освітою за спеціальністю «Ветеринарна медицина», здатних провадити організаційно-управлінську, інформаційно-аналітичну, консультаційну, освітню, науково-дослідницьку діяльність на високому професійному рівні на підприємствах, що в першу чергу спеціалізуються на діяльності в галузі «Ветеринарна медицина». Фахівців, спроможних конкурувати на сучасному ринку праці, формувати у майбутніх спеціалістів з ветеринарної медицини насамперед професійні та лідерські якості, а також вміння ефективно нарощувати та застосовувати свій фаховий потенціал, будувати своє майбутнє і досягати найкращих результатів у професії, ставати лідерами.
   Наукова діяльність професорсько-викладацького складу, докторантів, аспірантів та студентів кафедри епізоотології, мікробіології і вірусології є основним компонентом підвищення їх професійної майстерності та успішної реалізації освітньої моделі, яка реалізується на факультеті ветеринарної медицини та в університеті в цілому.
   В рамках державних тем були проведені дослідження щодо вивчення молекулярно-генетичних характеристик циркулюючих ізолятів в глобальній системі контролю сказу та створена колекція вуличних ізолятів вірусу сказу (1300 ізолятів), оптимізовані умови їх підготовки до досліджень та зберігання (Іванов І.Ю, Недосєков В.В.).
   Вивчені біологічні властивості вуличних ізолятів вірусу сказу, які належать до різних генетичних варіантів, і встановлено більший відсоток прояву захворювання у білих мишей у вигляді паралітичної форми серед відмінного від CVS генетичного варіанта (89 %) порівняно з CVS-подібним генетичним варіантом (54 %). Проведене територіальне ранжування генетичних варіантів вірусу сказу та його проекція на епізоотичну ситуацію. Показано, що CVS-відмінний генетичний варіант циркулює на лівобережній Україні в зонах з високою та середньою напруженістю епізоотичної ситуації, а CVS-подібний варіант – на правобережній Україні переважно в зоні з низькою напруженістю епізоотичної ситуації (Іванов І.Ю, Недосєков В.В.).
   Були проведені експериментальні дослідження і представлені результати аналізу епізоотичної ситуації зі сказу тварин в Україні та просторово-часова характеристика епізоотії сказу в Чернігівській області, проведено оцінку популяції безпритульних тварин і пероральну імунізацію проти сказу безпритульних собак з використанням рекомбінантної вакцини «Броварабіс V-RG», здійснено короткострокове прогнозування поширення сказу на території Чернігівської області на 2017-2021 рр. (Голік М.О., Недосєков В.В.)
   На основі програмного забезпечення ESRI ArcMap розроблена геоінформаційна система (ГІС) моніторингу сказу, за результатами якої сформовано теорію нерівномірності поширення сказу в Чернігівській області. Був встановлений нозологічний профіль та показана частка інфекційних хвороб в інфекційній патології собак і котів міста Києва, що формуються з 15 нозоодиниць у собак та з 13 у котів.
   Проведено вивчення еволюційно-екологічних особливостей епізоотології сказу тварин на сучасному етапі і визначено вплив несприятливих умов утримання тварин на формування антирабічного імунітету. Вперше була розроблена уніфікована «Система оцінки імуногенної активності інактивованих антирабічних вакцин», яка включає такі методики: «периферичний» тест, «серологічний» метод, тест NIH з вуличними ізолятами вірусу сказу та тест NIH на тваринах з індукованою імуносупресією (Нікітова А.П., Недосєков В.В.).
   Вперше науково-експериментально обґрунтовано та розроблено технологію виготовлення інактивованої вакцини проти інфекційного ринотрахеїту великої рогатої худоби, яка відрізняється від аналогів використанням вірусу інфекційного ринотрахеїту, штаму «ВМ», накопиченням вірусу в культурі клітин MDBK, використанням етиленіміну (інактивант) та високоочищеної мінеральної олії в суміші з аеросилом (ад’ювант) (Гулянич М.М., Недосєков В.В.).
   Вперше в Україні нами розроблено методику проведення пероральної імунізації безпритульних собак рекомбінантною антирабічною вакциною, яка передбачає контрольований експеримент із серологічним контролем поствакцинального антирабічного імунітету, визначення популяції безпритульних собак в населеному пункті, польові випробування пероральної імунізації собак відповідно до моделі «імунізації дикої природи» і характеристику імунітету до вірусу сказу в безпритульних собак (Голік М.О., Недосєков В.В.).

   Проведена розробка теоретичних основ конструювання високоефективних біологічних препаратів (2005 - 2010 р.) (Скибіцький В. Г.). В результаті виконання НДР запропоновано експериментально обґрунтовану методологію отримання сучасних пробіотиків та  раціональні схеми їх застосування у ветеринарній медицині; селекціоновано штами лакто- і біфідобактерій з виразними «пробіотичними» властивостями, доведено ефективність їх застосування в умовах неблагополучних щодо шлунково-кишкових захворювань новонароджених телят в стадах тварин; встановлено доцільність включення до пробіотичних препаратів нативних та рекомбінантних  інтерлейкінів.

   За результатами НДР розроблені та впроваджені у практику ветеринарної медицини України (НДІ, навчальні заклади) «Методичні рекомендації з конструювання пробіотиків та застосування їх у ветеринарній медицині»; депоновано 2 штами лактобактерій та 1 штам біфідобактерій (Інститут мікробіології і вірусології ім. Заболотного), отримано 3 патенти на корисну модель, опубліковано 8 наукових статей у фахових виданнях.

   Вивчено Yersinia enterocolitica в плані обґрунтування технології отримання якісної та безпечної тваринницької продукції (2011 - 2015 рр.) (Скибіцький В. Г.). Проведено еколого-біологічне дослідження збудника кишкового ієрсиніозу, зокрема вивчено його розповсюдженість, біологічні і патогенні властивості штамів, виділених від тварин, тваринницької сировини і продуктів, досліджено їх чутливість до лікарських препаратів, дезінфектантів, удосконалено лабораторну діагностику. За результатами проведених досліджень складено та впроваджено на території України «Методичні рекомендації з лабораторної діагностики кишкового ієрсиніозу тварин, виявлення Yersinia enterocolitica  у харчових продуктах, кормах для тварин та об’єктах довкілля» та «Ієрсиніозна токсикоінфекція (методичні рекомендації з діагностики і профілактики)»; задепоновано 6 штамів мікроорганізмів-антагоністів щодо збудника кишкового ієрсиніозу та інших патогенів; опубліковано монографію «Ієрсиніозна токсикоінфекція» (Козловська Г. В.), 15 наукових статей у фахових виданнях; захищено дисертацію на здобуття наукового ступеня к.вет.н. (Хоменко Я.В.).
   Проведено удосконалення діагностики та профілактики дерматомікозів у тварин (Скибіцький В.Г.). Здійснено епізоотологічний аналіз щодо дерматомікозів котів і собак на території міста Києва та м. Маріуполь. Охарактеризовано етіологічну структуру захворювань, виділено збудники трихофітії та мікроспорії, досліджено їх структуру, культуральні та патогенні властивості; встановлено основні джерела інфекції, сприйнятливість тварин різних порід і віку; вдосконалено експрес-діагностику мікроспорії; охарактеризовано терапевтичну ефективність ряду засобів при дерматомікозах, піодермії та отитах у собак. За результатами НДР укладено Методичні рекомендації «Маласезіоз у тварин (діагностика, профілактика)» та впроваджені у роботі клінік ветмедицини і діагностичних лабораторій; опубліковано 5 статей, отримано 1 патент України, підготовлено до захисту кандидатську дисертацію (Туяхов М. Ф.).
   В 2020 році дослідження фокусувалися на новітніх підходах та застосуванні сучасних технологій світового рівня, та базувалися на  генеруванні доступних офіційних даних щодо випадків сказу, форматуванні та систематизації всіх позитивних випадків сказу, створенні єдиної національної бази епізоотологічних даних щодо випадків сказу на території всіх областей України за 2012-2018 роки, що на сьогоднішній день не має аналогів і вміщує в себе дані географічних координат кожного випадку, дати реєстрації випадків, розподіл по видам тварин та приналежність до  областей, районів, населених пунктів, сіл, міст. При формуванні бази даних, для систематизації одержаних матеріалів розробили уніфіковану систему реєстрації позитивних випадків сказу згідно розподілу захворюваності по областям окремо за кожний рік.
Загалом, проведені дослідження дали змогу вперше проаналізувати особливості поширення сказу одночасно в просторі і часі та встановити особливості взаємозв’язків між дикими та домашніми тваринами, залежності від  місцевості локалізації кожного випадку та виявити всі особливості епізоотичного процесу поширення сказу в Україні.