Зараз наш фронт – це навчання!

30 березня 2022 року
     Пройшов вже місяць війни, запеклих боїв, моторошних фото і відео, напружених очікувань SMS від близьких і друзів.

     Ми вже звикли до переліку: сьогодні двадцятий, двадцять п’ятий, тридцятий день війни. І тепер цей відлік ми продовжуємо: розпочинається третій тиждень навчання. Навчання досить незвичного, яке переривається звуками сирен та вибухів, коли тремтять руки не від страху помилитися чи дати неправильну відповідь, а від жаху втратити домівку, рідних, життя. Така наша нова реальність, яка переформатувала нас, додала років і мудрості, доброти і сміливості. Ця реальність розкидала нас по світу. І тепер географія викладачів кафедри і студентів – це карта України і Європи, міст і селищ, багатоповерхових будинків, кімнат гуртожитків, підвалів і бомбосховищ. Колись ми зберемось і напишемо спогади про те, як їхали, переховувались, допомагали і підтримували один одного. Колись, коли буде час, сили і натхнення…
     А зараз ми продовжуємо боротьбу, кожен на своєму фронті. Як зауважив Олег Миколайович Загурський, якщо ви не в теробороні або волонтерській організації, ваш фронт зараз – в навчанні. Адже війна обов’язково закінчиться і тоді нашій країні потрібна буде допомога освічених і підготовлених фахівців. Адже саме ми будемо наповнювати життям наші міста і села, відновлювати транспортну інфраструктуру і логістичні ланцюги.

    Що можна сказати про ці тижні, якими вони були? Важкими, незвичними, це був виклик нашим можливостям, вмінню поєднати в собі люблячих батьків і вимогливих викладачів. Це було випробування характеру і професійності.
     І для студентів ці дні були важкими, коли треба впоратися зі страхами, безпорадністю, стати дорослішим на кілька десятків років. Багато з них займаються волонтерством, проходять службу в ТрО, допомагають переселенцям, батькам по господарству. Чимало втратили домівки і вимушені були переїхати в безпечні місця. Всі ці обставини не пройшли безслідно і додали психологічного навантаження.
     З розумінням, материнською турботою і ласкою ставляться до студентів Лілія Анатоліївна Савченко і Тетяна Іванівна Сліпуха. Свої заняття вони починають з запитань про самопочуття, буденні й побутові справи, потім переходять до роз’яснення питань з відповідних дисциплін.

     Ми багато часу провели за обговоренням шляхів, методів допомоги студентам в такий нелегкий час. Дьомін О.А., Колосок І.О. рекомендують скорочувати навчальний матеріал, докладно пояснювати його теоретичну складову, детально ознайомлювати студентів, як потрібно виконувати практичні і лабораторні завдання на конкретних прикладах, дозволити захист робіт у Word, Excel, інших редакторах або навіть усно, якщо студент опрацював матеріал, але не має змоги належним чином його оформити.

     Бондарєв С.І. розробив практичні роботи з дисципліни «Організація міжнародних автоперевезень» в Excel і записав відеоуроки. Тепер студенти мають можливість проектувати способи перевезення вантажів з Києва і Вінниці до Бордо і Мюнхена, швидко проводити відповідні розрахунки. І ці розрахунки – наш вклад в перемогу, в майбутні транспортні зв’язки між країнами-партнерами.

     Викладачі звертають увагу, що на фоні тотального знищення міст і сіл, інформація щодо шляхової мережі, аеропортів, морських портів потребує перегляду, переосмислення і оновлення. І вже зараз треба розмірковувати над цими питаннями, намічати способи, методи їх вирішення. Професор Мацюк В.І. рекомендує, що за можливості можна проводити аналітичні дослідження для подальшого їх застосування на практиці.
     Зараз кожен з нас бореться за своє майбутнє, за світле майбутнє країни, кожен на своєму місці.

Вікторія Опалко, Лілія Савченко,
доценти кафедри транспортних
технологій та засобів у АПК

 

Регіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертацій

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook