Доцент Василь Коваленко: «Консерватизм виробничників стримує застосування новацій в рибній галузі»

24 березня 2017, 17:01


     Сьогодні знайомимося із двома завершеними розробками під час розмови з їх автором – доцентом кафедри аквакультури Василем Коваленком. Мова піде про експрес-метод племінної оцінки коропа в товарних і племінних рибних господарствах та використання синтетичних стимуляторів нерестового стану риб. Бажаєте дізнатися? Читайте далі.

  – Який стан сьогодні в Україні зі штучним відтворенням риби?
     – Штучне відтворення риб – основний метод одержання біологічного матеріалу для товарного вирощування у світовій аквакультурі. І вітчизняне рибництво тут не є винятком. В Україні за допомогою методів штучного відтворення сьогодні отримують більше половини посадкового матеріалу коропа, практично всіх китайських рослиноїдних риб (білого і строкатого товстолобівбілого амура), осетровихвеслоносарайдужну форелькларієвого сома. Отримання потомства риб у контрольованих людиною умовах – складне технологічне завдання, яке неможливо вирішити без знання особливостей природного розмноження риб. Адже взяти біологічний матеріал (зрілі гамети) у риби для потреб штучного відтворення будь-коли ми не можемо. А природним шляхом отримати потомство від більшості об’єктів товарного рибництва дуже складно або взагалі неможливо. Бо для цього необхідно задовольнити багато умов, які забезпечують нерест риби у природних водоймах: створити для риби відповідний сезону природного розмноження температурний режим утримання, забезпечити видоспецифічні гідрологічні умови, наявність певного нерестового субстрату, присутність статевого партнера для розмноження тощо. В умовах аквакультури змоделювати всі обов’язкові фактори для настання у плідників риб нерестового стану, за якого у них виділяються зрілі гамети, дуже важко, іноді навіть економічно не вигідно. Тому винайдено спосіб фізіологічної стимуляції нерестового стану у риб, коли плідникам вводяться гормони, які викликають процес завершення дозрівання статевих клітин. Донедавна з цією метою використовувалися препарати природного походження. Для цього у статево зрілих риб відбирали гіпофіз, знежирювали в хімічно чистому ацетоні і висушували для тривалого зберігання, а потім у потрібний час готували суспензію препарату у фізіологічному розчині, яку власне і використовували для ін’єкції рибам. Але використання препарату ацетонованих гіпофізів риб має ряд недоліків. По-перше, вони є дорогими. Уявімо, що вага висушеного гіпофізу, отриманого від кілограмового сазана, становить лише 2-3 міліграма. Є ще й ряд інших недоліків. Зокрема, щоб відібрати гіпофіз, треба обов’язково вбити рибу, здатну до розмноження, а якщо це цінний або ж рідкісний вид риби?.. На якість препарату впливають і терміни, коли відбирають гіпофіз у риб. Оцінити активність гіпофізу складно, навіть за допомогою лабораторних методів. Проблема і в тому, що препарат гіпофізів, крім гонадотропних, містить й інші гормони, які порушують гормональний баланс, і баластну речовину, яка викликає запальний процес в організмі ін’єктованої риби. Тому рибі разом із такою стимулюючою ін’єкцією треба вводити антибіотик. І це далеко не все. Є ще й технічні моменти. Наприклад, треба дуже ретельно готувати суспензію, інакше ін’єкцію зробити не вдасться. Зважаючи на це, науковці і практики шукали альтернативу препарату гіпофізів. З часом змогли синтезувати білки, аналогічні гонадоліберинам різних тварин, якими розпочали робити ін’єкції. Ці препарати впливають не на гонади, як у випадку з використанням гіпофізу, а на гіпофіз ін’єктованої риби, змушуючи його виділяти власні гонадотропні гормони у потрібній для досягнення нерестового стану кількості. Такий спосіб має ряд переваг: препарати, які містять синтетичні гонадоліберини, значно дешевші за препарат гіпофізу, стерильні, зручні у використанні і, крім того, при передозуванні не призводять до загибелі риби. 

  

Доцент Василь Коваленко (в центрі) з магістрами 1 р. н. факультету тваринництва та водних біоресурсів Антоном Авдієвським (на фото - ліворуч) і Романом Бардиком(на фото – праворуч) проводить обстеження умов зимівлі маточного стада сибірського осетра на садковому господарстві НВСП «Бестер» (с. Трипілля Київської обл.)

 

Доцент Василь Коваленко (ліворуч) з магістрами 1 р. н. факультету тваринництва та водних біоресурсів Андрієм Миголєм (на фото – в центрі) і Антоном Авдієвським (на фото – праворуч) допомагає у проведенні осінньої інвентаризації племінного поголів’я осетрових риб на садковому господарстві НВСП «Бестер» (с. Трипілля Київської обл.)

– У чому суть вашої розробки? Невже самого застосування нових стимуляторів нерестового стану риб недостатньо? 
     – Часто рибоводи, які вперше використовують синтетичні стимулятори нерестового стану риб, скаржаться на те, що ін’єкції цих препаратів не спрацьовують на плідниках риб у тих умовах, в яких препарат гіпофізу міг би викликати позитивну реакцію у риб. Справа в тому, що ефективність використання синтетичних замінників гіпофізу обумовлюється дотриманням певних умов, наприклад, відповідного температурного режиму. Синтетичні стимулятори також не діють на хворій рибі. А рибоводи, будучи необізнаними з питань особливостей використання останніх, роблять поспішний висновок про непридатність їх до застосування в умовах штучного відтворення риби. Тому ми розробили і затвердили відповідні рекомендації. Звичайно така розробка, як і інші, потребує активного просування, хоча і рекомендована Держрибагенством України для використання на підприємствах рибної галузі. На жаль, сучасний рівень технологічної культури у вітчизняному рибництві не дозволяє впровадити розробку в тій мірі, на яку вона заслуговує.

 

Доцент Василь Коваленко (другий справа) разом з асистентом кафедри аквакультури Вітою Шумовою (на фото – ліворуч), студентом 2 курсу факультету тваринництва та водних біоресурсів Олександром Татарчуком (другій зліва) і аспіранткою кафедри аквакультури Оленою Поплавською (на фото – праворуч) відбирає пробу крові у стерляді для оцінки впливу анестетика «гвоздична олія» за вмістом гормону кортизолу

 

Доценти Василь Коваленко і Руслан Кононенко (зліва-направо) і магістр 1 р. н. факультету тваринництва та водних біоресурсів Сергій Павлюк (на фото – праворуч) роблять ін’єкцію препарату для стимуляції нерестового стану стерляді в умовах ННВЛ рибництва кафедри аквакультури на рибдільниціНУБіП України (с.м.т. Немешаїве Київської обл.)


– Чи працюєте над розробкою самого препарату?

     – Наразі в Україні немає офіційно зареєстрованих синтетичних препаратів вітчизняного походження для стимуляції нерестового стану риб. Раніше рибоводи закуповували препарати іноземного, переважно, російського виробництва. Тому потреба у розробці вітчизняного аналога була гостра. До речі, наша кафедра неодноразово, починаючи з 2007 року, подавала відповідну тематику науково-дослідної роботи для виконання за кошти державного бюджету на конкурсний розгляд як в університеті, у якості прикладної теми НДР, так і в спеціалізованому органі управління рибною галуззю України, в рамках виконання галузевої програми наукових досліджень. Та, незважаючи на затребуваність, актуальність, реальних виконавців із практичним досвідом роботи і творчим потенціалом, відсутність вітчизняних аналогів, вона не отримала державного фінансування. Тому, попри, всілякі труднощі, мені довелось самому упродовж чотирьох років працювати над створенням такого препарату. Зараз я маю намір його патентувати як свою інтелектуальну власність. 

 

Доцент Василь Коваленко разом з аспіранткою кафедри аквакультури Оленою Поплавською обирає дозу стимулятора нерестового стану для плідника стерляді в умовах ННВЛ рибництва кафедри аквакультури на рибдільниціНУБіП України (с.м.т. Немешаїве Київської обл.)

 

Доцент Василь Коваленко разом зі студенткою 4 курсу факультету тваринництва та водних біоресурсів Христиною Артюх визначає стан готовності самиць стерляді до нерестового сезону 2017 року за показником зрілості овоцитів в біопсійній пробі (ННВЛ рибництва кафедри аквакультури у с.м.т. Немешаїве Київської обл.)


– Що нового запропоновано Вами в племінній оцінці риби? 
     – У селекційно-племінній роботі важливою складовою є бонітування племінного поголів’я об’єктів розведення. Тобто, треба оцінити рибу за багатьма параметрами: за фенотипом, походженням, власною продуктивністю, якістю потомства. Слід зробити ряд лінійних вимірів тіла риби, бо за однією вагою не можна однозначно зробити висновок, яка риба краща. Для цього використовують індекси тілобудови, які розкривають особливості екстер’єру риби, зокрема, їхню м’ясистість, і дають змогу об’єктивно порівняти між собою риб різного віку і маси. Раніше це відбувалося так: навесні, при вилові племінного матеріалу риб із зимувальних ставів, бонітер-рибовод робив необхідні виміри плідників риб, яких після цього відразу розсаджували у різні переднерестові стави за статевою приналежністю і у відповідності до візуальної оцінки їх племінної цінності. Асистент бонітера записував інформацію про проміри риби в робочий зошит. Лише після завершення роботи, обраховувалися індекси тілобудови. У кращому випадку інформація готова вранці, але ж рибу ловити другий раз, щоб уточнити результат бонітування, було вкрай проблематично. Ми ж запропонували використовувати при бонітуванні племінних риб інформаційні технології. Безпосередньо у ході бонітування отримані параметри заносимо в ноутбук, де система автоматично підраховує результат і ми одразу визначаємо, куди посадити рибу. Також в рибництві для ідентифікації племінних риб використовуються різні методи мічення за допомогою термо- і кріотаврування, підвісних міток, хімічних барвників, підрізання м’яких променів плавців риби. Кожен з цих методів має якісь вади: є або надто травматичним, або ненадійним. Так, нерідко підвісні мітки губляться, барвник вимивається з-під луски, плавці відростають. Тому для мічення цінних племінних риб, переважно, плідників, доцільніше використовувати мікрочіпи, які надійно вживляються під шкіру риби і залишаються там упродовж всього її життя. За допомогою сканера зчитується індивідуальний номер риби, за яким можна отримати про плідника всю інформацію, яка міститься в його паспорті у ноутбуці.


  – Чи впроваджені зазначені розробки у виробництво?
     – На жаль, вони не набули широкого застосування. На сьогодні комплексна оцінка маточного поголів’я риб у більшості господарств, в тому числі і тих, що мають статус племінних, зводиться до диференціації їх лише за статевою ознакою та візуальної оцінки за двома параметрами: гарна риба (залишається у племінному стаді) або погана (вибраковується). Лінійних промірів риби, на жаль, майже ніхто не робить. Одна з об’єктивних причин цього неприємного явища – величезна плодючість риб, завдяки чому племінна робота у собівартості товарної продукції рибництва займає маленьку частку загальних витрат, порівняно із традиційним тваринництвом. Щоб одержати посадковий матеріал для масштабного виробництва товарної продукції, достатньо мати зовсім невелику кількість плідників риб. Так, нащадки лише одної самиці коропа на другому році життя здатні утворити продукцію загальною масою до 50 тонн товарних дволітків. Тому відношення до маточного матеріалу риб дещо зверхнє. А ще більшість моїх колег-рибоводів, на жаль, є консерваторами, бо звикли так працювати, як колись навчились, і до всього нового відносяться з упередженням. Тому, попри перспективність впровадження у виробництво сучасної наукової розробки, виробника треба ще й переконувати у доцільності її використання, і бажано – на практичному прикладі. 

Розмовляла Ольга Наконечна

Регіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертацій