Про власне бачення права та справедливості з членами гуртка «Історико-правничі студії» ділилися студенти-другокурсники

На засідання гуртка було запрошено колег другокурсників, які презентували свої доповіді.

В результаті голосування проведеного у вайбері (право голосу мали самі учасники) було обрано переможців.

Також, хочу зі згоди студентів навести тезисно їхнє розуміння справедливості.

«На мою думку, справедливість - це коли кожен отримує по своїм заслугам. Коли людина працює, старається, вкладає свої сили і докладає максимум зусиль до своєї праці - вона заслуговує на нагороду, похвалу або належну оцінку її роботи. Багато хто говорить про справедливість, народна мудрість говорить: "Хто не працює - той не їсть", "що посієш - те й пожнеш".

Українці завжди прагнули чесному розподілу результатів праці, це в українській крові. І до того ж, це неодноразово підтверджує спроби українців досягти справедливого життя на своїй етнічній землі. Скільки існує  Україна - стільки йде боротьба. Україна завжди гостро відчувала несправедливість по відношенню до себе. Адже це працьовитий народ, який споконвіку працює на своїй землі, з любов'ю ставиться до своєї роботи, до своїх обов'язків, але так долею судилося - не маючи належного керівництва, влади, яка б гідно оцінила працьовитість цього народу. Жага справедливості змушує українців на небачені поступки: революції, які прагнуть до неї, так з'являються люди часто відомі своїм героїзмом і жертовністю. Навіть події в Україні свідчать, що люди готові віддати життя за ідею справедливості. Скільки героїв загинуло заради того, щоб в майбутньому Україна була чеснішою, більш відкритою, більш справедливою державою. І таких прикладів в нашій сумній історії - сотні, а то й тисячі. "Зазирне сонце і в наше віконце" - кажуть люди в народі, з сумом аналізуючи навколишню дійсність, в якій цієї справедливості дуже мало. Однак інші відповідають: "Кожному буде по достоїнству". Тобто кожен отримає по заслугах рано чи пізно, кожен матиме своє за свої вчинки, тому що діє в світі неписане правило бумеранга, коли все повертається, і погане, і добре - все повертається через час в збільшеному розмірі.

Прагнути до справедливості - це природно. Ми в школі хочемо отримувати заслужені оцінки, не хочемо мати незаслужених двійок. Наші батьки на роботі хочуть отримувати гідну заробітну плату, відповідну їхнім зусиллям. Пенсіонери за роки роботи хочуть мати хорошу пенсію. Справедливість дарує людям впевненість і почуття любові до інших, а коли людина постійно стикається з несправедливістю, вона озлобляється на навколишній світ. Скільки існує український народ, стільки ж існує поняття "справедливість" (Данило Ухаль).

«Справедливість – це одна з моральних цінностей, яка сприймається моральною свідомістю людини, проявляється, зокрема у вчинках людини і з точки зору права є законом, який має на меті не допустити порушення закону за допомогою встановлення перешкод для вчинення такого порушення. Також, можна сказати, що справедливість – це  ще й закон, який захищає інші закони (не тільки моральна цінність). Цей закон є невід’ємною складовою сучасної української держави (тільки новітня історія України має як мінімум чотири приклади боротьби за справедливість у часовому проміжку в неповних 24 роки). Саме таким є моє розуміння справедливості» (Дмитро  Грігалашвіллі).

Керівник гуртка  - Ірина Єрмоленко