«Україно! Доки жити буду, доти відкриватиму тебе» - творча зустріч Володимира Гонського зі студентами-першокурсниками

27 жовтня 2022 р. відбулась чергова просвітницька зустріч зі студентами - «Людина і нація. Час воїнів» 
Щиро дякую деканові механіко-технологічного факультету Вячеславу Братішку, його заступникові Ігорю Сіваку за розуміння важливості таких подій для формування сильної й моральної особистості кожного студента.

Ні повітряні тривоги, ні відсутність електроенергії не завадили нам. Завдяки особистим зусиллям керівників механіко-технологічного факультету, на лавочках перед навчальним корпусом №11 НУБіП України зібралося понад сотня студентів 1-го курсу та їхні викладачі. Патріотична лекція-бесіда-концерт, як завжди, викликала щиру увагу молоді. Ми знову говорили про Україну, пізнавали її по-новому, відкривали для себе її велич і трагедію. Я знову посвячував юні душі благодатними куплетами наших великих Поетів.

«(…)В океані рідного народу
Відкривай духовні острови!
Жоден вітер сонця не остудить,
путін землю нашу не згребе!
Україно! Доки жити буду,
Доти відкриватиму тебе.» –

правда ж, який розкішний фрагмент із поета-пророка Василя Симоненка (який я дозволив собі трішечки осучаснити)!

Поговорили й про нашу рідну українську мову, її роль у бутті людини і нації, культуру мовлення. Зараз, на жаль, чимало журналістів, політиків, інших публічних людей формують фальшивий і небезпечний тренд опаскудження нашої мови москвинським диким матючинням. Думаю, вони свідомо чи підсвідомо хочуть хоч таким чином дорівнятися до наших Лицарів-Героїв, які щодня посилають «русскі кораблі», танки і т. д. у відомому напрямку. І цих Воїнів можна зрозуміти. Але не допускаймо згидження нашої мови, а отже, культури, а відтак, і свідомості, і як наслідок, і всієї національної сутності до огидних ординських стандартів! Бо – за що ми тоді воюємо, братове??!

Разом зі студентами заспівали найпопулярніший зараз світовий хіт – Гімн Січових стрільців «Ой у лузі червона калина», легендарну «Червону руту» та інші. Завжди і всюди в Україні чи за її межами стверджую, що наш рідний НУБіП – найкращий ЗВО країни і один з кращих у Європі. І не стільки тому, що тут дають ґрунтовні знання й уміння. І навіть не тому, що він з кожним роком квітне все новими матеріальними надбаннями. А тому, що саме тут приділяється найбільша увага не тільки навчанню, а й гармонійному розвиткові, формуванню особистості студента. Не багато закладів вищої освіти можуть похвалитися (чи дозволити собі) такі структури як наш Навчально-науковий центр виховної роботи і соціального розвитку чи кафедра культурології.
Тому ще раз закликаю до найблагороднішої місії – творення нового покоління молодих, розумних, духовно сильних і морально багатих Українців!

Володимир Гонський,
Провідний фахівець відділу виховної роботи
та студентських справ ННЦ ВР і СР