В НУБіП України презентовано новітні технології одержання геопросторових даних для потреб природокористування і прозорого управління земельними ресурсами

     4 лютого 2022 року на факультеті землевпорядкування спільно з громадською організацією «Асоціація фахівців землеустрою України» за участі Програми ЄС та Світового банку «Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні» (Land Transparency) відбувся вебінар, присвячений новітнім технологіям одержання геопросторових даних для потреб природокористування. Головна мета заходу полягала у презентації новітніх технологій одержання геопросторових даних для потреб природокористування, а також можливостей їхнього застосування для прозорого, дієвого та ефективного управління земельними ресурсами.

     На початку вебінару до його учасників з вітальним словом звернувся декан факультету землевпорядкування Тарас Євсюков. Потому поважних співучасників привітала координаторка програми «Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні», що фінансується ЄС та впроваджується Світовим банком Дар’я Манжура. Пані Дар’я зазначила, що в сучасних умовах геопросторові дані набули властивостей важливого стратегічного ресурсу від яких залежить соціально-економічний розвиток країни. До заходу також долучився Крістіан Бен Хелл – секторальний менеджер із земельних питань, сільського господарства, лісових ресурсів і безпечності харчових продуктів, Представництво ЄС в Україні.

     У доповідях експертів були представлені сучасні способи і технології одержання й використання геопросторових даних. Зокрема розглядалися питання, присвячені правовим та організаційним засадам розвитку національної інфраструктури геопросторових даних, оновлення, опрацювання, зберігання, постачання й використання геопросторових даних у сфері природокористування, інтегрування їх у глобальну і європейську інфраструктуру геопросторовихданих.
     З ключовою доповіддю виступила нідерландська спеціалістка з дистанційного зондування та геоінформатики організації NEOB.V Лотта тен Хармсен ван дер Бек. Пані Лотта представила на розгляд учасників доповідь на тему «Особливості картографування водно-болотних угідь за допомогою оптичних супутникових зображень і алгоритмів машинного навчання» (Mapping sensitive wetland areasusing optical satellite imagery and machine learningalgorithms). У ній вона окреслила головні здобутки пілотного наукового проекту, зокрема зазначила про особливості методологічних засад моніторингу природних ландшафтів за допомогою методів дистанційного зондування. Охарактеризувала методи, що базуються на засадах чітких алгоритмів (нормована різниця водних індексів, постійне і тимчасове водокористування) та рандомне заліснення (модель випадкового лісу). Також досліднецею було представлено вихідну класифікацію загальнонаціонального охоплення водно-болотних угідь України. Її виступ викликав ряд питань, що були адресовані доповідачці та жваву дискусію, до якої приєднався і Григорій Парчук – начальник відділу координації еколого-освітньої та рекреаційної діяльності Департаменту природно-заповідного фонду Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів. Зокрема він відзначив важливість застосування геопросторових даних для потреб природокористування, вивчення і збереження водно-болотних угідь.
    Віталій Мартинюк, професор кафедри екології, географії та туризму Рівненського державного гуманітарного університету представив на розсуд аудиторії змістовну доповідь, присвячену водно-болотним угіддям та роллі геопросторових даних у вивченні їхніх властивостей.
     У своїй доповіді «Питання застосування ГІС-технологій у розробці містобудівної документації (досвід "ДІПРОМІСТО")» Юрій Палеха наголосив, що останні зміни у чинному законодавстві підвищують роль застосування геоінформаційних технологій у процесі просторового розвитку територіальних громад. Було здійснено акцент, що значну увагу слід приділяти визначенню і відображенню низки природоохоронних факторів, що стосуються об’єктів природно-заповідного та водного фондів. При відображенні зазначених об’єктів важливе значення набувають як методи просторового аналізу ГІС (буферний, оверлейний аналіз тощо), так і використання матеріалів дистанційного зондування Землі.

     Віктор Путренко у доповіді «Процесінг супутникових даних у хмарних сервісах» зазначив, що накопичення значних обсягів супутникових даних потребує розвитку відповідних інфраструктур управління та обробки даних з метою отримання нової інформації і знань. Також було вказано, що Європейське космічне агентство у рамках програми Copernicus та запуску серії супутників Sentinel розробляє відповідні засоби хмарної обробки супутникових даних, які дозволяють фахівцям, науковцям та комерційним спільнотам швидко опрацьовувати великі обсяги супутникових знімків та отримувати результати за допомогою впровадження сучасних методів аналізу. Використання подібних платформ значно спрощує доступ до обробки супутникових даних і знижує собівартість робіт.
     Олександр Апостолов представив доповідь на тему «Використання геопросторових даних для оцінки перспективності території на пошуки корисних копалин» і поділився досвідом використання геопросторових даних для оцінки перспективності території на пошуки корисних копалин, а також його успішне застосування в різних регіонах. Зокрема, було зазначено, що на територіях із значним антропогенним навантаженням, доцільно використовувати результати інтерактивного структурного дешифрування космічних знімків з метою виділення лінеаментів. На цій підставі сформовано комплекс пошукових параметрів, який було використано для оцінки перспективності різних територій на поклади корисних копалин з використанням методу просторово-ймовірнісного прогнозування.
     Артемом Андреєвим у доповіді «Картування земних покривів за даними дистанційного зондування в умовах гетерогенності» презентовано гібридний підхід до підвищення точності картування земних покривів шляхом групування навчальної вибірки в однорідні підкласи. Запропонований підхід передбачає інтеграцію як контрольованих, так і неконтрольованих методів класифікації в цілісну структуру, а також є запорукою підвищення точності картування земних покривів гетерогенних природних ландшафтів на прикладах Шацького національного природного парку та тестового полігону в Івано-Франківській області.

     Данило Кінь презентував тему «Відкриті джерела геопросторових даних. Стан в Україні». У ній він відмітив, що з 1 січня 2021 набув чинності Закон України «Про національну інфраструктуру геопросторових даних», що визначає хто такі держателі та виробники геопросторових даних, їх повноваження, положення щодо національного геопорталу. Зараз триває процес наповнення Каталогу метаданих держателями та виробниками геоданих. Чи всі офіційні відкриті геопросторові дані є якісними? Як можна оцінити їх якість? У доповіді було розглянуто існуючі відкриті джерела геопросторових даних в Україні, проведено дослідження з оцінки офіційних відкритих геопросторових даних. Результати його дослідження дозволили визначити рівень якості відкритих геоданих, що в подальшому буде враховано під час розроблення базових та тематичних геопросторових даних як для задач природокористування, так і в інших галузях.
     Сервер Акімов, керівник проєктного відділу промислових рішень DJI QUADRO.ua, представив на розсуд слухачів доповідь, що охарактеризувала новітні технології отримання геопросторових даних за допомогою рішень DJI Enterprise. А доповідь Олексія Доманського на тему «Комерційні супутникові знімки та інші джерела геопросторових даних найвищої деталізації» була акцентована на можливостях та умовах отримання знімків комерційних супутників Airbus, Maxar, Planet, Satellogic. Також був представлений приклад застосування знімків надвисокої роздільної здатності компанією Кернел з метою моніторингу посівів і НУВГП для визначення площ земель, порушених при видобутку бурштину.

     У жвавій дискусії окрім доповідачів взяли участь Христина Бурштинська, Іван Ковальчук, Євген Василенко, Олексій Доманський, Світлана Кохан, Андрій Мартин, Тарас Євсюков та інші.
     Загалом у роботі вебінару брали участь близько 70 висококваліфікованих фахівців, науковців, експертів у сфері одержання й оброблення геопросторових даних, які представляли: Державне підприємство «ДІПРОМІСТО», Національний авіаційний університет, Державну установу «Науковий центр аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН України», компанію БломІнфо-Юкрейн, Київський національний університет будівництва і архітектури, Державне підприємство «Науково-дослідний інститут геодезії і картографії», ТОВ «Тандем експерт», Національний університет «Львівська політехніка», Міністерство оборони України, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Інститут охорони ґрунтів України, ТОВ «ТЕРРАТОП», Світовий центр даних з геоінформатики та сталого розвитку КПІ ім. І. Сікорського, ДП «Українське державне аерогеодезичне підприємство», Головне управління Держгеокадастру у м. Києві, Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», QUADRO.ua., ТОВ «Батьківщина», ТОВ «ТВІС-ІНФО», АТ Укргазвидобування, АТ «Укгазвидобування» філія «УкрНДІгаз», Картографічна сотня, Одеський державний аграрний університет, Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова.

Світлана Кохан,
завідувач кафедри геоінформатики
і аерокосмічних досліджень Землі