13 грудня – День Андрія або Калита

       13 грудня православні християни відзначають День пам'яті апостола Андрія Первозванного. Це не тільки церковне свято, у народі воно називається Калита. Християнська легенда свідчить, що святий Андрій названий Первозванним, тому що був покликаний першим з 12 апостолів та учнів Ісуса Христа. Він був свідком служінь спасителя, його розп'яття та воскресіння з мертвих. Він був розп'ятий у грецькому місті Патри (Патрас) на хресті, що мав X-подібну форму. Згодом цей хрест отримав назву Андріївський.

   Хоч Андрій Первозванний – християнський святий, але в народній традиції звичаї і обряди в цей день мають дохристиянський характер: угадування майбутньої долі, заклинання, ритуальне кусання "калити".13 грудня вважається парубочим святом, оскільки у Андріївську ніч парубкам дозволено бешкетувати і робити різні збитки, а дівчата цієї ночі можуть дізнатись свою долю. Вже за кілька днів до того, себто 7 грудня, у свято покровительки дівчат Катерини, починаються молодіжні обряди. Свято Андрія є логічним продовженням молодіжних гулянь, де юнаки і дівчата шукають собі пару для майбутнього подружнього життя. За традиціями наших предків, дівчата та хлопці сходилися до однієї хати ввечері 12-го грудня. Жартували, розповідали цікаві історії та грали в різні ігри, а в ніч з 12-го на 13-е грудня ворожили.

      Основною грою на Андріївський вечір є «калита». Калита – це кругле печиво-пряник із білого борошна, политий медом, з діркою усередині, який печуть усі дівчата разом, адже кожна має взяти участь у готуванні калити. Зверху оздоблюють коржа сухими вишнями чи родзинками. Печуть в печі "на сухар" – щоб важко було вкусити. Місять тісто всі за чергою, від найстаршої дівчини до наймолодшого дівчати. До речі, цього дня мед був особливим гостем столу – з нього готували всі страви та напої. Підвішують калиту високо, щоб парубок міг дістати її зубами, тільки коли добряче підстрибне. До того ж, один кінець нитки довший, аби можна було смикнути за нього – тоді калита підстрибне угору.

   Біля калити стає вартовий – "Пан Калетинський": це повинен бути веселий, жартівливий парубок. Він запрошує "пана Коцюбинського" кусати калиту. Останнім може бути кожен учасник гри. "Пан Коцюбинський" бере коцюбу поміж ноги, ніби сідає верхи на коня, і їде кусати калиту. Завдання Калетинського – розсмішити Коцюбинського, бо тоді не можна її вкусити. А витримавши навіть жарти, дарма підскакуєш, бо Калетинський одразу смикає за нитку. 
    Ворожіння із запрошенням на вечерю – це обряд не для полохливих. Дівчина має накрити скатертиною стіл у порожній кімнаті, розставити посуд, але не класти ніж та виделку. Далі потрібно промовити: "Суджений-ряджений, приходь до мене вечеряти". Після цього дівчина замикає вікна і двері і залишається чекати. Якщо раптом почне завивати вітер, щось б’ється у вікно чи двері, значить суджений наближається. Далі має з'явитися і сам парубок. Дівчина має сидіти сумирно, не боятися і не говорити з судженим, але запам’ятовувати риси його обличчя. Коли суджений сяде за стіл і заговорить з нею, вона має різко запитати: "Як звати?". Хлопець каже своє ім'я і цієї миті дівчина повинна сказати: "Цур, мене!". Тоді суджений зникне.

       Також, у ніч на Андрія існують свої погодні прикмети:
- Якщо до 13 грудня не випаде сніг, зима буде тепла й малосніжна, якщо випаде – холодна й сніжна.
- Якщо тиха вода – хороша зима, шумна – тріщатимуть морози, будуть бурі та заметілі.

Ганна Бурлик, Юлія Кліщова
студентки 4 курсу 2 групи,
спеціальність «Технологія виробництва і
переробки продукції тваринництва»