Ансамбль пісні і танцю «Колос» імені С.А. Семеновського успішно підтвердив звання народного
Те, що боротися за підтвердження звання буде нелегко, стало зрозуміло вже після обговорення атестаційною комісією перших представлених програм: комісія була не просто суворою і вимогливою, а навіть прискіпливою – у її рішенні прозвучала пропозиція не атестувати один із колективів. Саме тому у рядах наших «колосистів» посіялася тривога, а у серцях їх керівників – напруга, адже до аматорських колективів вимоги ставилися майже як до професійних. Відігравало роль усе – від злагодженості роботи на сцені, бездоганного вокалу і хореогафії до сценічного одягу, правильно одягнених віночків і пов᾽язаних крайок.
Та от «Колос» на сцені. І поступово тривога в очах і учасників хорової групи, і учасників балетної групи розвіялася підтримка залу була безмежною, а строга атестаційна комісія, яка, за всіма правилами, повинна бути безпристрасною, почала підспівувати і також не стримувалася від оплесків. А ще – «колосисти» щиро вболівали одне за одного, і коли на сцені виступав хор, за лаштунками співали танцюристи, коли ж на сцені була балетна група, за лаштунками танцювали 70 учасників хору.
Очікувати рішення атестаційної комісії, на щастя, довго не довелося: «Колос» не встиг зійти зі сцени, коли її голова – директор Київського міського центру народної творчості та культурологічних досліджень, заслужений працівник культури України Микола Михайлович Пересунько – піднявся до юних артистів і оголосив: ансамбль пісні і танцю «Колос» віднині ще три роки заслужено і впевнено носитиме звання «народний аматорський колектив». Не думаю, що хоч хтось, хто знає «Колос», сумнівався у такому рішенні, проте варто було бачити бурхливу радість колосистів, сльози на очах і дівчат, і хлопців, палкі обійми колосівської родини, і втомлених, проте щасливих, старших викладачів кафедри культурології Володимира Якимчука та Ольги Сауріної.
Щира велика вдячність кожному зі ста учасників дружнього «Колосу», які несуть і примножують його славу. Низький уклін Володимиру Яковичу Якимчуку, який взяв на себе нелегку ношу збереження колективу і керівництво ним, та Ользі Іванівні Сауріній, яка в нелегкий для балетної групи час зуміла згуртувати її і вивести на сцену для пітвердження звання.
Ми любимо тебе, «Колос»! Ти – найкращий!
Ірина Майданюк,
завідувач кафедри культурології