21 березня ‒ Всесвітній день поезії

          Поезія – це музика душі, давній духовний скарб людства. Вона втамовує душевну спрагу, пробуджує в людині радість життя, любов до краси, входить в наше життя з дитинства і залишається з нами до кінця. Кожний знаходить в ній щось своє, близьке і зрозуміле.

          Відповідно до резолюції 30-ї сесії ЮНЕСКО, яка проходила в 1999 році у Парижі, було прийнято рішення щорічно 21 березня відзначати Всесвітній день поезії (World Poetry Day).

          В українському календарі Всесвітній день поезії вперше з’явився у 2004 році, відзначають його на державному рівні: у літературних музеях проходять лекції, що піднімають тему поетичної спадщини і сучасних поетичних ідей. Поети об’єднуються, влаштовують літературні вечори, декламують вірші на вулицях міст і з гордістю заявляють про себе. Актори народного театру «Березіль» під керівництвом старшого викладача кафедри культурології Наталії ТІТЕНКО теж небайдужі до української поетичної спадщини: вони по-своєму долучилися до відзначення цього свята.

          Першою слово бере студентка гуманітарно-педагогічного факультету Анна ПАЛИВОДА:

 

          Авторці цих поетичних рядків Ліні Костенко, яку ще називають совістю нації, сучасним титаном українського слова, цьогоріч напередодні Дня поезії ( 19 березня) виповнилося 94 роки. Про неї і її поезію – студентка факультету захисту рослин, біотехнологій та екології Марта МУСІЙ

 

          У згаданій вже резолюції ЮНЕСКО було зазначено: «Поезія може стати відповіддю на найгостріші та найглибші духовні запити сучасної людини, але для цього необхідно привернути до неї якнайширшу громадську увагу…» . І це дійсно так. Послухайте Марію МИРОНЧУК із ННІ лісового і садово-паркового господарства  із поезією Людмили ФЕДОРОВОЇ «В моїй Україні сьогодні війна» за мотивами Максима Рильського:

 

          Поезія є не просто частиною загальносвітової культури, а й одним з геніальних досягнень людства. Особлива енергетика поезії здатна вести за собою, надихати та об’єднувати. Всього кілька поетичних рядків дивним чином можуть передати романтичні почуття та філософські роздуми, радість життя та біль втрат. Це переконливо доводить студентка гуманітарно-педагогічного факультету Любов ПАВЛІКОВСЬКА:

 

          Мистецтво поетичного слова допомагає формувати і збагачувати внутрішній світ людини, позитивно впливає на її свідомість та підсвідомість, розвиває інтелект, творчі здібності, естетичний смак, а часто – навіває спогади… Для вас – майбутній ветеринар Софія БАРБЕР:

 

          А ще  кажуть, що  вірші — це живопис, який можна почути. Слухайте Вікторію МЕДОВКІНУ з факультету ветеринарної медицини