Вікторія Коваль: Чому я обрала професію HR-менеджера?
Сьогодні існує безліч привабливих і необхідних професій: і творчих, і тих, що вимагають інноваційних знань та навичок комунікації. Але абітурієнтів кафедри управління та освітніх технологій гуманітарно-педагогічного факультету професія HR-менеджера є однією з ключових, таких, що відіграє важливу роль у будь-якій сфері та охоплює велику кількість важливих умінь та якостей людини.
Але для того, щоб мрії не залишилися лише мріями, і щоб не припуститися помилок, кожен абітурієнт має поставити собі такі питання: Чим Вас приваблює професія HR-менеджера? Чому ви обрали професію HR-менеджера? Де і ким бачите себе у майбутньому? Чого Ви прагнете досягти у житті? Яким чином професія HR-менеджера допоможе Вам реалізувати свої бажання і плани? Чи зміниться Ваше життя на гірше, якщо Ви оберете іншу професію?» Саме низку таких запитань ми поставили абітурієнтці гуманітарно-педагогічного факультету Вікторії Коваль, яка із задоволенням на них відповіла. Тож послухаємо її відповіді.
Аналізуючи ці питання, для себе я визначила ряд позитивних та негативних аспектів роботи HR-менеджера. Насамперед, професія HR-менеджера приваблює мене можливістю проявити свої творчі якості у спілкуванні з людьми, прожити цікаве та насичене життя. Розумію, що ця професія не з легких і потребує величезної напруги і відповідальності перед суспільством, тому потрібно бути витривалим до навантажень як моральних, так і фізичних. Професія HR-менеджера – це далеко не відпочинок, а важка щоденна праця над собою. Бути HR-менеджером – це лише робота за комп’ютером допізна, постійна розумова праця, яка іноді виснажливіша за фізичну, чимало часу поза сім’єю та робота без вихідних або ж у незапланований час. Так, це не просто, та ми і живемо для того, щоб кожен сьогоднішній успішний день складав частку щасливого майбутнього.
Але, не дивлячись на все, я хочу стати HR-менеджером, насамперед, для того, щоб приносити користь українському народу, розвивати нашу економіку, якої нам, особливо зараз, не вистачає. Звичайно, що без фінансового заохочення ніхто не буде плідно і ефективно працювати. Це головне, чому переважна більшість людей шукають високооплачувану роботу, але справжні HR-менеджери розглядають все з творчого ракурсу, бо є фанатами своєї професії. Це як мандрувати не заради фінальної точки і красивого фото біля пам’ятки, а заради самого процесу пізнання, заради відкриття нових, ще незвіданих висот і вражень. Врешті-решт, справа, яку ти любиш, яка приносить тобі задоволення, у більшості випадків є не просто роботою, а сенсом твого життя.
На мою думку, щоб перейти межу від просто захоплення до конкретного успіху, бажано мати витримку та вміти правильно розподіляти свій робочий час. Ніщо не приходить одразу, може лише піти геть за мить. Тому майбутньому HR-менеджеру потрібно пройти багато сходинок, перш ніж отримати бажане. Як на мене, у цьому мені допоможуть власні якості, які можуть бути прихованими, але коли ви потрапите у сферу менеджменту, вони дадуть про себе знати. Завдання майбутнього HR-менеджера - бути наполегливим та самовпевненим, бо, на мій погляд, термін «самовпевненість» не завжди означає щось погане, і не потрібно плутати його з егоїзмом та зверхністю. Також необхідні зацікавленість, спостережливість, елементарні навички комунікабельності та ґрунтовна підготовка. І без таланту тут теж не обійтись. Але талант – це лише 1%, а 99% – наполеглива праця. Вважаю, що професійний HR-менеджер має бути ерудованим, порядним, ввічливим, оперативним, з неабияким інтелектом та широким кругозором.
Дійсно, рівень інтелекту HR-менеджера може допомогти у багатьох ситуаціях. Талановитий і грамотний HR-менеджера зможе розговорити людину за допомогою якогось іноді каверзного питання, в чому і є сутність роботи з людьми. Завдання HR-менеджера: «Пояснити неймовірне і спростити недосяжне». Він наче посередник між усім, що відбувається в організації, та мозком конкретної людини. Тому кожна риса HR-менеджера є важливою і необхідною.
Якщо ви маєте хоча б декілька з вищезазначених якостей, а також необхідне прагнення до саморозвитку, то, можливо, ви вже HR-менеджер! Вважаю, що це гарний старт і можливість зрозуміти, що ця професія створена для вас, а ви – для неї! Бо коли в тебе виходить дійсно комусь допомогти, лише тоді виникає розуміння особливого сенсу цієї професії». І справді! Професія HR-менеджера складна, різнобічна й особлива, тому ті люди, які присвятять цій професії своє життя, як на мене, найщасливіші! Любіть своє життя і те, що ви робите!
На плечах HR-менеджера лежить відповідальність за діяльність всього трудового колективу, але така відповідальність не лякає мене, а, навпаки, притягує, адже людина, що володіє цією професією, сприяє працездатності всього персоналу, підвищує його мотивацію, допомагає досягти цілей компанії і цілей кожного окремого працівника. Усвідомлюючи це, ти відчуваєш себе потрібною...».
Особисто мене ця професія дуже зацікавила, я повною мірою усвідомлюю складність роботи. Я вважаю, що професію варто обирати за принципом перспективності. Управитель із персоналу - це перспективна професія і її перспектива вимірюється як у грошовому еквіваленті, так і, у розумінні того, що менеджмент – це стиль життя… Тому я і вирішила реалізувати свій потенціал у цій галузі!
Дякуємо Вікторії за змістовні і цікаві відповіді! Вважаємо, що вона зробила свідомий і правильний вибір, тож побажаємо її успішно скласти вступні іспити і досягти поставленої мети! На завершення зазначимо, що студенти, які здобудуть навички управління персоналом на гуманітарно-педагогічному факультеті, стануть носіями нової ідеології, нового економічного мислення, що ґрунтується на глибоких знаннях сучасних методів управління людськими ресурсами в умовах реальних економічних об’єктів і процесів.
Бажаємо успіхів Вікторії і всім вступникам нашого рідного НУБіП України!
Василь Базелюк,
доцент кафедри управління та освітніх технологій