Вимога часу – педагог-дослідник

Як відомо, теорія – це узагальнення досвіду попередників. Тобто теорія допомагає багаторазово збільшити ефективність навчання. Людина не проходить знову шлях попередників, а отримує їх досвід у вигляді програми, якою може оволодіти, і відбувається це в процесі так званої інтеграції теорії в практику. Через осмислення: аналіз (розкладання на частини) та новий синтез (власне конструювання).

З метою закріплення та поглиблення теоретичних знань, отриманих студентами в процесі вивчення теоретичних дисциплін і набуття практичних навичок, а також досвіду проведення самостійної наукової роботи в НУБіП України проводиться науково-педагогічної практика. Її особливістю є реалізація наукової і педагогічної складових, кожна з яких знаходить відображення в змісті практики і звітних документах.

Звичайно, в умовах воєнного стану і жити, і навчатись складно, але студенти гуманітарно-педагогічного факультету групи ПВШ-21001м долають труднощі цілком усвідомлюючи, що їх головне завдання стати компетентними, високо кваліфікованими педагогами, які мають вести вперед молоде покоління громадян нашої, без сумніву, великої країни.

Традиційне інтерв’ю, яке ми взяли у всіх студентів і старости групи ПВШ-21001м Катерини Мелікової про перебіг науково-педагогічної практики та її результати дав нам можливість почути думку кожного студента і побачити те, що побачили вони на власні очі, і про що щиро поділилися з нами. 

Катерина Мелікова: «Виробнича науково-педагогічна практика у нашої групи ПВШ-21001м розпочалась з інструктажу по техніці безпеки та  ознайомленням нас із завданнями практики. Інструктаж проводила Тетяна Олексіївна Зубок, доцент кафедри охорони праці та інженерії середовища, яка розкрила всім присутнім сучасні методи захисту життя в умовах воєнного стану, умови збереження власного життя і здоров’я під час повітряної тривоги, способи захисту у випадку поранення або хімічної атаки ворога.

Керівник практики, доцент Василь Григорович Базелюк щодня підтримував нас та надавав консультативну допомогу з питань організації наукового пошуку, написання статей і тез, оформлення звіту та щоденника. Я дуже вдячна керівнику магістерської роботи Руслану Васильовичу Сопівнику, який допоміг мені написати й оформити перший розділ моєї магістерської роботи, підготувати і провести констатувальний експеримент, а також опублікували свою першу наукову статтю і тези за результатами магістерської роботи».

Поділяємо думку Катерини, були в нашій країні часи, коли практику навчання й виховання, протиставляли науці, науковому дослідженню. Вважалося, що наука веде безперервний пошук, бореться проти будь-якої рутини, що тільки їй притаманні творчі засади, а практика, натомість, бере лише усталене та перевірене, тобто те, що не підлягає сумніву. Але практика сьогодення доводить, що ця суперечність штучна і що саме дослідницький компонент зближує науковий пошук і освітній процес, саме він стимулює творчий підхід у практичній діяльності, а це сприяє і  творчості науковій. Саме тому в освітній практиці особливої уваги набуває дослідницька діяльність, яка поступово стають важливою складовою педагогічної діяльності кожного педагога. Безперечно, що таке дослідження спрямоване на здобуття суб’єктивно нових знань, насамперед для вчителя з метою його успішної педагогічної діяльності, на відміну від наукового дослідження, яке спрямоване на відкриття нових знань. Хоч варто відзначити, що вміння організувати педагогічне дослідження, а відтак узагальнити й показати результати своєї діяльності, є важливою складовою розвитку творчого потенціалу педагога-дослідника.

Студентка групи Каміла Чорі, про науково-педагогічну практику розповіла наступне: «Під час проходження практики реалізовується можливість інтегрувати знання з фахових дисциплін в єдину систему професійних знань, умінь та навичок, формується педагогічна майстерність та готовність до майбутньої професійної діяльності.

Позитивним елементом виробничої практики є її спрямованість на формування здатності здобувачів вищої освіти здійснювати творчий пошук, виконувати завдання дослідницького характеру. Наукова робота – це самостійне виконання магістерського дослідження актуальної проблеми, яке відповідає науковим принципам,  має певну структуру, містить результат і власні висновки. Наукова робота -  це накопичення наукової інформації та підбір літератури до теми; оволодіння методами дослідження та складання плану магістерської роботи або послідовного переліку основних питань, які необхідно висвітлити, всім цим та багато іншого ми навчились підчас науково-педагогічної практики. Що нам дала практика? Насамперед, подивитись іншими очима на нашу майбутню професію! Побачити в ній науковий, дослідницькій бік! Усвідомити, що педагог не може не бути дослідником, якщо він прагне бути майстром своєї справи.  Дуже вдячна декану, заступнику декана професору Ігорю Михайловичу Буцику, завідувачу кафедри педагогіки Руслану Васильовичу за слушні поради, за теплу, затишну атмосферу, яка панує на нашій кафедрі». 

Погоджуємось з Камілою, у своїй роботі педагогу багато доводиться досягати, покладаючись на власний досвід, поєднувати знання з інтуїцією, аналізувати результати спроб, виправляти допущені помилки. Навіть те, що у методичних указівках подані зміст і способи організації діяльності студентв (учнів), ще не означає, що педагог отримав у руки готовий алгоритм педагогічних дій, який гарантує стовідсотковий позитивний ефект. Наукові здобутки педагог має зробити своїми. Це означає, що він має «перевідкрити» для себе знову і проблемне навчання, і диференційований, і особистісно-орієнтований підходи й багато іншого. Педагогічний процес є активним і динамічним, він постійно збагачується новими досягненнями суспільного життя, як духовними так і матеріальними, тому неможливо раз і назавжди осягнути всі таємниці педагогіки, – їх треба постійно відкривати  для себе.

Олена Спільник: «У складних реаліях сьогодення науково-педагогічна практика є важливою частиною освітнього процесу, в ході якого відбувається безпосереднє поєднання теоретичних знань, що отримують студенти на заняттях, з практичною науковою діяльністю майбутніх викладачів закладів вищої освіти. Це дозволяє, з одного боку, закріпити й поглибити знання теорії, а з іншого – набути вміння й навички, необхідні для майбутньої самостійної викладацької роботи. В сучасних умовах наука та практика стрімко зближуються. В організації як наукової діяльності, так і практичної, насамперед продуктивної, є багато спільних рис, а саме: вони будуються в логіці проектів. Наша магістерська робота теж є свого роду науковий проект. В основі проекту лежить задум, з урахуванням якого будується модель як образ майбутньої системи. Але, для того щоб реалізувати цей задум на практиці, необхідно оволодіти мовою науки, відповідною термінологією, зрозуміти роль і необхідність не тільки знання теорії питання, а й вивчити практичний стан проблеми, яку ми обрали для дослідження. Вважаю, що завдяки нашим викладачам, керівникам магістерських робіт, нам вдалось вирішити перші навчально-наукові проблеми. Дякуємо за допомогу декану гуманітарно-педагогічного факультету Інні Миколаївні Савицькій, завідувачу кафедри педагогіки професору Руслану Васильовичу Сопівнику, всім викладачам кафедри педагогіки та кафедри управління і освітніх технологій, які завжди готові поділитися власним досвідом і науковим доробком!»

Підсумовуючи, зазначимо що студенти у своїх інтерв’ю акцентували увагу на тому, що займатися науковою роботою цікаво та корисно, але при цьому вона потребує значних фізичних сил і волі, без яких досягти результату не можливо. Наукова робота покращує розвиток особистості студента, його ораторські та комунікативні здібності, сприяє більш ефективному засвоєнню знань з навчальних дисциплін та швидкому працевлаштуванню студента у майбутньому.

Василь Сухомлинський у багатьох своїх працях відзначав, що педагогічна діяльність неможлива без елементу дослідження, бо вже за своєю логікою та філософською основою вона має творчий характер. На думку відомого педагога, кожна людська індивідуальність, з якою має справу вчитель, – це певною мірою, своєрідний, неповторний світ думок, почуттів, інтересів. Тож побажаємо всім студентам успішного захисту магістерських робіт, а головне  реалізувати себе у професійній і науковій роботі, впевнено діяти на благо нашої країни!

Василь Базелюк,
доцент кафедри управління та освітніх технологій