Розширене засідання навчально-методичної комісії агробіологічного факультету: модернізація освітніх програм спеціальності Н1 «Агрономія» у партнерстві із роботодавцями
Розширене засідання навчально-методичної комісії агробіологічного факультету: модернізація освітніх програм спеціальності Н1 «Агрономія» у партнерстві із роботодавцями.
24 лютого 2026 року на агробіологічному факультеті відбулося розширене засідання навчально-методичної комісії та ради роботодавців факультету за участі представників центру забезпечення якості освіти університету, присвячене комплексному аналізу реалізації та модернізації освітніх програм підготовки фахівців спеціальності Н1 «Агрономія» першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти вступу 2026 року.
Відкриваючи засідання, в.о. декана агробіологічного факультету Володимир ЗАВГОРОДНІЙ наголосив, що модернізація освітніх програм є системним і безперервним процесом, спрямованим на забезпечення їх відповідності стандартам вищої освіти, потребам аграрного ринку праці та сучасним викликам галузі. У своєму виступі він підкреслив, що підготовка конкурентоспроможного фахівця-аграрія сьогодні неможлива без інтеграції інноваційних технологій, цифрових інструментів, елементів прецизійного землеробства та посилення практичної складової навчання.
Особливу увагу в. о. декана звернув на необхідність тісної взаємодії з роботодавцями, розширення баз практик, розвитку дуальної освіти та залучення практиків до освітнього процесу. За його словами, саме партнерство між університетом і виробництвом є запорукою формування професійних компетентностей, що відповідають сучасним вимогам аграрного сектору.
Після виступу декана слово було надано роботодавцям — представникам аграрного бізнесу, щодо бачення сучасних підходів підготовки фахівців аграрної галузі та формування професійних компетентностей.
Так, голова ради роботодавців агробіологічного факультету Юрій ДЕМЦЮРА у своєму виступі акцентував увагу на тому, що сьогодні ринок потребує фахівців, здатних працювати в умовах цифрового агровиробництва. За його словами, ключовими компетентностями є вміння аналізувати великі масиви даних, працювати з системами моніторингу посівів, управляти технологічними процесами на основі точних агрономічних розрахунків. Він також наголосив, що для ефективної підготовки агрономів потрібно використовувати сучасні освітні підходи, такі як проектне навчання, коли студенти працюють над реальними проектами, розв'язуючи конкретні агрономічні проблеми, що дозволяє їм отримати практичний досвід.
Комерційний директор ТОВ «РАЖТ Семенс-Україна» Іван ТЕРЕЩЕНКО звернув увагу на формування управлінських і комунікативних компетентностей. На його думку, сучасний агроном повинен не лише володіти технологіями вирощування культур, а й бути здатним організувати виробничий процес, працювати в команді, приймати відповідальні рішення в умовах ризику та невизначеності. Важливо також розвивати навички стратегічного планування та економічного обгрунтування технологічних процесів.
Олександр ФЕЩУН, директор ТОВ «Івері-Агро» сконцентрував увагу на важливості значення екологічної відповідальності та сталого розвитку. Він наголосив, що підготовка фахівців має враховувати сучасні вимоги щодо збереження та відновлення родючості грунтів, раціонального використання ресурсів та мінімізації негативного впливу на довкілля. Також звернув увагу на доцільність розширення виробничих практик та стажувань як ефективного інструменту формування професійних компетентностей.
Заступник начальника навчального відділу університету Петро ДРОЗД у своєму виступі акцентував увагу на нормативно-методичних аспектах оновлення освітніх програм. Було відзначено необхідність чіткого структурування програмних результатів навчання, їх кореляції з компетентностями, а також дотримання вимог стандарту вищої освіти за спеціальністю Н1 «Агрономія». Представник центру забезпечення якості освіти позитивно оцінив системну роботу факультету за участі ради роботодавців щодо модернізації освітніх програм, перегляду освітніх компонентів, оновлення силабусів та впровадження сучасних форм контролю знань. Водночас було надано рекомендації щодо подальшої гармонізації програм із внутрішньою системою забезпечення якості освіти для успішного проходження акредитацій.
Під час засідання було заслухано гарантів освітніх програм, які представили результати реалізації програм у 2025 році та запропоновані зміни до освітніх програм, за якими здійснюватиметься набір здобувачів освіти у 2026 році.
Володимир МОКРІЄНКО, гарант ОП «Агрономія» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти зазначив, що сучасний агроном, це не лише технолог, а й організатор виробництва, менеджер, стратег. Гарант відмітив, що сучасне виробництво базується на точних технологіях і цифрових інструментах, тому модернізація програми передбачає оновлення окремих дисциплін з урахуванням сучасних технологій вирощування культур з інтеграцією цифрових інструментів агромоніторингу та посилення практичної складової підготовки. Перспективою програми є формування фахівця широкого профілю з високим рівнем адаптивності.
Світлана КАЛЕНСЬКА, гарант ОП «Агрономія» другого (магістерського) рівня вищої освіти відмітила, що програма орієнтована на підготовку фахівців із розвиненим аналітичним мисленням та науковим підходом. У своєму виступі вона наголосила, що враховуючи глобальні тренди та сучасні реалії українського агробізнесу (цифровізація, кліматична адаптація, енергетична автономність, післявоєнне відновлення) в ОП «Агрономія» 2025 року було вже включено питання екологізації, проте у ОП «Агрономія» 2026 року проєктною робочою групою запропоновано оновити зміст окремих освітніх компонент та виділити окремі модулі (теми) з декарбонізації агровиробництва та сертифікації вуглецевих кредитів для виходу на ринки ЄС. Внести зміни до вибіркових компонент, а саме замінити «ВК 1.3 Інновації у землеробстві» на «ВК 1.3 Еколого-зберігаюче землеробство». Враховуючи реалії сьогодення потрібно посилити підготовку в частині фіторемедіації деградованих грунтів, що постраждали від воєнних дій. Робочою групою запропоновано виділити окремий модуль «тему» з цих питань у освітній компоненті «ВК 2.2 Стале виробництво продукції рослинництва». У ОП «Агрономія» 2025 року акцент робився на загальному прецизійному агровиробництві, то в ОП 2026 року робочою групою запропоновано запроваджувати у навчання роботу з ШІ інструментами для прогнозування врожайності та оптимізації витрат ресурсів у реальному часі. Для підсилення цих питань робочою групою запропоновано виділити окремий модуль «тему» з цих питань у освітніх компонентах: «ВК 2.5 Смарт-технології в рослинництві» та «ОК 10 Моделювання продуктивності сільськогосподарських культур».
Гарант програми підкреслила, так як унікальністю ОП «Агрономія» другого (магістерського) рівня є формування спеціальних компетентностей та практичних результатів навчання у здобувачів в напрямку ведення відновлювального сільського господарства, розвитку і впровадження відновлювальної біоенергетики відповідно до стратегічних цілей сталого розвитку та виробництва робочою групою запропоновано виділити окремі теми у освітній компоненті: «ВК 3.5 Енергоощадні технології у галузі зберігання та переробки продукції рослинництва» з метою впровадження кращих зелених практик, у т. ч. відновлювальної біоенергетики для забезпечення сталості технологічних процесів.
Анатолій БИКІН, гарант ОП «Агрохімсервіс у прецизійному агровиробництві» другого (магістерського) рівня вищої освіти у своєму виступі зосередив увагу на тому, що неможлива якісна підготовка фахівця ОС «Магістр» без якісної підготовки фахівця ОС «Бакалавр». Гарант представив результати аналізу реалізації освітньої програми та окреслив напрями подальшої модернізації. Особливу увагу було приділено посиленню цифрової складової підготовки здобувачів, зокрема інтеграції геоінформаційних систем, аналітичних платформ, технологій точного землеробства та сучасних інструментів агрохімічного моніторингу. Водночас гарант зупинився на проблемних аспектах функціонування освітніх програм в умовах сучасної системи забезпечення якості вищої освіти. Окремо було підкреслено проблему відсутності оновлених галузевих стандартів підготовки, що ускладнює процес системного перегляду програмних результатів навчання та їх узгодження з сучасними потребами аграрного виробництва. На його думку, в умовах динамічного розвитку прецизійного землеробства, цифровізації та екологізації галузі саме освітні програми змушені швидко реагувати на зміни, часто без належного нормативного оновлення стандартів. Підсумовуючи, гарант наголосив на необхідності поєднання інноваційного змісту підготовки, реальної взаємодії з роботодавцями та вдосконалення нормативної бази як передумови підвищення якості підготовки фахівців у сфері агрохімсервісу та прецизійного агровиробництва.
Олександр МАКАРЧУК, гарант ОП «Селекція і генетика сільськогосподарських культур» другого (магістерського) рівня вищої освіти, у своєму виступі представив комплексний аналіз реалізації освітньої програми та окреслив стратегічні напрями її подальшого розвитку. Гарант зазначив, що сучасний стан селекційної науки характеризується стрімким розвитком молекулярно-генетичних технологій, геномного аналізу та біотехнологічних методів створення нових сортів і гібридів. У зв’язку з цим освітня програма потребує системного оновлення змісту дисциплін із урахуванням досягнень геноміки, маркер-асоційованої селекції, клітинної інженерії та методів оцінки генетичних ресурсів. На завершення, гарант підкреслив, що подальша модернізація освітньої програми має бути спрямована на формування висококваліфікованих магістрів, які поєднують глибоку фундаментальну підготовку з практичними навичками роботи у сучасних селекційних центрах, наукових установах та інноваційних аграрних підприємствах.
Ростислав БОГДАНОВИЧ, член проектної групи ОП «Охорона та технології відновлення ґрунтів» другого (магістерського) рівня вищої освіти, у своїй доповіді відмітив, що в умовах деградації земель, зниження родючості грунтів, порушення агроландшафтів і зростання антропогенного навантаження, питання підготовки фахівців із відновлення грунтових ресурсів набуває особливої актуальності. Сучасний ринок праці потребує спеціалістів, здатних комплексно оцінювати стан грунтового покриву, розробляти системи його збереження та впроваджувати науково обгрунтовані технології відновлення. Зміни до програми передбачають поглиблення екологічної складової, використання сучасних методів моніторингу грунтів та впровадження інноваційних технологій їх відновлення.
Борис МАЗУР, гарант ОП «Садівництво, плодоовочівництво та виноградарство» другого (магістерського) рівня вищої освіти, у своєму виступі зосередив увагу на практичній спрямованості програми та її відповідність сучасним потребам галузі. Він зазначив, що сьогодні виробництво плодово-ягідної та овочевої продукції розвивається в умовах високої конкуренції, змін клімату, нестабільності ринків і зростаючих вимог до якості продукції. Особливу увагу у виступі було приділено необхідності тісної інтеграції освітнього процесу з виробничими структурами. Гарант підкреслив доцільність збільшення практики, залучення фахівців-практиків до проведення окремих занять, а також впровадження елементів дуальної освіти. Окремим напрямом удосконалення програми гарант визначив посилення управлінського блоку підготовки. На його думку, магістр повинен не лише володіти технологією вирощування, а й розуміти економіку галузі, принципи планування виробництва та управляти ризиками. Підсумовуючи гарант наголосив, що модернізація освітньої програми спрямована на підготовку фахівця-практика, здатного забезпечити стабільність і конкурентоспроможність підприємства в сучасних умовах.
У обговоренні змісту освітніх програм першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти спеціальності Н1 «Агрономія» взяли участь представники ради роботодавців, члени проектних груп, члени НМК і представники груп забезпечення освітніх програм усіх рівнів.
За результатами обговорення освітні програми спеціальності Н1 «Агрономія» першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти рекомендовано до подальшого вдосконалення та затвердження для набору здобувачів вищої освіти у 2026 році.
Учасники засідання підтвердили, що якісна підготовка фахівців аграрної галузі можлива лише за умови системної модернізації змісту освіти, інтеграції науки, виробництва та практичного досвіду. Агробіологічний факультет продовжує послідовну роботу з формування конкурентоспроможних фахівців, здатних ефективно діяти в умовах сучасних реалій сьогодення та забезпечувати сталий розвиток аграрного сектору України.