До 100-річчя кафедри терапії і клінічної діагностики Серія публікацій: Завідувачі кафедри

Серія публікацій: Завідувачі кафедри

 

   Народився 17 червня 1895 р. у станиці Михайлівка Царицинської губернії (нині Волгоградська область, Росія), в сім’ї псаломщика.

  У 1916 р., після закінчення загальноосвітнього курсу Донської духовної семінарії, М.Т. Скородумов поступив до Варшавського (пізніше – Новочеркаського) ветеринарного інституту. 

   5 квітня 1919 р., після закінчення 3-х курсів інституту, був мобілізований Донською білою армією в якості ветеринарного лікаря кавалерійського полку.

   На початку травня 1919 р. М.Т. Скородумов захворів тифом, а після одужання був направлений на боротьбу з чумою великої рогатої худоби в станицю Голубинську Царицинської губернії. В квітні 1920 р. він був призначений на посаду завідувача підвідділу ветеринарії і тваринництва Донецького округу (м. Мілерово). У квітні цього ж року, згідно декрету, відряджений у м. Новочеркаськ для закінчення навчання в інституті.

  Після закінчення навчання у березні 1921 р. М.Т. Скородумов зарахований на посаду ветеринарного лікаря-ординатора терапевтичної клініки Новочеркаського ветеринарного інституту.

   5 квітня 1921 р. М.Т. Скородумов був мобілізований у Червону армію і призначений старшим лікарем Кавалерійського полку 45-ї Радянської стрілецької дивізії (Київський військовий округ).

   У період з листопада 1922 р. по травень 1923 р. він був відряджений на боротьбу з чумою великої рогатої худоби в Курській області, а з 25 червня 1923 р. працював на посаді ветеринарного лікаря Кавалерійської дивізії Одеського Губпогранзагону.

    5 листопада 1923 р. М.Т. Скородумов був демобілізований з армії, направлений у розпорядження Новочеркаського зооветеринарного інституту і призначений на посаду старшого наукового співробітника кафедри спеціальної патології і терапії. У січні 1926 р. він був обраний на посаду асистента цієї кафедри, а в серпні 1929 р. затверджений Головпромом Наркомпросу РРФСР виконуючим обов’язки доцента і завідувача кафедри клінічної діагностики Новочеркаського зооветеринарного інституту.

    У 1932 р. М.Т. Скородумов захистив кандидатську дисертацію на тему: «Исследование крови при сапе у лошадей». У квітні 1932 р. він був обраний на посаду професора і завідувача кафедри спеціальної патології і терапії, а потім – на посаду проректора з навчальної роботи Новочеркаського зооветеринарного інституту.

   21 липня 1942 р., під час евакуації гужтранспортом із м. Новочеркаська, М.Т.  Скородумов був захоплений у полон і повернутий знову до м. Новочеркаськ, де, до звільнення цього міста Червоною армією 13 лютого 1943 р., працював на посаді завідувача кафедри спеціальної патології і терапії та, за сумісництвом, на посаді ветеринарного лікаря м. Новочеркаська у ветвідділі міської управи.

    Скородумов М.Т. очолював кафедру спеціальної патології і терапії Новочеркаського зооветеринарного інституту по 26 серпня 1950 р.

   З 1951 р. по 1957 р. професор М.Т. Скородумов працював на посаді завідувача кафедри терапії та клінічної діагностики Білоцерківського СГІ, а з 1957 р. по 1968 р. – на посаді завідувача кафедри терапії та клінічної діагностики Української сільськогосподарської академії.

  Під керівництвом М.Т. Скородумова створено наукову школу, основним напрямом якої було вивчення патогенезу, розробка методів діагностики, лікування та профілактики шлунково-кишкових і респіраторних хвороб молодняку, патології печінки та хвороб сечової системи сільськогосподарських тварин. Вперше у світовій ветеринарній медицині були розроблені ендоскопічні методи дослідження тварин – гастроскопія та гастрофотографія, лапароскопія, гастробіопсія, трахеоскопія, бронхоскопія, а також нові методи досліджень (за допомогою фістул) шлунка, кишечнику, печінки, підшлункової залози та інших органів. На підставі проведених досліджень ним було підготовлено дев’ять кандидатів та два доктори наук.

  Професором М.Т. Скородумовим опубліковано понад 120 наукових праць, зокрема перший підручник для студентів ветеринарних факультетів вищих навчальних закладів «Патологія і терапія внутрішніх незаразних хвороб сільськогосподарських тварин», який багаторазово перевидавався, п’ять монографій і п’ять методичних розробок для студентів.

   Помер М.Т. Скородумов 22 липня 1969 р. Похований у м. Києві.