Студентський науковий гурток «Імунітет рослин» кафедри фітопатології ім. акад. В.Ф. Пересипкіна

7 жовтня студенти гуртка «Імунітет рослин» провели заняття на тему "Стійкість сортів картоплі до фітофторозу та фузаріозу", під керівництвом керівника гуртка к.с-г.н., доцента кафедри фітопатології ім. акад. В.Ф. Пересипкіна Глим'язного Володимира Анатолійовича.

 Засідання наукового гуртку «Імунітет рослин» 28.10.2022року.

Тема засідання « Фітонциди як механізм пасивного імунітету рослин до хвороб».

На засідані присутні: керівник – Глимязний В., члени :Бендерський І., Буднік Л., Васильченко Є., Глушенко А., Іванський П., Мамчур Д., Марсаков С., Олійник В., Сердюкова М., Ступенко Р., Шевченко А.

      Вивчення фітонцидних властивостей вищих рослин в нашій країні розпочав Б. П. Токін (1928), віддавши цій проблемі багато років свого життя.  Він же запропонував і термін фітонциди, що означає «вбивають рослини» [phyton сaedere (лат.) -Вбивати].

     Під фітонцидами  розуміють особливі речовини хімічної природи, які продукуються вищими рослинами, що володіють властивостями гальмувати розмноження або вбивати бактерії, найпростіші, гриби.

   Фітонциди, які продукуються рослинами, можуть зустрічатись як в леткому, так і в рідкому вигляді, Відомі леткіі фітонциди ялівцю, черемхи, цибулі, часнику, цитрусових і багатьох інших рослин. Ще більший інтерес представляє рідка фракція фітонцидів, що знаходиться в тканинах рослин.

   Для вивчення дії рідкої фракції фітонцидів цибулі на предметне скло наносять рідку фракцію цибулі, капають супензію конідій і зооспори Рh. infesfans, краплю накривають покривним склом і, розглядаючи препарат в мікроскоп, переконуються в наявності та руху зооспор. Потім піпеткою набирають  сік цибулі і краплю його поміщають поруч з покровним склом. Знову досліджують препарат, звертають увагу на рух зооспор: воно прискорюється в направлінні від джерела фітонцидів, потім сповільнюється і зупиняється зовсім, помічають по годинах, скільки на це йде часу.

Засідання наукового гуртку «Імунітет рослин» 11.11.2022року.

Тема засідання: « Наявність трихом  як механізм пасивного імунітету рослин до хвороб».

На засідані присутні: керівник – Глимязний В., члени :Бендерський І., Буднік Л., Васильченко Є., Глушенко А., Іванський П., Мамчур Д., Марсаков С., Олійник В., Сердюкова М., Ступенко Р., Шевченко А.

Трихоми - спеціалізовані виступи та вирости епідерми  (грец. trychoma, trychos — волосся), які утворюються з епідермальних клітин.

 Будова покривних волосків, їх щільність, орієнтація відносно осі та поверхні органу зумовлюють характер опушення: 

 -шовковисте (волоски тонкі, прямі, довгі, притиснуті до поверхні);

      -бархатисте (волоски сосочкоподібні, гладкі); 

-волохате (волоски густі, звивисті, сплутані); 

-повстинне (волоски дуже густі, розгалужені або перисті); 

-шерстисте (короткі волоски, що стирчать)

-щетинисте (волоски короткі, товстостінні, жорсткі); 

-війчасте (волоски м’які, короткі, розміщені по краю листковидних частин).

Трихоми епідерми бувають (мал.1): 1-11 — прості волоски: 1 — дворогий; 2 — ретортовидний; 3 — Тподібний; 4 — щетинистий з бородавчастої кутикулою; 5 — бичевидний з витягнутою апікальної клітиною; 6 — багатоклітинний, однорядний, конічний з штрихуватою кутикулою; 7 — чіпкий крючковидний; 8 — гіллястий; 9 — зірчастий (вигляд зверху і збоку); 10 — пухирчастий; 11 — сосочковидні; 12-15 — залозисті волоски: 12 — з одноклітинною ніжкою і багатоклітинною головкою; 13 — з багатоклітинною однорядною, довгою ніжкою і одноклітинною, маленькою головкою; 14, 15 — з багатоклітинною головкою і багатоклітинною одно - та багаторядної ніжкою; 16-21 — емергенці: 16 — пекучий волосок (а — багатоклітинна підставка; б — ампулка; в — головка); 17 — щетинка; 18 — щитковидна, або пельтатна, залозка; 19, 20 — колючка і шип.

Малюнок 1. Види трихом та емергенції.

    Кількість та будова трихом є структурно-морфологічними особливостями рослин і відносяться до  пасивних механізмів стійкості рослинного організму проти хвороб. Під час засідання гуртку, його учасники мали з’ясувати вплив інтенсивності опушення листя суниці на рівень їх ураження білою та бурою плямистостями.

 Аналізуючи листкові пластинки суниці, студентами встановлено пряму залежність розвитку хвороб від рівня їх опушеності . Чим більша кількість  трихом на поверхні листків рослин суниці тим менший розвиток білої та бурої плямистості.