«Душа поета – вічна таїна» (народний артист України Вадим Крищенко в гостях у студентів)
«Душа поета – вічна таїна» (народний артист України Вадим Крищенко в гостях у студентів)
7 вересня 2022 року
Вадим Дмитрович Крищенко – народний артист України, заслужений діяч мистецтв України, заслужений працівник культури, кавалер багатьох державних нагород, повний кавалер ордена «За заслуги», найвищої київської відзнаки «Знак Пошани», найвищих церковних нагород – ордена Андрія Первозваного та ордена Святого Володимира, найвищої відзнаки громадських організацій – Лицар Вітчизни… Це далеко неповний перелік заслуг людини, яка при житті стала легендою української поезії та музики.
Сьогодні Вадим Дмитрович завітав до студентів-другокурсників спеціальності «Професійна освіта», де вони провели бліц-знайомство із новою збіркою поета «Діждатися весни». Представити поета коротко дуже важко, тому Вадим Дмитрович зробив це сам:
Я - українець. Критися не стану –
Умію, можу, все зроблю зі смаком.
Я хочу бути признаним і знаним
Не менше від француза чи поляка…
Я – українець. Кличу на гостину,
Прийду вас зустрічати на вокзали.
Я дуже хочу, щоб мою країну
Не лиш жаліли, але й поважали.
Я- українець. Щирий в дружнім колі,
Але скажу сусідським недорікам,
Що мій державний синьо-жовтий колір
В історію вже вписаний навіки …
Вадим Дмитрович розповів студентам про те, якими доленосними зустрічами його нагороджувала доля, як приходило і приходить натхнення, як у душі і на папері знаходять відголос навколишні події. Так і презентована збірка повинна була б вийти до 87-річного ювілею поета, та у наше життя увірвалася війна… Проте лиха і страждання війни народжують слова, і дуже хочеться, щоб їх почули:
У великім вогні заховалася чорна пітьма,
Сіє горе і смерть сатанинська натура рашиста.
І маленьке дитя – вже нікого у нього нема…
Хто йому поверне перебите снарядом дитинство?..
Скільки хлопців-бійців схоронила ця клята війна,
Коли лютий москаль волю нашу хотів перекреслить.
Мовлю вам і собі: пам'ятаймо святі імена.
Хай ясніють вони на знаменах звитяги і честі…
Перемога прийде, не здолає нас путінська тать.
Перемога, яка не дала ниць упасти свободі.
Україна моя підніметься , щоб гордо постать,
Як новий Прометей, перед очі країн та народів.
Дівчата і хлопці слухали, затамувавши подих. Слухали і щиро переймалися почутим. А коли дізналися, що презентована збірка вже 54-а у доробку знаного гостя, а більшість українських пісень, які вони знають і чують на телебаченні і радіо (а їх понад 1000!), належать перу Вадима Дмитровича, в їхніх очах загорілися і здивування, і захоплення, і повага. Вадим Дмитрович же, розуміючи, що перед ним – зовсім молоді люди, продовжував. Цього разу – про вічне почуття:
Любов і чорне малювала білим
І випрямляла наших доль криву,
А ми на клич, на поклик серця бігли,
Щоб із розгону впасти у траву.
Судів і пересудів нам не треба…
Не знають очі заздрісні та злі,
Що і земля стає в любові небом,
А небо робиться волошками землі…
Наприкінці зустрічі В.Д. Крищенко закликав молодь любити і розуміти поезію, бо в ній – справжня душа, і щоб зрозуміти її, потрібен час і віра:
Душа поета – в словах привіту,
Щоб правда гордо ішла по світу.
Душа поета – це сльози щастя.
Ви їй повірте – і вам воздасться…
Так, це була лише бліц-презентація. Ми ж сподіваємося, що незабаром зможемо презентувати збірку Вадима Крищенка «Діждатися весни» більш широкому колу студентів і працівників нашого університету. А Уляна Гринь (учасниця мистецької студії «7 сходинок» під керівництвом народного артиста України, професора кафедри культурології Романа Рудого), яка була присутня на сьогоднішній зустрічі, вже пообіцяла виконати на презентації одну з її улюблених пісень на слова Вадима Крищенка – «Хай щастить вам, люди добрі!»
Ірина Майданюк,
завідувач кафедри культурології
