Випускний для фахівців із спеціальності 073 «Менеджмент» ОП «Управління навчальним закладом» та ОП «Управління персоналом»
Випускний вечір – це, мабуть, одна з найяскравіших і значних подій в нашому житті, що не позначена у календарі. Кожен студент з нетерпінням чекає цього свята упродовж років. Випускний проходить практично у всіх країнах, правда, святкується всюди по-різному, і це залежить, в першу чергу, від культури і традицій країни.
Скажімо, у США на випускний бал (або Prom, від слова Promenade) традиційно приходять парами, причому до себе в пару запрошувати можна як учнів, так і студентів університетів. Юнак повинен заїхати за своєю красунею, і подарувати їй квітку, що влучно доповнює колір її сукні. Головна розвага на балу, звичайно, ж танці, а в кінці директор оголошує короля і королеву вечора, після чого всі випускники вирушають в ресторани чи готелі, де і продовжують святкувати до ранку.
У Німеччині випускники придумують собі гімн, емблему, видають стінгазету про себе і свій клас. Кожен випускник повинен залишити про себе щось на пам'ять, тому на прощання вони садять квіти і дерева на території закладу освіти.
В Австралії головною фішкою випускного вечора є транспорт, на якому ти приїжджаєш. Це може бути самокат, а може бути і раритетний кабріолет. Звичайним лімузином тут нікого не здивуєш. До чого тільки не додумуються випускники! Деякі навіть приїжджають на пожежних машинах, а хтось – і на тракторі.
У Швеції веселощі починається рано вранці. Випускників возять в прикрашеній квітами вантажівці по місту і вони вітають всіх перехожих. А ще вони одягають білі шапочки, на яких пишуть вітальний текст. Батьки обов'язково дарують своїм уже дорослим дітям практичні подарунки, наприклад, міксер або праску. Тут після вісімнадцяти (вік закінчення школи) шведи починають самостійне життя.
У Китаї після випускних доводиться вичищати місто, так як студенти викидають з вікон все, що нагадує їм про навчання – зошити, лінійки, ручки, олівці і щоденники.
У Франції випускні вечори майже не проводять, тому що у старшій школі однокласники змінюються щороку. Правда, іноді за сто днів до єдиного випускного іспиту учні отримують право не ходити на заняття і влаштувати собі свято.
У ПАР кінець навчального і календарного років співпадають. Тому місяць випускних церемоній – листопад. У деяких областях навчання все ще залишається екзотикою, тому на випускний часто приходить ціла сім'я (і старе, і мале!) Причому всі – у своїх етнічних костюмах.
Звичайно, найбільше пощастило норвезьким випускникам, у яких святкування закінчення університету триває цілих 17 днів. Колишні учні одягають різнокольорові комбінезони, колір яких залежить від обраної майбутньої професії. Напевно, через таку кількість днів можна відірватися на славу і захотіти навчатися далі!
У Польщі за сто днів до закінчення школи, приблизно в кінці січня, проводиться не випускний вечір, а бал – «stodniowka». Починається він полонезом. Перша пара в полонезі – це директор школи з кимось з випускників (або випускниць).
У Росії випускний святкується ще за часів Петра І, святкування припадає на 20-ті числа червня, після здачі іспитів, і, зазвичай, починається у школі. Випускникам вручають атестати і кажуть довгі промови, а де відбувається подальше святкування залежить від батьківського комітету. Зазвичай, в кафе, ресторанах чи на теплоходах. Останнім часом багато випускників разом з педагогами святкують закінчення школи чи вишу в Кремлівському палаці або Спорткомплексі «Олімпійський», а також на інших великих майданчиках, де проходять концертні програми і влаштовуються грандіозні шоу.
Українська традиція проведення випускних вечорів залежить від ЗВО, керівництва і здобувачів вищої освіти. У кожного свій стиль і зміст церемонії. Упродовж років традиції змінюються, десь спрощуються, а десь і вдосконалюються. Довгі віршовані посвяти професорсько-викладацькому складу змінюються на відео звіти собі дорогим… , своїм групам й окремим особистостям. На жаль, студентство перших українських університетів і сучасні випускники – це різні світогляди і різні епохи. А, можливо, й на щастя. Головне для всіх нас – не втратити себе у цьому глобалізованому світі. Нас і сусідів з різних країн об'єднує ця урочиста і красива подія. Це свято повинно запам'ятатися на все життя, адже разом із закінченням ЗВО, можна сказати, і закінчується дуже важливий процес пізнання чогось нового у стінах Університету.
«І все на світі пережити треба, і кожен фініш – це по суті старт. І наперед не треба ворожити, і за минулим плакати не варт…» (Ліна Костенко). Майбутнє попереду і буде навчання упродовж життя… Маріан Раймонд писала, що наш мозок здатний учитися впродовж усього життя: від народження аж до смерті. Сьогодні життя вимагає такого навчання – навчання впродовж життя. Наші випускники матимуть можливість спробувати свої сили за фахом. Більшість з них вже працює, розвивається і формується як менеджери на своїх робочих місцях. А на згадку про роки, проведені у ЗВО, у них залишаться оригінальні і стильні випускні кадри.
Надовго запам’ятаються нам усім реалії сьогодення: дистанційне навчання, спілкування у Viber, в Zoom, в Cisco Webex, електронною поштою тощо. Настав хвилюючий і незабутній день для кожного з нас – випускний для магістрів! Ошатна актова зала, зосереджені керівники, трішки розгублені випускники…
Випускників вітають ректор нашого Університету С. Ніколаєнко, Голова Наглядової ради М. Томенко, декан гуманітарно-педагогічного факультету І. Савицька. Заступник декана гуманітарно-педагогічного факультету І. Буцик зачитує наказ № 1861 «СК» та № 1866 «СК» від 21.12.2021 р. про завершення навчання в НУБіП України і присвоєння ОС «Магістр» зі спеціальності 073 «Менеджмент» та присвоєння кваліфікацій «Менеджер з персоналу» та «Керівник підприємства, установи та організації (у сфері освіти та виробничого навчання)». Настає урочиста мить вручення дипломів.
З вітальним словом до магістрів звертаються завідувачі кафедр, наставники. Затамувавши подих, всі чекають виступів самих випускників... Маємо нове покоління, яке здатне змінювати світ! Нехай ці хвилини студентського одкровення надовго запам’ятаються нам усім! Водночас звучать слова подяки деканові, доцентці І. М. Савицькій, завідувачу кафедри, професору С. О. Кубіцькому, всім НПП, що працювали з майбутніми магістрами впродовж їхнього навчання в магістратурі з вуст Наталії Овдій.
Наталія Овдій: «…Найкраще інвестування часу – навчання в НУБіП України. Колективу кафедри побажаю міцного здоров’я, щастя, професійного зростання, доброзичливості, і, водночас, вимогливості, готовності допомагати порадами і справами, щороку повних аудиторій магістрантів… Ми працювали, навчалися, перемагали негаразди і просто йшли до мети... «Почніть сьогодні з малого, але мрійте про велике і поставте це своєю метою» (Стів Джобс).
Тетяна Ільєнко: «…У нас була особлива атмосфера у групі. За щасливим збігом обставин підібралися студенти, що мають вже освіту, життєвий досвід, гарну вдачу слухати і чути, дивитися і бачити, розуміти проблеми інших і вміння допомагати… Хочемо подякувати всім науково-педагогічним працівникам кафедри управляння та освітніх технологій, завідувачу кафедри, деканату гуманітарно-педагогічного факультету за копітку працю…»
Інна Паламарчук: «…Доземний уклін кожному, хто переступав поріг наших аудиторій і сіяв розумне, добре й вічне…».
Тетяна Невар: «…Окрема подяка нашому ректорові і професору – Станіславу Миколайовичу за заняття, що живитимуть не тільки нашу уяву про менеджмент, але й надаватимуть практичні знання і навички кожному на своєму робочому місці…».
Ольга Бузян: «…Все, що вдалося почути, побачити, навчитися, взяти у майбутнє, буде тим світильником, що стане у пригоді нам у роботі… Дякуємо нашим викладачам за велику подвижницьку працю…».
Оксана Кузнєцова: «Постараємося бути завжди гідними людьми, що закінчили гуманітарно-педагогічний факультет Національного університету біоресурсів і природокористування України! Щиро дякуємо всім викладачам на кафедрі управління та освітніх технологій!»
Хотілося б побажати випускникам міцного здоров’я, радості від життя, миру і злагоди в родинах, вірних друзів та майбутніх колег, творчої наснаги, реалізації всіх задумів і планів, успішних проєктів… Хай знання, досвід і невсипуща енергія молодості втіляться у завершення початого, добрі справи й нові починання!
Щастя і здоров'я на Многії і Благії літа! Рясних Божих Благословінь і Щедрої Божої Благодаті, дорогі випускники! Хочеться, щоб кожен з Вас міг сказати на схилі своїх літ словами Томаса Едісона: «Я не працював у житті жодного дня. Усе, що я робив, було просто приємністю».
Але головне – це все те, що залишається в душі: як тебе зустрічали, навчали, наставляли, спілкувалися, консультували, атестували, слухали на захисті, з яким настроєм ти виходив з кафедри, кабінету завідувача, деканату чи декана, йшов з корпусу в корпус, з якими думками заходив в аудиторії… Все це має неабияке значення для кожного випускника – людини, яка покидає рідні для всіх нас стіни.
Сподіваємося, що Ваші серця сповнені радістю, оптимізмом, сподіваннями на краще мирне майбуття для нас й України!
Хай щастить всім Вам, шановні наші випускники в житті!
Тамара Ковальчук,
доцентка кафедри управління та освітніх технологій