Представники факультету землевпорядкування НУБіП України взяли участь у XIX міжнародній конференції «Monitoring of Geological Processes and Ecological Condition of the Environment»
У Києві 20-23 квітня 2026 року відбулася XIX міжнародна наукова конференція «Monitoring of Geological Processes and Ecological Condition of the Environment» – авторитетний професійний майданчик для науковців, інженерів та практиків у сфері геології, геоінформатики, екології та суміжних дисциплін. Конференція традиційно об’єднує дослідників із різних країн, створюючи простір для обміну досвідом, представлення нових методів моніторингу та обговорення актуальних екологічних викликів.
Цьогоріч у роботі конференції взяли активну участь представники факультету землевпорядкування Національного університету біоресурсів і природокористування України: завідувач кафедри геодезії та картографії, доктор економічних наук, професор Тарас ЄВСЮКОВ; завідувачка кафедри геоінформатики і аерокосмічних досліджень Землі, кандидат технічних наук, доцент Антоніна МОСКАЛЕНКО; професор кафедри геодезії та картографії, доктор географічних наук, професор Іван КОВАЛЬЧУК; професор кафедри геоінформатики і аерокосмічних досліджень Землі, доктор економічних наук, доцент Антон КОШЕЛЬ; доцент кафедри геоінформатики і аерокосмічних досліджень Землі, доктор економічних наук, Анатолій ПОЛТАВЕЦЬ; доцент кафедри геодезії та картографії, кандидат технічних наук, Наталія КОЛЕСНИК; доцент кафедри геодезії та картографії, кандидат сільськогосподарських наук, доцент В’ячеслав БОГДАНЕЦЬ; доцент кафедри геодезії та картографії, кандидат економічних наук, Олена МАЛАШЕВСЬКА; старший викладач кафедри геоінформатики і аерокосмічних досліджень Землі, кандидат економічних наук, Богданна ЗАЯЧКІВСЬКА; старший викладач кафедри геоінформатики і аерокосмічних досліджень Землі, Богдан ДЕНИСЮК; асистент кафедри геоінформатики і аерокосмічних досліджень Землі, Марія ЗАВОДЯНА.
Вчені факультету презентували свої наукові напрацювання в кількох секціях XIX міжнародної конференції «Monitoring of Geological Processes and Ecological Condition of the Environment». Протягом чотирьох днів секційні засідання стали майданчиком для обміну досвідом, розширення співпраці та народження нових наукових ідей. Виступи викладачів факультету засвідчили актуальність досліджень у сфері землевпорядкування, геоінформатики та екологічного моніторингу, а також підкреслили внесок вчених НУБіП України у формування сучасних підходів до управління природними ресурсами та гарантування екологічної безпеки.
В секції «Monitoring for Energy Transition and Decarbonization Projects» Катерина МИХАЙЛИК та Анатолій ПОЛТАВЕЦЬ презентували дослідження на тему «GeoBIM-Based Integration of GIS and BIM Data as a Foundation for Spatial Planning and Territorial Recovery», що розкриває актуальність інтеграції геоінформаційних систем та інформаційного моделювання будівель як сучасного підходу до управління просторовими даними. Автори обґрунтовують доцільність застосування концепції GeoBIM як єдиного цифрового середовища, що забезпечує об’єднання різнорідних даних – від кадастрової інформації та землекористування до моделей будівель і інфраструктури. У роботі продемонстровано концептуальну схему інтеграції GIS і BIM, яка відображає повний цикл обробки просторових даних: від збору інформації до аналітики та підтримки прийняття рішень. Особливу увагу приділено ролі GeoBIM у процесах просторового планування та післявоєнного відновлення територій, де ефективна інтеграція даних є критично важливою для оцінки стану територій, планування відбудови та координації між фахівцями різних галузей. Отримані результати підкреслюють значний потенціал GeoBIM-технологій як інструменту підвищення ефективності управління просторовими даними, розвитку цифрових двійників територій та впровадження сучасних підходів до сталого розвитку і відновлення інфраструктури.
Наталія КОЛЕСНІК у співавторстві з випускником факультету землевпорядкування Іваном НЕЗВИДСЬКИМ у секції «Digital Monitoring Technologies, Data Integration and AI in Geosciences» представили доповідь «Digital terrain models as a tool for monitoring natural and geological processes» та розкрили значення сучасних геодезичних технологій як основи для глибокого розуміння природних явищ. Автори демонструють, як цифрові моделі рельєфу перетворюються з інструменту візуалізації на потужний засіб аналізу та прогнозування, що дозволяє досліджувати складні ландшафтні процеси й приймати обґрунтовані інженерні рішення. На прикладі реальної території показано практичний шлях створення точної моделі — від збору польових даних до формування тривимірного представлення рельєфу — із застосуванням сучасного програмного забезпечення. Отримані результати підкреслюють важливість цифрової моделі рельєфу у контексті екологічного моніторингу, планування територій і розвитку інженерної інфраструктури.
Колектив авторів у складі Антоніни МОСКАЛЕНКО, Тараса ЄВСЮКОВА, Оксани ТОНХИ та Дмитра ЛІТВІНОВА на секції «War Impact Monitoring & UXO Detection Technologies», представили науковій спільноті результати дослідження на тему «Geospatial Monitoring of War Impacts on Forest Ecosystems Using Sentinel-2 Time Series», що було зосереджене на застосуванні даних дистанційного зондування Землі для оцінки змін у лісових екосистемах, спричинених воєнними діями. Аналіз часових рядів NDVI Sentinel-2 за період 2021–2025 років демонструє, що порушення, пов'язані з війною, можуть завдати не лише негайної шкоди лісовим екосистемам, але й довгострокових наслідків для навколишнього середовища. Пошкоджений лісовий насадження площею 0,9 га показав значне зниження стану рослинності, з оціночним зниженням NDVI між 2022 і 2025 роками, тоді як неушкоджена контрольна зона залишалася відносно стабільною. Результати також вказують на поступове зниження NDVI на територіях, що прилягають до пошкодженої зони, що свідчить про поширення процесів деградації за межі початкової зони впливу. Дослідження підкреслює цінність інструментів геопросторового моніторингу, зокрема часових рядів NDVI Sentinel-2, для оцінки впливу збройного конфлікту на навколишнє середовище та підтримки прийняття рішень, пов'язаних з відновленням екосистем та картуванням ризиків, включаючи райони, потенційно постраждалі від вибухонебезпечних залишків війни.
Серед постерних доповідей у секції «Remote sensing, UAV, and Geospatial Data Analytics» було представлене дослідження на тему «Development of geospatial data infrastructure of territorial communities in the context of environmental monitoring tasks», виконане доцентом кафедри геодезії та картографії Олени МАЛАШЕВСЬКОЮ у співавторстві із науковцями Інституту землекористування НААН України. Ці матеріали обґрунтовують впровадження цифрової інфраструктури геопросторових даних для підвищення ефективності екологічного моніторингу в територіальних громадах України. Використання супутникового зондування та геоінформаційних систем є критично важливим для відновлення інфраструктури та раціонального землекористування, особливо в умовах подолання наслідків війни. Робота акцентує увагу на тому, що розвиток інфраструктури геопросторових даних дозволяє громадам автоматизувати аналіз екологічного стану повітря, водних ресурсів і лісів, уникаючи при цьому дублювання інформації. Застосування системного підходу до управління даними та інтеграція сучасних технологій розглядається як фундамент для ефективної взаємодії між державними реєстрами та місцевим самоврядуванням, а цифрова трансформація стає одним із ключових інструментів захисту довкілля та успішної післявоєнної відбудови України.
У секції «Environmental monitoring of Air, Water and Soil» Антон КОШЕЛЬ та Богдан ДЕНИСЮК представили постерну доповідь «Геоінформаційна підтримка заходів із збереження та охорони природних комплексів у регіоні дельти Дунаю». Це дослідження демонструє, наскільки сучасні геоінформаційні системи є ключовим інструментом для комплексного моніторингу та управління природними комплексами дельти Дунаю, поєднуючи екологічні, гідрологічні, біологічні та соціально-економічні дані в єдиному цифровому середовищі. У сучасних умовах такі підходи особливо важливі для оцінки впливу кліматичних змін, антропогенних навантажень і воєнних факторів на екосистеми. Робота підкреслює практичну цінність ГІС як інструменту просторового аналізу, прогнозування змін довкілля та підтримки ефективних управлінських рішень у сфері збереження біорізноманіття та сталого розвитку.
У секції «Remote sensing, UAV, and Geospatial Data Analytics» було представлено спільну робота науковців з Луцька, Києва та Рівного присвячена можливостям застосування різних супутникових даних для оцінки динаміки водності різних за ландшафтною структурою ключових ділянок «Use of various remote data sources to assess the water content in the Volyn region». Від Національного університету біоресурсів і природокористування України в дослідженні брав участь професор кафедри геодезії та картографії, доктор географічних наук, професор Іван КОВАЛЬЧУК. Апробовано кілька джерел, індексів та методик опрацювання дистанційних даних для визначення вмісту вологи у ґрунтах та рослинних угрупуваннях на прикладі Волинської області.
На цій же секції, доцент кафедри геодезії та картографії В’ячеслав БОГДАНЕЦЬ виступив із доповіддю «Monitoring War-Induced Environmental Transformation: Remote Sensing of Land Cover Changes in the Degraded Oskil Reservoir». Це дослідження оцінює 5-річні трансформації навколишнього середовища, що виникли внаслідок осушення Оскільського водосховища, спричиненого руйнуванням дамби під час військових дій росії. Дослідження показує швидку зміну категорій земного покриву та визначає нові екологічні ризики. Якісна та кількісна оцінка змін показує різкі зміни вологості та подальші зміни рослинності досліджуваної території. Результати викликали жвавий інтерес учасників, оскільки демонструють необхідність довгострокового моніторингу траєкторії відновлення подібних басейнів.
Паралельно у секції конференції «Environmental and Economic Risk Monitoring», було представлене дослідження авторів Оксани САКАЛЬ, Богдани ЗАЯЧКІВСЬКОЇ, Марії ЗАВОДЯНОЇ, Романа ХАРИТОНЕНКА та Олександра МИРОНОВА на тему «Monitoring the performance and outcomes of state planning documents: a case study of Kyiv region», що досліджує Програму охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів Київської області на 2023–2026 роки, приділяючи особливу увагу лісорозведенням та скороченню викидів парникових газів. Наголошується на необхідності точної просторової ідентифікації заходів програми для забезпечення ефективного моніторингу та контролю за допомогою дистанційного зондування та ГІС. Зміни рослинного покриву в Київській області оцінювалися за 20-річний період (2005–2025 рр.) за допомогою некерованої класифікації на основі даних ESA WorldCover 10 м 2020 р. та керованої класифікації за алгоритмом SmileCART на основі даних Landsat 5 (TM) та Landsat 8 (OLI), з колекціями рівня 2 (Tier 1), скоригованими на атмосферні ефекти. Регресійне моделювання продемонструвало, що понад 73 % варіації CO₂ (R² = 0,731) пояснюється змінами рослинного покриву, що підтверджує високу статистичну значущість (p = 0,006). Хоча аналіз вказує на збільшення лісових площ, що безпосередньо сприяє поглинанню CO2, Програма не визначає точні місця лісорозведення, що унеможливлює ефективний просторовий моніторинг та оцінку під час її реалізації у 2023-2026 роках.
Активну дискусію фахової аудиторії викликало спільне дослідження Антоніни МОСКАЛЕНКО, Тараса ЄВСЮКОВА та Богданни ЗАЯЧКІВСЬКОЇ на тему «Cartographic Monitoring of Animal Burial Sites Transformations (on the example of Kherson region)» яке акцентує увагу на екологічних ризиках від поховань худоби, що зростають особливо через військові загрози, руйнування ґрунтового покриву та втрату інформації про об’єкти. Запропоновано методологію картографічного моніторингу з поєднанням різнорідних даних. Розроблений алгоритм може бути використаний для дослідження територій місць поховань тварин у регіонах, де відсутні (втрачені) дані з каталогів ветеринарних служб та неможливо провести дослідження на місцях. Для інших регіонів цей алгоритм може бути використаний як допоміжний інструмент. Частково або повністю порушені місця поховань тварин свідчать про збільшення екологічних ризиків, навіть за умови зменшення поголів'я худоби. На збільшення екологічного ризику також впливають військові загрози: пошкодження від вибухів, створення фортифікаційних споруд.
Особливим доповненням до наукової програми стала екскурсія до Геологічного музею, що відкрила учасникам багатство природних колекцій та історію геологічних досліджень. Унікальні експонати – від мінералів і гірських порід до палеонтологічних знахідок – стали живим свідченням багатства надр та наукової спадщини України. Атмосфера музею поєднала академічну точність із естетичною красою, створивши простір, де знання оживають у формах і кольорах каменю. Для учасників конференції ця екскурсія стала не лише пізнавальною подією, а й символом глибинного зв’язку науки з природою та культурою.
Наукова присутність дослідників факультету землевпорядкування НУБіП України на XIX міжнародній конференції «Monitoring of Geological Processes and Ecological Condition of the Environment» засвідчила, що університет виступає не лише освітнім осередком, а й активним творцем сучасного інтелектуального простору галузі. Участь у таких заходах означає включеність у процес вироблення нових стандартів, перевірку наукових ідей та пошук рішень, важливих для держави. Це – співтворчість професійної спільноти, де українські науковці задають тон дискусії та визначають напрями розвитку: від інтеграції GeoBIM до створення цифрових моделей рельєфу, від аналізу супутникових часових рядів Sentinel 2 до картографічного моніторингу екологічних ризиків.