Старости механіко-технологічного факультету про навчальний процес в умовах війни

   Наразі, ми знаходимося у періоді боротьби за свою незалежність, волю і життя. Ми боремося з агресором і не зупиняємо процеси розвитку. Ми відновлюємо навчання і популяризуємо нашу молодь. Молодь – наш рушій і її оцінка сьогодення – критерій параметрів майбутнього нашої держави.
   Своїми враженнями про освітню діяльність університету в умовах воєнного стану, поділилися старости механіко-технологічного факультету.
    На думку старост груп 1 курсу, спеціальності «Агроінженерія», Анастасії Браженко та Максима Гречухи, крім того, що війна – справжнє горе і дестабілізація багатьох звичних процесів життєдіяльності, також – це перевірка кожної особистості та спільноти, на незламність і стійкість. Старости відчули піднесення, коли НУБіП України, єдиний заклад вищої освіти в м. Києві, відновив дистанційне навчання. Студентство підтримує такий заклик і натхненно використовує всі можливості відвідувати навчальні заняття з планових дисциплін.

   Зокрема, Анастасія зазначає: «Як староста академічної групи, я постійно тримаю зв'язок з своїми одногрупниками. Ситуація стабільна, більша частина студентів, має змогу відвідувати пари. На даний момент, я цікавлюсь і переймаюсь станом студентів, які мають обмежені можливості в навчанні. На це є ряд причин: участь в територіальній обороні, волонтерство, бойові дії на території проживання, збої інтернет-зв’язку.
Викладачі активно підтримують навчальний процес та з розумінням відносяться до студентів. Повсякденно цікавляться проблемами та вимушеними причинами відсутності здобувачів вищої освіти, на заняттях. В опануванні дисциплін, діє гнучкий графік виконання лабораторних робіт. Викладачі налаштовані дати додаткову відповідь на кожне хвилююче питання. Я постійно збираю інформацію про стан своїх одногрупників та комунікую з викладачами і куратором. Середня кількість присутніх студентів на заняттях, коливається в межах, 70% - 80% складу групи. Навчання рухається рівномірно, не напружено.
Але, найголовніше – це наша Перемога. Ми прагнемо миру.»
   Старости груп 2 курсу, Тамара Верьовкіна («Агроінженерія») та Віталій Андріяшевський («Транспортні технології (на автомобільному транспорті)»), вважають, що відновлення освітнього процесу, під час війни, слугує можливістю відволіктися від тиску негативних подій та поринути в зайнятість корисною справою.

   Тамара: «З огляду на різні проблеми, на жаль, не в кожного студента є можливість постійно заходити на пари, але всі стараються. Часто, одногрупники просять мене здійснити запис он-лайн занять, щоб потім їх переглянути, адже з якістю надання навчального матеріалу викладачем, не зрівняється жоден підручник. На початкових етапах навчання, були проблеми з електронною навчальною платформою E-learn, це було відчутно для студентів, вибудовувалася асоціація, з втратою конспектів і підручників. Наразі, ця платформа ефективно працює. Он-лайн зустрічі, завжди є перспективним і альтернативним видом навчання, вносять заспокійливі нотки в студентське середовище, коли діє візуалізація викладача і своїх колег у безпеці та зайнятості. Ми віримо, що зовсім скоро, безпека буде скрізь і ми зможемо повернутись до очного навчання.»

Віталій додає, що частина студентів його групи, задіяна у процесах, які невідмінно приведуть нашу державу до Перемоги. Віримо в ЗСУ та суміжні силові структури!
   Старости груп 3 курсу, Віталій Криворучко («Агроінженерія») та Олександра Кулібаба («Транспортні технології (на автомобільному транспорті)»), повідомляють, що після розв'язання жорстокої російської агресії, ситуація у їхніх групах стала досить невизначеною, оскільки студенти проживають на всій території України і вимушено, опинилися в різних ситуаціях. Але, одночасно, активізувалося студентське згуртування. Не вагаючись, здобувачі вищої освіти, почали допомагати та приймати активну участь у захисті нашої Батьківщини. Деякі студенти пішли до територіальної оборони, а деякі почали займатися перевезенням і забезпеченням гуманітарної допомоги, всі намагалися робити все що в їхніх силах і навіть більше.

   Віталій: «Після поновлення дистанційного навчання, одні студенти нашої групи зраділи такій новині, а інші – занепокоїлись, оскільки були переживання про те, як навчатися в таких умовах, через відсутність світла, інтернету та звуки вибухів і пострілів, які лунають зовсім поряд або в рідному місті чи селі. Проте, за перші дні навчання, всі проблеми були вирішені і зараз студенти мають змогу отримувати знання. Іноді, деякі студенти відвідують пару, знаходячись при цьому на чергуванні на блок постах або в дорозі, під час перевезення певних гуманітарних вантажів, але навіть якщо немає можливості бути присутнім на занятті, викладачі щиро йдуть на зустріч, завжди проводять консультації у зручний час або, іноді, ми самі збираємося групою і проходимо певний матеріал. Всі ми точно знаємо, що переможемо. Нашу країну і наш народ нікому не зламати. Слава Україні!»
   Олександра: «Це неоціненний позитив, коли, попри такий складний час, викладачі та студенти виходять на заняття. Відчувається високий рівень взаєморозуміння та зосередження всіх на спільній справі. У нашій групі був випадок, коли студент не міг розібратися із завданням. Викладач виходив окремо, після пар, в Zoom, аби повторно пояснити студенту матеріал і впевнитись у його засвоєнні. Також, дякуємо викладачам за он-лайн зустрічі та демонстрації різних відео-матеріалів, для психологічної підтримки студентства. Крім злочинних дій росії, до недоліків сьогодення, варто додати брак очного спілкування, який накопичився за останні 3 роки, періоду пандемії. Ми віримо в Перемогу нашого народу! Ми все здолаємо! Все буде Україна!»
   Думку випускників бакалаврату, висловив староста групи 4 курсу, спеціальності «Агроінженерія», Данило Бондар.

   Данило: «В умовах воєнного стану, навчальний процес нашої групи, відрізняється від звичайного режиму, нижчим показником відвідуваності студентами занять. Частина студентів задіяна в теробороні, займаються волонтерством або знаходяться у зоні поганого покриття, тому не завжди мають можливість відвідувати пари. Але, це не означає, що ці студенти нівелюють освітню діяльність, особливо зараз, на випускному курсі. Ми впевнено надолужуємо навчальний матеріал у вільний час, домовляємося з викладачами про додаткові он-лайн зустрічі. Готуємося до складання сесії та державного екзамену. До речі, дякуємо за зміну форми фінальної атестації, на складання державного екзамену, оскільки завершити бакалаврську роботу, у багатьох студентів, зараз немає можливості. Ми працюємо і будуємо плани майбутнього вступу до магістратури НУБіП України. Нашу волю не зламати. Перемога буде за нами!»
   Молодь механіко-технологічного факультету, налаштована на стабільність, позитив і Перемогу. Яскраво відчувається, що молоді люди люблять життя, люблять свою країну, свій народ і заклад, у якому навчаються. Такими поглядами, можна впевнено дивитися у майбутнє. Справді, Все Буде Україна!

Ігор Сівак, заступник декана механіко-технологічного факультету