Михайло Грушевський: служити національному українському відродженню

19 травня 2016 року

19 травня вся Україна і наш університет святкує День вишиванки. Та, крім цього, на гуманітарно-педагогічному факультеті сьогодні розпочала свою роботу Міжнародна науково-практична конференція «Феномен Михайла Грушевського як державного діяча, науковця». І як зазначив декан факультету Василь Шинкарук, присвячена вона 150-річчю з дня народження вченого. Крім вітчизняних науковців, освітян, істориків, молодих вчених, інтерес до конференції виявили представники шести іноземних держав: Польщі, США, Молдови, Ізраїлю, Канади, Греції. Щоби підкреслити внесок Михайла Грушевського у відродження України, Василь Дмитрович цитував Дмитра Дорошенка, Володимира Вернадського. Та постать Михайла Сергійовича настільки багатогранна, що перелік всіх його іпостасей не обмежується визначеннями: державний діяч, науковець, історик, публіцист. Підтвердження цьому – доробок ученого, що налічує більше двох тисяч наукових праць, його політична і наукова діяльність, громадянська позиція, погляди та усе життя.

Після урочистого звучання Державного Гімну настала черга звернень до учасників конференції. Спершу Василь Дмитрович зачитав вітальні слова ректора університету Станіслава Ніколаєнка.

Продовжив вітання голова наглядової ради університету Микола Томенко. Він наголосив, що НУБіП практично першим розпочав просвітницьку роботу із вшанування 150-ї річниці від дня народження ГрушевськогоМикола Володимирович озвучив свою позицію стосовно дискусії щодо позиціонування Грушевського як президента, голови Центральної Ради, керівника Української народної республіки. Він схиляється до думки, що УНР була майже класичною парламентською республікою. А тому з державної точки зору Грушевський – голова Центральної ради. Враховуючи, що це був найвищий державний керівний орган, з позицій сьогодення можемо вести мову як про президента. Говорячи про національну ідею, Микола Томенко порушив питання утвердження українського світу та висловив сподівання, що феномен Грушевського допоможе нам ставати українцями. Необхідними для цього, на його переконання, є також знання рідної історії, мови, літератури та культури.

Учений секретар Оксана Барановська звернулася до біографії Михайла Грушевського та зазначила, що постаті вченого упродовж довгого часу не надавалася достатня увага. Але нині, переконана вона, можемо це виправити.

До вітальних слів приєдналася начальник навчального відділу Оксана Зазимко. Вона відзначила сьогоднішню конференцію як непересічну подію, а ідеї і погляди вченого назвала вічними. Особливо приємно, продовжила Оксана Зазимко, що таке вшанування проходить у стінах нашого університету і гуманітарно-педагогічного факультетуБо в НУБіП не лише навчають, а й освідчують. Останнє ж неможливе без гуманітарних знань. 

    Пленарні доповіді розпочав зі спроби дати відповідь на запитання, чим актуальний Михайло Грушевський для нас сьогодні, завідувач відділу грушевськознавства Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського Ігор Гирич. Спершу він підняв невирішену дотепер проблему творчості вченого через незнання вартостей відомих українців. За словами доповідача, у цьому є певна вина інтелектуалів, які говорили, що Грушевський – то вчорашній день. Прикро, але й досі побутує думка, ніби Михайло Грушевський виступав проти армії. Спростувати і розвінчати цей та інші міфи, переконаний доповідач, можливо шляхом популяризації думок вченого. Тож Ігор Гирич поділився планами видати 50 томів праць Грушевського. 

Изображение

     Про постать Михайла Грушевського як вченого зі світовим ім’ям вів мову інший доповідач – провідний науковий співробітник відділу української етнології НДІ українознавства МОН України Володимир Баран.

Одну з актуальних тем розкрила у своєму виступі директор Історико-меморіального музею Михайла Грушевського Світлана Панькова. Вона повідала загалу історію створення та долю бібліотеки вченого. На превеликий жаль, жодна із трьох великих книгозбірень повністю не вціліла. Частково книги втрачені, інші ж – розпорошені по бібліотеках. Знайомство ж із художнім словом малого Михайла розпочалося ще з бібліотеки його батька. І переросло воно у велику любов до книги. До речі, у колекції вченого – і рідкісні книги, і періодичні видання. Доповідачка поділилася і тим, як Михайло Грушевський потім формував свою бібліотеку, яка, зрештою, визначально вплинула на його світогляд і життєвий шлях.

Изображение

Завідувач відділом новітньої історії Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Валентина Піскун розповіла про спогади, що залишилися в пам’яті сучасників ученого. Окремо вона процитувала одного із членів Центральної Ради, на той час студента Михайла Веремієва, який, до речі, не завжди поділяв погляди Грушевського. Та, незважаючи на це, вже потім у міграції, він згадує, що десять місяців співпраці за одним столом із Михайлом Сергійовичем були для нього варті всіх університетів світу. Грушевський – лідер українського національного руху. Саме таким він залишиться у спогадах навіть опонентів. Лідером його назвуть за надзвичайні організаційні здібності, за вміння впливати на людей, відданість своїй справі, наукові здобутки, вміння спілкуватися з людьми та впізнаваність з-поміж інших діячів через активну участь в національному житті. 

Мемуарам М.С. Грушевського про І.Я. Франка була присвячена доповідь професора кафедри етнології та краєзнавства Національного педагогічного університету ім. М.П. ДрагомановаГеннадія Стрельського. Актуальність поглядів Грушевського вкотре підкреслила провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України Оксана Юркова. Власне це, за її словами, і сподвигло зробити творчість вченого доступною шляхом створення електронного архіву. Вона розповіла про те, яким бачать цей амбітний і довготривалий проект її однодумці.

Кілька патріотичних пісенних композицій у виконанні славнозвісного народного ансамблю пісні і танцю імені С. Семеновського «Колос» та соліста Максима Гненюка про нашу козацьку славу, єднання, таку ж любов до України, яку відчував Михайло Грушевський, завершили пленарне засідання.

Продовжилося обговорення феномена Михайла Грушевського на шести секційних засіданнях. Триватиме конференція два дні.

 

Ольга Наконечна

Регіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертацій